Рішення

від 10.05.2024 по справі 320/43050/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 травня 2024 року справа №320/43050/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, Державного підприємства "Національні інформаційні системи", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Акціонерне товариство "Державна акціонерна компанія "Хліб України", Акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України", Кабінет Міністрів України, Міністерство економіки України, на стороні позивача: Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Хлібна база № 89", ОСОБА_1 , про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_2 (далі - позивач) з позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач - 1), Державного підприємства "Національні інформаційні системи" (далі - відповідач - 2), в якому просить суд:

- визнати протиправним і скасувати Наказ Міністерства юстиції України № 3113/5 від 30.08.2023 в частині анулювання доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватному нотаріусу Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_2;

- визнати протиправним і скасувати Наказ Міністерства юстиції України № 3131/5 від 01.09.2023 в частині анулювання доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватному нотаріусу Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_2;

- зобов`язати Державне підприємство "Національні інформаційні системи" (код ЄДРПОУ 39787008) відновити доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватному нотаріусу Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_2.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.12.2023 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Акціонерне товариство "Державна акціонерна компанія "Хліб України" (ідентифікаційний код 20047943, місцезнаходження: Україна, 01033, місто Київ, вулиця Саксаганського, будинок 1) (третя особа 1); Акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (ідентифікаційний код 37243279, місцезнаходження: Україна, 01033, місто Київ, вулиця Саксаганського, будинок 1) (третя особа 2); на стороні позивача: Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Хлібна база № 89" (ідентифікаційний код 05480507, місцезнаходження: 89656, Закарпатська область, Мукачівський район, село Горонда, вул. Елеваторна, 9) (третя особа 3); ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) (третя особа 4).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем 15.07.2022 було здійснено державну реєстрацію права власності на комплекс будівель елеватора за адресою: Закарпатська область, Мукачівський район, село Горонда, вул. Елеваторна, 9 (далі - Нерухоме майно) за Акціонерним товариством "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (далі - ДПЗКУ), про що було внесено запис № 47366337 та прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу № 2612300521040), індексний номер 64223549 від 19.07.2022 року.

Також позивачем 23.08.2023 за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на частину Нерухомого майна, про що внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис № 51499747 та прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 69023309 від 25.08.2023 11:37:38 (далі - Рішення про державну реєстрацію права власності за Третьою особою).

Втім, в подальшому наказами Мінюсту № 3113/5 від 30.08.2023 та № 3131/5 від 01.09.2023, вказані вище реєстраційні дії було визнано прийнятими з порушенням Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 № 1952-IV та анульовано рішення про державну реєстрацію права власності на спірне майно за ДП ДАК "Хліб України" «Хлібна база № 89» та ОСОБА_1 ; анульовано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачу.

На думку позивача, при винесенні Мінюстом оскаржуваних наказів було порушено його право на справедливий суд, передбачене ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка ратифікована Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997, так як розгляд відповідних скарг було здійснено на підставі службової записки посадових осіб Мін`юсту, погодженої заступником Міністра, невідкладно без розгляду її колегіально.

27.12.2023 Акціонерним товариством "Державна продовольчо-зернова корпорація України" подано до суду клопотання про визнання зловживанням позивачем процесуальними правами та повернення позовної заяви позивачу.

04.01.2024 Акціонерним товариством "Державна продовольчо-зернова корпорація України" подано до суду письмові пояснення щодо позовних вимог. Згідно даних пояснень, Акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" просило в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Зокрема, третя особа 3 звертає увагу, що законодавець надав Мінюсту право анулювання рішення державних реєстраторів (у тому числі про державну реєстрацію прав) та анулювати державним реєстраторам доступ до Державного реєстру речових прав з метою протидії рейдерству, а саме на підставі Закону України від 12.05.2022 № 2255-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству».

Поряд з цим, Акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" зауважує, що документи, подані приватному нотаріусу ОСОБА_2. для державної реєстрації права власності, не давали змоги встановити набуття ДП ДАК «Хліб України» «Хлібна база № 89» права власності на комплекс будівель елеватора за адресою: Закарпатська область, Мукачівський район, с. Горонда, вул. Елеваторна, 9.

Зокрема, третя особа 3 звертає увагу, що в акті повернення майна від 30.06.2023 не зазначено про передачу майна у власність ДП ДАК «Хліб України» «Хлібна база № 89», відповідно вказаний документ не міг бути підставою для реєстрації права власності на спірне майно за ДП ДАК «Хліб України» «Хлібна база № 89». З преамбули акту повернення майна від 30.06.2023 вбачається, що він укладений між філією ПАТ «ДПЗКУ» «Хлібна база № 89» (далі - Філія), в особі директора Ілієва Романа Дмитровича, який діє на підставі Положення, та ДП ДАК «Хліб України» «Хлібна база № 89» в особі голови ліквідаційної комісії Аврамчук Ірини Миколаївни, яка діє на підставі наказу ДАК «Хліб України» №15-к/тр від 16.05.2023.

Також третя особа 3 зазначає, що позивач при вчиненні реєстраційних дій не перевірив цивільну правоздатність та дієздатність філії АТ «ДПЗКУ» «Хлібна база № 89» (з відомостей Державного реєстру речових прав вбачається, що нотаріусу достеменно було відомо про те, що спірний ЦМК зареєстрований на праві власності за AT «ДПЗКУ», а не за його філією «Хлібна база № 89», оскільки саме цей нотаріус 15.07.2022 провів реєстрацію прав на спірне майно саме за AT «ДПЗКУ»); не перевірив повноваження директора філії АТ «ДПЗКУ» «Хлібна база № 89» Ілієва Р.Д. (який відповідно до Положення про філію не мав права приймати рішення, спрямовані на відчуження майна АТ «ДПЗКУ»); прийняв незаконне рішення № 68597744, яке в подальшому було правомірно анульоване Мінюстом.

17.01.2024 від третьої особи 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" надійшла заява від 16.01.2024 № 130-2-19/94 про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору: Кабінет Міністрів України та Міністерство економіки України.

22.01.2024 на адресу суду від відповідача 2 - Державного підприємства "Національні інформаційні системи" надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого останній просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Зокрема, відповідач 2 звертає увагу, що згідно Статуту є державним комерційним підприємством, що засноване Міністерством юстиції України на підставі наказу від 07.05.2015 № 657/5 «Про створення державного підприємства «Національні інформаційні системи» та діє відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.07.1999 № 1272 (у редакції від 15.06.2015).

