Ухвала

від 03.04.2024 по справі 440/8839/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 440/8839/23

адміністративне провадження № К/990/10543/24

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Уханенка С.А., перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Голови Октябрського районного суду м. Полтава Савченка Анатолія Григоровича , Октябрського районного суду м. Полтави , Служби судової охорони , Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області про визнання протиправним та нечинним наказу, визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Голови Октябрського районного суду м. Полтава Савченка Анатолія Григоровича, Октябрського районного суду м. Полтава, Служби судової охорони та Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області про визнання протиправним та нечинним наказу, визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, в якому просив суд:

- визнати наказ №7/од.с від 03 березня 2022 року Голови Октябрського районного суду м. Полтава Савченка Анатолія Григоровича незаконним, протиправним та нечинним (таким, що порушує права ОСОБА_1 , гарантовані статтями 40 та 41 та право на публічність судового розгляду гарантованого йому статтею 6 Європейської Конвенції);

- зобов`язати Голову Октябрського районного суду м. Полтава Савченка Анатолія Григоровича негайно з дня набрання чинності рішення суду відновити вільний доступ ОСОБА_1 до приміщень суду, які за законом він має право відвідувати, відновити особистий прийом працівниками суду та апарат суду;

- визнати дії працівників Служби судової охорони щодо блокування ОСОБА_1 пропуску до приміщень суду від 21 квітня 2023 року незаконними та протиправними;

- заборонити працівникам Служби судової охорони здійснювати охоронну діяльність без отримання Службою судової охорони відповідної ліцензії;

- визнати дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області (виділення коштів державного бюджету на виконання робіт щодо встановлення метало-детекторної рамки та турнікету на вході до суду) незаконними та протиправними в порушення вимог пункту 7.1.2 ДБР В.2.2-26-2010 "Будинку і споруди. Суди", перешкоджаючими праву ОСОБА_1 вільного доступу до суду, встановлюючими загрозу його здоров`ю та життю;

- заборонити Службі судової охорони примушувати ОСОБА_1 проходити через працюючу метало-детекторну рамку;

- зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області вжити заходів щодо демонтажу на вході в суд метало-детекторну рамку та турнікет в 10-денний термін з дня набрання чинності рішення суду;

- визнати бездіяльність Октябрського районного суду м. Полтава щодо розгляду скарги ОСОБА_1 від 21 квітня 2023 року на слідчого ДБР незаконною та протиправною;

- стягнути на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України грошової суми в розмірі 4 000 000,00 грн в якості компенсації моральної шкоди, завданої йому діями / бездіяльністю голови Октябрського районного суду м. Полтава Савченка Анатолія Григоровича, Октябрського районного суду м. Полтава, Служби судової охорони та Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2023 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2023 року в частині відмови у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 про визнання незаконною та протиправною бездіяльності Октябрського районного суду м. Полтава щодо розгляду скарги ОСОБА_1 від 21 квітня 2023 року на слідчого ДБР скасовано.

Провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Голови Октябрського районного суду м. Полтава Савченка Анатолія Григоровича, Октябрського районного суду м. Полтава, Служби судової охорони та Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області про визнання протиправним та нечинним наказу, визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди в частині позовних вимог про визнання незаконною та протиправною бездіяльності Октябрського районного суду м. Полтава щодо розгляду скарги ОСОБА_1 від 21 квітня 2023 року на слідчого ДБР закрито.

В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2023 року залишено без змін.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, надіславши її засобами поштового зв`язку 13 березня 2024 року.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним. Тому касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами, які необхідно вказати у формі, визначеній пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України.

Оскаржуючи судові рішення, заявник касаційної скарги посилається на пункт 2частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що судом апеляційної інстанції враховані правові позиції Великої Палати Верховного Суду у постановах від 21 листопада 2018 року по справі № 757/43355/16-ц, від 08 жовтня 2020 року у справі № 826/56/18, а також правовій позиції Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного Суду у постановах від 09 листопада 2020 року у справі № 420/3143/20, від 18 листопада 2021 року у справі № 580/3638/21, від 26 січня 2023 року у справі № 420/9956/22, від 21 липня 2022 року у справі № 580/5292/21, від 08 травня 2023 року у справі № 580/2605/22 щодо застосування пункту 1 частини першої статті 170 КАС України та пункту 1 частини першої статті 238 КАС України.

Позивач вважає, що необхідно відступити від вищевказаних висновків на підставі того, що порушене право обов`язково підлягає ефективному засобу правового захисту в національному органі (стаття 13 Європейської конвенції).

З огляду на викладене, Суд зазначає наступне.

Так, відступленням від висновку слід розуміти або повну відмову Верховного Суду від свого попереднього висновку на користь іншого або ж конкретизацію попереднього висновку із застосуванням відповідних способів тлумачення юридичних норм (п. 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі №823/2042/16, провадження №11-377апп18).

Тобто у касаційній скарзі скаржник має зазначити, що існуючий висновок Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах потребує видозміни, від нього слід відмовитися або ж уточнити, модифікувати певним чином з урахуванням конкретних обставин його справи.

Водночас в касаційній скарзі заявник, по-перше, не зазначив у якій спосіб, на думку заявника, необхідно відступити від вказаних висновків Верховного Суду, по-друге, не виклав обґрунтованих аргументів та причин здійснення такої (конкретної) дії, по-третє, жодним чином не обґрунтовував, як саме, на його думку, необхідно застосовувати пункт 1 частини першої статті 170 КАС України та пункту 1 частини першої статті 238 КАС України у цій справі.

З урахуванням викладеного, Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України.

Разом з цим позивач в касаційній скарзі посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Верховний Суд зазначає, що приписами частини четвертої статті 328 КАС України оскарження судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 цієї норми КАС України вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а й визначення норми (норм) права, що потребує висновку, підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми, т.і.), а також зазначення, у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду та який вплив такий висновок буде мати для вирішення спору по суті.

Проаналізувавши доводи заявника, Суд доходить висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження за пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки лише посилання на відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності зазначеної конкретної норми (норм) права та мотивованих аргументів неправильного її (їх) застосування, не є підставою для відкриття касаційного провадження.

Отже, скаржником не викладені передбачені статтею 328 КАС України підстави, за яких оскаржувані судові рішення можуть бути переглянуті судом касаційної інстанції на підставі пунктів 2 та 3 частини четвертої статті 328 КАС України, тому касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України.

Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Голови Октябрського районного суду м. Полтава Савченка Анатолія Григоровича , Октябрського районного суду м. Полтави , Служби судової охорони , Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області про визнання протиправним та нечинним наказу, визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди- повернути особі, яка її подала.

Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

Суддя С.А. Уханенко