Ухвала

від 01.04.2024 по справі 320/43050/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у судовому засіданні з викликом сторін

01 квітня 2024 року справа № 320/43050/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши клопотання відповідача Міністерства юстиції України про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у судовому засіданні з викликом учасників справи в адміністративній справі за позовом приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, Державного підприємства "Національні інформаційні системи", за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Акціонерне товариство "Державна акціонерна компанія "Хліб України", Акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України", Кабінет Міністрів України, Міністерство економіки України, на стороні позивача: Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Хлібна база №89", ОСОБА_1 , про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_2 з позовом до Міністерства юстиції України, Державного підприємства "Національні інформаційні системи", в якому просить суд:

- визнати протиправним і скасувати Наказ Міністерства юстиції України №3113/5 від 30.08.2023 в частині анулювання доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватному нотаріусу Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_2;

- визнати протиправним і скасувати Наказ Міністерства юстиції України №3131/5 від 01.09.2023 в частині анулювання доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватному нотаріусу Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_2;

- зобов`язати Державне підприємство "Національні інформаційні системи" (код ЄДРПОУ 39787008) відновити доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватному нотаріусу Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_2.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.12.2023 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Акціонерне товариство "Державна акціонерна компанія "Хліб України" (ідентифікаційний код 20047943, місцезнаходження: Україна, 01033, місто Київ, вулиця Саксаганського, будинок 1); Акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (ідентифікаційний код 37243279, місцезнаходження: Україна, 01033, місто Київ, вулиця Саксаганського, будинок 1); на стороні позивача: Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Хлібна база №89" (ідентифікаційний код 05480507, місцезнаходження: 89656, Закарпатська область, Мукачівський район, село Горонда, вул. Елеваторна, 9); ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

17.01.2024 від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" надійшла заява від 16.01.2024 №130-2-19/94 про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору: Кабінет Міністрів України та Міністерство економіки України.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.01.2024 клопотання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" про залучення до участі у справі третіх осіб задоволено. Залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1: Кабінет Міністрів України; Міністерство економіки України.

28.01.2024 на адресу суду від відповідача - Міністерства юстиції України надійшов відзив на позовну заяву від 08.01.2024 б/н разом із клопотанням про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у судовому засіданні з викликом учасників справи.

01.02.2024 на адресу суду від позивача надійшли заперечення від 22.01.2024 на клопотання відповідача - Міністерства юстиції України про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у судовому засіданні з викликом учасників справи.

Розглянувши вказане клопотання відповідача - Міністерства юстиції України про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у судовому засіданні з викликом учасників справи, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо:

1) прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище;

2) оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію;

3) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;

4) припинення за зверненням суб`єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;

5) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо в`їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію;

6) оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

7) стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб`єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження;

8) типові справи;

9) оскарження нормативно-правових актів, які відтворюють зміст або прийняті на виконання нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним і нечинним повністю або в окремій його частині;

10) інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження;

11) перебування іноземців або осіб без громадянства на території України.

Отже, частиною четвертою вищевказаної статті імперативно визначено категорії справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження.

Із положеннями наведеної правової норми процесуального закону перекликаються й приписи частини четвертої статті 257 КАС України, яка відносить справи в аналогічних спорах до переліку справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Частина ж друга статті 257 КАС України визначає, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Частиною третьою цієї ж статті передбачено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч.1, 6 ст.260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами. Однак суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони може призначити судове засідання за наявності достатніх для цього обґрунтованих підстав.

Відповідно до частини шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Згідно з частиною сьомою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Суд зазначає, що предметом позову є визнання протиправними і скасування Наказу Міністерства юстиції України №3113/5 від 30.08.2023 в частині анулювання доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватному нотаріусу Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Наказу Міністерства юстиції України №3131/5 від 01.09.2023 в частині анулювання доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватному нотаріусу Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зобов`язання Державного підприємства "Національні інформаційні системи" відновити доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватному нотаріусу Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_2.