Згідно діючих положень Статуту Підприємства, предметом діяльності ДП «НАІС» є технічне та технологічне забезпечення створення, впровадження, супроводження та модернізація програмного забезпечення Єдиних та Державних реєстрів, автоматизованих систем, баз даних та інших інформаційних систем, створення та забезпечення функціонування яких належить до компетенції Міністерства юстиції України або інших органів державної влади згідно із законодавством (п. 2.3.1.). При цьому, відповідно до пункту 3.5 Статуту, підприємство діє на принципах госпрозрахунку, самофінансування та самоокупності і функціонує як самостійний суб`єкт господарювання.

Зі змісту Статуту вбачається, що на відповідача 2 не покладено обов`язки виконання функцій та повноважень, що можуть бути віднесені до владних управлінських функцій у розумінні статті 4 КАС України.

Таким чином, ДП «НАІС» не здійснює владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, та законодавчо не уповноважений владно керувати поведінкою, в тому числі, позивача.

Поряд з цим, відповідач 2, зазначає, що 01.09.2023 на адресу ДП «НАІС» надійшли накази Міністерства юстиції України від 30.08.2023 № 3113/5 «Про задоволення скарги» та від 01.09.2023 № 3131/5 «Про задоволення скарги».

Пунктом 3 Наказу №3113 та пунктом 4 Наказу № 3131 було визначено анулювати доступ Позивачеві до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а виконання наказів в цій частині покладено на державне підприємство «Національні інформаційні системи».

Таким чином, враховуючи необхідність негайного виконання наказів, позивачу було анульовано доступ до Державного реєстру прав 01.09.2023.

Також відповідач 2 наголошує, що у ДП «НАІС» відсутнє право перевірки законності рішень Міністерства юстиції України та право відмови від їх виконання. Тобто, ДП «НАІС» реалізує приписи наказів Міністерства юстиції України у будь-якому випадку, оскільки відповідне зобов`язання для ДП «НАІС» встановлено Законом.

24.01.2024 на адресу суду від третьої особи 1 - Акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Хліб України", надійшло пояснення на позовну заяву, згідно якого просило в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В поданих письмових поясненнях, третя особа 1 зазначає, що 20 липня 2023 року ДП ДАК «Хліб України» «Хлібна база № 89» за підписом голови ліквідаційної комісії дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Хлібна база № 89» Павлючика Д.В., розмістило на сайті «Prozorro. Продажі» оголошення про проведення аукціону англійського типу: реалізація групи інвентарних об`єктів, № лоту: 005 ID:BSE001-UA-20230720-05185.

28 липня 2023 року відбувся аукціон, на якому переможцем визначено фізичну особу ОСОБА_1 , з яким 23 серпня 2023 року укладено договір купівлі-продажу.

Вказаний договір купівлі-продажу підписаний головою ліквідаційної комісії дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Хлібна база № 89» Павлючиком Д.В., посвідчений 23.08.2023 приватним нотаріусом ОСОБА_2. та в цей же день проведено реєстрацію права власності за ОСОБА_1 .

Приватний нотаріус ОСОБА_2. при прийнятті рішення про посвідчення договору купівлі-продажу від 23.08.2023 та прийняття рішення № 69023309 від 25.08.2023 про державну реєстрацію прав порушив вимоги ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно».

Приватний нотаріус ОСОБА_2. не перевірив ні цивільної дієздатності ДП «ДАК Хліб України» «Хлібна база №89», ні цивільної дієздатності його уповноваженої особи - ОСОБА_3 .

Згідно з п. 4.3 Статуту ДП «ДАК «Хліб України» «Хлібна база №89» Підприємство (ДП ДАК «Хліб України» «Хлібна база № 89») має право вчиняти щодо майна Компанії (ДАК «Хліб України») будь-які дії тільки з дозволу Компанії. Майно, що набуте Підприємством в результаті власної господарської діяльності належить Компанії на праві власності.

ДАК «Хліб України» не надавало жодних вказівок, довіреностей, погоджень, повноважень тощо, які могли бути підставою відчуження ДП «ДАК «Хліб України» «Хлібна база № 89» спірного ЦМК чи його складових.

ОСОБА_3 від імені ДП «ДАК «Хліб України» «Хлібна база № 89» діяв на підставі наказу ДАК «Хліб України» № 22-к/тр від 31.07.2023 року, який не уповноважує його на відчуження майна чи підписання договорів, наслідком яких є відчуження майна ДАК «Хліб України», що приватним нотаріусом ОСОБА_2 залишено поза увагою.

Разом з тим, Кабінет Міністрів України (як орган управління об`єктами державної власності) не приймав рішення про зміну правового режиму спірного майна та про його передачу у приватну власність ДП ДАК «Хліб України «Хлібна база № 89».

Таким чином, державним реєстратором порушено норми ч. 1 ст. 27 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки державна реєстрація права власності проведена на підставі документу, який не є підставою переходу права власності на об`єкт нерухомого майна.

Як наслідок, наказами Міністерства юстиції України № 3113/5 від 30.08.2023 та № 3131/5 від 01.09.2023 встановлено наявність очевидних порушень закону в рішеннях приватного нотаріуса ОСОБА_2., у зв`язку з чим розгляд скарг ДАК «Хліб України» здійснено невідкладно без розгляду їх колегіально, що відповідає вимогам ст. 37 Закону та п.8 Порядку № 1128.

25.01.2024 канцелярією суду зареєстровано аналогічні письмові пояснення третьої особи 1 - Акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Хліб України", подані через Електронний суд.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.01.2024 клопотання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" про залучення до участі у справі третіх осіб задоволено. Залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1: Кабінет Міністрів України (третя особа 5); Міністерство економіки України (третя особа 6).

28.01.2024 на адресу суду від відповідача 1 - Міністерства юстиції України надійшов відзив на позовну заяву від 08.01.2024 б/н разом із клопотанням про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у судовому засіданні з викликом учасників справи.

Відзив обґрунтовано тим, що встановивши наявність очевидних порушень закону в рішеннях позивача Міністру юстиції Денису Малюсьці було направлено службову записку № 2409-33.1.1-23 від 30.08.2023, підписану посадовими особами Міністерства юстиції України, а саме: директором департаменту (керівником офісу) Офісу протидії рейдерству Віктором Дубовиком, заступником директора департаменту (керівника офісу) - начальником Управління Іваном Кородюком, в.о. начальника відділу Софією Ковальчук, головним спеціалістом Анастасією Ткаченко та погоджену першим заступником Міністра юстиції України Євгенієм Горовцем, та службову записку № 2427-33.1.1-23 від 01.09.2023, підписану посадовими особами Міністерства юстиції України, а саме: директором департаменту (керівником офісу) Офісу протидії рейдерству Віктором Дубовиком, заступником директора департаменту Оленою Антонюк , заступником директора департаменту (керівника офісу) - начальником Управління Іваном Кородюком, в.о. начальника відділу Софією Ковальчук, головним спеціалістом Анастасією Ткаченко та погоджену першим заступником Міністра юстиції України Євгенієм Горовцем.

