Ухвала

від 28.03.2024 по справі 904/3376/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

28.03.2024 м.Дніпро Справа № 904/3376/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)

суддів: Мороза В.Ф., Чередка А.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕТРАГРАММАТОН 7", Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕСАН", Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЛЛ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2023 у справі № 904/3376/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕТРАГРАММАТОН 7"

позивача -2: Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕСАН"

позивача -3: Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЛЛ"

до відповідача -1:Дніпровської міської ради

відповідача -2: Комунального підприємства "Дніпровські активи" Дніпровської міської ради

відповідача -3: Виконавчого комітету Дніпровської міської ради

про відшкодування збитків у розмірі 49 341 375, 60 грн

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулись до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідачів та враховуючи заяву про уточнення позовних вимог, просять:

- стягнути з виконавчого комітету Дніпровської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЛЛ" збитки в сумі 24 763 140,00 грн шляхом їх безспірного списання з відкритих казначейських рахунків Дніпровської міської ради;

- стягнути з Комунального підприємства "Дніпровські активи" Дніпровської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЛЛ" збитки в сумі 182 665, 75 грн;

- стягнути з виконавчого комітету Дніпровської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕСАН" збитки в сумі 5 322 526,00 грн шляхом їх безспірного списання з відкритих казначейських рахунків Дніпровської міської ради;

- стягнути з Комунального підприємства "Дніпровські активи" Дніпровської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕСАН" збитки в сумі 162 979, 97 грн;

- стягнути з виконавчого комітету Дніпровської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕТРАГРАММАТОН 7" збитки в сумі 18 720 851, 00 грн шляхом їх безспірного списання з відкритих казначейських рахунків Дніпровської міської ради;

- стягнути з Комунального підприємства "Дніпровські активи" Дніпровської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕТРАГРАММАТОН 7" збитки в сумі 189 212, 89 грн;

- зобов`язати Дніпровську міську раду вжити заходів, направлених на стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЛЛ", Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕТРАГРАММАТОН 7" та Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕСАН" суми присуджених збитків, у тому числі шляхом прийняття рішення про виділення коштів, необхідних для виплати суми присуджених збитків.

В обґрунтування позовних вимог позивачі, зокрема, зазначають, що вони є розповсюджувачами зовнішньої реклами, мають діючі дозволи на розміщення зовнішньої реклами, які видані на підставі рішень виконавчого комітету Дніпровської міської ради, та договори про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів.

Відповідачем-3 було прийнято незаконне рішення щодо демонтажу належних позивачам рекламних конструкцій, внаслідок чого їх було знищено. В подальшому, позивачами було оскаржено рішення відповідача 3 в судовому порядку. Рішенням суду, яке набрало законної сили було визнано протиправним та скасоване.

З огляду на викладене, позивачі вважають, що внаслідок фактичного знищення рекламних конструкцій на підставі оскаржуваного рішення, у позивачів наявні підстави пред`являти відповідачам вимогу щодо стягнення збитків.

Розмір збитків, спричинених знищенням рекламних засобів, за доводами позивачів, підтверджується висновками експертиз, які долучені до матеріалів справи.

Також позивачі заявляють до стягнення збитки у вигляді упущеної вигоди, яка дорівнює сумі прибутку, яку б позивачі отримали, якщо б виконали договори на проведення рекламних компаній, які були укладені ними з контрагентами.

Позиція відповідача -1, викладена у суді першої інстанції зводилась, зокрема, до того, що рекламні конструкції було демонтовано шляхом роз`єднання болтового з`єднання конструктивних елементів цих конструкцій, що не призводило до вільного падіння конструкції з висоти. Тобто, спосіб демонтажу не міг призвести до механічних пошкоджень (деформацій) конструкцій або їх повного знищення, а отже ці рекламні конструкції могли використовуватися й надалі після їх кріплення на опору.

Також відповідач-1 зазначає, що будівельно-технічна експертиза, проведена позивачами була проведена вже після транспортування позивачами даних рекламних засобів з місця демонтажу, а тому встановити те, що зазначені конструкції було пошкоджено саме під час їх демонтажу, а не під час їх подальшого транспортування або зберігання самими позивачами не є можливим.

Узагальнена позиція відповідача 3 зводиться до того, що доказів щодо понесення позивачами витрат саме на відновлення пошкодженого майна до позовної заяви не долучено, а на підтвердження реальних збитків позивачами надано лише висновки експерта.

На дату, коли відбувся демонтаж рекламних конструкцій, рішення виконавчого комітету міської ради від 02.07.2021 № 693, від 16.07.2021 № 750, від 27.04.2021 № 441 були чинними і їх виконання не суперечило нормам чинного законодавства.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2023 у справі № 904/3376/22 позовні вимоги залишено без задоволення.

В обґрунтування рішення суд першої інстанції зазначив, що матеріалами справи підтверджується, що демонтаж рекламних конструкцій здійснювався саме на підставі рішень виконавчого комітету Дніпровської міської ради, які в подальшому були визнані протиправними та скасовані в адміністративних справах. Відтак, суд прийшов до висновку про те, що протиправна поведінка відповідача -3 у вигляді прийняття рішень, на підставі яких було проведено демонтаж рекламних конструкцій доведена позивачами.

Водночас, суд вказав на те, що самі по собі незаконні рішення органу місцевого самоврядування не призводять до спричинення збитків. Важливим є спосіб реалізації цих рішень, а не сам факт їх прийняття. Саме реалізація цих рішень у певний спосіб (демонтаж способом, який виключає збереження майна) може призвести до руйнації або повного знищення майна та відповідно до спричинення збитків.

Суд відхилив як неналежні докази завдання реальних збитків, пов`язаних з демонтажем рекламних конструкцій, висновки експерта за результатами будівельно-технічного дослідження, які були складені судовими експертами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Суд зазначив, що позивачами не додано до матеріалів справи належних доказів, які підтверджують, що рекламні конструкції, які були демонтовані на виконання рішень виконавчого комітету Дніпровської міської ради №441 від 27.04.2021, №693 від 02.07.2021 та №750 від 16.07.2021 було пошкоджено саме під час їх демонтажу.

Розмір упущеної вигоди розраховувався позивачами шляхом додавання усіх сум, які мали б сплатити контрагенти на користь позивачів у випадку виконання договорів на проведення рекламних кампаній.

