Рішення

від 01.04.2024 по справі 520/29733/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2024 р. № 520/29733/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАДАРТ ГРУП" (вул. Василя Мельникова, 3/1, 77,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61082) до Державної митної служби України Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21-А,м. Одеса,65078) про скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАДАРТ ГРУП", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до Державної митної служби України Одеської митниці, в якому просить суд:

1. визнати протиправним та скасувати рішення UА500020/2023/000127/2 від 25.07.2023 про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500020/2023/000498;

2. стягнути з відповідача на користь позивача сплачений останнім судовий збір.

В обґрунтування позову зазначено, що рішення UА500020/2023/000127/2 від 25.07.2023 про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500020/2023/000498 є протиправними та такими, що винесені з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 24.10.2023 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Представником відповідача 09.11.2023 року надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що оскаржувані позивачем рішення UА500020/2023/000127/2 від 25.07.2023 про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500020/2023/000498 є такими, що винесені в межах чинного законодавства України, а тому не підлягають скасуванню.

14.11.2023 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

22.11.2023 року від представника відповідача надійшли додаткові пояснення.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що декларантом позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАДАРТ ГРУП", для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подана митна декларація (МД) № 23UA500020009601U2 від 24.07.2023, відповідно до якої за умовами поставки FCAна митну територію України надійшов товар ТОВ «ВАДАРТ ГРУП», а саме:

Кондитерські вироби з цукру, без вмісту какао, карамель:- Кармель льодяникова Mini bon bon Fruit Mix - 340 коробок. (нетто 1700,00 кг / брутто 1836,00 кг).Торгівельна марка: ELIF.Виробник: Elif Cikolata SAN VE TIC. LTD STI.Країна виробництва: TR, Туреччина.

Кондитерські вироби з цукру без вмісту какао, цукерки жувальні:- Цукерки жувальні - Yuppiyum Stick Toffee Fruit Mix - 294 коробок; (нетто 2352,00кг / брутто 2499,00кг).- Цукерки жувальні - Slim Toffee Fruit Mix - 144 коробок; (нетто 1152,00кг / брутто 1224,00кг).Торгівельна марка: ELIF.Виробник: Elif Cikolata SAN VE TIC. LTD STI.Країна виробництва: TR, Туреччина.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією № 23UA500020009601U2 від 24.07.2023 позивачем були подані документи, які зазначені у графі 44 МД.

За митною декларацією № 23UA500020009601U2 від 24.07.2023 автоматизованою системою управління ризиками були встановлені наступні форми обов`язкового контролю:

105-2 Контроль правильностi визначення митної вартостi товарiв. Повідомлення до форми контролю: «Наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству. Необхідно посилити контроль правильності визначення митної вартості. Проаналізувати зазначене рішення на предмет можливості застосування при поточному оформленні зазначеного товару. По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1,2). Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України`Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ.».

106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів Повідомлення до форми контролю: «По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1,2). Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України`Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ..».

Також судом встановлено, що у зв`язку із спрацюванням профілів ризику системи управління ризиками щодо можливого заниження митної вартостіта на виконання вимог статті 54 МКУ під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією № 23UA500020009601U2 від 24.07.2023 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2023/000127/2 від 25.07.2023, а саме:

1) відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст. 58 МКУ, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутня будь-яка інформація щодо включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів;

2) відповідно до п. 4.2. договору № 02092022-01 від 02.09.2022 транспортного експедирування між ТОВ «Інтер Транс Лоджістікс» (експедитор) і ТОВ «Вадарт Груп» (клієнт), послуги експедитора, а також витрати, затрати та інші платежі, здійснені експедитором в інтересах клієнта і пов`язані з виконанням цього договору, сплачуються клієнтом на умовах 100% передоплати або за фактом надання послуг на підставі виставленого експедитором рахунку. Проте такий рахунок та платіжні документи, що містять відомості щодо вартості перевезення товару до митного кордону України, до митного оформлення не надані;

3) в інвойсі від 11.07.2023 № EFA2023000000087 відсутнє посилання на договір, відповідно якому здійснюється постачання товарів;

4) відповідно до п. 4.5. контракту № 29/09/2022 від 29.08.2022 між Elif Cikolata SAN VE TIC. LTD STI (продавець) і ТОВ «Вадарт Груп» (покупець), продавець зобов`язаний надати покупцю, зокрема, експортну декларацію, однак така декларація до митного оформлення не надана.

Оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 МКУ, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.

Відповідачем - Одеською митницею, повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 4) платіжні документи щодо транспортних витрат; 5) копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову згідно до ст. 254 МКУ.

