Рішення

від 01.04.2024 по справі 902/1449/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"01" квітня 2024 р.Cправа № 902/1449/23

Господарський суд Вінницької області у складі судді Маслія І.В. при секретарі судового засідання Глобі А.С.

Представники сторін не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву представника позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000,00 грн., письмові пояснення представника відповідача, щодо заяви позивача про понесені витрати на правничу допомогу та заперечення представника позивача на письмові пояснення відповідача у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР БЕТОН СЕРВІС" (вул. Стельмаха Володимира, буд. 32А, м. Рівне, 33018)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Оріон" (вул. Гонти, 45Д, м. Вінниця, 21017)

про стягнення 724149,98 грн.

В С Т А Н О В И В :

Господарським судом Вінницької області здійснюється провадження у справі №902/1449/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР БЕТОН СЕРВІС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Оріон" про стягнення 724149,98 грн, з яких 540 280,50 грн - основного боргу, 12 992,05 грн - 3 % річних та 170 877,43 грн - пені.

В позовній заяві позивачем визначено орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу в розмірі 50 000,00 грн та зазначено, що договір та акт виконаних робіт буде надано додатково.

19.03.2024 до суду від представника позивача надійшла заява про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000,00 грн.

20.03.2024 судом ухвалено рішення по справі, яким позов задоволено повністю, водночас, в зв`язку з поданням представником позивача заяви про понесені позивачем судові витрати на правничу допомогу за день до судового засідання в якому ухвалено рішення, з метою не порушення принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та надання часу відповідачу на письмове обґрунтування своєї позиції щодо заявленої заяви, в резолютивній частині рішення судом призначено судове засідання на 01.04.2024 о 16:30 год., щодо розгляду заяви представника позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи неявку на проголошення вступної та резолютивної частини рішення представника відповідача суд ухвалою від 21.03.2024 повідомив останнього про дату, час та місце судового засідання, з розгляду заяви позивача щодо понесених витрат на правничу допомогу, у порядку визначеному ст. 120, 121 ГПК України.

28.03.2024 до суду від представника відповідача надійшли письмові пояснення щодо заяви позивача про понесені витрати на правничу допомогу, в яких поміж іншого просить відмовити в задоволенні заяви про стягнення судових витрат чи зменшення даних витрат до 10 000,00 грн.

29.03.2024 від представника позивача до суду надійшли заперечення на письмові пояснення відповідача та заява про розгляд заяви про стягнення понесених позивачем витрат на правничу допомогу за відсутності представника позивача.

На визначену судом дату 01.04.2024 в судове засідання представники сторін не з`явились.

Частиною 3, 4 ст. 244 ГПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, додаткове рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні судом долучено вступну та резолютивну частину додаткового рішення до матеріалів справи без його проголошення, в зв`язку з неявкою представників сторін.

Так, розглянувши матеріали справи, заяву представника позивача про понесенні судові витрати на правничу допомогу, письмові пояснення представника відповідача щодо понесених позивачем витрати на правничу допомогу та заперечення представника позивача на письмові пояснення відповідача суд зазначає наступне.

Згідно ч. 3 ст. 233 ГПК України суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами справи по суті.

За змістом статті 123 ГПК до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Порядок розподілу судових витрат визначено статтею 129 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із частинами 4, 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У положеннях ГПК України закріплено вимогу до кожної із сторін процесу подавати до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи (стаття 124 ГПК). Попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат є обов`язковою складовою як позовної заяви (апеляційної та касаційної скарг), так і відзиву, оскільки з огляду на положення частин 5-7 статті 129 ГПК попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат враховується судом під час вирішення питання про розподіл судових витрат, пов`язаних з розглядом справи. При цьому слід зауважити, що поданий стороною попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми таких витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини "Гурепка проти України № 2" наголошено, що принцип рівності сторін - один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Аналіз положень статей 126-129 ГПК України вказує на те, що процесуальне законодавство надає можливість іншій стороні подати клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, у разі незгоди із розрахунком витрат, наведеним у відповідній заяві.