Суд дійшов висновку, що не тільки дії відповідача-3, спрямовані на демонтаж рекламних конструкцій, призвели до невиконання з боку позивачів укладених договорів в частині місць розташування рекламних засобів. Бездіяльність контрагентів щодо погодження зміни місць розташування рекламних конструкцій також призвела до невиконання договорів з боку позивачів. Тому відсутні підстави стверджувати, що єдиною причиною, яка призвела до втрати прибутку був демонтаж рекламних конструкцій. Також суд зазначив, що позивачами не надано доказів того, що договори були розірвані, що могло б підтвердити остаточну неможливість позивачів виконати зобов`язання та отримати відповідний дохід.

До того ж, сума упущеної вигоди не може визначатися шляхом простого додавання тих сум, які контрагенти мали сплатити за договорами, які не були виконані. При підрахунку сум упущеної вигоди мають враховуватися також витрати позивачів.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕТРАГРАММАТОН 7", Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЕСАН", Товариство з обмеженою відповідальністю "СІЛЛ" подали апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2023 у справі № 904/3376/22, в якій просять оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги позивачі зазначають, що саме по собі незаконне рішення є підставою для відшкодування шкоди, що прямо передбачено положеннями ст.ст. 1166, 1173 ЦК України.

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується відповідачами, що рекламні конструкції, які були демонтовані на підставі рішень відповідача-3, розташовувалися на підставі діючих дозволів на розміщення зовнішньої реклами, чинних на момент прийняття рішень та на момент проведення демонтажу.

Фактом доведеності заподіяння майнової шкоди та наявності причинно-наслідкового зв`язку між завданою шкодою є те, що рішення виконкому про демонтаж рекламних засобів позивачів, які в судовому порядку скасовані з моменту їх прийняття, підлягали обов`язковому виконанню комунальними підприємствами; конструкції були демонтовані саме на виконання зазначених актів, а не за власною ініціативою.

З огляду на те, що наслідком виконання протиправних рішень виконкому став демонтаж належних на праві власності позивачам рекламних конструкцій при чинній дозвільній документації, позивачі змушені були понести необґрунтовані та безпідставні витрати, а отже між протиправними рішеннями і заподіяною шкодою наявний очевидний та прямий причинний зв`язок.

При цьому, тягар доказування "не заподіяння шкоди" за положеннями ч. 2 ст. 1166 ЦК України, покладається на відповідачів, а не на позивачів. Законодавством не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди; діє презумпція вини, тобто, відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди.

Розмір завданих збитків позивачі вважають доведеним належними доказами.

Відповідач-1 проти задоволення апеляційної скарги заперечує у своїх поясненнях зазначає, що судом першої інстанції вірно зазначено, що самі по собі незаконні рішення органу місцевого самоврядування не призводять до спричинення збитків. Важливим є спосіб реалізації цих рішень, а не сам факт їх прийняття. Саме реалізація цих рішень у певний спосіб (демонтаж способом, який виключає збереження майна) може призвести до руйнації або повного знищення майна та відповідно до спричинення збитків.

Так, на підтвердження реальних збитків, пов`язаних з демонтажем рекламних конструкцій позивачі надали висновки експерта за результатами будівельно-технічного дослідження, які були складені судовими експертами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Проте, відповідач-1 вважає їх неналежними доказами та повторює висновки суду першої інстанції з цього приводу.

Щодо позовних вимог в частині стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди відповідач-1 вважає, що відсутні підстави стверджувати, що єдиною причиною, яка призвела до втрати прибутку був демонтаж рекламних конструкцій. Сума упущеної вигоди, яку просять стягнути позивачі не враховує суму їх витрат, які б вони понесли, якби не відбулось порушення їх прав.

Відповідач-3 також вважає експертні висновки, подані позивачами неналежними доказами та повторює висновки суду першої інстанції з цього приводу.

Заперечення відповідачів щодо висновків експертів позивачі вважають формальними, а висновки належними доказами. Позивачі зазначають, що відповідачами не надано жодного доказу на противагу доказів позивачів.

Під час розгляду справи апеляційним судом встановлено, що на підтвердження суми реальних збитків у вигляді вартості демонтованих рекламних конструкцій позивачами надано до матеріалів справи низку висновків експертів, складених за результатами проведення будівельно-технічних досліджень.

Так, за результатами проведеного вказаних досліджень, судовими експертами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 складено 60 експертних висновків (том 3, арк.с. 176 250; том 4, арк.с 1-250; том 5, арк.с. 1-250; том 6, арк.с. 1-250; том 7, арк.с. 1-250; том 8, арк.с. 1-137).

На вирішення експертного дослідження експерту Малому О.В. поставлені аналогічні питання по усім рекламним конструкціям, за усіма адресами, а саме:

1.В якому технічному стані знаходиться окремо розташований рекламний засіб визначеного в експертизі типу, що розташований за адресою цієї конструкції.

2.Чи можлива експлуатація за призначенням окремо розташованого рекламного засобу визначеного в експертизі типу, що розташований за адресою цієї конструкції.

За змістом висновків дослідження було проведено до демонтажу рекламних конструкцій.

На вирішення будівельно-технічного дослідження експерту Ларченко Г.І. було поставлено таке питання: визначити розмір матеріальної шкоди, нанесеної володільцям наземних рекламних конструкцій внаслідок їх демонтажу.

Суд першої інстанції відхилив вказані експертні висновки, виходячи з наступного.

"У висновках експерта, наданих до матеріалів справи вказано про те, що ці висновки зроблені на підставі заяви ОСОБА_3 представника за довіреністю ТОВ "Алесан", ТОВ "Сілл", ТОВ "Тетраграмматон 7". Посилання на укладені договори з експертом у висновках експерта відсутні.

При цьому твердження представника позивачів про те, що висновки судового експерта Малого О.В. пов`язані з висновками судового експерта Ларченко Г.І. в тому сенсі, що остання керувалася судовими висновками ОСОБА_1 з питань технічного стану рекламних конструкцій до проведення їх демонтажу не заслуговують на увагу, оскільки в жодному з висновків експерта ОСОБА_2 немає посилань саме на висновки експерта ОСОБА_1 .

Суд звертає увагу на те, що у жодному з наданих позивачами до матеріалів справи висновків експерта не зазначено про те, що висновок підготовлено для подання до суду.

Крім того, висновки, які було надано судовим експертом Ларченко Г.І. в порушення вимог пункту 14.2 Інструкції не містять належним чином зазначення щодо об`єкту, який підлягає дослідженню.

Так, у вступній частині висновку вказано про те, що об`єктом дослідження є рекламний засіб, розташований за певною адресою.

Натомість, як вказували позивачі, та як зазначено в самих експертних висновках судового експерта Ларченко Г.І. дослідження проводилось після проведення демонтажу рекламної конструкції. Тобто, дослідженню підлягало дві частини цієї конструкції тієї, яка залишилась на місці демонтажу (підземна) та частини, що перебувала на зберіганні у позивачів (демонтована).