Додатково контролюючий орган повідомив декларанта про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленою ним митної вартості товарів.

25.07.2023 року декларантом до контролюючого органу було надано наступні документи, а саме: - рахунок на оплату № 792 від 14.07.2023р.; - рішення Харківського окружного адміністративного суду по справі № 520/5629/23 від 05.06.2023р.; - прайс-лист б/н від 01.06.2023р.; - копія експортної декларації країни відправлення 23341300EX00550371 від 13.07.2023 року без перекладу на українську мову; - лист декларанта № 2507-1 від 25.07.2023 року, яким наголошено, що додаткові документи більше додаватись не будуть.

Однак, вказані розбіжності усунуті не були, в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією № 23UA500020009601U2 від 24.07.2023 містились розбіжності, та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ.

За допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), АСМО «Інспектор» встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим та становить: по товару № 1 2,707 дол. США/кг (МД від 19.04.2023 № UA500020/2022/005184), ніж заявлено декларантом 1,728 дол. США/кг; по товару №2 2,67 дол. США/кг (МД від 25.10.2022 № UA500020/2022/18616), ніж заявлено декларантом 2,019274 дол. США/кг.

У зв`язку з вищевикладеним та у відповідності до ч.2 ст. 55 МКУ Одеською митницею прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2023/000127/2 від 25.07.2023.

Враховуючи вищевикладені причини, та положення частини 6 статті 54, статті 256 МКУ, Одеською митницею була видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2023/000498 від 25.07.2023та роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Товар, який надійшов на адресу позивача, було випущено у вільний обіг за митною декларацією № 23UA500020009671U4 від 26.07.2023 за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МКУ.

Сплату різниці митних платежів за митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, при митному оформленні товарів забезпечено фінансовою гарантією у розмірі 46 259,45грн. шляхом внесення коштів на відповідний рахунок митного органу.

Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Пунктом 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі МКУ) встановлено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною 1 статті 53 МКУ передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів визначений у частині другій статті 53 МКУ.

Відповідно до п. 24 частини першої статті 4 МКУ митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно частини 1 та 2 статті 318 МКУ митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Статтею 49 МКУ встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 51 МКУмитна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 54 МКУ контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Також частинами першою, четвертою статті 337 МКУ передбачено, що перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Формато-логічний контроль - це автоматизована перевірка правильності заповнення даних митних декларацій та повернення результатів перевірки; перевірка митних декларацій та інших документів на достовірність та законність; здійснення статистичного, валютного контролю, контролю нарахованих митних платежів, контролю правильності застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Крім того, стандартними правилами 6.3, 6.4 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур (дата підписання: 18.05.1973, дата приєднання України: 15.02.2011, дата набрання чинності для України: 15.09.2011) визначено, що при застосуванні митного контролю використовується система управління ризиками. Митна служба застосовує метод аналізу ризиків для визначення осіб та товарів, в тому числі транспортних засобів, що підлягають перевірці, та ступеня такої перевірки.

Відповідно розділу І Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 № 684 (далі -Порядок здійснення аналізу та оцінки ризиків),автоматизована система управління ризиками(далі - АСУР) - сукупність програмно-інформаційних комплексів, які забезпечують функціонування системи управління ризиками (далі - СУР) під час митного контролю та/або митного оформлення товарів, транспортних засобів.

Контроль із застосуванням СУР, що здійснюється відповідно до статті 337 МКУ може бути автоматизованим, неавтоматизованим та комбінованим.

Розділом VII Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків передбачено, що за результатами аналізу та оцінки ризиків у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України АСУР (шляхом здійснення автоматизованого контролю із застосуванням СУР) та/або посадові особи митних органів на підставі результатів застосування СУР (шляхом здійснення комбінованого та/або неавтоматизованого контролю із застосуванням СУР) обирають форми та обсяги митного контролю. При цьому формується перелік митних формальностей, визначених за результатами застосування зазначених у пункті 11 розділу I цього Порядку інструментів з управління ризиками.

Під час застосування АСМО або іншої інформаційної системи ЄАІС для митного контролю та/або митного оформлення товарів, транспортних засобів Перелік митних формальностей формується за допомогою інформаційних технологій, за результатами автоматизованого контролю із застосуванням СУР, а також доповнюється/змінюється за результатами проведення комбінованого та/або неавтоматизованого контролю із застосуванням СУР шляхом оцінки ризику відповідно до документальних профілів ризику, орієнтувань, переліків індикаторів ризику, методичних рекомендацій, у тому числі за результатами аналізу поданих для митного контролю документів (їх копій), відомостей, результатів застосування технічних засобів митного контролю, а також на підставі вимог нормативно-правових актів, що регулюють порядок проведення митного контролю та/або митного оформлення товарів, транспортних засобів.