За результатом розгляду вищезазначених службових записок, відповідно до вимог законодавства Міністерством юстиції України прийнято наказ від 30.08.2023 № 3113/5 та наказ від 01.09.2023 № 3131/5.

Отже, враховуючи, що оскаржувані рішення прийняті державним реєстратором з очевидними порушеннями законодавства у сфері державної реєстрації, у Мін`юсту були достатні підстави для розгляду Скарги 1 та Скарги 2 невідкладно без розгляду її колегіально.

Відповідач 1 також звертає увагу, що повноваження Міністерства юстиції України стосовно вибору порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації є дискреційними.

Відповідач 1 також звертає увагу, що перехід права власності на спірне майно до інших осіб відбулось на підставі акту приймання-передачі від 22.01.2014, підписаного головою Комісії Дошка М.І., який діяв па підставі наказу ДАК «Хліб України» від 16.09.2013 № 59 «Про утворення комісії з ліквідації дочірнього підприємства ДАК «Хліб України» «Хлібна база № 89» та акту повернення майна від 30.06.2023, підписаного головою ліквідаційної комісії ДП ДАК «Хліб України» «Хлібна база № 89» Аврамчук І.М., яка діяла па підставі наказу ДАК «Хліб України» № 15-к/тр від 16.05.2023 «Про призначення Аврамчук І.М. головою ліквідаційної комісії ДП ДАК «Хліб України» «Хлібна база № 89».

Однак, в скаргах скаржник зазначив, що вказані акти підписано з порушенням законодавства, у зв`язку з тим, що не уповноважував нікого на передачу об`єкта нерухомого майна, обумовленого в актах, а отже вказане доводить, що права скаржника - АТ «ДАК «Хліб України» порушено і підтверджує той факт, що AT ДАК «Хліб України» прагне вберегти об`єкт нерухомого майна від переходу до інших власників, у зв`язку із подальшою неможливістю поновлення своїх прав у разі подальшого відчуження.

Отже, Мін`юстом розглянуто скарги AT «ДАК «Хліб України» відповідно до вимог законодавства, а дії AT «ДАК «Хліб України» є такими, що спрямовані на захист своїх майнових прав і запобігають переходу майна до інших власників з суттєвими порушеннями норм законодавства про державну реєстрацію прав.

26.01.2024 на адресу суду від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача - Міністерства юстиції України про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у судовому засіданні з викликом учасників справи.

11.02.2024 третьою особою 4 - ОСОБА_1 подано до суду письмові пояснення щодо позовних вимог, в яких останній просить позовні вимоги задовольнити повністю.

Згідно поданих пояснень, третя особа 4 зазначає, що нерухоме майно, щодо якого позивачем приймалися рішення про державну реєстрацію речових прав, ніколи не належало ДАК «Хліб України», оскільки Постанова № 1218, якою передбачалася передача державного майна певних підприємств до статутного фонду ДАК «Хліб України» з їх перетворенням у дочірні підприємства ДАК «Хліб України», не була виконана, натомість у матеріалах справи відсутні будь-які докази зворотного, які б свідчили про виконання Постанови № 1218 у цій частині.

Поряд з цим, третьою особою 4 зазначається, що Мін`юст при розгляді скарг ДАК «Хліб України» не міг застосувати процедуру розгляду скарг, передбачену абз. 2 п. 8 Порядку розгляду скарг, оскільки таке застосування суперечить Конвенції, яка є джерелом права в Україні, адже позивач та ОСОБА_1 були позбавлені можливості щонайменше донести свою позицію про правильність дій позивача при реєстрації за ОСОБА_1 права власності; бажання Мін`юсту заощадити час і прискорити розгляд скарг не виправдовує порушення основоположного права Позивача та ОСОБА_1 на змагальне провадження, яке є складовою справедливого розгляду скарги.

Також третя особа 4 звертає увагу, що скарги розглядалися Мін`юстом невідкладно, тобто у надзвичайно стислі строки (розгляд Скарги № 1 відбувся за 3 робочі дні, а Скарги № 2 - всього лише за 1 робочий день з моменту їх реєстрації); скарги були розглянуті одноособово Міністром юстиції України без колегіального розгляду; ані позивач, ані ОСОБА_1 взагалі не були поінформовані про розгляд відповідних скарг; інформація про розгляд скарг не оприлюднювалася на офіційному веб-сайті Мін`юсту.

06.03.2024 позивачем надано відповідь на пояснення третьої особи Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", відповідно до якої позивач не погоджується з доводами третьої особи 3 та просить позовні вимоги задовольнити повністю.

Зокрема, позивач, окрім доводів, які позивачем наводилися на обґрунтування своєї позиції, додатково зазначено, що у нього були наявні усі правові підстави для здійснення реєстрації права власності на відповідне нерухоме майно за Дочірнім підприємством ДАК «Хліб України», а твердження про протиправність дій щодо реєстрації права власності на ЦМК за Дочірнім підприємством ДАК «Хліб України» є помилковим.

Натомість Мін`юст, приймаючи оскаржувані накази за результатами розгляду скарг ДАК «Хліб України» невідкладно без розгляду їх колегіально, не дослідив відповідні фактичні обставини справи, не заслухав відповідні доводи позивача, що додатково свідчить про порушення його права на справедливий судовий розгляд в контексті ч. 1 ст. 6 Конвенції.

Позивач звертає увагу, що наказом ДАК "Хліб України" від 31.07.2023 № 22- к/тр «Про призначення ОСОБА_3 головою ліквідаційної комісії» дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" "Хлібна база № 89" призначено головою ліквідаційної комісії дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" Павлючика Д.В. 31.07.2023 та установлено, що ОСОБА_3 - голова ліквідаційної комісії, здійснює керівництво Дочірнім підприємством ДАК "Хліб України" "Хлібна база № 89" на період до завершення його ліквідації та приймає рішення з усіх питань ліквідаційної процедури Дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" "Хлібна база № 89".

Зазначене свідчить про те, що ДАК Хліб України уповноважило ОСОБА_3 здійснювати управління усіма справами Дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" "Хлібна база № 89" та вирішувати усі питання ліквідаційної процедури Дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" "Хлібна база № 89".

Отже, доводи ДПЗКУ про відсутність цивільної правоздатності та дієздатності Дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" "Хлібна база № 89" та повноважень голови ліквідаційної комісії Павлючика Д.В. є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Таким чином, дії позивача при посвідченні Договору купівлі - продажу майна від 23.08.2023 та прийнятті рішення про державну реєстрацію права власності на спірне майно за ОСОБА_1 є правомірними, зважаючи, у тому числі, на наявність цивільної правоздатності та дієздатності Дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" "Хлібна база № 89" та повноважень голови ліквідаційної комісії Павлючика Д.В. на вчинення відповідних дій.