Дійсно, для ідентифікації підземної частини рекламної конструкції достатнім є вказання адреси розташування рекламної конструкції.

Водночас, для ідентифікації демонтованої частини рекламного засобу недостатнім є вказання про те, за якою адресою його було розміщено, як про це вказано у висновках експерта ОСОБА_2 .

Так, представник позивача під час судових засідань неодноразово зазначав про те, що рекламні засоби можливо ідентифікувати по маркуванню номеру дозволу, який розміщено на зворотньому боці кожної рекламної конструкції. Але у жодному з висновків експерта не зазначено що наземна частина рекламного засобу містила на зворотньому боці маркування у вигляді нанесення відповідного номеру дозволу.

У висновках експерта ОСОБА_2 вказано про те, що фіксація проводилась із застосуванням цифрової камери Canon IXUS 185. Але в жодному з вказаних висновків належним чином не зафіксовано саме досліджуваний експертом рекламний засіб шляхом його фотографування (як його частини на місці демонтажу, так й його демонтованої частини). Експерт обмежився тим, що додав до своїх висновків фото випадкових рекламних засобів, які встановлено за невідомою адресою, а також фото рекламних засобів, які розміщені на землі (також за невідомою адресою). Зважаючи на те, що демонтовані рекламні засоби під час проведення експертизи вже перебували на складі позивачів, взагалі не зрозумілим є долучення експертом вказаних фотографій до судових висновків.

Тобто до висновку експерту не долучено жодних матеріалів, які доводять, що судовий експерт особисто та безпосередньо досліджував як ту частину рекламної конструкції, яка залишилася на місці розташування рекламного засобу (бетонна конструкція), так й ту частину рекламної конструкції, яка була демонтована, з відповідною фіксацією конкретних руйнувань такої конструкції.

Експерт вказавши в розділі "Визначення вартості виготовлення та монтажу нової конструкції" про чинні нормативні документи в галузі будівництва: ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013, ДСТУ-Н.Б.Д.2.4-21:2012, відмовилася від їх застосування та визначила вартість робіт із усунення виявлених дефектів та пошкоджень об`єкта дослідження на підставі наданих позивачами комерційних пропозицій на нові рекламні конструкції.

При визначенні ступеню фізичного зносу рекламних конструкцій, експерт Ларченко Г.І. керувалась висновком експерта про стан цих конструкцій. Але в експертних висновках експерта ОСОБА_2 не зазначена дата такого висновку, період проведення обстеження, відсутні реквізити експертного висновку та відомості щодо особи експерта, його кваліфікації, що ставить під сумнів інформацію з такого висновку щодо фізичного зносу рекламних засобів, що були предметом дослідження.

Недостатньо обґрунтованим на думку суду також є висновок експерта ОСОБА_2 про те, що відновлення досліджуваних конструкцій можливе лише шляхом демонтажу залишків підземної частини конструкції та монтажу на цьому місці нової конструкції, аналогічної демонтованій з огляду на те, що немає підтверджень того, що судовий експерт Ларченко Г.І. безпосередньо досліджувала стан рекламної конструкції на місці демонтажу.

Також суд звертає увагу на те, що у висновках експерта ОСОБА_2 (аркуш висновку 3) зазначено: "Відповідно до відомостей, повідомлених експерту заявником дослідження усно, під час огляду об`єкту на місці, дані конструкції були демонтовані працівниками комунальних підприємств, підпорядкованих Дніпровській міській раді без погодження з володільцями рекламного засобу".

В такому разі, висновок експерта про те, що матеріальна шкода, нанесена володільцям наземної рекламної конструкції саме внаслідок її демонтажу, ґрунтується лише на усній заяві представника позивачів ОСОБА_3 "

З викладеного слідує, що однією з підстав для відмови у задоволенні позову в частині стягнення реальних збитків, внаслідок демонтажу рекламних конструкцій, стали обставини недоведеності розміру таких збитків. Як суд першої інстанції, так і відповідачі ставлять від сумнів подані позивачами експертні висновки будівельно-технічного дослідження експерта ОСОБА_2 щодо визначення розміру матеріальної шкоди, нанесеної володільцям наземних рекламних конструкцій внаслідок їх демонтажу, з вищевикладених підстав.

Колегія суддів не має спеціальних знань у будівельно-технічній сфері для самостійного обрахування витрат позивачів внаслідок демонтажу рекламних засобів, як і знань для встановлення технічного стану демонтованих рекламних конструкцій.

Окрім того, вище зазначено, що висновки експерта ОСОБА_2 щодо визначення розміру матеріальної шкоди, нанесеної володільцям наземних рекламних конструкцій внаслідок їх демонтажу, мають певні недоліки, про які зазначають відповідачі та суд першої інстанції, однак встановити чи є вони недоліками проведення самого дослідження або недоліками оформлення результатів дослідження, вплив цих недоліків на об`єктивність та правильність висновків експерта суд не має змоги.

На підтвердження суми реальних збитків у вигляді сплачених позивачами штрафних санкцій та упущеної вигоди представником позивачів надано до матеріалів справи договори про проведення рекламних кампаній, які позивачі уклали з своїми контрагентами. Позивачі зобов`язувалися надати послуги з проведення рекламної кампанії згідно з Адресною програмою та інших доповнень до Договору, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити Виконавцю зазначені роботи (послуги).

Розмір упущеної вигоди у цій частині позовних вимог визначено позивачами шляхом додавання усіх сум, які мали б сплатити контрагенти на користь позивачів у випадку виконання договорів.

Тобто фактично позивачами заявлено дохід від надання послуг, який не включає витрати позивачів, які мали бути понесені ними при наданні таких послуг.

Однією з підстав для відмови судом першої інстанції у задоволенні упущеної вигоди у цій частині були обставини заявлення не чистого прибутку, а доходу позивачів.

В суді апеляційної інстанції позивачами були надані розрахунки свого чистого прибутку, який вони мали отримати при наданні послуг. Однак, суд позбавлений можливості надати оцінку вказаним розрахункам позивача, оскільки не має спеціальних знань в галузі економіки для визначення того, чи були вирахувані із заявленої суми усі категорії витрат, які мали бути понесені позивачами при наданні послуг. Окрім того, обсяг документів навіть для арифметичної перевірки вірності розрахунків позивачів є значним.

Позивачами не наданий висновок експерта щодо визначення упущеної вигоди.

Апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення присутніх учасників справи, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про необхідність призначення у справі комплексної економічної та будівельно-технічної судової експертизи, з огляду на вищевикладене та наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами ч. 3 ст. 13, ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, висновками експертів.

Згідно ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

У рішенні ЄСПЛ "Дульський проти України" від 01.06.2006 року (заява N 61679/00), зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.

Згідно ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Отже, суд наділений правом з власної ініціативи призначити експертизу у справі за сукупності вищевказаних умов, які у даному випадку виконуються.

Апеляційний суд зауважує, що встановлення розміру завданих збитків є обставинами, що входять до предмету доказування, з огляду на заявлені позовні вимоги. Разом з тим, суд не володіє спеціальними знаннями, які дозволили б однозначно відповісти на означені питання.

На суд під час розгляду справи покладено обов`язок дослідження та аналізу поданих доказів, належного встановлення обставин справи, що стосуються предмету спору. Як вказано вище, обставини щодо розміру збитків позивачів у визначених частинах не можуть бути самостійно з`ясовані судом на підставі наявних матеріалів справи. Таким чином, колегія суддів вважає, що висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

За положеннями ч.ч. 3-5 ст. 99 ГПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

На виконання вказаних норм, колегією судів було запропоновано сторонам вирішити питання щодо доцільності проведення судової експертизи, запропонувати свій перелік питань, які можуть бути поставлені на вирішення експерту(ам), а також визначитися з експертною установою.

20.03.2024 відповідачем-1 подано додаткові пояснення, в яких зазначено, що наявність складу цивільного правопорушення згідно з матеріалами цієї судової справи позивачами не доведено при тому, що доказування цих обставин є обов`язком саме позивача, а не відповідача або суду, тому вважає що призначення судової експертизи в рамках цієї справи є не обов`язковим. Але, у випадку, якщо суд вирішить за необхідне призначення судової експертизи вважає, що судом повинно бути призначено саме комплексну судову будівельно-технічну та економічну експертизу, оскільки за результатами проведення такої експертизи може бути встановлено наявність або відсутність 3 елементів складу цивільного правопорушення, встановлення яких є необхідним та обов`язковим для прийняття рішення у цій справі. Проведення експертизи відповідач-1 просить доручити експертній установі на розсуд суду.

На розгляд та вирішення експертів запропоновано поставити такі питання:

1.У який спосіб відбувався демонтаж рекламних конструкцій: шляхом роз`єднання болтового з`єднання конструктивних елементів цих конструкцій або у інший спосіб (спосіб демонтажу зазначити щодо кожної рекламної конструкції окремо)?

2.Чи може спосіб демонтажу рекламної конструкції шляхом перерізування анкерів "у вигляді шпильок з різьбою", на який монтувалась стійка до основи, призвести до знищення кожної з демонтованих рекламних конструкцій?

3.Чи пошкоджено рекламні конструкції під час проведення їх демонтажу? Якщо так, то які саме завдано пошкодження демонтажем?

4.Який відсоток зносу на момент демонтажу був у кожної рекламної конструкції?

5.У якому стані перебували рекламні конструкції одразу після проведеного демонтажу (щодо кожної рекламної конструкції окремо)?

6.У якому стані перебуває кожна демонтована рекламна конструкція на час проведення цієї експертизи?

7.Чи перебувають демонтовані рекламні конструкції у стані придатному для їх подальшого використання за функціональним призначенням (щодо кожної рекламної конструкції окремо)? Якщо демонтована рекламна конструкція знаходиться у непридатному для її подальшого використання стані за призначенням, то внаслідок чого?

8.Чи міг вплинути та чи вплинув спосіб підготовки для транспортування та транспортування кожної з демонтованих рекламних конструкції на стан, в якому вони перебувають на час проведення цієї експертизи?

9.Якщо рекламним конструкціям завдано пошкоджень, внаслідок яких їх подальше використання за призначенням неможливе, то чи можна встановити час (проміжок часу), коли таке пошкодження було завдане та внаслідок чого воно завдано?

10.Чи можливо ідентифікувати кожну демонтовану рекламну конструкцію відповідно до дозволу на її розміщення та встановити за якою адресою її було демонтовано?

11.Якщо рекламні конструкції пошкоджено внаслідок їх демонтажу, то чи можливо встановити розмір шкоди, завданої кожному рекламному засобу окремо?

12.Чи можливо встановити чи завдано ТОВ "Тетраграмматон 7", ТОВ "Алесан", ТОВ "Сілл" збитки у вигляді упущеної вигоди? Якщо так, то який розмір такої упущеної вигоди?

13.Чи завдано ТОВ "Тетраграмматон 7", ТОВ "Алесан", ТОВ "Сілл" збитки у вигляді упущеної вигоди внаслідок проведення демонтажу рекламних конструкцій?

14.Чи завдано ТОВ "Тетраграмматон 7", ТОВ "Алесан", ТОВ "Сілл" збитки у вигляді упущеної вигоди внаслідок укладення даними особами 01.03.2021 попереднього договору оренди рекламних конструкцій з ФОП Яновичем С.В. та чи з будь-яких інших чинників?

15.Чи завдано ТОВ "Тетраграмматон 7", ТОВ "Алесан", ТОВ "Сілл" збитки у вигляді сплати штрафних санкцій за договорами на проведення рекламний кампаній внаслідок проведення демонтажу рекламних конструкцій?

16.Чи завдано ТОВ "Тетраграмматон 7", ТОВ "Алесан", ТОВ "Сілл" збитки у вигляді сплати штрафних санкцій за договорами на проведення рекламний кампаній внаслідок укладення даними особами 01.03.2021 попереднього договору оренди рекламних конструкцій з ФОП Яновичем С.В. та чи з будь-яких інших чинників?

17.Чи є чинники, які вплинули на не виконання ТОВ "Тетраграмматон 7", ТОВ "Алесан", ТОВ "Сілл" договорів про проведення рекламних кампаній?

18.Чи є причинно-наслідковий зв`язок між демонтажем рекламних конструкцій та збитками, які позивачі просять стягнути з виконавчого комітету Дніпровської міської ради?

20.03.2024 клопотання надійшло і від позивачів, в якому останні зазначають про тривалий розгляд справи та відсутність підстав для призначення експертизи.

Позивачі висловили заперечення щодо проведення експертизи експертною установою у Дніпропетровській області, оскільки вважають, що Дніпровська міська рада має вплив на діяльністю Дніпропетровського дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, здійснює його фінансування.

Установою для проведення судової економічної експертизи запропоновано визначити Державне підприємство "Центр судової експертизи та експертних досліджень", яке є державним комерційним підприємством, яке засноване на державній власності та належить до сфери управління Державної судової адміністрації України.

