Постанова

від 19.06.2024 по справі 902/1449/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2024 року Справа № 902/1449/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Тимошенко О.М. , суддя Крейбух О.Г.

секретар судового засідання Кушнірук Р.В.

за участю представників сторін:

позивача: представник Давидюк В.А. - адвокат

відповідача: представник Піпко А.М. - адвокат

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Оріон" на рішення Господарського суду Вінницької області від 20.03.2024 та на додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 01.04.2024, ухвалених суддею Маслієм І.В. у справі № 902/1449/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР БЕТОН СЕРВІС"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Оріон"

про стягнення 724 149, 98 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Процесуальне рішення, яке оскаржується у суді апеляційної інстанції.

1.1. Предметом оскарження в суді апеляційної інстанції є рішення Господарського суду Вінницької області від 20.03.2024 та додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 01.04.2024 у справі № 902/1449/23.

1.2. Рішенням Господарського суду Вінницької області від 20.03.2024 у справі №902/1449/23 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Бетон Сервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Оріон" про стягнення 724 149,98 грн. Вирішено стягнути з відповідача на користь позивача 540 280,50 грн - основного боргу, 12 992,05 грн - 3% річних, 170 877,43 грн пені та 8 689,80 грн - витрат зі сплати судового збору.

1.3. Додатковим рішенням Господарського суду Вінницької області від 01.04.2024 у справі № 902/1449/23 заяву представника позивача від 19.03.2023 про стягнення судових витрат на правничу допомогу задоволено повністю. Вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Оріон" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Бетон Сервіс" 30 000,00 грн понесених витрат на професійну правничу допомогу.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

2.1. Позивачем ТОВ "Інтер Бетон Сервіс" (постачальник) заявлено до стягнення з відповідача ТОВ "Торговий Дім "Оріон" (покупець) про стягнення 749 001,60 грн заборгованості, з яких 540 280,50 грн - основного боргу, 195 729,05 грн - пені та 12 992,05 грн - 3% річних на підставі укладеного договору поставки №БВ 01/02 від 01.02.2023, в частині повної оплати за поставлений товар.

2.2. Позивач вказує, що на виконання умов укладеного 01.02.2023, за період з 01.02.2023 по 27.07.2023 позивачем було поставлено товар та надано послуги доставки товару на загальну суму 1 040 280,50 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними та актами здачі-приймання робіт (надання послуг) в яких зазначено договір № БВ 01/02 від 01.02.2023 відповідно до якого поставлено товар та надано послуги.

2.3. Видаткові накладні та акти здачі-приймання робіт (надання послуг) за період з 01.02.2023 по 30.06.2023 підписані та скріплені печатками сторін, водночас видаткові накладні та акти здачі-приймання робіт (надання послуг) за період з 01.07.2023 по 27.07.2023 не підписані зі сторони відповідача.

2.4. Відповідач на виконання вимог договору за період з 30.06.2023 по 02.11.2023 здійснив оплату на суму 500 000,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними інструкціями з призначенням платежу оплата за товар згідно договору №БВ 01/02 від 01.02.2023.

2.4. 17.10.2023 позивач направив на поштову адресу відповідача претензію про погашення заборгованості. 13.11.2023 відповідач направив на поштову адресу позивача відповідь на претензію про погашення заборгованості в якій зазначив, що згідно наявних у відповідача первинних документів поставка товару за договором складає лише 670 645,00 грн, з якої 500 000,00 грн оплачені, тому сума заборгованості за договором складає 170 645,00 грн та неоплачена лише через те, що позивачем не виставлено рахунку-фактури на дану суму.

2.5. Також, у зв`язку з порушенням строків оплати отриманого товару та наданих послуг, позивач нарахував відповідачу 170 877,43 грн - пені та 12 992,05 грн - 3% річних, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог в частині стягнення пені.

2.6. Судом встановлено, що відповідач виставлені позивачем акти наданих послуг з доставки заперечує чим на думку суду сам собі суперечить, оскільки як вбачається з наявних в матеріалах справи видаткових накладних обопільно підписаних та скріплених печатками сторін в більшості з них визначено загальну вартість як товару так і послуг доставки, водночас відповідач визнає їх як факт поставки товару за договором і не заперечує включення в дані видаткові накладні вартість доставки. Крім того, акти надання послуг з доставки за період з 01.02.2023 по 30.06.2023 підписані та скріплені печаткою відповідача без будь-яких заперечень. Також у всіх актах надання послуг є посилання на договір поставки №БВ01/02 від 01.02.2023. З огляду на викладене, суд вважає, що відповідач знав та не заперечував про окреме визначення розміру вартості доставки товару від вартості самого товару та необхідності її оплати.

2.7. Твердження відповідача щодо необхідності виставлення позивачем рахунка-фактури судом оцінюються критично, оскільки згідно умов Договору, а саме п. 5.3. встановлений порядок оплати товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача не пізніше 3 банківських днів з дня виставлення рахунку-фактури Постачальником на умовах 50 % попередньої оплати. При цьому, відповідача залишає поза увагою, що обов`язок виставлення рахунку-фактури виникає у постачальника лише за умови 50% попередньої оплати. В той же час, поставка товару розпочалась з 01.02.2022, а перша оплата відповідачем проведене лише 30.06.2022, що не як не може вважатись попередньою оплатою. З огляду на викладене відповідач мав розрахуватись за отриманий товар та надані послуги з доставки на протязі 3-х банківських днів з моменту його приймання передачі і в даному випадку позивач не зобов`язаний виставляти рахунок-фактури.

2.8. Щодо заявлених до стягнення з відповідача пені та 3 % річних суд встановив, що відповідно до пункту 6.2 Договору, у випадку порушення Покупцем строків проведення оплати по даному договору, останній сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної ставки НБУ за кожний день прострочки. Даним пунктом сторони визначили розмір штрафної санкції (пені) саме за порушення строків проведення оплати за даним договором, а не за отриманий товар, тому твердження відповідача про неможливість застосування штрафної санкції у вигляді пені до суми не оплачених послуг доставки є помилковими, оскільки всі акти виконаних робіт (наданих послуг) містять посилання на договір поставки №БВ 01/02 від 01.02.2023.

2.9. Судом здійснено власний розрахунок пені за допомогою системи ЛІГА ЗАКОН, за кожною видатковою накладною та актом надання послуг окремо в межах шести місяців, з урахуванням здійснених відповідачем проплат та періоду нарахування визначеного позивачем, та встановлено що заявлені позивачем пеня в розмірі 170 877,43 грн та 3% річних в розмірі 12 992,05 грн не перевищує розміру пені та 3% річних обчислених судом, а тому підлягають задоволенню у розмірі заявленому позивачем, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

2.10. Додатковим рішенням Господарського суду Вінницької області від 01.04.2024 у справі № 902/1449/23 заяву представника позивача від 19.03.2023 про стягнення судових витрат на правничу допомогу задоволено повністю. Вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Оріон" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Бетон Сервіс" 30 000,00 грн понесених витрат на професійну правничу допомогу.

2.11. Користуючись своїм правом, передбаченим ч. 8 ст. 129 ГПК України, представник позивача до початку судових дебатів (19.03.2023 через підсистему "Електронний суд") надав докази остаточного розміру понесених судових витрат.

2.12. 20.03.2024 судом ухвалено рішення по справі, яким позов задоволено повністю, водночас, в зв`язку з поданням представником позивача заяви про понесені позивачем судові витрати на правничу допомогу за день до судового засідання в якому ухвалено рішення, з метою не порушення принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та надання часу відповідачу на письмове обґрунтування своєї позиції щодо заявленої заяви, в резолютивній частині рішення судом призначено судове засідання на 01.04.2024 о 16:30 год., щодо розгляду заяви представника позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.