З матеріалів справи вбачається, що в позовній заяві позивачем визначено орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу в розмірі 50 000,00 грн та зазначено, що договір та акт виконаних робіт буде надано додатково, крім того представником позивача, до судових дебатів подано до суду заяву від 19.03.2024 про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000,00 грн., до якої долучено копії: договору про надання правничої допомоги №б/н від 15.10.2023; Додатку №1 до договору про надання правової допомоги №б/н від 15.10.2023 «Додаткова угода №1 від 15.10.2023», Акту прийому-передачі виконаних робіт №1 від 18.03.2024 року, Ордеру Серія ВК №1115673 від 08.01.2024, відповідно до якого на підставі договору №б/н від 15.10.2023 адвокат Давидюк В.А. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1955 від 26.03.2021) надає правову допомогу ТОВ "Інтер Бетон Сервіс" у Господарському суді Вінницької області та докази направлення даної заяви з додатками представнику відповідача та відповідачу.

Відповідно до частини 3 статті 123 ГПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3 цієї статті).

Згідно положень частини 1 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Приписами частини 2 статті 126 ГПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При здійснені розподілу між сторонами спору судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро), обсяги наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи, а також, в порядку статті 86 ГПК України надає належну оцінку поданим стороною, яка понесла відповідні витрати, доказам фактичного надання їй адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг.

Частиною 4 статті 126 ГПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Крім того, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Таку правову позицію викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Крім того, у разі встановлення адвокатом та клієнтом фіксованого розміру гонорару детальний опис робіт, виконаних під час надання правової допомоги не потрібен. Даний висновок викладений у постанові Верховного суду по справі №640/18402/19 від 28.12.2020 р.

В Додатку №1 до договору про надання правової допомоги №б/н від 15.10.2023 «Додаткова угода №1 від 15.10.2023», зокрема визначено, що Клієнт в порядку та на умовах, визначених Договором про надання правничої допомоги №б/н від 15.10.2023 доручає, а Адвокат бере на себе зобов`язання представляти інтереси Клієнта та надавати правничу допомогу Клієнту щодо стягнення заборгованості за Договором поставки БВ №01/02 від 01.02.2023, що укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Оріон». Надання правових послуг включає в себе, в тому числі, аналіз Договору поставки, видаткових накладних та актів виконаних робіт, підготовка претензії, вивчення судової практики, написання позовної заяви, розрахунок штрафних санкцій. Сторони дійшли згоди встановити гонорар Адвокату в розмірі 30 000,00 грн.

Згідно з частиною 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому згідно з статтею 74 України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.

Дослідивши докази, надані представником позивача в підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу судом встановлено, що заявлені витрати підтверджені належними та допустимими доказами.

Згідно із ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 6 ст. 126 ГПК України встановлено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

В письмових поясненнях представник відповідача зокрема зазначає, що заява позивача не підлягає до задоволення, а в разі встановлення наявності належних доказів витрат на правничу допомогу позивача їх слід зменшити до обґрунтованого розміру 10000,00 грн, оскільки позивач порушив строки подання доказів понесення витрат на правничу допомогу, адже маючи в наявності додаткову угоду №1 від 15.10.2023 року до договору про надання правничої допомоги б/н від 15.10.2023 року на стадії підготовчого засідання даний доказ не додав до позову, а подав лише 19.03.2024 року.

Також, оцінюючи співмірність витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт й витраченим на це часом слід врахувати, що предметом спору у цій справі є вимога про стягнення заборгованості за договором поставки, пені та 3 % річних згідно ст. 625 ЦК України та умов договору.

На переконання представника відповідача за своєю категорією (стягнення заборгованості за договором поставки) ця справа не є спором значної складності, не характеризується наявністю виключної правової проблеми або значним суспільним інтересом, обмежується аналізом доказів щодо поставки товару, чітко врегульована нормами права, умовами договору і не потребувала великого обсягу юридичної та технічної роботи. Отже, дана справа по своїй суті є нескладною, що підтверджується також незначним обсягом позовної заяви, яка мітилась на шести сторінках, з яких дві сторінки включають цитування положень законодавства, мало місце всього вісім додатків до позовної заяви. Це вказує на те, що на підготовку позовної заяви було затрачено незначний час.