На вирішення судової експертизи позивачі пропонують поставити наступні питання:

1.Який розмір неотриманого прибутку позивачів (ТОВ "ТЕТРАГРАММАТОН 7", ТОВ "АЛЕСАН", ТОВ "СІЛЛ"), відповідно до укладених Договорів на проведення рекламних компаній, в зв`язку з демонтажем рекламних конструкцій, які розташовувалися на підставі дозволів на розміщення зовнішньої реклами за переліченими адресами (в розрізі кожного рекламного засобу);

2.Який розмір збитків нанесено Позивачам (ТОВ "ТЕТРАГРАММАТОН 7", ТОВ "АЛЕСАН", ТОВ "СІЛЛ") у зв`язку із необхідністю здійснювати виплати контрагентам штрафів (штрафних санкцій) відповідно до умов Договорів на проведення рекламних кампаній?

3.Який розмір збитків позивачів (ТОВ "ТЕТРАГРАММАТОН 7", ТОВ "АЛЕСАН", ТОВ "СІЛЛ") в наслідок демонтажу рекламних конструкцій, з врахуванням результатів Висновків експертів: 1) № 56/21-104; 2) № 56/21-80; 3) № 56/21-5; 4) № 56/21-82; 5) № 35/21-2; 6) № 35/21-3; 7) № 35/21-88; 8) № 35/21-82; 9) № 35/21-68; 10) № 35/21-87; 11) № 35/21-67; 12) № 35/21-86; 13) № 35/21-79; 14) № 35/21-80; 15) № 56/21¬94; 16) № 56/21-106; 17) № 56/21-138; 18) № 56/21-139; 19) № 56/21-140; 20) № 56/21¬141; 21) № 56/21-98; 22) № 56/21-142; 23) № 56/21-143; 24) № 56/21-99; 25) № 56/21-100; 26) № 56/21-144; 27) № 56/21-145; 28) № 56/21-146; 29) № 56/21-147; 30) № 56/21-148; 31) № 56/21-103; 32) № 56/21-107; 33) № 35/21-55; 34) № 35/21-54; 35) № 35/21-45; 36) № 35/21-48; 37) № 35/21/44; 38) № 35/21-59; 39) № 35/21-60; 40) № 35/21-85; 41) № 35/21-1; 42) № 35/21-6; 43) № 35/21-5; 44) № 35/21-4; 45) № 35/21-90; 46) № 35/21-91; 47) № 35/21-89; 48) № 35/21-41; 49) № 35/21-40; 50) № 35/21-92; 51) № 35/21-93; 52) № 35/21¬83; 53) № 35/21-94; 54) № 35/21-84; 55) № 35/21-95; 56) № 35/21-96; 57) № 35/21-97; 58) № 35/21-98; 59) № 35/21-58; 60) № 35/21-99?

4.Який розмір загальних збитків позивачів (ТОВ "ТЕТРАГРАММАТОН 7", ТОВ "АЛЕСАН", ТОВ "СІЛЛ") в наслідок демонтажу рекламних конструкцій, із врахуванням відповідей на питання 1, 2 та 3?

20.03.2024 позивачі надали заперечення на пропозиції відповідача-1.

Вважають запропоновані відповідачем-1 питання недоцільними. Відповідачі не скористалися правом на доведення своєї невинуватості, отже єдине питання, яке можливо і підлягає перевірці - це розмір шкоди. Своїми додатковими поясненнями Дніпровська міська рада через суд намагається встановити свою невинуватість. Доказів того, що демонтаж проведено не у спосіб, про який зазначають позивачі, відповідачами не надано. При цьому три основні елементи цивільного правопорушення позивачами підтверджено за матеріалами справи.

Позивачі зазначають, що після демонтажу пройшло вже майже три роки та мають сумніви, що експерт зможе встановити придатність рекламних конструкцій зі спливом такого проміжку часу.

26.03.2024 від відповідача-1 надійшли заперечення щодо експертної установи, запропонованої позивачами. Вважає, що Державне підприємство "Центр судової експертизи та експертних досліджень" має дуже велике навантаження, що призведе, як наслідок, до затягування розгляду справи. З метою уникнення затягування розгляду справи пропонує доручення на проведення судової експертизи у цій справі надати Національному науковому центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса".

26.03.2024 від позивачів надійшли заперечення щодо запропонованої відповідачем-1 експертної установи. Так, позивач зазначає, що у Національному науковому центрі "Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса" проводиться ряд експертиз відносно посадових осіб Дніпровської міської ради за розкрадання коштів при нібито капітальному ремонті Нового мосту у місті Дніпрі. Кримінальні справи на цей час тривають і досі та результативності проведені у цих справах експертизи не принесли.

Більш того, судом ставилося питання про надання своїх пропозицій щодо експертної установи та питань, які необхідно поставити експерту, на засіданні 07.03.2024 у якому оголошено перерву на 21.03.2024, дії відповідача-1 щодо надання пропозиції експертних установ 26.03.2024 є зловживанням його процесуальними правами.

Позивачі заперечують щодо запропонованої відповідачем-1 експертної установи у м. Харків, оскільки така установа є також завантаженою. Окрім того, у м. Харкові частіше оголошують повітряну тривогу в порівнянні з м.Київ; також м. Харків на відміну від міста Києва, додатково потерпає від арт обстрілів; після атаки 22.03.2024 місто Харків на 60 % позбавлений електропостачання, про що повідомляється у засобах масової інформації, прогнозований ремонт енергетичних об`єктів складає не менше 6 місяців.

Тобто, на відміну від міста Києва, місто Харків зараз перебуває у невигіднішому становищі із розрахунку годино-робіт, які експерт може витратити на проведення експертизи.

Як вказано вище, питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. При цьому, учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта.

При визначенні питань, які слід поставити на розгляд експерту, суд виходить з запропонованих сторонами питань, проте з деякими змінами.

Так, питання 1,2,3,4,5,6,7,8,9,10,11 запропоновані відповідачем-1 фактично зводять до необхідності встановлення технічного стану демонтованих рекламних конструкції, можливості їх повторного встановлення та вартості відновлення. Суд вбачає за можливе об`єднати такі питання в одне - чи можливе повторне встановлення демонтованих рекламних конструкцій та яка вартість їх встановлення щодо кожного позивача? Фактично на питання 1,2,3,4,5,6,7,8,9,10,11 буде надана відповідь під час вирішення питання запропонованого судом. При цьому, суд враховує значний сплив часу з моменту демонтажу конструкцій, а також ті обставини, що встановлення причинно-наслідкового зв`язку, як елементу господарського правопорушення, відноситься до компетенції суду та відповідна оцінка буде надана у судовому рішенні.