2.13. Представником позивача у заяві зазначено, що розмір судових витрат на професійну правничу допомогу складає 30 000,00 грн, що будуть сплачені протягом 10 днів з моменту набрання рішенням законної сили, сума витрат є фіксованою та визначеною умовами договору укладеного між адвокатом та клієнтом.

2.14 В письмових поясненнях представник відповідача зазначив, що заява позивача не підлягає до задоволення, а в разі встановлення наявності належних доказів витрат на правничу допомогу позивача їх слід зменшити до обґрунтованого розміру 10 000,00 грн, оскільки позивач порушив строки подання доказів понесення витрат на правничу допомогу, адже маючи в наявності додаткову угоду №1 від 15.10.2023 року до договору про надання правничої допомоги б/н від 15.10.2023 року на стадії підготовчого засідання даний доказ не додав до позову, а подав лише 19.03.2024 року.

2.15. На переконання представника відповідача за своєю категорією (стягнення заборгованості за договором поставки) ця справа не є спором значної складності, не характеризується наявністю виключної правової проблеми або значним суспільним інтересом, обмежується аналізом доказів щодо поставки товару, чітко врегульована нормами права, умовами договору і не потребувала великого обсягу юридичної та технічної роботи. Отже, дана справа по своїй суті є нескладною, що підтверджується також незначним обсягом позовної заяви, яка мітилась на шести сторінках, з яких дві сторінки включають цитування положень законодавства, мало місце всього вісім додатків до позовної заяви. Це вказує на те, що на підготовку позовної заяви було затрачено незначний час.

2.16. Беручи до уваги факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, а також те, що сума зазначених витрат підтверджується матеріалами справи та враховуючи, що відповідачем в порядку, визначеному п. 6 ст. 126 ГПК України не доведено неспівмірність заявлених витрат, суд дійшов висновку про необхідність покладення зазначених витрат на відповідача відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України у повному обсязі.

3. Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу; короткий зміст вимог апеляційної скарги.

3.1. Не погоджуючись із вказаними рішеннями суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Оріон", 19.04.2024 через систему "Електронний суд" (вх.1868/24) звернулося до апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить розглянути дану скаргу за участі апелянта. Скасувати рішення Господарського суду Вінницької області у справі № 902/1449/23 від 20.03.2024, винести постанову про часткове задоволення позову, якою стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором поставки № БВ 01/02 від 01.02.2023 в розмірі 137934,00 грн., нараховані на цю суму 3 % річних й пеню та судовий збір, пропорційно до задоволених позовних вимог, а в задоволенні решти позовних вимог відмовити. Скасувати додаткове рішенням Господарського суду Вінницької області у справі № 902/1449/23 від 01.04.2024 та винести постанову, якою відмовити в задоволенні заяви представника позивача від 19.03.2024 про стягнення судових витрат на правничу допомогу. Стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.

3.2. Апеляційна скарга мотивована тим, що вказане основне рішення підлягає до часткового скасування з винесення постанови про відмову в задоволення позову в оскаржуваній частині, а додаткове рішення підлягає скасуванню з винесенням постанови про відмову у задоволенні заяви про стягнення судових витрат на правничу допомогу. Скаржник зазначає, що не згоден з оскаржуваним основним рішенням, вважає його слід скасувати і винести постанову про часткове задоволення позову, а саме стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором поставки № БВ 01/02 від 01.02.2023 в розмірі 137 934,00 грн., нараховані на цю суму 3 % річних й пеню та судовий збір, пропорційно до задоволених позовних вимог.

3.3. Відповідач подаючи до суду відзив на позовну заяву зазначав, що вимоги позовної заяви є незаконними та необґрунтованими, відтак такими, що не підлягають до задоволення, оскільки згідно наявних у відповідача та підписаних сторонами видаткових накладних позивач поставив відповідачу в період з 01.02.2023 по 30.06.2023 товар на загальну суму 670 645,00 грн. Відповідач провів оплату за отриманий товар в сумі 500 000,00 грн тому виконав обов`язок оплати 50 % оплати за товар, а решту суми 170 645,00 грн. не оплачені у зв`язку з відсутністю рахунку-фактури, виставлення якого передбачено п. 5.3 Договору. На переконання відповідача, оскільки позивач не виставив рахунок-фактуру на оплату не можна вважати, що сплили визначені в п. 5.3 Договору строки оплати, а відповідно відсутнє прострочення сплати за Договором з боку ТОВ "ТД "Оріон".

3.4. Також, заперечуючи проти позовних вимог відповідач наголошував на тому, що умовами Договору передбачено те, що відповідач має обов`язок оплачувати позивачу виключно поставлений ним товар на суму, зазначену у підписаних сторонами видаткових накладених та не передбачено оплату будь-яких інших послуг, зокрема, перевезення товару. Натомість позивач надає акти здачі-приймання робіт (наданих послуг), в яких вказано, що за договором № БВ01\02 від 01.03.2023, в яких вказано послуги доставки. З огляду на викладене за твердженням відповідача він не допустив прострочення оплати за Договором, адже обов`язок оплати за поставлений товар має місце протягом трьох банківських днів з дати виставлення позивачем відповідачу рахунку-фактури, який виставлений не був.

3.5. Відтак, відповідач вказував про наявну заборгованість за Договором поставки № БВ 01/02 від 01.02.2023 в розмірі 137 934,00 грн., та не заперечив проти стягнення нараховані на цю суму 3 % річних й пеню та судовий збір, пропорційно до задоволених позовних вимог.

3.6. Вирішуючи справу по суті, суд, задовольнив позов повністю, проте апелянт вважає, що оскаржуваним основним рішення суд вийшов за межі позовних вимог і стягнув з відповідача на користь позивача заборгованість не за Договором поставки № БВ 01\02 від 01.02.2023, як то просив позивач, а заборгованість без зазначення підстав її виникнення.

3.7. В свою чергу, скаржник звертає увагу суду на постанову Великої Палати Верховного Суду у постанові у справі № 233/2021/19 від 12.10.2021, в якій зроблено правові висновки щодо необхідності застосування правових висновків саме у подібних правовідносинах.

3.8. Апелянт зазначає, що посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/23097/17 від 29.06.2021, суд не застосував правові висновки, що викладені в ній та жодним чином не врахував те, що податкові накладні можуть бути доказом правочину сторін щодо надання послуг доставки, ніяк не наявності боргу власне за договором поставки № БВ 01/02 від 01.02.2023, відтак, суд вийшовши за межі позовних вимог стягнув заборгованість за договором, який взагалі не вказаний ним.

3.9. Також, в тексті апеляційної скарги міститься оскарження ухвали Господарського суду Вінницької області у даній справі від 26.01.2024, яка не підлягає окремому оскарженню від рішення суду в порядку ч. 3 ст. 255 ГПК України.

3.10. Скаржник вказує, що прийняття судом ухвали про витребування доказів від 26.01.2024 поза підготовчим судовим засіданням, яке було відкладено на 12.02.2024 є незаконним, а в порядку ч. 2 ст. 77 ГПК України докази, одержані з порушенням закону (відповідь Головного управління ДПС у Вінницькій області від 06.02.2024), судом не приймаються й такі наслідки вважає слід застосувати суду апеляційної інстанції.

