Ухвала

від 18.03.2024 по справі 908/2785/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/179/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

18.03.2024 Справа № 908/2785/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя господарського суду Запорізької області Зінченко Н.Г., розглянувши матеріали заяви № 0603/04-1 від 06.03.2024, сформована в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 06.03.2024, (вх. № 5287/08-08/24 від 06.03.2024) Приватного акціонерного товариства «Пологівський олійноекстракційний завод», м. Запоріжжя про розстрочення виконання судового рішення у справі № 908/2785/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комінтерн-М», (69600, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 8)

до відповідача Приватного акціонерного товариства «Пологівський олійноекстракційний завод», (69032, м. Запоріжжя, пров. Туристський, буд. 5)

про стягнення 2 679 553,43 грн.

За участю представників сторін:

від позивача (стягувача): Бистров Д.А., на підставі Ордеру на надання правничої (правової) допомоги серія АР № 1168129;

від відповідача (заявника, боржника): Бойко О.В., на підставі Ордеру на надання правничої (правової) допомоги серія АА № 1210690 від 11.10.2023;

06.03.2024 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду Запорізької області надійшла заява Приватного акціонерного товариства «Пологівський олійноекстракційний завод», м. Запоріжжя про розстрочення виконання судового рішення у справі № 908/2785/23, якою заявник просить суд в порядку ст. 331 ГПК України розстрочити виконання рішення господарського суду Запорізької області від 25.01.2024 у справі № 908/2785/23 про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Пологівський олійноекстракційний завод», м. Запоріжжя на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комінтерн-М», м. Запоріжжя 2 421 573,24 грн. основного боргу, 191 304,00 грн. інфляційних втрат, 66 676,19 грн. 3 % річних і 40 193,30 грн. витрат на сплату судового збору, що разом складає 2 719 746 грн. 7 коп., на 12 місяців рівними частинами щомісячно по 226 645 грн. 56 коп.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 06.03.2024 заяву про розстрочення виконання судового рішення у справі № 908/2785/23 передано для розгляду судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.03.2024 заяву Приватного акціонерного товариства «Пологівський олійноекстракційний завод», м. Запоріжжя про розстрочення виконання судового рішення у справі № 908/2785/23 прийнято до розгляду, розгляд заяви призначено на 18.03.2024.

В судове засідання 18.03.2024 з`явилися представники позивача (стягувача) та відповідача (заявника, боржника), здійснювалася фіксація судового процесу програмно-апаратним комплексом «Акорд».

В судовому засіданні 18.03.2024 заяву про розстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 25.01.2024 у справі № 908/2785/23 розглянуто, проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Відповідно до ч. 4 ст. 233 ГПК України дану ухвалу постановлено за результатами оцінки доказів, поданих учасниками справи та долучених судом до матеріалів справи.

В судовому засіданні 18.03.2024 представник ПрАТ «Пологівський олійноекстракційний завод» заяву про розстрочення виконання рішення суду у справі № 908/2785/23 підтримав з підстав, викладених у цій заяві.

18.03.2024 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду Запорізької області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Комінтерн-М» надійшла Відповідь на заяву про надання розстрочки виконання рішення по справі № 908/27850/23 (вх. № 6103/08-08/24 від 18.03.2024), в якій позивач заяву відповідача про розстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 25.01.2024 у справі № 908/2785/23 вважає необґрунтованою та безпідставною. Свою позицію позивач мотивує наступним: в обґрунтування заяви про необхідність надання розстрочки виконання судового рішення відповідач посилається на скрутне матеріальне становище, у підтвердження чого подав баланс та виписки по рахункам, а також на втрату активів на окупованій частині Запорізької області, проте з оборотно-сальдової відомості відповідача по рахунку 311 за 9 місяців 2023 року вбачається, що оборот склав 109 089 038,59 грн., тоді як сума заборгованості перед позивачем у справі № 908/2785/23 становить лише 2 719 746,72 грн. Крім того, згідно поданого відповідачем балансу заборгованість бюджету перед відповідачем 60 706 тис. гривень. Тобто відповідач має достатньо оборотних засобів для розрахунку грошовими коштами. Також позивач зауважує, що у справі № 908/2785/23 з моменту подачі позову у серпні 2023 до набрання рішенням законної сили у березні 2024р пройшло 7 місяців. Отже, відповідач мав можливість планувати розрахунок із позивачем і зазначена обставина вказує на відсутність необхідності розстрочки. З моменту реєстрації спірної податкової накладної № 54 від 09.10.2020 органом ДПС в ЕРПН, відповідач 23.09.2022 отримав доступ до податкового кредиту в сумі 2 421 573,62 грн. за цією податкової накладною. Таким чином, відповідач фактично отримав доступ до грошових коштів, оскільки мав можливість подати на відшкодування ПДВ. Оскільки право на отримання зазначених коштів відповідач отримав після повномасштабного вторгнення, відповідач не має юридичного права пов`язувати відсутність розрахунку з позивачем окупацією території заводу, втратою основних засобів. Позивач теж втратив свої активи на окупованій території, в 2022 році змінив податкову адресу і намагається продовжувати господарську діяльність і у нього також відсутні грошові кошти в достатній кількості, тому надання розстрочки на 12 місяців суттєво негативно вплине на господарську діяльність позивача. Враховуючи викладене, позивач просить суд в задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення суду по справі № 908/2785/23 на 12 місяців відмовити в повному обсязі.

Розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства «Пологівський олійноекстракційний завод (відповідач у справі, боржник) про розстрочення виконання рішення господарського суду Запорізької області від 25.01.2024 у справі № 908/2785/23 строком на 12 місяців і матеріали справи № 908/2785/23, суд встановив:

04.09.2023 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. № б/н від 31.08.2023 (вх. № 3017/08-07/23 від 04.09.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю «Комінтерн-М», м. Запоріжжя до Приватного акціонерного товариства «Пологівський олійноекстракційний завод», м. Запоріжжя про стягнення 2 679 553,43 грн. заборгованості за договором поставки соняшника № 18168ОЕ від 09.10.2020, в тому числі 2 421 573,24 грн. основного боргу, 191 304,00 грн. інфляційних втрат та 66 676,19 грн. 3 % річних.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.09.2023 справу № 908/2785/23 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.09.2023 після усунення недоліків позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/2785/23 та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 4/179/23.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 25.01.2024 у справі № 908/2785/23 позовні вимоги задоволено повністю, з Приватного акціонерного товариства «Пологівський олійноекстракційний завод», м. Запоріжжя на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комінтерн-М», м. Запоріжжя стягнуто 2 421 573,24 грн. основного боргу, 191 304,00 грн. інфляційних втрат, 66 676,19 грн. 3 % річних і 40 193,30 грн. витрат на сплату судового збору.

Додатковим рішенням господарського суду Запорізької області від 12.02.2024 у справі № 908/2785/23 з Приватного акціонерного товариства «Пологівський олійноекстракційний завод», м. Запоріжжя на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комінтерн-М», м. Запоріжжя стягнуто 8 000,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу.

Мотивуючи заяву про розстрочення виконання рішення господарського суду Запорізької області від 25.01.2024 у справі № 908/2785/23 на 12 місяців зі сплатою заборгованості щомісячно рівними частинами, ПрАТ «Пологівський олійноекстракційний завод» зазначає, що на даний момент своєчасне і повне виконання зазначеного рішення суду ускладнене наступними підставами.

Загальна сума заборгованості, яку відповідач має сплатити позивачу згідно рішення господарського суду Запорізької області від 25.01.2024 у справі № 908/2785/23 складає 2 719 746,73 грн. Така сума є дуже значною та відповідач не має можливості одноразовою виплатою погасити таку суму боргу перед позивачем.

Відповідач вважає, що в даному випадку існують певні обставини, що істотно ускладнюють одночасне і повне виконання рішення суду у справі № 908/2785/23. Зазначене пояснюється скрутним матеріальним становищем відповідача, яке сталося внаслідок призупинення його господарської (виробничої) діяльності через повномасштабне військове вторгнення Російської Федерації в Україну та окупацію частини Запорізької області.

Так, до зміни місцезнаходження на м. Запоріжжя (з 24.01.2023) місцезнаходження відповідача було зареєстроване за адресою: Запорізька область, Пологівський район, м. Пологи, вул. Ломоносова, 36.

Основним видом діяльності, що фактично здійснювався відповідачем було: 10.41 Виробництво олії та тваринних жирів.