06.03.2024 позивачем надано відповідь на пояснення третьої особи Акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія «Хліб України», відповідно до якої позивач не погоджувався з доводами третьої особи 1 та просив позовні вимоги задовольнити повністю.

Обґрунтування даної відповіді аналогічні обґрунтуванням відповіді на відзив на пояснення третьої особи Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України".

21.03.2024 на адресу суду від третьої особи 5 - Кабінетом Міністрів України, надійшло пояснення на позовну заяву, згідно якого третя особа 5 просить в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Третя особа 5 зазначає, що пунктом 4, 5 Постанови Уряду від 11.08.2010 № 764 визначено утворити державне підприємство «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (далі - підприємство) з віднесенням його до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства.

Установлено, що статутний капітал підприємства формується шляхом передачі до нього цілісних майнових комплексів дочірніх підприємств Компанії, що ліквідуються, з подальшим утворенням на їх базі відокремлених підрозділів підприємства.

У додатку до вказаної постанови зазначається перелік дочірніх підприємств Державної акціонерної компанії «Хліб України», які припиняються шляхом ліквідації, серед яких, зокрема «Хлібна база № 89» (код ЄДРПОУ 05480507).

При цьому, третя особа 5 зазначає, що Кабінет Міністрів України не приймав рішення про заміну правового режиму ЦМК «Хлібна база № 89 та про його вилучення у АТ «ДПЗКУ» чи передачу до ДАК «Хліб України» «Хлібна база № 89».

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.04.2024 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача - Міністерства юстиції України про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у судовому засіданні з викликом учасників справи.

Від третьої особи - Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Хлібна база № 89"письмових пояснень щодо суті позову не надходило.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 , приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу, здійснює свою діяльність па підставі свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю № 4367 від 04.06.2002 року, виданого Міністерством юстиції України.

15.07.2022 приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_2 було здійснено державну реєстрацію права власності на комплекс будівель елеватора за адресою: Закарпатська область, Мукачівський район, село Горонда, вул. Елеваторна, 9 за Акціонерним товариством "Державна продовольчо-зернова корпорація України", про що було внесено запис № 47366337 та прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу № 2612300521040), індексний номер 64223549 від 19.07.2022 року.

Підставою для проведення вищевказаної державної реєстрації стали наступні документи:

- акт приймання-передачі від 22.01.2014 б/н, затверджений Міністерством аграрної політики та продовольства України;

- постанова Кабінету Міністрів України "Про заходи з утворення державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" від 11.08.2010 року № 764;

- постанова Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2010 № 764" від 24.07.2013 року № 626.

30.06.2023 між Акціонерним товариством "Державна продовольчо-зернова корпорація України" в особі директора Філії Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Хлібна база 89" та Дочірнім підприємство ДАК "Хліб України" "Хлібна база № 89" складено акт повернення майна від 30.06.2023 року (далі - Акт повернення майна), за яким Акціонерним товариством "Державна продовольчо-зернова корпорація України" в особі директора Філії Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Хлібна база 89" повернула нерухоме майно Дочірньому підприємству ДАК "Хліб України" "Хлібна база 89".

25.07.2023 на підставі Акту повернення майна приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_2 було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 68597744, відповідно до якого за ДП ДАК "Хліб України" було зареєстровано право власності на Нерухоме манію та внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис № 51499747.

20 липня 2023 року ДП ДАК «Хліб України» «Хлібна база № 89» розмістило на сайті «Ргоzогго. Продажі» оголошення про проведення аукціону англійського типу: реалізація групи інвентарних об`єктів, № лоту:005 ID:BSE001-UA-20230720-05185.

28 липня 2023 року відбувся аукціон, на якому переможцем визначено ОСОБА_1 , з яким 23 серпня 2023 року укладено договір купівлі-продажу.

23.08.2023 року приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на частину Нерухомого майна, про що внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис № 51499747 та прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 69023309 від 25.08.2023 11:37:38. Одночасно, приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_2 відкрито новий розділ на будівлі та споруди за адресою: Закарпатська обл., Мукачівський р., с. Горонда, вул. Елеваторна, буд. 9 №2786801721040, до якого внесено відомості про Частину Нерухомого майна та про Третю особу як її власника.

24 серпня 2023 року акціонерне товариство «Державна акціонерна компанія «Хліб України» звернулося до Міністерства юстиції України зі скаргою від 24.08.2023 №1-2-07/103, на рішення від 25.07.2023 № 68597744, прийняте приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_2 щодо державної реєстрації права власності на будівлі та споруди, розташовані за адресою: Закарпатська обл., Мукачівський р-н, с. Горонда, вул. Елеваторна, буд. 9.

Наказом Міністерства юстиції України від 30.08.2023 № 3113/5 скаргу ДАК «Хліб України» задоволено. Визнано прийнятим з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анульовано рішення про державну реєстрацію прав від 25.07.2023 № 68597744, прийняте приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_2. Анульовано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватному нотаріусу Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_2.

Також, 31 серпня 2023 акціонерне товариство «Державна акціонерна компанія «Хліб України» звернулося до Міністерства юстиції України зі скаргою від 31.08.2023 № 1-2-10/84, на рішення від 25.08.2023 № 69023309, прийняте приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_2 щодо державної реєстрації права власності на будівлі та споруди, розташовані за адресою: Закарпатська обл., Мукачівський р-н, с. Горонда, вул. Елеваторна, буд. 9.

Наказом Міністерства юстиції України від 01.09.2023 № 3131/5 скаргу ДАК «Хліб України» задоволено. Визнано прийнятим з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анульовано рішення про державну реєстрацію прав від 25.08.2023 № 69023309, прийняте приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_2. Визнано прийнятими з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анульовано рішення про державну реєстрацію прав від 30.08.2023 №№ 69086201, 69085594, прийняті приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Стефанюк Оксаною Ігорівною. Анульовано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватному нотаріусу Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_2.

Незгода позивача з вказаними вище наказами Міністерства юстиції України в частині анулювання йому доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, обумовило на звернення до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить із наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав врегульовані Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року № 1952-IV.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено загальні засади державної реєстрації прав, якими є: 1) гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; 2) обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; 2-1) одночасність вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва, майбутнім об`єктом нерухомості та державної реєстрації прав; 3) публічність державної реєстрації прав; 4) внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом; 5) відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав.

У статті 6 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено систему органів та суб`єктів, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав.