3.11. Заперечуючи проти додаткового рішення, апелянт зазначає, що оскаржуваним додатковим рішенням суд помилково послався на те, не зазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у разі домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару), адже такий детальний опис позивачем взагалі не надано суду, а натомість позивачем надано лише акт приймання-передачі виконаних робіт № 1 від 18.03.2024, інформація в якому не може вважатись тим розрахунком, обов`язок подання якого встановлено ч. З ст. ст. 126 ГПК України, тому в суду не було всіх визначних Законом доказів таких витрат.

3.12. Отже, ненадання відповідачем належних доказів витрат на правничу допомогу, зокрема, такого обов`язкового доказу як детальний опис робіт (наданих послуг), витрат часу на надання правничої допомоги є законною підставою для відмови в задоволення заяви про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу.

Апелянт не згоден з оскаржуваним рішенням, вважає що його слід скасувати та винести постанову, якою слід частково задоволити позов, а саме стягнути з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором поставки № БВ 01/02 від 01.02.2023 в розмірі 137 934,00 грн та нарахованих на цю суму 3 % річних й пені та судового збору, пропорційно до задоволених позовних вимог.

Додаткове рішення вважає необґрунтованим та в задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити повністю.

4. Відзиви на апеляційну скаргу, заяви та клопотання, які надійшли від учасників апеляційного провадження, заяви про відводи та самовідводи.

4.1. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.05.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Оріон" на рішення Господарського суду Вінницької області від 20.03.2024 та на додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 01.04.2024 у справі №902/1449/23. Розгляд апеляційної скарги призначено на "05" червня 2024 р. об 14:30 год.

4.1.1. Запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня одержання даної ухвали надати суду обґрунтований відзив на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому статтею 263 ГПК України, а також докази надсилання копії відзиву та доданих до нього документів іншому учаснику справи.

4.2. 02.05.2024 від представника апелянта Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Оріон" адвоката Піпко А.М. (через систему "Електронний суд") надійшла заява про участь в судовому засіданні 05.06.2024 об 14:30год у справі №902/1449/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів.

4.3. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.05.2024 задоволено заяву представника апелянта Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Оріон" адвоката Піпко А.М про його участь в судовому засіданні 05.06.2024 об 14:30год у справі №902/1449/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів.

4.4. Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер Бетон Сервіс" у відзиві від 17.05.20224 заперечує проти апеляційної скарги, просить відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Оріон" в задоволенні апеляційної скарги, а рішення Господарського суду Вінницької області від 20.03.2024 та додаткове рішення від 01.04.2024 у справі №902/1449/23 залишити без змін.

4.5. За результатами судового засідання 05.06.2024 розгляд апеляційної скарги у даній справі відкладено на 19.06.2024 о 11:00 год, про що апеляційним судом постановлено відповідну ухвалу та забезпечено адвокату Піпко А.М. проведення судового засідання 19.06.2024 об 11:00 год в режимі відеоконференції у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду.

4.6. 18.06.2024 від представника позивача надійшов письмовий виступ в судових дебатах.

4.7. В судовому засіданні 19.06.2024 представник позивача заперечив доводи апеляційної скарги; надав пояснення в обґрунтування своєї позиції. Просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої інстанції - без змін.

4.8. Представник апелянта в судовому засіданні 19.06.2024 (в режимі відеоконференції) підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив рішення Господарського суду Вінницької області у даній справі скасувати, та прийняти нове основне рішення змінити, а додаткове скасувати повністю.

4.9. До початку розгляду даної апеляційної скарги по суті, ні під час її розгляду від учасників провадження у даній справі заяв про відвід складу суду чи судді колегії не заявлялося. Суддями колегії самовідводи не заявлялися.

5. Межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (стаття 269 ГПК України).

6. Законодавство, яке застосоване апеляційним судом при розгляді апеляційної скарги.

6.1. Під час розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Оріон" на рішення Господарського суду Вінницької області від 20.03.2024 та на додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 01.04.2024 у справі № 902/1449/23, Північно-західний апеляційний господарський суд застосував:

6.1.1. Норми матеріального права:

Цивільний кодекс України (далі по тексту постанови також - ЦК України);

Господарський кодекс України (далі по тексту постанови також - ГК України);

Закон України "Про судовий збір".

6.1.2. Норми процесуального права:

Господарський процесуальний кодекс України, в редакції чинній з 15 грудня 2017 року (далі по тексту постанови також - ГПК України);

6.2. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 ст. 236 ГПК України).

7. Розгляд апеляційної скарги по суті. Обставини справи.

7.1. Північно-західний апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, викладені у відзиві, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає наступне.

7.2. Як вбачається з матеріалів справи, 01.02.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер Бетон Сервіс" (позивач, в договорі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Оріон" (відповідач, в договорі - Покупець) укладено договір поставки № БВ 01/02.

7.3. Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Покупця бетон товарний, розчини цементні різних марок, фундаментні блоки, пісок та щебінь (далі по тексту - Товар), портландцемент різних марок, а Покупець, в свою чергу, зобов`язується оплатити та прийняти товар по кількості та цінам передбачених у видатковій накладній. Умови цього Договору викладені Сторонами у відповідності до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс" (в редакції 2010 року), які застосовуються із урахуванням особливостей, пов`язаних із внутрішньодержавним характером цього договору, а також тих особливостей, що випливають із умов цього Договору (п. 1.1. та п. 1.2. Договору).

7.4. Ціна на товар, що поставляється за цим Договором, вказана у видатковій накладній. Ціна на товар після укладання договору може переглядатись за ініціативою Постачальника з укладанням нової специфікації. У випадку непогодження між сторонами змін до ціни на товар, сторони вправі поставити питання про розірвання договору (п. 2.1. та п. 2.2. Договору).

7.5. Поставка товару здійснюється на умовах СРТ склад отримувача, у кількості та асортименті, що вказані у заявці Покупця. Склад отримувача: Енергетична. Поставка товару здійснюється протягом 2-х днів з моменту отримання Постачальником від Покупця відповідної заявки. Перехід до Покупця права власності та ризиків на товар відбувається в момент його передачі Постачальником Покупцю та підписання видаткових накладних. Час на розвантаження автоміксера становить 1 (одну) годину. За затримку в розвантаженні автоміксера понад одну годину сплачується штраф в розмір 650,00 (шістсот п`ятдесят) гривень за кожну годину простою (п. 3.1. - 3.3. Договору).

7.6. Кількість та асортимент товару визначається у видатковій накладній. Якість Товару повинна відповідати технічним умовам заводу виробника та державним стандартам, діючим на території України і підтверджуватися паспортом, якщо того вимагає чинне законодавство України (п. 4.1. та п. 4.2. Договору).

7.7. Оплата товару Покупцем здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника не пізніше 3 (трьох) банківських днів з дня виставлення рахунку-фактури Постачальником, на умовах 50% попередньої оплати за товар. Розрахунки по даному договору за фактично отриманий товар проводяться на протязі 3-х банківських днів з моменту його приймання передачі. Сторони допускають проведення розрахунків на умовах взаємозаліку тобто зарахування однорідних взаємних вимог по інших договорах (п. 5.3. Договору).

7.8. У випадку порушення строків поставки. Постачальник зобов`язується сплатити Покупцю пеню в розмірі 0.1% віл суми непоставленого (недопоставленого) товару за кожен день прострочення. У випадку порушення Покупцем строків проведення оплати по даному договору, останній сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної ставки НБУ за кожний день прострочки (п. 6.1. та п. 6.2. Договору).

