Ухвала

від 02.04.2024 по справі 120/10957/22

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

02 квітня 2024 р. Справа № 120/10957/22

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши в м. Вінниці у письмовому провадженні заяву позивача про роз`яснення рішення суду в адміністративній справі № 120/10957/22 за позовом Глуховецької селищної ради до громадського формування з охорони громадського порядку "ЩИТ ГЛУХІВЦІ", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Головне управління Національної поліції у Вінницькій області, про припинення діяльності громадського формування шляхом примусового розпуску,

УСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 120/10957/22 за позовом Глуховецької селищної ради до громадського формування з охорони громадського порядку "ЩИТ ГЛУХІВЦІ", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Головне управління Національної поліції у Вінницькій області, про припинення діяльності громадського формування шляхом примусового розпуску.

Рішенням суду від 30.03.2023 вищезазначений позов задоволено. Припинено діяльність громадського формування з охорони громадського порядку "ЩИТ ГЛУХВЦІ" (код ЄДРПОУ 43943541, місцезнаходження юридичної особи: Україна, 22130, Вінницька область, Хмільницький район, смт. Глухівці, вул. Шкільна, буд. 41) шляхом примусового розпуску.

Вказане рішення в апеляційному порядку не оскаржуваль та набрало законної сили.

18.03.2024 через підсистему "Електронний суд" та 21.03.2024 поштою до суду надійшла заява за підписом представника позивача про роз`яснення судового рішення в адміністративній справі № 120/10957/22.

Заява мотивована тим, що відповідно до Закону України "Про громадські об`єднання" припинення діяльності громадського об`єднання здійснюється за рішенням громадського об`єднання, прийнятим вищим органом управління громадського об`єднання, у визначеному статутом порядку, шляхом саморозпуску або реорганізації або ж за рішенням суду про заборону (примусовий розпуск) громадського об`єднання.

Заявник вказує на те, що підставою для вчинення реєстраційних дій для державного реєстратора про припинення діяльності громадського об`єднання є лише рішення громадського об`єднання, прийняте вищим органом управління громадського об`єднання, у визначеному статутом порядку, шляхом саморозпуску або реорганізації або ж за рішенням суду про заборону (примусовий розпуск) громадського об`єднання.

Відтак у заявника виникли труднощі у розумінні того, що мав на увазі суд у рішенні від 30.03.2023 під формулюванням речення "припинити діяльність ГФ ОГП "ЩИТ ГЛУХВЦІ" шляхом примусового розпуску та що саме є підставою для вчинення реєстраційних дій з внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо припинення ГФ ОГП "ЩИТ ГЛУХВЦІ" в аспекті рішення у справі № 120/10957/22.

Ухвалою суду від 20.03.2024 заяву позивача про роз`яснення судового рішення прийнято до розгляду та вирішено здійснити її розгляд в порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи та оцінивши наведені заявником аргументи, суд при вирішення поданої заяви керується такими мотивами.

За змістом положень частини першої, другої статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

При цьому в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду (пункт 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20 травня 2013 року "Про судове рішення в адміністративній справі").

Таким чином, роз`яснення судового рішення можливе у тому разі, якщо без такого роз`яснення рішення суду важко виконати, оскільки високою є ймовірність його неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини судового рішення.

Конкретного та вичерпного переліку критеріїв для охарактеризування рішення суду як такого, що є незрозумілим, чинні правові норми не містять.

Водночас, виходячи з протилежного, ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому та зрозумілому викладенні змісту рішення. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв`язки у межах речення чи всього документу, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.

Натомість невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.

Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду, а тому роз`ясненню підлягають рішення суду у разі, якщо без такого роз`яснення їх важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Тобто роз`яснення рішення суду це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.

Отже, роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового рішення, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше, однак без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Водночас процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.

З огляду на викладене особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення, повинна обґрунтувати, що саме в рішення суду або його резолютивній частині є незрозумілим, в чому саме полягає незрозумілість такого рішення, які припускаються варіанти його тлумачення та як це впливає на його виконання.

Разом з тим механізм роз`яснення судового рішення, визначений статтею 254 КАС України, не може використовуватись, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє мотивації судового рішення або ж не погоджується з висновками суду. В цьому разі учасник справи та інші особи, яким відповідне право надано, можуть оскаржити судове рішення у передбаченому законом порядку.