Також, за твердженнями представника відповідача, представник позивача взагалі не навів затраченого ним часу на надання правничої допомоги, в жодному документі не вказав, що гонорар визначається саме у фіксованому розмірі, що позбавляє відповідача можливості перевірки його витрат на предмет дійсності, а як вбачається зі свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1955 від 26.03.2021 року адвокат Давидюк Віталій Анатолійович мав менше трьох років стажу адвокатської діяльності на час розгляду справи тому враховуючи складність справи, досвід адвоката, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, які в основному полягали у підготовці відповіді на відзив проти позову, клопотанні про витребування доказів та участі в судових засіданнях, з урахуванням того, що вони не могли перевищувати часу протягом одного робочого дня вважаю, що за надання такої правничої допомоги обґрунтований розмір витрат міг складати не більше 10000,00 грн, з розрахунку 40 % прожиткового мінімуму, за одну годину надання правничої допомоги (3038 * 40 % * 8 = 9689,60 грн).

Крім того, представник відповідача зазначає, що наразі позивач не надав доказів понесених витрат на правничу допомогу, адже має їх сплатити лише протягом 10 днів після набрання рішенням суду у справі законної сили, тому витрати позивач на правничу допомогу не є фактично понесені.

З підстав викладених вище, зменшення розміру компенсації позивачу витрат на правничу допомогу до суми 10 000,00 грн. представник відповідача вважає законним та обґрунтованим.

Представник позивача у запереченнях на письмові пояснення відповідача спростовує твердження останнього та зокрема зазначає, що докази понесених витрат подані останнім в строки визначені в ст. 129 ГПК України, сума витрат є фіксованою та визначеною умовами договору укладеного між адвокатом та клієнтом, а тому твердження відповідача про ненадання Позивачем доказів понесених витрат є безпідставними.

Також представник позивача у запереченнях, звертає увагу суду на те, що у відзиві на позовну заяву представником відповідача вказано орієнтовні витрати відповідача на правову допомогу в розмірі 35 000 грн. Тобто, проаналізувавши матеріали справи, представник відповідача погодився з тим, що саме сума 35 000 грн буде співмірною і достатньою для оплати його послуг, однак при цьому просить суд зменшити заявлену Позивачем суму витрат із 30 000 грн до 10000 грн.

Суд розглянувши письмові пояснення представника відповідача щодо зменшення понесених позивачем витрат на правничу допомогу оцінює їх критично з огляду на наступне.

Щодо твердження про порушення позивачем порядку подання доказів понесених витрат, слід зазначити, що у поясненнях представник відповідача посилається на норми ст. 80 ГПК, однак дана норма стосується подання доказів у справі щодо предмету спору, а питання подання доказів понесених судових витрат міститься в окремому розділі ГПК, а саме Глава 8 «Судові витрати», зокрема ст. 129 ГПК України передбачає, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) і такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі.

Також варто звернути увагу на позицію Великої Палати Верховного Суду викладену в постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 де зазначено, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому в ст. 627 ЦК України.

Гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати. Ці форми відрізняються порядком обчислення при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту; і навпаки підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин, помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката залежно від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у разі домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися із суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

На підставі наведеного заперечення представника відповідача викладені у письмових поясненнях спростовуються вище викладеним.

Беручи до уваги факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, а також те, що сума зазначених витрат підтверджується матеріалами справи та враховуючи, що відповідачем в порядку, визначеному п. 6 ст. 126 ГПК України не доведено неспівмірність заявлених витрат, суд дійшов висновку про необхідність покладення зазначених витрат на відповідача відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України у повному обсязі.

Керуючись статтями 74-79, 86, 123, 126, 129, 233, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву представника позивача від 19.03.2023, про стягнення судових витрат на правничу допомогу задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Оріон" (вул. Гонти, 45Д, м. Вінниця, 21017, код ЄДРПОУ 35904430) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР БЕТОН СЕРВІС" (вул. Стельмаха Володимира, буд. 32А, м. Рівне, 33018, код ЄДРПОУ 45076284) 30 000,00 грн. понесених витрат на професійну правничу допомогу.

3. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

4. Примірник додаткового судового рішення направити сторонам в зареєстровані електронні кабінети в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд".

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга подається відповідно до ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст додаткового рішення складено 03.04.2024

Суддя Ігор МАСЛІЙ

віддрук. прим.:

1 - до справи