7.9. Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення його печатками Сторін і діє до 31.12.203 р., але до повного виконання зобов`язань Сторонами відповідно цього Договору, Договір може бути пролонговано, що оформлюється Додатковою угодою. Якщо термін дії Договору сплинув, а сторони продовжують виконувати його умови без підписання Додаткової угоди, що свідчить про їх бажання пролонгувати Договір, він вважається пролонгованим на тих самих умовах строком на календарний рік або до моменту укладання нового договору (п. 7.3. Договору).

7.10. Закінчення строку дії Договору не звільняє Сторони від виконання фінансових зобов`язань перед другою Стороною (п. 7.4. Договору).

7.11. З матеріалів справи слідує, що позивачем на виконання умов договору за період з 01.02.2023 по 27.07.2023 було поставлено товар та надано послуги доставки товару на загальну суму 1 040 280,50 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними та актами здачі-приймання робіт (надання послуг) в яких зазначено договір № БВ 01/02 від 01.02.2023 відповідно до якого поставлено товар та надано послуги.

7.12. Видаткові накладні та акти здачі-приймання робіт (надання послуг) за період з 01.02.2023 по 30.06.2023 (а.с. 12-56) підписані та скріплені печатками сторін, водночас видаткові накладні та акти здачі-приймання робіт (надання послуг) за період з 01.07.2023 по 27.07.2023 не підписані зі сторони відповідача.

7.13. Відповідач на виконання вимог договору за період з 30.06.2023 по 02.11.2023 здійснив оплату на суму 500 000,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними інструкціями з призначенням платежу оплата за товар згідно договору №БВ 01/02 від 01.02.2023.

7.14. З метою досудового врегулювання спору, 17.10.2023 позивач направив на поштову адресу відповідача претензію про погашення заборгованості, направлення претензії підтверджується описом вкладення в цінний лист.

7.15. Разом з тим, 13.11.2023 відповідач направив на поштову адресу позивача відповідь на претензію про погашення заборгованості в якій зазначив, що згідно наявних у відповідача первинних документів поставка товару за договором складає лише 670 645,00 грн з якої 500 000,00 грн оплачені, тому сума заборгованості за договором складає 170 645,00 грн та неоплачена лише через те, що позивачем не виставлено рахунку-фактури на дану суму, дана відповідь позивачем не отримана, що стверджується наявними в матеріалах справи доказами.

7.16. В подальшому, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер Бетон Сервіс" звернулось до Господарського суду Вінницької області із позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Оріон" про стягнення 724149,98 грн, з яких 540 280,50 грн - основного боргу, 12 992,05 грн - 3 % річних та 170 877,43 грн - пені.

7.17. Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 29.11.2023 відкрито провадження у справі №902/1449/23 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі.

7.18. В обґрунтування позовних вимог ТОВ "Інтер Бетон Сервіс" зазначило, що відповідач неналежним чином виконав взяті на себе зобов`язань за договором поставки №БВ 01/02 від 01.02.2023, в частині повної оплати за поставлений товар, а саме: 540 280,50 грн - основного боргу, 170 877,43 грн - пені та 12 992,05 грн - 3% річних (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог в частині стягнення пені).

7.19. Відповідач у відзиві на позовну заяву, відповідач зазначав, що вимоги позовної заяви є незаконними та необґрунтованими, відтак такими, що не підлягають до задоволення, оскільки згідно наявних у відповідача та підписаних сторонами видаткових накладних позивач поставив відповідачу в період з 01.02.2023 по 30.06.2023 товар на загальну суму 670 645,00 грн. Відповідач провів оплату за отриманий товар в сумі 500 000,00 грн тому виконав обов`язок оплати 50 % оплати за товар, а решту суми 170 645,00 грн. не оплачені у зв`язку з відсутністю рахунку-фактури, виставлення якого передбачено п. 5.3 Договору.

7.19.1. На переконання відповідача, оскільки позивач не виставив рахунок-фактуру на оплату не можна вважати, що сплили визначені в п. 5.3 Договору строки оплати, а відповідно відсутнє прострочення сплати за Договором з боку ТОВ "ТД "Оріон".

7.19.2. Також відповідач наголошував на тому, що умовами Договору передбачено те, що відповідач має обов`язок оплачувати позивачу виключно поставлений ним товар на суму, зазначену у підписаних сторонами видаткових накладених та не передбачено оплату будь-яких інших послуг, зокрема, перевезення товару. Натомість позивач надає акти здачі-приймання робіт (наданих послуг), в яких вказано, що за договором № БВ01\02 від 01.03.2023, в яких вказано послуги доставки.

7.19.3. З огляду на викладене, за твердженням відповідача, підтвердженим документально є наявність у відповідача обов`язку сплатити позивачу вартість поставленого товару, що наразі не сплачена, в сумі 170 645,00 грн. протягом трьох банківських днів з моменту виставлення рахунку-фактури, а оскільки такий рахунок не виставлено досі відповідач не допускав порушення прав позивача, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

7.20. У відповіді на відзив позивач зазначав, що ознайомившись із відзивом відповідача, позивач вважає за необхідне звернути увагу суду на те, що в період співпраці між позивачем та відповідачем, обмін документами (видатковими накладними, актами) відбувався через водіїв, які безпосередньо здійснювали доставку товару. Так, в день отримання товару, водій передавав документи уповноваженим особам покупця для підписання, після чого повертав їх продавцю вже підписаними. Вказане підтверджується скріншотами з електронної переписки, що велась між сторонами шляхом обміну повідомленнями на електронну пошту для уточнення інформації. Так, з офіційної електронної пошти відповідача tov.tdorion@gmail.com на адресу позивача inter.beton.vinnica@gmail.com направлялись листи, якими підтверджено розмір заборгованості. Також, із вказаних листів чітко вбачається, що на електронну пошту відповідача направлявся лист із запитом про підписання акту виконаних робіт, а у відповідь надійшло повідомлення, що «все вірно». Пізніше, вже після пред`явлення претензії, видаткові накладні також передавались водієм, однак покупець від їх отримання відмовився у зв`язку з наявністю спору між сторонами.

7.20.1. Позивач звертав увагу суду на висновок Великої Палати Верховного Суду щодо оцінки електронної переписки де зазначено, що повідомлення (з додатками), відправлені електронною поштою чи через застосунки-месенджери, є електронним доказом, який розглядається та оцінюється судом відповідно до ст. 86 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням у сукупності з іншими наявними в матеріалах справи доказами.

7.20.2. На переконання позивача у відзиві на позовну заяву представник відповідача залишає поза увагою, що обов`язок виставлення рахунку-фактури виникає у постачальника лише за умови 50% попередньої оплати, однак поставки розпочались 01.02.2022, а перша оплата - 30.06.2022 тобто не за попередньою оплатою. Відтак, в даному випадку підлягає застосуванню п. 5.3.1. Договору, який встановлює, що розрахунки по даному договору за фактично отриманий товар проводиться на протязі 3-х банківських днів з моменту його приймання передачі.

7.20.3. Твердження відповідача щодо відсутності в умовах договору оплати за доставку товару, позивач спростовує тим, що Договором не було погоджено умов доставки товару від продавця покупцю, оскільки останній зобов`язувався забирати товар власним транспортом і в доставці не було необхідності. Проте, пізніше, відповідач повідомив про проблеми із транспортом і попросив позивача в подальшому доставляти товар до складу отримувача. Враховуючи довірливі відносини, які склались під час співпраці між ТОВ "ТД "Оріон" та ТОВ "Інтер Бетон Сервіс", між ними було усно домовлено про доставку товару продавцем до складу покупця із включенням її вартості до видаткових накладних та виставлені окремі Акти приймання - передачі.