З цією метою Відповідач здійснював:

- закупівлю сільськогосподарської продукції (соняшнику, сої) у постачальників на території Запорізької, Дніпропетровської, Донецької, Херсонської областей тощо;

- переробку сільськогосподарської продукції (соняшнику, сої) на готову продукцію (олію наливну і шрот). Зазначена переробка здійснювалася на власних виробничих потужностях, які розміщені за адресою: Запорізька область, Пологівський район, м. Пологи, вул. Ломоносова, 36;

- реалізацію готової продукції (олії наливної і шроту) покупцям як в Україні так і за кордоном.

Відповідач має належне йому на праві власності нерухоме майно, яке все без виключення знаходиться на території міста Пологи та Пологівського району.

Враховуючи незначний проміжок часу від дня оголошення воєнного стану в Україні до дня тимчасової окупації м. Пологи Пологівського району Запорізької області, відповідач не мав можливості забезпечити вивезення належного йому рухомого майна, в тому числі транспортних засобів, сировини і готової продукції на підконтрольну державній владі України територію.

Після зміни місцезнаходження на провулок Туристський, будинок 5, місто Запоріжжя, Запорізька область, 69032, державну реєстрацію якого проведено 24.01.2023, відповідач проводить дії щодо впорядкування своєї попередньої господарської діяльності, зокрема щодо розрахунків з контрагентами і бюджетом, складання, подання і уточнення фінансової і податкової звітності.

Відповідно до даних Балансу (Звіту про фінансовий стан) на 30.09.2023 та Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за 9 місяців 2023, у відповідача наявні:

1 Основні засоби (рядок 1011 Балансу), вартістю 1 931 189 тис. грн. До складу цього показника входять, зокрема, земельні ділянки, будинки та споруди, машини та обладнання, інструменти, прилади, а також транспорті засоби, зазначені в Оборотно-сальдовій відомості по рахунку 105 за 9 місяців 2023 р., загальна вартість яких становить 30 036 666,83 грн.

Проте, зазначені транспортні засоби залишилися на території тимчасово окупованого м. Пологи Запорізької області. Відповідач має об`єктивно обґрунтовані підозри, що належні йому транспортні засоби відсутні за адресою їх зберігання.

2 Запаси (рядок 1100 Балансу) вартістю 163 190 тис. грн., у т.ч.:

2.1 Виробничі запаси (рядок 1101 Балансу), вартістю 65 528 тис. грн. До складу цього показника входить сировина (соняшник, соя), яка, станом на 24.02.2022 залишилася на території складських приміщень відповідача.

2.2 Готова продукція (рядок 1103 Балансу), вартістю 88 533 тис. грн. До складу цього показника входить готова продукція (соняшникова і соєва олія, шрот, відходи виробництва), яка, станом на 24.02.2022, залишилася на території складських приміщень відповідача.

У зв`язку з тимчасовою окупацією м. Пологи Запорізької області відповідач не має можливості підтвердити фактичну наявність або відсутність готової продукції за місцем її зберігання.

3 Гроші та їх еквіваленти (рядок 1165 Балансу) у розмірі 105 тис. грн. Станом на день звернення до суд із заявою про розстрочку виконання судового рішення залишок грошових коштів на рахунках відповідача становить 95 136,85 грн., що підтверджується Оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 311.

4 Власний капітал (рядок 1495 Балансу) становить 828 878 тис. грн.

5 Відстрочені податкові зобов`язання (рядок 1500 Балансу) становлять 131 042 тис. грн.

6 Поточні зобов`язання і забезпечення (рядок 1695 Балансу) становлять 537 163 тис. грн.

7 Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (рядок 2000 Звіту про фінансові результати) та валовий прибуток (рядок 2090 Звіту про фінансові результати) має позитивне значення та становить 7 тис. грн.

8 Фінансовий результат від операційної діяльності: збиток (рядок 2195 Звіту про фінансові результати) становить 65484 тис. грн.

9 Фінансовий результат до оподаткування: збиток (рядок 2295 Звіту про фінансові результати) становить 80 656 тис. грн.

Там чином, внаслідок введення в Україні воєнного стану і тимчасової окупації м. Пологи Пологівського району Запорізької області відповідач був змушений припинити здійснення своєї виробничої діяльності (яка становила основу його господарської діяльності), внаслідок чого опинився у скрутному фінансовому становищі.