Питання 3 запропоноване позивачами охоплюється питанням визначеним судом - чи можливе повторне встановлення демонтованих рекламних конструкцій та яка вартість їх встановлення щодо кожного позивача, а також питаннями про які буде зазначено нижче.

Суд не вбачає підстав обмежувати судового експерта посиланням на висновки експертів: 1) № 56/21-104; 2) № 56/21-80; 3) № 56/21-5; 4) № 56/21-82; 5) № 35/21-2; 6) № 35/21-3; 7) № 35/21-88; 8) № 35/21-82; 9) № 35/21-68; 10) № 35/21-87; 11) № 35/21-67; 12) № 35/21-86; 13) № 35/21-79; 14) № 35/21-80; 15) № 56/21-94; 16) № 56/21-106; 17) № 56/21-138; 18) № 56/21-139; 19) № 56/21-140; 20) № 56/21-141; 21) № 56/21-98; 22) № 56/21-142; 23) № 56/21-143; 24) № 56/21-99; 25) № 56/21-100; 26) № 56/21-144; 27) № 56/21-145; 28) № 56/21-146; 29) № 56/21-147; 30) № 56/21-148; 31) № 56/21-103; 32) № 56/21-107; 33) № 35/21-55; 34) № 35/21-54; 35) № 35/21-45; 36) № 35/21-48; 37) № 35/21/44; 38) № 35/21-59; 39) № 35/21-60; 40) № 35/21-85; 41) № 35/21-1; 42) № 35/21-6; 43) № 35/21-5; 44) № 35/21-4; 45) № 35/21-90; 46) № 35/21-91; 47) № 35/21-89; 48) № 35/21-41; 49) № 35/21-40; 50) № 35/21-92; 51) № 35/21-93; 52) № 35/21-83; 53) № 35/21-94; 54) № 35/21-84; 55) № 35/21-95; 56) № 35/21-96; 57) № 35/21-97; 58) № 35/21-98; 59) № 35/21-58; 60) № 35/21-99, як пропонують позивачі, оскільки судовий експерт проводить експертизу за матеріалами справи та має право заявляти клопотання про надання додаткових матеріалів і зразків та вчинення інших дій, пов`язаних із проведенням експертизи.

Суд вважає за необхідне поставити на розгляд експертизи також питання - яка ринкова вартість демонтованих рекламних конструкцій на момент їх демонтажу щодо кожного позивача, у випадку неможливості повторного встановлення демонтованих рекламних конструкцій. Необхідність такого питання випливає з попереднього питання щодо можливості повторного встановлення демонтованих рекламних конструкцій. За відсутності такої можливості, тобто коли відновлення демонтованих частин було технічно неможливим, постає питання щодо відшкодування вартості майна, як знищеного.

Необхідність визначення ринкової вартість рекламних конструкцій аналогічних типу демонтованих, станом на момент демонтажу щодо кожного позивача викликана обставинами спливу значного часу з демонтажу конструкцій та можливого їх незбереження у стані, який дозволяє провести експертне дослідження. Представники позивача у судових засіданнях зазначили, що не володіють інформацією щодо збереження таких конструкцій.

Питання 12,13 запропоновані відповідачем-1 та питання 1 запропоноване позивачами суд об`єднує в одне питання, яке відображає їх суть який розмір неотриманого чистого прибутку позивачів (по кожному окремо), відповідно до укладених Договорів на проведення рекламних компаній, в зв`язку з демонтажем рекламних конструкцій, які розташовувалися на підставі дозволів на розміщення зовнішньої реклами за визначеними адресами.

Відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди пов`язує можливість отримання доходу (майнових вигод) особою, право якої порушено, саме із звичайними обставинами, тобто звичайними умовами цивільного/ господарського обороту.

При цьому звичайними обставинами (умовами цивільного/господарського обороту) фактично є типові (нормальні) обставини (умови) комерційного обігу (функціонування ринку), а не теоретично, потенційно можливі, особливо сприятливі ситуації, що мали місце під час неналежного виконання боржником своїх обов`язків.

Визначаючи розмір збитків у вигляді упущеної вигоди, необхідно також враховувати функцію, яку повинно виконувати відповідне відшкодування. Такою функцією передусім є компенсаційна функція, яка виходить з неприпустимості збагачення потерпілої сторони зобов`язання (кредитора) та визначає своїм завданням компенсацію кредитору дійсних негативних наслідків порушення його прав. Іншими словами відновлення майнового стану кредитора за рахунок боржника має здійснюватися з розрахунку еквівалентності, співмірності між собою відшкодування та збитків.

Відтак при визначенні розміру збитків у вигляді упущеної вигоди слід керуватися такими критеріями її розрахунку (обчислення), як:

1) звичайні обставини (умови цивільного/господарського обороту);

2) розумні витрати;

3) компенсаційність відшкодування збитків.

(висновки узгоджуються з позиціями постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.10.2023 у справі № 910/3317/21)

Оскільки потерпілій стороні відшкодовуються лише збитки, які реально могли бути нею отримані, тоді як сторони договору не обмежені у праві виборі своїх контрагентів та умов договору, необхідним є недопущення обставин завищення визначених сторонами цін у договорах (тобто встановлення цін, що виходять за межі розумного відхилення порівняно з ринковими). Суд вважає за необхідне винести на розгляд експерта питання - чи відповідає вартість послуг з проведення рекламних компаній, вказана у договорах на проведення рекламних компаній, ринковій вартості цих послуг? І якщо не відповідає, який розмір неотриманого чистого прибутку позивачів (по кожному окремо) в зв`язку з демонтажем рекламних конструкцій виходячи з ринкової вартості послуг з проведення аналогічних рекламних компаній за аналогічний період?

Питання 14-18 запропоновані відповідачем та питання 2,4 запропоновані позивачами суд відхиляє, оскільки їх вирішення не потребує спеціальних знань та суд має можливість надати їм оцінку самостійно.

Колегія суддів не вбачає підстав для винесення на розгляд експерта питання нарахування штрафних санкцій за договорами на проведення рекламних компаній та завдання у зв`язку з цим збитків, оскільки зазначені розрахунки не є складними та їх перевірку може здійснити суд самостійно. Тоді як питання завдання збитків позивачам у зв`язку зі сплатою таких штрафних санкцій відноситься до оцінки судом обставин справи, яка буде надана у судовому рішенні.