7.20.4. Також, позивач звертає увагу на те, що підписання видаткових накладних та актів виконаних робіт здійснювалось не одноразово протягом лютого - червня 2022 року і за вказаний період (і аж до пред`явлення позову) жодної претензії або вимоги стосовно порушення продавцем умов укладеного договору відповідачем не надано та матеріали справи не містить, а вперше про відмову від оплати вартості доставки відповідач заявив у відзиві на позовну заяву, тобто майже через 5 місяців після включення вартості доставки та після підписання відповідачем первинних документів, підтверджуючих поставку товару. Відтак відповідач беззаперечно знав про включення вартості доставки та необхідності її оплати, оскільки всі вказані документи повністю відповідали домовленостям. Дані господарські операції в повному обсязі відображені у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних позивача. Відтак, враховуючи реєстрацію всіх видаткових накладних та актів виконаних робіт в Єдиному реєстрі податкових накладних та отримання компенсації податку на додану вартість відповідачем, позивач вважає що факт отримання товару та наданих послуг підтверджується та виконано позивачем в повному обсязі.

7.21. У додаткових поясненнях позивач зазначає що відповідь ГУ ДПС у Вінницькій області підтвердила те, що ТОВ "Інтер Бетон Сервіс" зареєструвало всі податкові накладні на поставку товару та надання послуг (вартість доставки) за період лютий - липень 2023 року, а ТОВ "Торговий Дім "Оріон" згідно Додатку 1 до податкових декларацій ПДВ за цей же період - підтвердило факт придбання ним товарів (надання послуг) на загальну суму 881 775,45 грн та ПДВ 176 355,04 грн, а всього в розмірі 1 058 130,49 грн.

7.22. У запереченнях відповідачем поміж іншого викладено ті самі обґрунтування що і у відзиві на позовну заяву та зазначено що відповідь ГУ ДПС у Вінницькій області не підтверджує те, що ТОВ "ТД "Оріон" сформовано податковий кредит за фактом поставки товару і надання послуг ТОВ "Інтер Бетон Сервіс" за вказаними в ухвалі суду від 26.01.2024 року видатковими накладними та актами виконаних робіт на загальну суму 1040280,50 грн. Натомість у відповіді від 06.02.2023 року зазначено про загальну суму обсягу постачання (без податку на додану вартість) в розмірі 881775,45 грн., сума ПДВ 176355,04 гривень., тобто разом на 1058130,49 грн., а позивач не пояснює неспівпадіння вказаної ним суми за Договором в розмірі 1040280,50 грн. та суми 1058130,49 грн., що вказана у відповіді від 06.02.2024, а доказів надання послуг взагалі не надано.

7.22.1. Окремо відповідач звертав увагу суду на те, що п. 5.3.1. Договору передбачено розрахунки по Договору за фактично отриманий товар і в жодному пункті Договору не передбачено обов`язку відповідача оплачувати будь-які послуги, окрім вартість товару. Відтак, для нарахування пені за умовами Договору за прострочення оплати послуг поставки не має законних підстав.

7.22.2. Підсумовуючи викладене, відповідач вважав, що у суду відсутні законні підстави для стягнення з відповідача за Договором боргу за послуги доставки 688760,50 грн., в т. ч. простою 520,00 грн., а для стягнення боргу за поставлений товар 188760,50 грн., за винятком не підписаних сторонами видаткових накладних на суму 50817,50 грн., тобто на суму 137 943,00 грн. суд має встановити факт прострочення оплати з боку відповідача, оскільки на переконання відповідача факт прострочення оплати не настав в зв`язку з не виставленням позивачем рахунка-фактури. Також відповідач зазначає про не вірність розрахунку пені та 3% річних здійсненого позивачем, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

7.23. 20.03.2024 за результатами розгляду даного спору, судом першої інстанції ухвалено рішення (пункти 1.1.-1.2. цієї постанови) з підстав, наведених у пунктах 2.1-2.9. цієї постанови.

7.24. 01.04.2023 Господарським судом Вінницької області ухвалено додаткову рішення (п. 1.3. цієї постанови) з підстав, наведених у пунктах 2.10-2.16 цієї постанови.

8. Висновок апеляційного суду за результатами розгляду скарги, відхилення доводів апелянта.

8.1. Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши доводи і обґрунтування апеляційної скарги, обґрунтування та заперечення представників сторін, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині - без змін, виходячи з наступного.

8.2. Частиною 2 статті 4 ГПК України визначено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

8.3. Статтею статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів (стаття 16 ЦК України).

8.4. При цьому захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду.

8.5. Нормами Господарського процесуального кодексу України встановлений обов`язок для особи, яка звернулась до суду доказування і подання доказів та визначені критерії належності та допустимості доказів.

8.6. Згідно статті 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

8.7. Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

8.8. Частиною 1 статті 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

8.9. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (частина 2 статті 193 ГК України).

8.10. Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

8.11. Згідно частини 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

8.12. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п. 1 ст. 628 ЦК України). Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

8.13. Згідно статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

8.14. Правовідносини, між сторонами у даній справі виникли з договору поставки № БВ 01/02 від 01.02.2024.

8.15. Відповідно до частин 1, 2 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

8.16. Згідно статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

8.17. Як уже зазначалося зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1. ст. 526 ЦК України).

8.18. Судом встановлено, що позивачем на виконання умов договору за період з 01.02.2023 по 27.07.2023 було поставлено товар та надано послуги доставки товару на загальну суму 1 040 280,50 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними та актами здачі-приймання робіт (надання послуг) в яких зазначено договір № БВ 01/02 від 01.02.2023.

8.19. Видаткові накладні та акти здачі-приймання робіт (надання послуг) за період з 01.02.2023 по 30.06.2023 підписані та скріплені печатками сторін, водночас видаткові накладні та акти здачі-приймання робіт (надання послуг) за період з 01.07.2023 по 27.07.2023 не підписані зі сторони відповідача.

8.20. Проте, суд враховує, що відповідачем визнається факт отримання товару за видатковими накладними за липень 2023 року, проте не вказаний товар не оплачуються, оскільки позивачем не виставлено рахунків-фактур на їх оплату.

8.21. Відтак, господарським судом встановлено, що поставка позивачем товару відповідачу в розмірі та кількості визначалась у обопільно підписаних видаткових накладних, разом з тим, відповідачем допущено прострочення виконання зобов`язання за Договором № БВ 01/02 від 01.02.2023 в частині своєчасної оплати вартості отриманого товару у визначені в Договорі строки.

8.19. Як вже зазначалось вище, оплата товару Покупцем здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника не пізніше 3 (трьох) банківських днів з дня виставлення рахунку-фактури Постачальником, на умовах 50% попередньої оплати за товар. Розрахунки по даному договору за фактично отриманий товар проводяться на протязі 3-х банківських днів з моменту його приймання передачі. Сторони допускають проведення розрахунків на умовах взаємозаліку тобто зарахування однорідних взаємних вимог по інших договорах (п. 5.3. Договору).

8.20. Відтак, Договором № БВ 01/02 від 01.02.2023 передбачено два варіанти проведення розрахунку між сторонами, а саме: за попередньою оплатою в розмірі 50% вартості товару або за фактично отриманий товар. Так, поставки розпочались 01.02.2023, а перша оплата 30.06.2023.

8.21. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що у позивача не було обов`язку виставлення рахунку-фактури, оскільки необхідність в ньому виникає лише за умови 50% попередньої оплати, якої здійснено не було. Як наслідок, у відповідача був обов`язок здійснити оплату поставленого товару згідно Договору № БВ 01/02 від 01.02.2023 протягом 3-х банківських днів з моменту його приймання передачі.