Так, відповідно до ч.1 вказаної статті організаційну систему державної реєстрації прав становлять: 1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи; 2) суб`єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; 3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори).

Частиною 2 вказаної статті визначено, що виконавчі органи сільських, селищних та міських рад (крім міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення) набувають повноважень у сфері державної реєстрації прав відповідно до цього Закону у разі прийняття відповідною радою такого рішення.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Міністерство юстиції України: 1) забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав; 2) здійснює нормативно-правове регулювання у сфері державної реєстрації прав; 3) забезпечує створення та функціонування Державного реєстру прав, є його держателем; 4) організовує роботу, пов`язану із забезпеченням діяльності з державної реєстрації прав; 5) здійснює контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації прав, у тому числі шляхом проведення моніторингу реєстраційних дій відповідно до цього Закону та приймає обов`язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом; 6) забезпечує доступ до Державного реєстру прав державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, визначених цим Законом, інших суб`єктів, право доступу яких визначено цим Законом, та приймає рішення про тимчасове блокування або анулювання такого доступу у випадках, передбачених цим Законом; 7) розглядає скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України та приймає обов`язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом; 8) складає протоколи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення; 9) організовує роботу з підготовки та підвищення кваліфікації державних реєстраторів; 9-1) надає узагальнені роз`яснення щодо застосування законодавства з питань державної реєстрації прав; 10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор здійснює зокрема такі повноваження:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; виконання вимог, визначених статтею 27-2 цього Закону, - у разі державної реєстрації спеціального майнового права на об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості (крім випадків автоматичної реєстрації такого права згідно із законом); 2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; 4) під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи. Отримані відомості долучаються до відповідної заяви, зареєстрованої у Державному реєстрі прав. Перелік державних електронних інформаційних ресурсів, які використовуються для проведення реєстраційних дій, визначається Кабінетом Міністрів України в Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Порядок проведення державної реєстрації прав визначено статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», зокрема пункт 4 цієї статті передбачає перевірку документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень.

Згідно з ч.1 статті 22 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Електронні документи, подані для проведення державної реєстрації прав, оформляються згідно з вимогами, встановленими цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Не розглядаються документи з підчищеннями або дописками, закресленими словами та іншими не обумовленими в них виправленнями, заповнені олівцем, з пошкодженнями, що не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст, а також оформлені з порушенням вимог законодавства.

Згідно з ч.1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», підстави для відмови в державній реєстрації прав: 1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; 3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; 4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; 5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; 6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, крім випадків, визначених цим Законом; 7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав; 9) документи подано до неналежного суб`єкта державної реєстрації прав, нотаріуса; 10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі; 11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав; 12) заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, у тому числі за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці; 13) відсутність згоди заставодержателя (іпотекодержателя) на дострокове припинення дії договору емфітевзису, суперфіцію, оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення щодо державної реєстрації припинення таких прав, що перебувають у заставі (іпотеці); 14) у Державному реєстрі прав відсутня державна реєстрація спеціального майнового права на подільний об`єкт незавершеного будівництва, крім випадків, визначених законом, - у разі державної реєстрації спеціального майнового права на майбутні об`єкти нерухомості; 15) у Державному реєстрі прав відсутня державна реєстрація спеціального майнового права на об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості - у разі державної реєстрації переходу спеціального майнового права, іншого речового права, обтяження на об`єкт незавершеного будівництва (крім об`єктів незавершеного будівництва, на які зареєстровано право власності), майбутній об`єкт нерухомості; 16) заява про первинну державну реєстрацію спеціального майнового права на майбутні об`єкти нерухомості містить відомості не про всі майбутні об`єкти нерухомості у складі подільного об`єкта незавершеного будівництва; 17) не визначено чи визначено не в повному обсязі майбутні об`єкти нерухомості, включені до гарантійної частки, - у разі первинної державної реєстрації спеціального майнового права на майбутні об`єкти нерухомості, які є частинами подільного об`єкта незавершеного будівництва; 18) наявні зареєстровані спеціальні майнові права на майбутні об`єкти нерухомості, що є складовою частиною подільного об`єкта незавершеного будівництва, - у разі державної реєстрації речового права або обтяження на подільний об`єкт незавершеного будівництва, крім зміни замовника будівництва відповідно до закону, обтяження майна іпотекою відповідно до Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю"; 19) у Державному реєстрі прав відсутні відомості про право власності/право користування земельною ділянкою замовника будівництва (крім випадків, якщо відповідно до закону виконання будівельних робіт може здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи право користування земельною ділянкою) у разі: державної реєстрації спеціального майнового права на неподільний/подільний об`єкт незавершеного будівництва; первинної державної реєстрації спеціального майнового права на майбутні об`єкти нерухомості; державної реєстрації спеціального майнового права на майбутній об`єкт нерухомості у зв`язку з його першим відчуженням; 20) не дотримано вимоги, визначені статтею 27-2 цього Закону.

При цьому, в силу пункту 7 частини 4 цієї статті відмова в державній реєстрації прав з підстави, зазначеної у пункті 6 частини першої цієї статті, не застосовується у разі державної реєстрації права власності на нерухоме майно іпотекодержателем - фінансовою установою в порядку, передбаченому статтями 33-38 Закону України «Про іпотеку», за умови що інші обтяження на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровано після державної реєстрації іпотеки.

Відповідно до абз.1 ч.1 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав, а також дії, пов`язані з автоматичною державною реєстрацією прав, можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Згідно з ч.2 ст.37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Міністерство юстиції України розглядає: 1) скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; 2) скарги на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України; 3) повідомлення державного реєстратора про виявлений ним факт використання його ідентифікаторів доступу до Державного реєстру прав іншими особами.

Процедуру здійснення Мін`юстом та його територіальними органами розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту визначає Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2019 року № 1150) (далі - Порядок № 1128).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1128, розгляд скарг у сфері державної реєстрації здійснюється Мін`юстом та його територіальними органами у межах компетенції, визначеної законом.

Розгляд скарг у сфері державної реєстрації на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту здійснюється колегіально, крім випадку, передбаченого цим Порядком.

Для забезпечення колегіального розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін`юстом чи його територіальними органами утворюються постійно діючі колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - колегії), положення про які затверджуються Мін`юстом. Склад колегій затверджується Мін`юстом чи відповідним територіальним органом.

Наказом Міністерства юстиції України від 09 січня 2020 року № 71/5 затверджено Положення про Колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі - Положення № 71/5).