При визначенні питань суд приймає до уваги, що у Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендаціях з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 3 листопада 1998 р. за № 705/3145, викладено орієнтовний перелік вирішуваних різними експертизами питань, проте суд не позбавлений їх змінити або конкретизувати з урахуванням предмету спору та обставин, які належить встановити для його правильного вирішення.

Враховуючи, що сторони у справі не дійшли згоди щодо вибору експертної установи, суд вбачає підстави для її самостійного визначення, з урахуванням наведених заперечень сторін.

При виборі експертної установи суд керується принципом територіальної наближеності до міста Дніпра, оскільки частина питань (щодо дослідження стану демонтованих рекламних конструкцій) може потребувати особистого огляду експертом таких об`єктів, які були розміщені у м. Дніпро.

При цьому, позивачі навели заперечення щодо проведення експертизи у м. Дніпро та у Дніпропетровському науково-дослідному інституті судових експертиз, а також у Національному науковому центрі "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса". Суд враховує, що вказані інститути мають також відділення у наближених до м. Дніпра місцях, зокрема у м. Запоріжжя (Дніпропетровське НДІСЕ) та у м. Полтава (ННЦ ІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса).

Київський науково-дослідний інститут судових експертиз, Одеський науково-дослідний інститут судових експертиз, Львівський науково-дослідний інститут судових експертиз є віддаленими від м. Дніпра та є значно завантаженими за даними розміщеними на їх офіційних сайтах: https://kndise.gov.ua/informacziya-shhodo-vykonannya-ekspertyz-pidrozdilamy-instytutu/ , http://ondise.minjust.gov.ua/zavantazhenist-ekspertiv-ondise/ , (Львівський науково-дослідний інститут судових експертиз не публікує інформацію про завантаженість).

Проти призначення експертизи у Державному підприємстві "Центр судової експертизи та експертних досліджень" заперечує відповідач-1 у зв`язку з його завантаженістю.

До найближчих міст (з урахуванням вищевикладених виключень), в яких є експертна установа, відноситься м. Кропивницький, в якому знаходиться Кропивницьке відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Зазначена експерта установа проводить будівельно-технічні експертизи, економічні тощо.

З викладених мотивів колегія суддів вважає за доцільне призначити проведення експертизи у Кропивницькому відділенні Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 ГПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Витрати, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, колегія суддів вважає за необхідне покласти в рівних частинах на позивачів, як осіб які зобов`язані довести розмір своїх збитків, та відповідача-3, як особу щодо якої заявлено стягнення відповідних збитків, проте вона заперечує правильність визначення їх розміру позивачами згідно поданих ними доказів.

В подальшому, такі витрати понесені сторонами будуть розподілені за результатом вирішення справи в порядку, передбаченому ст. 123, 129 ГПК України.

Крім того, апеляційний суд попереджає експерта(ів) про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків (ч. 5 ст. 100 ГПК України).

Згідно положень п. 2.1 розділу ІІ "Права, обов`язки та відповідальність експерта" Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції № 53/5 від 08.10.1998р. (з подальшими змінами) експерт має право указувати у висновку експерта на факти, виявлені під час проведення експертизи, які мають значення для справи, але стосовно яких йому не були поставлені питання, та на обставини, що сприяли (могли сприяти) вчиненню правопорушення.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 69, ч. 8 ст. 69 ГПК України експерт має право заявляти клопотання про надання йому додаткових матеріалів і зразків, якщо експертиза призначена судом. Призначений судом експерт може відмовитися від надання висновку, якщо надані на його запит матеріали недостатні для виконання покладених на нього обов`язків. Заява про відмову повинна бути вмотивованою.

Поміж іншого, колегія суддів наголошує на необхідності учасників справи не чинити перешкод, сприяти проведенню експертизи, надати за клопотанням експерта на відповідну вимогу суду всі необхідні для проведення повного, всебічного та об`єктивного експертного дослідження документи та матеріали.

На виконання Інструкції про призначення і проведення судових експертиз, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5, враховуючи приписи ч. 1 ст. 102 ГПК України матеріали справи слід направити до експертної установи для проведення експертизи.

На підставі приписів п. 6 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі необхідно зупинити на час проведення експертизи.

Керуючись статтями 99, 100, 103, 123, 129, 169, 228, 229, 233-235, 267, 269, 270, 281 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Призначити у справі № 904/3376/22 комплексну економічну та будівельно-технічну судову експертизу.

Проведення експертизи доручити Кропивницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

На вирішення експерта винести такі питання:

1. Який розмір неотриманого чистого прибутку позивачів (ТОВ "ТЕТРАГРАММАТОН 7", ТОВ "АЛЕСАН", ТОВ "СІЛЛ" по кожному окремо), відповідно до укладених Договорів на проведення рекламних компаній (№ 12-301220 від 30.12.2020, № 22-281220 від 28.12.2020, № 17-201220 від 20.12.2020, №47-281220 від 28.12.2020, № 6-010321 від 01.03.2021, №11-230321 від 23.03.2021, №20-250521 від 25.05.2021, № 24-260521 від 26.05.2021, № 6-200121 від 20.01.2021, № 9-030621 від 03.06.2021, № 11-010621 від 01.06.2021, № 15-240221 від 24.02.2021, № 19-280521 від 28.05.2021, № 7-180121 від 18.01.2021, № 4-030621 від 03.06.2021, № 8-010321 від 01.03.2021, № 21-010621 від 01.06.2021), в зв`язку з демонтажем рекламних конструкцій, які розташовувалися на підставі дозволів на розміщення зовнішньої реклами за наступними адресами:

1) № 1675/61 - вул. Набережна Перемоги, в районі буд. 9 Б, на розподільчій смузі;

2) № 1675/79 - вул. Набережна Перемоги, в районі буд. 29 А;

3) № 1675/101 - вул. Набережна Перемоги, в районі буд. № 100;

4) № 1675/122 - вул. Набережна Перемоги, в районі буд. № 44;

5) № 2612/64 - вул. Набережна Перемоги, навпроти буд. № 58;

6) № 2612/131 - вул. Набережна Перемоги, розділова смуга, біля лінії розвороту;

7) № 2612/132 - вул. Набережна Перемоги, в районі буд. № 29;

8) № 2612/133 - вул. Набережна Перемоги, навпроти буд. № 30;

9) № 2612/134 - вул. Набережна Перемоги, в районі буд. № 30, біля в`їзду;

10) № 2612/135 - вул. Набережна Перемоги, в районі буд. № 30;

11) № 2612/136 - вул. Набережна Перемоги, в районі буд. № 5;

12) № 2612/137 - вул. Набережна Перемоги, в районі буд. № 40;