8.22. Твердження відповідача щодо необхідності виставлення позивачем рахунка-фактури судом оцінюються критично, оскільки згідно умов Договору, а саме п. 5.3. встановлений порядок оплати товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача не пізніше 3 банківських днів з дня виставлення рахунку-фактури Постачальником на умовах 50 % попередньої оплати.

8.23. Таким чином, з урахуванням встановлених обставин, колегія суддів зазначає, що в даному випадку підлягає застосуванню саме п. 5.3.1. Договору, тобто за фактично отриманий товар на протязі 3-х банківських днів з моменту його приймання передачі, і, відповідно, позивач не зобов`язаний виставляти рахунок-фактури.

8.24. Матеріалами справи та самим відповідачем підтверджено, що ним не проведено повну оплату за поставлений товар.

8.25. Відповідно будь-яких зауважень чи претензій з боку замовника щодо кількості товару та його якості не було.

8.26. Згідно статі 627 ЦК України та відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

8.27. Статтями 525, 526 ЦК України унормовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

8.28. Дана норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

8.29. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (стаття 530 ЦК України)

8.30. Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

8.31. Судом враховано, що підписання видаткових накладних та актів наданих послуг здійснювалось не одноразово, а протягом лютого червня 2023 року, що свідчить про можливість замовника у цей час встановити, що доставка також підлягає оплаті.

8.32. Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів, що видаткові накладні чи акти виконаних робіт складались з порушенням, вони не містять зауважень щодо кількості чи ціни.

8.33. Як зазначає позивач, вперше про відмову від оплати вартості доставки відповідач заявив у відзиві на позовну заяву, тобто майже через 5 місяці після включення вартості доставки та після підписання відповідачем первинних документів, підтверджуючих поставку товару.

8.34. Також, позивач зазначав, що придбаний товар (щебінь, відсів, пісок, рідкий бетон) відповідач отримував самостійно за адресою, що передбачена Договором м. Вінниця, вул. Енергетична, а у випадку необхідності, позивач доставляв його на іншу адресу м. Вінниця, вул. Турбівське шосе.

8.35. В судовому засіданні 05.06.2024 представник відповідача зазначав, що під час співпраці, у відповідача виникли проблеми з транспортуванням придбаного товару на місце вивантаження, у зв`язку з чим, відповідач звернувся до позивача із проханням доставити товар на об`єкт будівництва за адресою, вказаною відповідачем, вартість саме цих доставок окремо включалась позивачем до видаткових накладних та Актах наданих послуг.

8.36. Як пояснив в судовому засіданні представник відповідача, вказане було обґрунтоване недоцільністю розвантаження-завантаження автомобіля з придбаним товаром та з метою економії вартості такого розвантаження-завантаження та відсутністю транспорту.

8.37. Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що вартість саме таких доставок була включена до видаткових накладних та виставлені окремі Акти приймання передачі, які були частково підписані (за лютий - червень) та оплачені відповідачем.

8.38. Колегія суддів також враховує, що Акти здачі приймання робіт (надання послуг) відповідають всім вимогам первинних бухгалтерських документів, а саме: містять інформацію про послугу, її вартість, підписані представниками сторін, міститься відтиск печаток товариств, міститься посилання на Договір № БВ 01/02 від 01.02.2023 та вказано, що сторони претензій одна до іншої не мають.

8.39. При цьому, факт проведення сторонами у справі господарських операцій, що стосуються виконання ними зобов`язань, повинен підтверджуватися первинними бухгалтерськими документами, які оформленні належними чином та підписані сторонами.

8.40. Первинні документи для надання їм юридичної сили та доказовості, у відповідності до вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" мають бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

8.41. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

8.42. Так, не зазначення особи, яка підписала видаткову накладну, за умови можливості ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції та можливості встановити обсяг господарської операції не є підставою для невизнання господарським судом здійсненої між сторонами господарської операції щодо передачі у власність покупця (відповідача) товару.

8.43. Крім того, неточність або неповнота відповідних даних у первинних облікових документах може бути підставою для застосування до відповідальних винних осіб визначеної чинним законодавством відповідальності, втім, не звільняє покупця від обов`язку оплатити товар.

8.44. Підпис особи, який міститься на накладних від імені відповідача, скріплений його печаткою, що засвідчує легітимність підпису перед третіми особами. Особи, які мають право зберігати та використовувати печатки підприємства, призначаються наказом керівника організації та несуть персональну відповідальність за неналежне зберігання та використання печатки.

8.45. Відповідач не спростував автентичності відтиску печатки, здійсненого на видаткових накладних та Актах, а матеріали справи не містять документів, які б свідчили про втрату зазначеної печатки, його підробку чи інше незаконне використання третіми особами всупереч волі ТОВ "Торговий Дім "Оріон".

8.46. Таким чином, відтиск печатки підприємства, наявний, зокрема, на первинному документі видаткових накладних та Актах здачі приймання робіт (надання послуг), є свідченням участі такого підприємства, як юридичної особи, у здійсненні певної господарської операції.

8.47. Разом з тим, у разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.11.2019 у справі № 905/49/15, від 29.11.2019 у справі №914/2267/18.

8.48. Відповідно до пункту 201.7 Податкового кодексу України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

8.49. Пунктом 201.10 названого Кодексу визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

8.50. Так, позивачем було надано докази, що ним всі господарські операції за видатковими накладними та Актами здачі приймання робіт (надання послуг щодо товару та здійснення доставки) були відображені в податковому обліку продавця позивача.

8.51. У відповіді Головного управління ДПС у Вінницькій області (аналогічна інформація міститься у листах Головного управління ДПС у Рівненській області) зазначено, що відповідно до даних Інформаційних систем ДПС України, ТОВ "Торговий Дім "Оріон" (код ЄДРПОУ 35904430) в Додатку 1 до податкових декларацій з ПДВ за звітні (податкові) періоди лютий липень 2023 року задекларовані операції з придбання у постачальника ТОВ "Інтер Бетон Сервіс" з індивідуальним податкових номером 450762817164, за період складання податкових накладних лютий липень 2023 року на загальну суму обсягу постачання (без податку на додану вартість) в розмірі 881 775,45 грн, сума ПДВ 176 355,04 грн.

8.52. Тобто, орган ДПС підтвердив вказану у позовній заяві інформацію про поставку товару на загальну суму 1 040 280,50 грн (в тому числі ПДВ 176 355,04 грн).

8.53. Враховуючи викладене вище, вказані докази свідчать про здійснення господарської операції передачі товару та доставки цього товару відповідачем позивачу за Договором поставки №БВ01/02 від 01.02.2023.

8.54. Посилання відповідача на відсутність обов`язку щодо оплати вартості перевезення товару (доставки) вказаних висновків суду не спростовують.

8.55. Разом з тим, позивач (постачальник) звертаючись до господарського суду з даним позовом, крім суми основного боргу, заявив до стягнення 170 877,43 грн - пені та 12 992,05 грн - 3% річних (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог в частині стягнення пені), у зв`язку із не своєчасною оплатою поставленого товару, у встановлені договором строками.

8.55.1. Згідно поданих позивачем розрахунків останнім здійснюється нарахування вказаних сум із розрахунку збільшення розміру заборгованості за фактом кожної поставки з врахуванням затримки оплати 3 банківських дні.

8.56. Так, за змістом статі 525 ЦК України та частини 7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом

8.57. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (стаття 530 ЦК України).

8.58. Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

8.59. Стаття 610 ЦК України зазначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

8.60. Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

8.61. Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

8.62. Розмір заявлених до стягнення з відповідача 12 992,05 грн - 3% річних, за результатами перевірки судом першої інстанції встановлено, що останні є арифметично правильними та обґрунтованими.