У пункті 2 розділу І Положення № 71/5 визначено, що колегії є постійно діючими консультативно-дорадчими органами при Мін`юсті та його територіальних органах, що в межах повноважень, визначених Порядком розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128, здійснюють колегіальний розгляд скарг у сферах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Колегії створюються Мін`юстом чи відповідним територіальним органом шляхом затвердження їх складу відповідно до цього Положення. Мін`юстом створюються центральна Колегія та регіональні Колегії. Центральна Колегія Мін`юсту розглядає усі скарги, розгляд яких належить до компетенції Мін`юсту, крім тих, що за дорученням Міністра юстиції України або заступника Міністра юстиції України з питань державної реєстрації передано на розгляд регіональної Колегії Мін`юсту.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Положення № 71/5, Колегії складаються зі співголів (не менше двох), секретарів та інших її членів, чисельність яких визначається Мін`юстом чи відповідним територіальним органом.

Згідно з розділом ІІІ Положення № 71/5, формою роботи Колегій є засідання. Дата, час і місце проведення засідання Колегії, перелік членів Колегії, які беруть у ньому участь, визначаються Мін`юстом чи відповідним територіальним органом (пункт 1). Колегія уповноважена розглядати скарги у разі участі у відповідному засіданні не менш як п`яти членів Колегії, у тому числі співголови та секретаря Колегії (осіб, які виконують їх обов`язки) (пункт 2).

Згідно з пунктом 3 Порядку № 1128, скарга у сфері державної реєстрації реєструється у день її надходження до Мін`юсту чи відповідного територіального органу відповідно до вимог законодавства з організації діловодства у державних органах.

Пунктом 4 Порядку № 1128 визначено, що розгляд скарги у сфері державної реєстрації здійснюється у строки, встановлені Законом України «Про звернення громадян».

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1128, Мін`юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації на предмет пересилання її за належністю відповідному територіальному органу чи Мін`юсту, а також встановлення підстав для відмови в її задоволенні, а саме: оформлення скарги без дотримання вимог, визначених законом; наявність інформації про судове рішення про відмову позивача від позову з такого самого предмета спору, про визнання відповідачем позову або затвердження мирової угоди сторін; наявність інформації про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави; наявність рішення Мін`юсту чи його територіального органу з такого самого питання; здійснення Мін`юстом чи його територіальним органом розгляду скарги з такого самого питання від того самого скаржника; подання скарги особою, яка не має на це повноважень; закінчення встановленого законом строку подачі скарги; розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції Мін`юсту чи його територіального органу.

Згідно з пунктом 8 Порядку № 1128, у разі коли під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку не виявлено підстав для відмови в її задоволенні чи підстав для пересилання її за належністю, Мін`юст чи відповідний територіальний орган здійснює колегіальний розгляд такої скарги на предмет наявності (відсутності) порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту, що оскаржуються.

Якщо під час розгляду Мін`юстом скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку не виявлено підстав для відмови в її задоволенні чи підстав для пересилання її за належністю, проте встановлено наявність очевидних порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту, розгляд такої скарги здійснюється Мін`юстом на підставі службової записки посадових осіб Мін`юсту, погодженої заступником Міністра, невідкладно без розгляду її колегіально.

Відповідно до пункту 9 Порядку № 1128, під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об`єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), у разі необхідності витребовує документи (інформацію) і вирішує:

1) чи мало місце рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту;

2) чи було оскаржуване рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту прийнято, вчинено на законних підставах;

3) чи належить задовольнити скаргу у сфері державної реєстрації або відмовити в її задоволенні;

4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації;

5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

Згідно з пунктом 10 Порядку № 1128 для забезпечення можливості участі у колегіальному розгляді скарги у сфері державної реєстрації скаржника, державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів (далі - заінтересовані особи), або надання зазначеними особами письмових пояснень по суті скарги Мін`юст чи відповідний територіальний орган не пізніше ніж за два дні, а під час воєнного стану - за 15 днів до дня засідання колегії забезпечує оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті інформації про дату, час і місце такого засідання, а під час воєнного стану - про дату засідання, та додатково повідомляє зазначену інформацію заінтересованим особам засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).

Згідно з пунктом 13 Порядку № 1128, за результатом розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально колегія формує висновок про те, чи:

1) встановлено наявність порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту;

2) підлягає скарга у сфері державної реєстрації задоволенню (в повному обсязі чи частково (з обов`язковим зазначенням в якій частині) шляхом прийняття Мін`юстом чи відповідним територіальним органом рішень, передбачених законом.

Відповідно до пункту 14 Порядку № 1128, за результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації, у тому числі колегіально, Мін`юст чи відповідний територіальний орган приймає рішення про задоволення скарги у сфері державної реєстрації або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених законом.

Рішення про задоволення скарги у сфері державної реєстрації або про відмову в її задоволенні, висновок колегії (у разі розгляду скарг у сфері державної реєстрації колегіально) або їх засвідчені копії розміщуються на офіційному веб-сайті Мін`юсту чи відповідного територіального органу не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після прийняття рішення Мін`юстом чи відповідним територіальним органом.

Відповідно до пункту 17 Порядку № 1128, рішення, дії або бездіяльність Мін`юсту можуть бути оскаржені до суду.

Аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що Мін`юст повинен обрати і притримуватися такої процедури розгляду скарги, за якої не тільки скаржник, але й суб`єкт оскарження та зацікавлені особи повинні бути обізнаними про подання скарги та дату, час і місце її розгляду. Інакше кажучи, обрана Мін`юстом форма повідомлення зацікавленої особи про скаргу і порядок її розгляду з погляду стороннього зовнішнього спостерігача має свідчити про поінформованість суб`єкта оскарження чи зацікавленої особи, а також про об`єктивну спроможність суб`єктів реєстраційних відносин виразити і донести до Мін`юсту свою позицію щодо доводів скарги.

Недотримання порядку розгляду скарги не може і не повинно визнаватися формальним порушенням.

Вказана правова позиція підтверджується постановою Верховного Суду від 21.02.2024 у справі № 826/8774/16.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що відповідно до правої позиції Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 910/2529/22 для застосування абз.2 п.8 Порядку № 1128 Мін`юст, з урахуванням положень п. 5 Порядку № 1128, має встановити, чи допустив державний реєстратор очевидні порушення Закону.

Також суд звертає увагу, що Верховний Суд у постанові від 31.05.2023 у справі № 910/18193/21 дійшов висновку, що Порядок № 1128 та Закон про державну реєстрацію не містять переліку та критеріїв оцінки віднесення правопорушень у сфері державної реєстрації до очевидних, тому наявність підстав для віднесення конкретного правопорушення до категорії очевидних оцінюється безпосередньо Мін`юстом під час розгляду скарги в силу наявності дискреційних повноважень.