Крім того, важливо зауважити, що суд, роз`яснюючи прийняте рішення, не вправі вносити будь-які зміни до нього. Тобто процесуальна можливість роз`яснення судового рішення виключає можливість будь-яким чином змінювати його зміст або, тим паче, суть.

В контексті наведеного суд вважає, що рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30.03.2023 у справі № 120/10957/22 є чітким, зрозумілим і не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо їх розуміння, в тому числі в цілях виконання ухваленого рішення.

Зокрема, вирішуючи вимоги позивача про припинення діяльності громадського формування шляхом примусового розпуску, суд, серед іншого, зазначив таке:

"...Згідно з приписами статті 20 Закону № 1835-III контроль за діяльністю громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону здійснюється органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування у порядку, встановленому законом. Органи, що проводять реєстрацію зазначених громадських формувань, здійснюють контроль за дотриманням ними вимог положення (статуту). Представники цих органів мають право спостерігати за проведенням громадськими формуваннями заходів, вимагати необхідні документи, одержувати пояснення. Контроль за джерелами і розмірами надходжень коштів до цих громадських формувань здійснюється відповідно до закону. У разі порушення фінансової дисципліни з боку громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону воно несе відповідальність згідно з законом...

...Статтею 25 Закону України "Про громадські об`єднання" врегульовано, що припинення діяльності громадського об`єднання здійснюється:

1) за рішенням громадського об`єднання, прийнятим вищим органом управління громадського об`єднання, у визначеному статутом порядку, шляхом саморозпуску або реорганізації;

2) за рішенням суду про заборону (примусовий розпуск) громадського об`єднання...

...Таким чином, враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини, суд погодився з доводами позивача, що Глуховецька селищна рада позбавлена можливості у встановленому законом порядку координувати діяльність вказаного громадського формування внаслідок невиконання ним своїх статутних обов`язків з охорони громадського порядку, що в силу положень статті 8 Закону України "Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону" свідчить про наявність правових підстав для його припинення шляхом примусового розпуску (ліквідації)...".

Водночас вищевказаний підсумковий висновок суду повністю узгоджується з резолютивною частиною рішення суду, згідно з якою вирішено припинити діяльність ГФ ОГП "ЩИТ ГЛУХВЦІ" шляхом примусового розпуску.

Отже, мотиви, з яких виходив суд, задовольняючи позов Глуховецької селищиної ради, є зрозумілими і дають можливість з`ясувати, з яких правових підстав суд припинив діяльність відповідача шляхом примусового розпуску. Такою ж зрозумілою є і резолютивна частина судового рішення.

Крім того, суд зауважує, що рішенням від 30.03.2023 у справі № 120/10957/22 адміністративний позов задоволено саме у той спосіб, який обрав позивач, резолютивна частина ухваленого судом рішення відповідає позовним вимогам згідно з прохальною частиною позовної заяви.

Відтак суд критично оцінює посилання позивача на те, що для нього є незрозумілим вжите у судовому рішенні формулювання "припинити діяльність громадського формування з охорони громадського порядку "ЩИТ ГЛУХВЦІ" шляхом примусового розпуску".

Отже, наведені заявником підстави для роз`яснення судового рішення не мають причинно-наслідкового зв`язку з нечіткістю чи незрозумілістю змісту тексту рішення.

Суд вважає, що своєю заявою та поставленим у ній питанням Глуховецька селищна рада фактично просить роз`яснити не рішення суду, а порядок його виконання, що не передбачено нормами процесуального закону.

Якщо, на думку позивача, існують обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, то відповідно д положень ст. 378 КАС України суд за заявою сторони або заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом) може встановити чи змінити спосіб або порядок виконання судового рішення.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 248, 254, 256, 294, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Глуховецької селищної ради про роз`яснення рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30 березня 2023 року в адміністративній справі № 120/10957/22 за позовом Глуховецької селищної ради до громадського формування з охорони громадського порядку "ЩИТ ГЛУХІВЦІ", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Головне управління Національної поліції у Вінницькій області, про припинення діяльності громадського формування шляхом примусового розпуску.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала складена 02.04.2024.

Суддя Сало Павло Ігорович