8.63. Відповідно до частини 1 статті 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

8.64. У сфері господарювання, згідно частини 2 статті 217 та частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

8.65. Згідно приписів ч. 1 ст. 230 ГК України, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

8.66. Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

8.67. Згідно статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

8.68. Частиною 4 статті 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

8.68. Відповідно до частини 2 статті 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

8.70. Так, пунктом 6.2 Договору, сторонами визначено, що у випадку порушення Покупцем строків проведення оплати по даному договору, останній сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної ставки НБУ за кожний день прострочки.

8.71. Пунктом 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

8.72. Позивачем нараховано пеню в розмірі подвійної облікової ставки з 4-го дня прострочення оплати з врахуванням збільшення розміру заборгованості за кожну поставку в межах 6-ти місячного періоду нарахування.

8.73. Апеляційний господарський суд, здійснивши перевірку розрахунку пені за вказаний період погоджується із судом першої інстанції, що заявлений до стягнення розмір пені в сумі 170 877,43 (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог), є арифметично правильним та підтверджується матеріалами справи.

8.74. Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

8.75. Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

8.76. Згідно частин 1, 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

8.77. Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

8.78. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).

8.79. Згідно статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

8.80. Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

8.81. Скаржник не довів тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог та заперечень

8.82. Північно-західний апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду Вінницької області в ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

8.83. Доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Оріон" щодо скасування рішення суду першої інстанції не спростовують висновку до якого дійшов суд при ухвалені рішення в оскаржуваній частині та не можуть бути підставою для його зміни.

8.84. За таких обставин, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Оріон" слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області від 20.03.2024 - без змін.

Щодо доводів апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Оріон" на додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 01.04.2024 у справі № 902/1449/23.

8.85. З матеріалів справи вбачається, що у листопаді 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер Бетон Сервіс" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Оріон" про стягнення 724149,98 грн, з яких 540 280,50 грн - основного боргу, 12 992,05 грн - 3 % річних та 170 877,43 грн пені.

8.86. Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 29.11.2023 відкрито провадження у справі №902/1449/23 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 18.12.2023.

8.87. 20.03.2024 за результатами розгляду даного спору судом першої інстанції ухвалено рішення, яким позов задоволено повністю, водночас, в зв`язку з поданням представником позивача заяви про понесені позивачем судові витрати на правничу допомогу за день до судового засідання в якому ухвалено рішення, з метою не порушення принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та надання часу відповідачу на письмове обґрунтування своєї позиції щодо заявленої заяви, в резолютивній частині рішення судом призначено судове засідання на 01.04.2024 о 16:30 год., щодо розгляду заяви представника позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.

8.88. Як вбачається з матеріалів справи, в позовній заяві позивачем визначено орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу в розмірі 50 000,00 грн та зазначено, що договір та акт виконаних робіт буде надано додатково. В подальшому, до суду від представника позивача надійшла заява про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000,00 грн.

8.89. Відповідач у відзиві та поясненнях проти заявлених витрат на правничу допомогу заперечував. Також, представник відповідача надав письмові пояснення щодо заяви позивача про понесені витрати на правничу допомогу, в яких поміж іншого просить відмовити в задоволенні заяви про стягнення судових витрат чи зменшення даних витрат до 10 000,00 грн.

8.90. Додатковим рішенням Господарського суду Вінницької області від 01.04.2024 у справі № 902/1449/23 заяву представника позивача від 19.03.2023 про стягнення судових витрат на правничу допомогу задоволено повністю. Вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Оріон" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Бетон Сервіс" 30 000,00 грн понесених витрат на професійну правничу допомогу.

8.91. Згідно частини 3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

8.92. Пунктом 12 частини 3 статті 2 ГПК України визначено, однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

8.93. Так, згідно статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

8.94. Відповідно до статті 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

8.95. Згідно статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

8.95.1. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

8.95.2. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

8.95.3. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

8.96.4. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

8.96.5. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

8.97. Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

8.98. Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").

8.99. Згідно статті 30 цього Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

8.100. Отже, при визначенні суми відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

8.101. Критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

8.102. Окрім цього, суд має також враховувати: складність справи та складність виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

8.103. Частиною 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, щодо закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

8.104. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунок таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

8.105. Так, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

8.106. Разом з тим, слід зазначити, згідно статті 19 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

8.107. В даній справі інтереси позивача представляв адвокат Давидюк В.А.

8.108. З матеріалів справи вбачається, що в позовній заяві позивачем визначено орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу в розмірі 50 000,00 грн та зазначено, що договір та акт виконаних робіт буде надано додатково, крім того представником позивача, до судових дебатів подано до суду заяву від 19.03.2024 про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000,00 грн., до якої долучено копії: договору про надання правничої допомоги №б/н від 15.10.2023; Додатку №1 до договору про надання правової допомоги №б/н від 15.10.2023 "Додаткова угода №1 від 15.10.2023", Акту прийому-передачі виконаних робіт №1 від 18.03.2024, Ордеру Серія ВК №1115673 від 08.01.2024, відповідно до якого на підставі договору №б/н від 15.10.2023 адвокат Давидюк В.А. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1955 від 26.03.2021) надає правову допомогу ТОВ "Інтер Бетон Сервіс" у Господарському суді Вінницької області та докази направлення даної заяви з додатками представнику відповідача та відповідачу.

8.109. Згідно п. 1.1. Договору, предметом даного Договору є надання Адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги Клієнту у всіх питаннях з приводу здійснення Клієнтом його діяльності, у справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних прав та законних інтересів Клієнта, а Клієнт зобов`язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правову допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених Договором.

8.109.1. В Додатку №1 до договору про надання правової допомоги №б/н від 15.10.2023 "Додаткова угода №1 від 15.10.2023", зокрема визначено, що Клієнт в порядку та на умовах, визначених Договором про надання правничої допомоги №б/н від 15.10.2023 доручає, а Адвокат бере на себе зобов`язання представляти інтереси Клієнта та надавати правничу допомогу Клієнту щодо стягнення заборгованості за Договором поставки БВ №01/02 від 01.02.2023, що укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Оріон". Надання правових послуг включає в себе, в тому числі, аналіз Договору поставки, видаткових накладних та актів виконаних робіт, підготовка претензії, вивчення судової практики, написання позовної заяви, розрахунок штрафних санкцій. Сторони дійшли згоди встановити гонорар Адвокату в розмірі 30 000,00 грн.

8.109.2. Відповідно до п. 3.1. Договору, за надання Адвокатом правничої допомоги за цим Договором, Клієнт зобов`язаний виплатити Адвокату гонорар (винагороду) та оплатити фактичні витрати, необхідні для виконання цього Договору в розмірі та на умовах визначених у відповідних додатках до цього Договору.

8.109.3. За приписами п. 4.1. Договору, він набирає чинності з моменту його підписання та діє протягом 1 (одного) року.

8.109.4. Договір та Додаткова угода до договору підписані сторонами.

8.110. В матеріалах даної справи міститься Ордер серії ВК №1115673 від 08.01.2024, відповідно до якого на підставі договору №б/н від 15.10.2023 адвокат Давидюк В.А. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1955 від 26.03.2021) надає правову допомогу ТОВ "Інтер Бетон Сервіс" у Господарському суді Вінницької області.