Матеріалами справи встановлено, що до Міністерства юстиції України надійшла скарга акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Хліб України» від 24.08.2023 № 1-2-07/103, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 25.08.2023 за № СК-3352-22 на рішення від 25.07.2023 № 68597744, прийняте приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_2, щодо державної реєстрації права власності на будівлі та споруди, розташовані за адресою: Закарпатська обл., Мукачівський р-н, с. Горонда, вул. Елеваторна, буд. 9 (далі - будівлі та споруди).

За результатами розгляду даної Скарги Мін`юстом встановлено, що згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі оскаржуваного рішення 1 приватним нотаріусом ОСОБА_2. зареєстровано перехід права власності на будівлі та споруди від акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» до дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Хлібна база № 89» на підставі акта повернення майна дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Хлібна база № 89» від 30.06.2023, технічного паспорту від 25.07.2023 № ТІ01:1693-4128-1874-8943, сформованого з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. Крім того, на підставі зазначеного рішення внесено зміни до розділу № 2612300521040, відкритого на будівлі та споруди, а саме: до складових частини будівель та споруд додано галереї, літери: М, Б, Б1, Б2, БЗ, Ц, ЦІ, 2А, 2Б, навіс № 2Б, паливно-роздавальну колонку № 7.

Також, Міністерством юстиції України під час розгляду скарги встановлено, що оскаржуване рішення від 25.07.2023 № 68597744 не відповідає законодавству у сфері державної реєстрації прав, оскільки таке рішення прийнято приватним нотаріусом ОСОБА_2. за наявності підстав для відмови у державній реєстрації прав, у зв`язку з тим, що документи, подані для державної реєстрації права власності, не давали змоги встановити набуття права власності дочірнім підприємством Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Хлібна база № 89» на будівлі та споруди.

У подальшому, до Міністерства юстиції України надійшла скарга АТ «ДАК «Хліб України» від 31.08.2023 № 1-2-10/84, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 31.08.2023 за № СК-3430-23 на рішення від 25.08.2023 № 69023309, прийняте приватним нотаріусом ОСОБА_2. щодо будівель та споруд, розташованих за адресою: Закарпатська обл., Мукачівський р-н, с. Горонда, вул. Елеваторна, буд. 9 (далі - будівлі та споруди).

За результатами розгляду Скарги згідно з відомостями Державного реєстру прав Мін`юстом встановлено, що на підставі оскаржуваного рішення від 25.08.2023 № 69023309 приватним нотаріусом ОСОБА_2. відкрито розділ на будівлі і споруди №2786801721040, внесено запис про право власності № 51499747 за ОСОБА_1 на підставі посвідченого ним договору купівлі-продажу майна від 23.08.2023, укладеного між ОСОБА_1 та дочірнім підприємством Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Хлібна база № 89», зареєстрованого в реєстрі за № 2328 (далі - договір купівлі-продажу).

Крім того, встановлено, що договір купівлі-продажу не містив відомості про документ, на підставі якого у продавця дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Хлібна база № 89» виникло право власності на споруди та будівлі. Водночас, у договорі купівлі-продажу зазначено, що у продавця право власності на будівлі та споруди зареєстроване в Державному реєстрі прав за реєстраційним номером 2612300521040. Проте, відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав розділ № 2612300521040 відкритий щодо типу об`єкта комплекс будівель елеватора, що розташований за тією самою адресою. Отже, проведена на підставі оскаржуваного рішення від 25.08.2023 № 69023309 державна реєстрація права призвела до наявності у Державному реєстрі прав двох розділів на один і той самий об`єкт нерухомого майна (розділи №№ 2612300521040, 2786801721040). Крім того, оскаржуване рішення від 25.08.2023 № 69023309 прийнято приватним нотаріусом ОСОБА_2. за наявності суперечностей між заявленими та зареєстрованими правами.

Встановлені вище Мін`юстом відомості стали підставою для прийняття наказів від 30.08.2023 № 3113/5 та від 01.09.2023 № 3131/5, якими, зокрема, анульовано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватному нотаріусу Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та які в даній частині є предметом розглядуваної справи.

Надаючи оцінку вказаним правовідносинам, суд акцентує увагу на тому, що Мін`юст, отримавши скарги АТ «ДАК «Хліб України» на реєстраційні дії позивача, встановив очевидні порушення Закону в рішеннях приватного нотаріуса, та дійшов висновку про необхідність розгляду вказаних справ невідкладно без розгляду її колегіально.

У той же час, суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» скарга на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав подається у письмовій формі та має містити відомості про прізвище, ім`я, по батькові (найменування) скаржника, його місце проживання (місцезнаходження), номер телефону та/або адресу електронної пошти, суть (реквізити) оскаржуваного рішення, дій або бездіяльності, обставини, якими обґрунтовується порушення прав скаржника, а також прохання (вимоги) скаржника та дату складення скарги. До скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав можуть бути додані документи (їх копії), що підтверджують порушення прав скаржника.

Суд також повторно зазначає, що відповідно до пункту 9 Порядку № 1128, під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об`єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), у разі необхідності витребовує документи (інформацію).

Беручи до уваги викладене, судом з наданих до скарг АТ «ДАК «Хліб України» документів встановлено, що серед них міститься копія акта повернення майна дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Хлібна база № 89» від 30.06.2023.

Суд зазначає, що дана копія не містить жодних підписів осіб, від імені яких було складено відповідний акт. Вказаний факт також не заперечується відповідачем 1 у поданому ним відзиві. Тобто, АТ «ДАК «Хліб України» до скарг було подано копію акту не в повному обсязі.

Суд звертає увагу, що, як зазначено, у оскаржуваних наказах, та підтверджено відповідачем 1 у відзиві, вказаний акт не містив також і відомостей про адресу та площу будівель та споруд, які підлягали поверненню.

Одночасно, матеріалами справи встановлено, що в реєстраційні справі в електронній формі скан-копія даного акту повернення також не містить усіх сторінок, зокрема, відсутня остання сторінка.

У той же час, позивачем до позовної заяви було додано копію акту повернення у повному обсязі, в тому числі і останню його сторінку.

Беручи до уваги викладене, суд зазначає, що оскільки єдиною підставою для вчинення реєстраційної дії від 25.07.2023 № 68597744, яка в подальшому сприяла вчиненню реєстраційної дії від 25.08.2023 № 69023309, був акт від 30.06.2023, укладений між Акціонерним товариством "Державна продовольчо-зернова корпорація України" в особі директора Філії Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Хлібна база 89" та Дочірнім підприємством ДАК "Хліб України" "Хлібна база №89", відповідно до якого Акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" в особі директора Філії Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Хлібна база 89" повернула нерухоме майно ДП ДАК "Хліб України" "Хлібна база 89", Мінюст у відповідності до пункту 9 Порядку № 1128 мав би витребувати вказаний акт у заінтересованих осіб та переконатись у тому, чи дійсно оригінал акта повернення майна не містить підписів сторін та адреси майна.