На теперішній час відповідач взагалі не має доступу до належного йому нерухомого та рухомого майна, за рахунок реалізації якого міг би перерахувати всю суму грошових коштів позивачу. Також у відповідача відсутні грошові кошти у кількості, достатній для перерахування всієї суми грошових коштів позивачу.

Такі фактори, як збитковість діяльності відповідача, не здійснення ним господарської (виробничої) діяльності, відсутність у нього майна, на яке можливо звернути стягнення, обмежена кількість у нього грошових коштів, наявність значної суми кредиторської заборгованості (у тому числі перед позивачем) цілком об`єктивно можуть призвести до банкрутства відповідача.

У той же час, відповідач постійно здійснює роботу щодо повернення йому дебіторської заборгованості та за рахунок цих коштів здійснює розрахунки зі своїми кредиторами.

Зазначене свідчить про успішне здійснення відповідачем дій та заходів щодо виконання своїх обов`язків з погашення кредиторської заборгованості перед своїми контрагентами.

Крім того, у Єдиному реєстрі боржників відсутній запис щодо наявності у цьому реєстрі відповідача, як боржника. Зазначене підтверджує той факт, що на сьогоднішній день відсутні відкриті виконавчі провадження щодо примусового стягнення з відповідача грошових коштів.

Приймаючи до уваги, що відповідач має намір виконати рішення господарського суду Запорізької області у справі № 908/2785/23, сплативши позивачу суму 2 719 746,73 грн., однак не має можливості здійснити таку сплату одним платежем, відповідач вважає, що зможе реально виконати судове рішення у справі № 908/2785/23 за умови розстрочення його виконання строком на 12 місяців рівними частинами щомісячно, а саме:

- 226 645,56 грн. - у строк до 29.03.2024 (включно);

- 226 645,56 грн. - у строк до 30.04.2024 (включно);

- 226 645,56 грн. - у строк до 31.05.2024 (включно);

- 226 645,56 грн. - у строк до 28.06.2024 (включно);

- 226 645,56 грн. - у строк до 31.07.2024 (включно);

- 226 645,56 грн. - у строк до 30.08.2024 (включно);

- 226 645,56 грн. - у строк до 30.09.2024 (включно);

- 226 645,56 грн. - у строк до 31.10.2024 (включно);

- 226 645,56 грн. - у строк до 29.11.2024 (включно);

- 226 645,56 грн. - у строк до 31.12.2024 (включно);

- 226 645,56 грн. - у строк до 31.01.2025 (включно);

- 226 645,56 грн. - у строк до 28.02.2025 (включно).

При цьому, відповідач просить суд зауважити, що розстрочення виконання судового рішення ніяким чином не порушить баланс інтересів сторін, не буде порушувати інтереси позивача та не позбавить останнього права звернутися до органів, які здійснюють примусове виконання судових рішень (у разі неналежного виконання цих рішень відповідачем). Розстрочка виконання судового рішення сприятиме як можливості продовження господарської діяльності відповідача (боржника), так і зробить реальною можливість отримання позивачем (стягувачем) стягнутих на підставі рішення суду грошових коштів.

Також в судовому засіданні 18.03.2024 представником відповідача надані суду докази сплати на користь позивача судових витрат на правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн. згідно додаткового рішення суду від 12.02.2024 у справі № 908/2785/23 (на підтвердження чого суду надано платіжну інструкцію № 141 від 06.03.2024), а також надані усні пояснення, що відповідач має намір найближчим часом погасити на користь позивача 40 193,30 грн. судових витрат на сплату судового збору згідно рішення суду від 2.01.2024 у справі № 908/2785/23.

Розглянувши заяву ПрАТ «Пологівський олійноекстракційний завод» про розстрочення виконання рішення по справі № 908/27850/23, суд виходить з наступного:

Відповідно до ст.129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Савіцький проти України» (Заява № 38773/05) від 26.07.2012 суд наголосив, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній із сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.

Разом з тим, за приписами ч., ч. 1, 2 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Частиною третьою цієї ж ГПК України встановлено, що підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. (ч. 5 ст. 331 ГПК України).

Приймаючи до уваги, що рішення у даній справі було ухвалено 24.01.2024, тому розстрочення виконання такого рішення можливе не довше ніж до 24.01.2025.