8.111. Згідно поданої заяви про ухвалення додаткового рішення, представником виконано наступні роботи та вказано час їх виконання:

- попередня усна консультація Клієнта;

- вивчення документів наданих Клієнтом, вивчення та аналіз відповідних норм закону, нормативних документів, консультації Клієнта щодо порядку подання позовної заяви;

- написання претензії, підготовка документів для її направлення на адресу ТОВ "Торговий дім "Оріон";

- роз`яснення Клієнту порядку та строків подання заяв по суті справи та з процесуальних питань у господарському судочинстві, допомога Клієнту у реєстрації в системі "Електронний суд";

- аналіз судової практики щодо аналогічних спорів, підготовка позовної заяви, поштова відправка відповідачу та допомога Клієнту у поданні позовної заяви до Господарського суду Вінницької області через систему "Електронний суд";

- аналіз відзиву ТОВ "Торговий дім "Оріон" та написання клопотання про продовження процесуального строку на подання відповіді на відзив;

- написання клопотання про внесення інформації про представника позивача до системи "Електронний суд", допомога Клієнту у поданні його через систему "Електронний суд";

- підготовка та подання заяви про зменшення позовних вимог (з врахуванням перерахунку штрафних санкцій);

- підготовка та написання відповіді на відзив, клопотання про витребування доказів, додаткових пояснень;

участь адвоката в судових засіданнях у Господарському суді Вінницької області 12.02.2024, 26.02.2023.

8.112. Факт надання послуг підтверджується Актом прийому передачі виконаних робіт № 1 від 18.03.2024 за Договором про надання правничої допомоги № б/н від 15.10.2023 за період з 15.10.2023 по 18.03.2024.

8.113. Як уже зазначалося, представник відповідача в письмових поясненнях, зокрема зазначав, що заява позивача не підлягає до задоволення, а в разі встановлення наявності належних доказів витрат на правничу допомогу позивача їх слід зменшити до обґрунтованого розміру 10 000,00 грн, оскільки позивач порушив строки подання доказів понесення витрат на правничу допомогу, адже маючи в наявності додаткову угоду №1 від 15.10.2023 до договору про надання правничої допомоги б/н від 15.10.2023 на стадії підготовчого засідання даний доказ не додав до позову, а подав лише 19.03.2024.

8.114. Так, частиною 5 статті 126 ГПК України передбачено, що у разі недотримання заявником вимог частини 4 вказаної статті щодо співмірності розміру заявлених до відшкодування витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт, суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката лише за клопотанням сторони.

8.115. Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

8.116. Так, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність ". У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності ввід конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково". Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Зазначене узгоджується з позицією Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, наведеною в постанові від 03.10.19р. у справі №922/445/19.

8.117. З огляду на вказане, для включення всієї суми гонорару та фактичних витрат у відшкодування за рахунок позивача має бути встановлено, що такі витрати відповідача були необхідними, а розмір є розумний, виправданий, що передбачено ст. 126 ГПК України та ст. 30 Закону. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

8.118. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

8.119. Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

8.120. Як зазначено судом першої, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 викладено позицію, де зазначено, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому в ст. 627 ЦК України.

8.120.1. Гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати. Ці форми відрізняються порядком обчислення при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту; і навпаки підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин, помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката залежно від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

8.120.2. Саме лише не зазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у разі домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

8.120.3. Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися із суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

8.121. Враховуючи наведені обставини щодо предмету спору, обсягу наданих послуг і виконаних робіт адвокатом Давидюком В.А. як представником позивача у справі №902/1449/23 у суді першої інстанції, доводи та обґрунтування заперечення відповідача щодо заявленого позивачем розміру витрат на правничу допомогу, апеляційний господарський суд погоджується з судом першої інстанції, що заявлені позивачем витрати на послуги професійної правничої допомоги при розгляді даної справи у розмірі 30 000,00 грн є обґрунтованими, а відповідачем в порядку, визначеному п. 6 ст. 126 ГПК України не доведено неспівмірність заявлених витрат.

8.122. Господарським судом Вінницької області правомірно ухвалено додаткове рішення від 01.04.2024 у справі № 902/1449/23 про задоволення заяви представника позивача від 19.03.2023 про стягнення судових витрат на правничу допомогу та стягнуто з відповідача на користь позивача 30 000,00 грн понесених витрат на професійну правничу допомогу.

8.123. Доводи апеляційної скарги щодо оскарження додаткового рішення Господарського суду Вінницької області від 01.04.2024 у справі № 902/1449/23 не знайшли свого підтвердження у суді апеляційної інстанції.

8.124. З огляду на вищевикладене, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Оріон" слід залишити без задоволення, а додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 01.04.2024 у справі № 902/1449/23 - без змін.

Щодо окремого заперечення скаржника на ухвалу Господарського суду Вінницької області про витребування доказів від 26.01.2024, відображеного у тексті апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне.

8.125. Як вбачається з матеріалів справи 18.01.2024 представником позивача в підсистемі "Електронний суд" сформовано клопотання про витребування доказів. В судовому засіданні 22.01.2022 судом першої інстанції повідомлено представників сторін про надходження даного клопотання та його зміст, представник відповідача в судовому засіданні щодо даного клопотання заперечив.

8.126. Місцевий господарський суд, дослідивши дане клопотання, зобов`язав представника позивача надати суду уточнення щодо клопотання про витребування доказів та протокольною ухвалою, зокрема, відклав розгляд клопотання про витребування доказів до його уточнення.

8.127. 25.01.2024 від представника позивача до суду через підсистему "Електронний суд" надійшло уточнене клопотання про витребування доказів.

8.128. Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 26.01.2024 суд витребував вказані докази.

8.129. Як встановлено у ч. 1 ст. 81 ГПК України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

8.130. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази (ч. 3 ст. 81 ГПК України).

8.131. При цьому, чинне процесуальне законодавство не встановлює обов`язку суду розглядати клопотання про витребування лише в судовому засіданні.

8.132. Крім того, в судовому засіданні 22.01.2022 судом заслуховувалась думка представника відповідача щодо поданого клопотання, проте виникла необхідність в уточненні клопотання в частині вказання у прохальній частині номерів та дат всіх видаткових накладних та актів прийому-передачі (надання послуг).

8.133. Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, розглянувши уточнене клопотання позивача про витребування доказів, з метою з`ясування всіх обставин справи в їх сукупності та з метою недопущення затягування судового процесу, витребував у Головного управління ДПС у Вінницькій області інформацію по видатковим накладним (актами прийому - передачі), перелік яких зазначено у відповідному клопотанні та ухвалі.

9. Повноваження суду апеляційної інстанції.

9.1. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

9.2. З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи, викладені апелянтом у апеляційній скарзі є необґрунтованими, у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування зміни рішення в оскаржуваній частині.

9.3. У відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

10. Розподіл судових витрат.

10.1. Як вбачається із матеріалів справи, за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Вінницької області від 20.03.2024 та на додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 01.04.2024, апелянт сплатив судовий збір у розмірі 10 427,76 гривень.

10.2. Судовий збір сплачений в порядку та розмірі, визначеному Законом України "Про судовий збір".

10.3. За змістом статті 129 ГПК України за результатами розгляду апеляційної скарги здійснюється розподіл судових витрат.

10.4. Оскільки апелянту відмовлено у задоволенні апеляційної скарги, в силу приписів статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Оріон" від 19.04.24р. залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Вінницької області від 20 березня 2024 року у справі №902/1449/23 залишити без змін.

Додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 01.04.2024 у справі № 902/1449/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Справу №902/1449/23 повернути Господарському суду Вінницької області.

Повний текст постанови складений "28" червня 2024 р.

Головуючий суддя Юрчук М.І.

Суддя Тимошенко О.М.

Суддя Крейбух О.Г.