В обґрунтування вказаного клопотання представником відповідача - Міністерства юстиції України зазначено про те, що дана справа не належить до справ незначної складності та не підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, оскільки під час її розгляду підлягають дослідженню значна кількість обставин та фактів, що мають значення для справи, обов`язковим є заслуховування сторін у справі та їх представників, які зможуть підтвердити доводи, викладені в позові, та повідомити всі обставини щодо спору і, як наслідок, долучити додаткові докази на спростування повідомлених іншою стороною обставин, оскільки позивачем заявлено ряд позовних вимог, для належного дослідження яких є доцільним розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Також відповідач вказує, що кожен із оскаржуваних наказів стосується різних реєстраційних дій, вчинених позивачем, прийнятий на підставі різних скарг, а також під час розгляду цих скарг Мін`юстом досліджувалися різні факти, доводи і обставини, що значно ускладнює справу та потребує її більш детального вивчення. На думку відповідача, велика кількість учасників процесу створить значний обсяг процесуальних документів та відповідної інформації, та виникає необхідність для безпосередньої участі учасників справи у судових засіданнях з метою повного і всебічного розгляду справи.

У запереченнях проти клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження позивач зазначив, що дана справа не є справою у спорах, що відповідно до приписів ч. 4 ст. 12 та ч. 4 ст. 257 КАС України мають розглядатись виключно за правилами загального позовного провадження. Зауважує, що позивач зацікавлений у якнайшвидшому розгляді справи, а кількість учасників справи у даному випадку не є прямим безперечним показником складності справи.

Дослідивши доводи сторін, суд вважає доводи представника відповідача недостатніми для здійснення розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження.

Суд зазначає, що право суду обрати форму судочинства обмежене виключно приписами частини четвертої статті 12 та статтями 257, 260 КАС України. Тому розгляд справи у спрощеному позовному провадженні не свідчить про віднесення такої справи до категорії малозначних.

Враховуючи обставини справи та характер спірних правовідносин, суд вважає, що дана адміністративна справа не відноситься до категорії малозначних, проте враховуючи приписи частин четвертої статті 12 та статей 257, 260 КАС України може бути розглянута без проведення судового засідання.

Крім того, суд зауважує, що подана відповідачем заява є заявою з процесуальних питань.

Відповідно до частини першої статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Частиною першою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити, серед іншого, зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення).

Суд зазначає, що згідно з ухвалою про відкриття провадження у цій справі сторонам надається можливість повною мірою скористатися своїми процесуальними правами, у тому числі, але не виключно, надати суду відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення, пояснення з приводу заявлених позовних вимог, а також докази, які заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.

Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог КАС України.

Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

При цьому, практика Європейського суду з прав людини (далі також - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі також - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Ахеп v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Додатково суд зазначає, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

У подальшому Указами Президента України, затвердженими відповідними Законами України, строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та діє і на теперішній час.

Отже, на дату постановлення цієї ухвали в Україні діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII.

Відповідно до пункту 3 вказаного вище Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Водночас, зміст клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у судовому засіданні з викликом учасників справи не дає підстав стверджувати, що повне та всебічне з`ясування усіх обставин у справі потребує проведення судового засідання чи заслуховування пояснень сторін.

Крім того, відповідач у клопотанні не зазначив, встановлення яких обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів і пояснень та вимагає проведення судового засідання.

Дослідивши клопотання відповідача, матеріали справи, беручи до уваги предмет та підстави позову, обставини, якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги та заперечення, характер спірних правовідносин, обсяг та характер доказів у справі, а також враховуючи, що в Україні уведено воєнний стан, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження у судовому засіданні з викликом учасників справи та дійшов висновку, що в задоволенні клопотання має бути відмовлено.

Відповідно до частини п`ятої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України окремим документом можуть викладатися також ухвали з інших питань, які вирішуються під час судового розгляду.

Керуючись статтями 166, 167, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Відмовити у задоволенні клопотання відповідача - Міністерства юстиції України про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у судовому засіданні з викликом учасників справи.

2. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Кушнова А.О.