Розстрочка це виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.

Таким чином, запроваджений процесуальними нормами права механізм розстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду виконання ухваленого судом рішення.

Отже, питання щодо надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Системний аналіз чинного законодавства свідчить, що підставою для розстрочення, можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.

Вирішуючи питання про розстрочку господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини за правилами, встановленими цим Кодексом.

Тобто, можливість розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку у будь-якому випадку пов`язується з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. При цьому рішення про розстрочку виконання рішення суду має ґрунтуватись на додержанні балансу інтересів стягувача та боржника.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

Рішенням Суду у справі «Глоба проти України» № 15729/07 від 05.07.2012 суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.

Згідно із ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

За змістом ст. 13 ГПК України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Проаналізувавши наведені ПрАТ «Пологівський олійноекстракційний завод» (заявником, відповідачем у справі) обставини, якими він мотивує необхідність розстрочення виконання рішення господарського суду Запорізької області від 25.01.2024 у справі № 908/2785/23, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши докази, подані заявником в підтвердження важкого матеріального становища, суд дійшов висновку, що у справі, яка розглядається, відповідачем надано достатні докази та наведено переконливі аргументи, які свідчать, що його фінансовий стан і зазначені у клопотанні обставини ускладнюють негайне виконання рішення у цій справі.

Приймаючи до уваги ту обставину, що матеріали справи не містять документів, які б вказували на свідме ухилення боржника від виконання рішення суду, суд дійшов висновку, що ці обставини є тими конкретними винятковими обставинами, в розумінні ст. 331 ГПК України, які ускладнюють одночасне та повне виконання рішення суду у справі № 908/2785/23 і є підставою для надання ПрАТ «Пологівський олійноекстракційний завод» можливості виконання судового рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.

Розстрочення виконання рішення в даному випадку не є інструментом ухилення для боржника від виконання рішення, боржник лише намагається через існування певних обставин, які таке виконання ускладнюють, забезпечити повне виконання рішення та остаточне погашення заборгованості перед стягувачем.

Суд зауважує, що надання розстрочки виконання рішення є заходом, який має застосовуватись лише за наявності поважних причин та при найменшій шкоді кредитору. При цьому, затримка у виконанні рішення не повинна бути надто тривалою та такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення у справі «Іммобільяре Саффі проти Італії»). За практикою Європейського Суду в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення п. 1 ст. 6 Конвенції («Корнілов та інші проти України»).

Щодо доводів відповідача про наявність форс-мажорних обставин, що стали причиною невиконання ним своїх зобов`язань перед позивачем, то суд зауважує на наступне.

Згідно з частиною 2 статті 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» військові дії вважаються форс-мажорними обставинами, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору.

Форс-мажор, або ж обставини непереборної сили, це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об`єктивної неможливості виконати зобов`язання. При цьому закон звільняє від відповідальності за порушення зобов`язань, якщо воно стало саме наслідком форс-мажору.

Отже, визначення форс-мажору передбачає, що сам по собі воєнний стан не може бути автоматично форс-мажором, для визнання його таким обов`язково щоб він безпосередньо спричинив неможливість виконати те чи інше договірне зобов`язання.

Таким чином, ознаками форс-мажорних обставин є наступні: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності.

Господарський суд наголошує, що форс-мажор (у даному випадку військова агресія проти України) повинен бути у причинному зв`язку з негативними наслідками для підприємницької діяльності.

Сторона, яка посилається на вищезгадані обставини, повинна довести, що саме введення воєнного стану призвело до унеможливлення виконання конкретних зобов`язань за договором.

Вище наведене у сукупності дає підстави для висновку, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Отже, суд критично відноситься до посилань відповідача щодо введення в Україні воєнного стану як на підставу для розстрочення виконання рішення, так як вказані обставини не можуть бути безумовною підставою для розстрочення виконання судового рішення.

Крім того, обставини впливу воєнного стану на спроможність виконання договірних зобов`язань мають доводитися відповідачем щодо конкретних правовідносин. Натомість у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували вплив будь-яких форс-мажорних обставин на можливість виконання відповідачем своїх зобов`язань. Отже, посилання на військову агресію без надання належних та допустимих доказів безпосереднього впливу зазначених обставин на можливість виконання судового рішення також не є підставою для розстрочення виконання рішення.