Втім, вказаних дій зроблено не було. Натомість, Мінюст дійшов висновку про наявність очевидних порушень закону в рішеннях приватного нотаріуса, та розгляд відповідних скарг здійснено на підставі службових записок посадових осіб Мін`юсту.

Суд наголошує, що Міністерство юстиції України зобов`язане діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).

За таких обставин неможливо визначити ступінь вини позивача, наслідків безпосередньо його дій та рішень для прав та інтересів юридичних осіб, яких стосуються рішення державного реєстратора. Також неповними залишаються мотиви застосування до державного реєстратора саме такої санкції, як анулювання доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме, що свідчить про порушення принципу обґрунтованості.

Отже, за вказаних обставин, суд приходить до переконання, що Мін`юст, отримавши скарги на рішення приватного нотаріуса, за відсутності належних доказів, якими обґрунтовувалися порушення прав скаржника, мав би здійснити колегіальний розгляд такої скарги на предмет наявності (відсутності) порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності позивача, що оскаржуються.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що Мін`юстом порушено вимоги п.п. 9-11 Порядку № 1128, і позбавлено можливості заінтересовану особу (позивача), взяти участь у розгляді скарги, що є критерієм перевірки правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Тобто, вказані обставини позбавили позивача права на прийняття участі у розгляді скарг, надання пояснень (заперечень) та доказів на їх обґрунтування з метою їх повного та об`єктивного розгляду і прийняття законного і обґрунтованого рішення.

Зазначені процедурні порушення розгляду скарги обумовлюють наявність достатніх і необхідних правових підстав для визнання протиправним та скасування оспорюваних Наказів.

За вказаних обставин, оскаржувані накази не підлягають перевірці по суті встановлених ними обставин, тобто результатів перевірки скарг АТ «ДАК «Хліб України», оскільки з урахуванням встановлених судом процедурних порушень їх розгляду, які існували на дату подання відповідних скарг, останні є істотними порушеннями процедури розгляду, які ставлять під сумнів безсторонність (неупередженість), повноту перевірки та обґрунтованість рішень, що є само по собі достатньою підставою для визнання протиправними та скасування спірних наказів.

Отже, оскільки порушення процедури розгляду скарги Мінюстом є самостійною підставою для скасування оскаржуваних наказів, судом іншим доводам позовної заяви та запереченням учасників справи, оцінка не надається.

За вказаних обставин, суд зазначає, що вказані процедурні порушення розгляду скарг АТ «ДАК «Хліб України» обумовлюють наявність достатніх і необхідних правових підстав для визнання протиправними та скасування наказів Міністерства юстиції України від 30.08.2023 № 3113/5 та від 01.09.2023 № 3131/5, в частині анулювання доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватному нотаріусу Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_2.

Таким чином, зважаючи на приписи ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає, що відповідач 1 при прийнятті оскаржуваних наказів в частині, що оскаржуються, діяв поза межами повноважень та не у спосіб, що визначений Конституцією та законами України, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), необґрунтовано, упереджено, недобросовісно, не розсудливо, без дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації.

Приймаючи до уваги викладене вище, виходячи з вимог, заявлених позивачем у даній справі, суд приходить до переконання про задоволення позовних вимог про визнання протиправним і скасування Наказу Міністерства юстиції України № 3113/5 від 30.08.2023 в частині анулювання доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватному нотаріусу Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_2; визнання протиправним і скасування Наказу Міністерства юстиції України №3131/5 від 01.09.2023 в частині анулювання доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватному нотаріусу Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_2.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Державного підприємства "Національні інформаційні системи" (код ЄДРПОУ 39787008) відновити доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватному нотаріусу Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_2, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З системного аналізу вказаних норм ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України можна дійти висновку, що суд наділений повноваженнями щодо зобов`язання відповідача прийняти рішення на користь позивача.

Тобто, такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав свобод чи інтересів позивача і необхідність їх відновлення таким способом, який би гарантував повний захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечував його виконання та унеможливлював необхідність наступних звернень до суду.

Верховний Суд України у своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Відповідно до Наказу Міністерства юстиції України № 1059/5 від 25.06.2015 Державне підприємство «Національні інформаційні системи» (далі HAIC) є адміністратором Єдиних та Державних реєстрів, створення та забезпечення функціонування яких належить до компетенції Міністерства юстиції України.

Відповідно до п. 7 ч. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» НАІС здійснює заходи із створення, впровадження та супроводження програмного забезпечення Державного реєстру прав, відповідає за його технічне і технологічне забезпечення, збереження та захист даних цього реєстру, здійснює технічні та технологічні заходи з надання, блокування та анулювання доступу до Державного реєстру прав, організовує та проводить навчання для роботи з цим реєстром Таким чином, саме НАІС виконує анулювання доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та поновлення такого доступу.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що ДП "Національні інформаційні системи" є технічним адміністратором та реалізує приписи наказів МЮУ у будь-якому випадку, оскільки відповідне зобов`язання для нього встановлено законодавчо.

Враховуючи викладене, ефективним способом повного відновлення порушеного права позивача є зобов`язання Державного підприємства "Національні інформаційні системи" (код ЄДРПОУ 39787008) відновити доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватному нотаріусу Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_2.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є законними та обґрунтованими, відповідач 1 правомірності наказів в частині, що оскаржуються, не довів, а тому позов слід задовольнити повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини восьмої статті 139 КАС України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Під час звернення до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 3 220,80 грн. за три позовні вимоги немайнового характеру, що підтверджується квитанцією від 20.11.2023 року № 4319-5062-6062-3675.

Сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок Міністерства юстиції України, чиї протиправні рішення призвели до виникнення спірних правовідносин.

Докази понесення позивачем інших витрат, пов`язаних із розглядом справи у матеріалах справи відсутні.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати Наказ Міністерства юстиції України № 3113/5 від 30.08.2023 в частині анулювання доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватному нотаріусу Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_2.

3. Визнати протиправним та скасувати Наказ Міністерства юстиції України № 3131/5 від 01.09.2023 в частині анулювання доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватному нотаріусу Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_2.

4. Зобов`язати Державне підприємство "Національні інформаційні системи" (код ЄДРПОУ 39787008) відновити доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватному нотаріусу Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_2.

5. Стягнути з Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 00015622, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 13) на користь приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_1) судовий збір у розмірі 3 220,80 (три тисячі двісті двадцять грн. 80 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.