Ухвала

від 03.04.2024 по справі 420/6964/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/6964/24

УХВАЛА

03 квітня 2024 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Самойлюк Г.П., вивчивши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАК КОРД» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, Комісії ГУ ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області про протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАК КОРД» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, Комісії ГУ ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області про протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою від 08.03.2024 року визнано неповажними зазначені ТОВ «ТРАК КОРД» в заяві причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом, адміністративний позов залишено без руху, позивачу наданий строк на усунення недоліків позову.

26.03.2024 року до суду від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду позивачем заначено, що бухгалтер Товариства ОСОБА_1 , яка згідно посадової інструкції була відповідальною особою за реєстрацією податкових накладних та мала доступ до електронного цифрового підпису директора Товариства (електронного кабінету платника податків), 15.04.2022 року несподівано через месенджер Вайбер звернулась з Заявою про своє звільнення з посади бухгалтера та 15.04.2022 року виїхала з України в іншу державу, що підтверджується її закордонним паспортом. Наказом від 17.04.2022 року ОСОБА_1 була звільнена з посади.

Також позивач зазначає, що директор підприємства вимушений був прийняти заходи щодо захисту життя своєї сім`ї, а саме займався організацією та забезпеченням виїзду своєї родини за кордон.

Крім того позивач зазначає, що з жовтня 2022 року почались постійні обстріли енергосистеми (загальновідомий факт), що призвело до відключення світла у м.Одесі, внаслідок чого вийшли з ладу блоки живлення комп`ютерів, що спричинило виход з ладу серверу Товариства на якому зберігалася вся інформація та дані бухгалтерського обліку. У зв`язку з відключенням інтернету, зв`язок з працівниками був майже втрачений, що знов паралізувало роботу Товариства.

Враховуючи вищезазначені обставини, позивач зазначає про наявність підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом.

Розглянувши надані позивачем заяви та позов, суддя дійшов висновку, що вказані в заяві підстави для поновлення строку звернення до суду не є поважними з огляду на наступне.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Одним із механізмів забезпечення реалізації гарантованого Конвенцією права особи на доступ до правосуддя, з урахуванням принципу правової визначеності, є поновлення судом пропущеного з поважних причин строку на звернення до суду в розумних межах, з дотриманням засад оптимальності і пропорційності.

Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для звернення до адміністративного суду здійснюється у розумних межах та лише у виняткових, особливих випадках, виключно за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод або законних інтересів.

Відповідно до положень частини третьої статті 123 та частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний подати заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Позивач подав заяву про поновлення строку на звернення до суду, у якій зазначив обставини, які перешкоджали йому звернутися до суду своєчасно. Суд, визначаючи чи є такі обставини поважними, дослідив докази на підтвердження кожної з них та встановив.

Щодо часткового зупинення діяльності підприємства у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні, суд зазначає наступне.

Введення з 24.02.2022 року воєнного стану є безумовною підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку. Разом з тим, пропуск процесуального строку повинен мати прямий причинний зв`язок з такою обставиною. При цьому, питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку.

Згідно з частиною другою статті 9 Закону України від 12.05.2015 № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

У постанові від 10.11.2022 року у справі № 990/115/22 Велика Палата Верховного Суду вказала, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку.

За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною.

Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об`єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій.

Одеський ОАС жодного дня не припиняв свою роботу з початку введення воєнного стану, а позивач не наводить обґрунтованих обставин які безпосередньо його стосуються та які перешкоджали його зверненню до суду у строк, встановлений КАС України.

Крім того, позивачем на підтвердження виїзду за кордон наданий закордонний паспорт ОСОБА_2 . Проте, як встановлено судом, ОСОБА_2 не є ані директором Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАК КОРД», ані співробітником даного підприємства.

Відтак, такі обставини не є переконливими для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.

Натомість, позивачем у вказаній заяві не наведено обставин, які існували та об`єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій, пов`язаних з введенням на території України воєнного стану, а також не надано жодних доказів на підтвердження вказаних обставин.

Посилання позивача на здійснення діяльності Підприємством за відсутності бухгалтера у штаті, який здійснював реєстрацію спірних податкових накладних у зв`язку з виїздом за кордон 15.04.2022 року, а також необізнаність директора підприємства про наявність заблокованих податкових накладних, суд також не приймає в якості поважної причини для поновлення строку звернення до суду з даним позовом.

Доводи позивача про часткове зупинення діяльності та відсутність бухгалтера, через що керівник не міг дізнатися чи зареєстровані спірні податкові накладні, на переконання суду, не є достатньою мотивацією щодо об`єктивної неможливості звернення до суду в межах строку, визначеного процесуальним законом.

Суд зазначає, що неналежна організація процесу щодо зверненням з позовною заявою до суду з боку відповідальних осіб суб`єкта господарювання, виникнення організаційних складнощів для своєчасного подання позовної заяви є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13.12.2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Суд наголошує, що учасники справи зобов`язанні діяти вчасно та в належний спосіб, у зв`язку з чим, будь-які зволікання останніх не свідчать про намір добросовісної реалізації права на звернення до суду.

У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (див. Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany).

Право на доступ до правосуддя в Україні, як і в більшості держав світу, не є абсолютним і обмежене передусім встановленим строком звернення до суду. Такий підхід обумовлений необхідністю дотримання іншого, не менш важливого принципу - верховенства права, а точніше, одного з його елементів - принципу правової визначеності.

У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії», зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Враховуючи недоведеність заявником існування об`єктивно непереборних обставин, які унеможливили своєчасне звернення до суду з цими вимогами, суд визнає неповажними зазначені заявником в заяві причини пропуску строку звернення.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу, відповідно до якої якщо заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

При таких обставинах в силу п.9 ч.4 ст.169 КАС України позов підлягає поверненню.

Заяву розглянуто після виходу судді з відпустки.

Керуючись ст.169, 248 КАС України, суддя

У Х В А Л И В:

Визнати неповажними зазначені ТОВ «ТРАК КОРД» підстави для поновлення строку звернення до суду.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАК КОРД» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, Комісії ГУ ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області про протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом

Ухвала набирає законної сили у порядку ст.256 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. ст. 293-295 КАС.

Суддя Г.П. Самойлюк