Суд також зазначає, що всі громадяни, підприємства, установи та організації України знаходяться в однаковому становищі та зазнають негативний вплив воєнних дій та введення на території України режиму воєнного стану, тому позивач у справі (ТОВ «Комінтерн-М») також знаходиться в несприятливому економічному становищі, а отже правомірно очікує на отримання коштів за договором поставки соняшника № 18168ОЕ від 09.10.2020.

З урахуванням викладеного, враховуючи фінансовий стан ПрАТ «Пологівський олійноекстракційний завод» та матеріальні інтереси обох сторін, зважаючи на те, що виконання рішення суду у справі № 908/2785/23 одночасно і в повному обсязі матиме негативні наслідки для фінансово-господарського відповідача та може призвести до банкрутства підприємства, з метою реального виконання рішення суду та дотримання балансу інтересів сторін, враховуючи загальновідомі обставин, зокрема, військову агресію Російської Федерації проти України, тимчасову окупацію значної частини території Запорізької області, що має негативний вплив на економіку країни, та ускладнює діяльність як позивача, так і відповідача, а отже негативно впливає на сторін спору, суд дійшов висновку про достатню винятковість наведених обставин для застосування визначеної ст. 331 ГПК України процедури розстрочення виконання рішення господарського суду Запорізької області від 25.01.2024 у справі № 908/2785/23 в частині стягнення 2 421 573,24 грн. основного боргу, 191 304,00 грн. інфляційних втрат і 66 676,19 грн. 3 % річних на 10 місяців починаючи з березня 2024 року по грудень 2024 року зі сплатою заборгованості щомісячно відповідними рівними частками. Таким чином, заява ПрАТ «Пологівський олійноекстракційний завод» про розстрочення виконання судового рішення у справі № 908/2785/23 підлягає задоволенню частково.

Водночас, суд приймає до уваги, що матеріальний інтерес відповідача полягає у виконанні рішення суду таким чином, щоб це дозволило продовжити статутну діяльність відповідача, а матеріальний інтерес позивача, натомість, полягає у виконанні рішення суду у даній справі повністю та протягом розумного строку.

Суд також звертає увагу, що розстрочення виконання судового рішення у даному випадку не сприяє ухиленню від його виконання відповідача, а навпаки надає можливість ефективно виконати судове рішення без понесення сторонами додаткових обтяжень при його виконанні.

Розстрочення виконання рішення суду у даній справі до 31.12.2024 в повній мірі буде відповідати принципам справедливого судового розгляду в контексті ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Керуючись ст.ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ

1. Заяву Приватного акціонерного товариства «Пологівський олійноекстракційний завод», м. Запоріжжя про розстрочення виконання рішення господарського суду Запорізької області від 25.01.2024 у справі № 908/2785/23 строком на 12 місяців задовольнити частково.

2. Розстрочити виконання рішення господарського суду Запорізької області від 25.01.2024 у справі № 908/2785/23 в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Пологівський олійноекстракційний завод», м. Запоріжжя на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комінтерн-М», м. Запоріжжя 2 421 573,24 грн. основного боргу, 191 304,00 грн. інфляційних втрат і 66 676,19 грн. 3 % річних на 10 (місяців) місяців в наступному порядку:

- 267 955,34 грн. - у строк до 29.03.2024 (включно);

- 267 955,34 грн. - у строк до 30.04.2024 (включно);

- 267 955,34 грн. - у строк до 31.05.2024 (включно);

- 267 955,34 грн. - у строк до 28.06.2024 (включно);

- 267 955,34 грн. - у строк до 31.07.2024 (включно);

- 267 955,34 грн. - у строк до 30.08.2024 (включно);

- 267 955,34 грн. - у строк до 30.09.2024 (включно);

- 267 955,34 грн. - у строк до 31.10.2024 (включно);

- 267 955,34 грн. - у строк до 29.11.2024 (включно);

- 267 955,37 грн. - у строк до 31.12.2024 (включно).

3. В іншій частині в задоволені заяви про розстрочення виконання рішення господарського суду Запорізької області від 25.01.2024 у справі № 908/2785/23 відмовити.

Копію даної ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Повний текст ухвали складено і підписано 03.04.2024.

Учасники по справі можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: http://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 261 цього Кодексу.

Суддя Н. Г. Зінченко