13) № 2612/138 - вул. Набережна Перемоги, в районі буд. № 44;

14) № 2612/139 - вул. Набережна Перемоги, 51;

15) № 2612/140 - вул. Набережна Перемоги, 56 А;

16) № 2612/141 - вул. Набережна Перемоги, в районі буд. № 78;

17) № 2612/142 - вул. Набережна Перемоги, навпроти буд. № 82 Б;

18) № 2612/143 - вул. Набережна Перемоги, в районі буд. № 82 Б;

19) № 2612/144 - вул. Набережна Перемоги, навпроти буд. № 102 Д;

20) № 2612/145 - вул. Набережна Перемоги, в районі буд. № 102 Б;

21) № 2612/209 - вул. Набережна Перемоги, навпроти буд. № 82 Б;

22) № 2612/220 - вул. Набережна Перемоги, 10 К, на розділовій смузі;

23) № 1675/18 - просп. Пушкіна, 38;

24) № 1675/92 - просп. Пушкіна вул. Юрія Савченко;

25) № 1675/43 - просп. Гагаріна, 8 А;

26) № 1675/33 - просп. Гагаріна, 97;

27) № 1675/19 - просп. Героїв, 2 А;

28) № 1675/34 - просп. Гагаріна, 8 А;

29) № 1675/10 - вул. Січеславська Набережна (Набережна В.І. Леніна), в районі Мерефо-Херсонського мості;

30) № 1675/13 - вул. Січеславська Набережна (Набережна В.І. Леніна), в районі Мерефо-Херсонського мості;

31) № 1675/11 - вул. Січеславська Набережна (Набережна В.І. Леніна), 5 Ж;

32) № 1675/12 - вул. Січеславська Набережна (Набережна В.І. Леніна), 31 А;

33) № 2612/36 - просп. Героїв, 2;

34) № 2612/35 - просп. Героїв, 4 А;

35) № 2612/147 - просп. Героїв, 12;

36) № 2612/210 - просп. Героїв, в районі буд. № 10;

37) № 2612/100 - просп. Героїв бульв. Слави;

38) № 2612/37 - вул. Січеславська Набережна вул. Павла Нірінберга, 2;

39) № 2612/58 - вул. Січеславська Набережна вул. Юліуша Словацького;

40) № 2612/203 - вул. Січеславська Набережна, в районі буд. № 31 А;

41) № 2470/60 - вул. Титова, 25;

42) № 2470/78 - просп. Пушкіна вул. Громова;

43) № 2470/77 - просп. Пушкіна вул. Громова;

44) № 2470/75 - просп. Пушкіна вул. Юрія Савченко;

45) № 2470/31 - просп. Гагаріна вул. Телевізійна;

46) № 2470/33 - вул. Козакова просп. Гагаріна;

47) № 2470/209 - вул. Козакова просп. Гагаріна;

48) № 2470/139 - просп. Героїв, 12 напроти ТЦ "Кодак";

49) № 2470/138 - просп. Героїв бульв. Слави;

50) № 2470/45 - вул. Січеславська Набережна (Набережна В.І. Леніна), навпроти буд. № 61;

51) № 2470/46 - вул. Січеславська Набережна (Набережна В.І. Леніна) вул. Ливарна;

52) № 2470/49 - вул. Січеславська Набережна (Набережна В.І. Леніна), навпроти буд. 33;

53) № 2470/48 - вул. Січеславська Набережна (Набережна В.І. Леніна), біля буд. 33;

54) № 2470/50 - вул. Січеславська Набережна (Набережна В.І. Леніна), навпроти буд. 31 А;

55) № 2470/51 - вул. Січеславська Набережна (Набережна В.І. Леніна) вул. Європейська (Міронова);

56) № 2470/52 - вул. Січеславська Набережна (Набережна В.І. Леніна) вул. Мономаха (Московська);

57) № 2470/53 - вул. В. Мономаха (Московська) - вул. Січеславська Набережна (Набережна В.І. Леніна).

58) № 2470/54 - вул. Січеславська Набережна (Набережна В.І. Леніна) вул. Воскресенська (Леніна);

59) № 2470/55 - вул. Січеславська Набережна (Набережна В.І. Леніна) вул. Воскресенська (Леніна);

60) № 2470/56 - вул. Юліуша Словацького вул. Січеславська Набережна (Набережна В.І. Леніна)

за період з дати демонтажу до дати закінчення проведення рекламної компанії згідно договорів?

2. Чи відповідає вартість послуг з проведення рекламних компаній, вказана у вищенаведених договорах на проведення рекламних компаній, ринковій вартості цих послуг? І якщо не відповідає, який розмір неотриманого чистого прибутку позивачів (ТОВ "ТЕТРАГРАММАТОН 7", ТОВ "АЛЕСАН", ТОВ "СІЛЛ" по кожному окремо) в зв`язку з демонтажем рекламних конструкцій виходячи з ринкової вартості послуг з проведення аналогічних рекламних компаній за аналогічний період?

3. Чи можливе повторне встановлення вищевказаних демонтованих рекламних конструкцій та яка вартість їх встановлення щодо кожного позивача?

4. Яка ринкова вартість вищевказаних демонтованих рекламних конструкцій на момент їх демонтажу щодо кожного позивача, у випадку неможливості повторного встановлення демонтованих рекламних конструкцій?

5. Яка ринкова вартість рекламних конструкцій аналогічних типу демонтованих, станом на момент демонтажу щодо кожного позивача?

Попередити особу (чи осіб), які безпосередньо проводитимуть судову експертизу про відповідальність, передбачену ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправильного висновку або відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків.

Надіслати матеріали справи № 904/3376/22 експертній установі для проведення експертизи.

Зобов`язати ТОВ "ТЕТРАГРАММАТОН 7", ТОВ "АЛЕСАН", ТОВ "СІЛЛ", Виконавчий комітет Дніпровської міської ради в рівних частинах здійснити попередню оплату вартості експертного дослідження за проведення судової експертизи на підставі відповідної вимоги експертної установи.

Попередити сторони щодо обов`язковості надання необхідних експерту документів для надання відповіді на поставлені питання.

Експертній установі, по закінченню проведення експертизи, висновок і матеріали справи № 904/3376/22 та розрахунок витрат, пов`язаних з проведенням експертизи, надати Центральному апеляційному господарському суду.

Провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕТРАГРАММАТОН 7", Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕСАН", Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЛЛ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2023 у справі № 904/3376/22 зупинити на час проведення експертизи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали підписано 02.04.2024

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя В.Ф. Мороз

Суддя А.Є. Чередко