Посадові особи митниці (митного поста), які здійснюють митний контроль у конкретному випадку здійснення митного контролю товарів, транспортних засобів, в обов`язковому порядку переглядають сформований за допомогою інформаційних технологій Перелік митних формальностей та доповнюють/змінюють його за результатами проведення комбінованого та/або неавтоматизованого контролю із застосуванням СУР шляхом оцінки ризику відповідно до документальних профілів ризику, орієнтувань, переліків індикаторів ризику, методичних рекомендацій, у тому числі за результатами аналізу поданих для митного контролю документів (їх копій), відомостей, результатів застосування технічних засобів митного контролю, а також на підставі вимог нормативно-правових актів, що регулюють порядок проведення митного контролю та/або митного оформлення товарів, транспортних засобів.

Відповідно до статті 320 МКУ Форми та обсяги митного контролю обираються: 1) посадовими особами митних органів на підставі результатів застосування системи управління ризиками; та/або 2) автоматизованою системою управління ризиками.

Пунктами 1.1, 2.1, 2.2.7, 2.2.10, 2.2.13, 2.2.14 розділів 1 та 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, які затверджені наказом Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476(далі Методичні рекомендації) встановлено, що робота з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється посадовою особою митного органу, яка здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів (далі - посадова особа). Робота посадових осіб з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється, в тому числі, шляхом перевірки документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною в органу доходів і зборів інформацією про рівень цін на такі товари; перевірки наявності розбіжностей у документах, які підтверджують митну вартість товарів; порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

Відповідно до розділу 5 Методичних рекомендацій, під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації як інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю.

Пунктом 2.6 розділу 2 Методичних рекомендацій передбачено, що при перевірці розрахунку, здійсненого декларантом або уповноваженою ним особою при визначенні митної вартості товарів за основним методом, та чисельного значення заявленої митної вартості, зокрема, аналізується: включення всіх витрат (складових митної вартості), зазначених у частині десятій статті 58 Кодексу; включення всіх платежів, які відповідають вимогам, встановленим частинами п`ятою - восьмою статті 58 Кодексу, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Частинами 4, 5 статті 58 МКУ визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

В частині 10 статті 58 МКУ наведені витрати (складові митної вартості), які додаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, до яких зокрема, віднесені витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; витрати на страхування цих товарів.

Пунктами 2, 3 частини 2 статті 53 МКУ передбачено, що до документів, які підтверджують митну вартість товарів, відносяться зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі продажу).

Пунктами2.2.12 та 2.2.13 розділу 2 Методичних рекомендацій передбачено, що робота посадових осіб з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється шляхом:

вивчення характеристик товарів, які впливають на рівень їх митної вартості;

порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною в органу доходів і зборів інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів.

Пунктом 2 частини 2 статті 52 МКУ встановлено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною 2 статті 58 МКУ передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Частиною 3 статті 53 МКУ, встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи, до яких, зокрема, відносяться, виписка з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копія митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; договір (угода, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту).

Крім того, частиною п`ятою статті 54 МКУ передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Також, статтею 17 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року передбачено, що ніщо в цій Угоді не тлумачиться як таке, що обмежує або ставить під сумнів право митних адміністрацій упевнитися в істинності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданих для цілей митного оцінювання.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного у справі № 808/865/18 Постанова від 12.07.2022 зазначив, що «обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.»

Стосовно того, що «обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу», встановлюється також у постановах ВС України від 28.07.2021 справа №808/3022/17, постанова ВС України від 26.07.2021 справа №813/8725/14, постанова ВС України від 16.07.2021 справа № 804/3702/16, постанова ВС України від 16.07.2021 справа №804/769/16.

Частиною 1 статті 55 МКУ передбачено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Пунктами 1, 2, 3 частини 6 статті 54 МКУ встановлено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини 5 статті 55 МКУ декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Також згідно з ч.4 статті 57 МКУ застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу.

Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Відповідно до частини другої статті 58 МКУ метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини третьої статті 58 МКУ у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Частиною першою статті 57 МКУ встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частин 2, 3 статті 57 МКУ основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною дев`ятою статті 58 МКУ передбачено, що розрахунки при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню, а отже, враховуючи вищевикладені обставини не було можливим застосувати метод визначення митної вартості за ціною договору.

Метод визначення митної вартості за ціною угоди щодо ідентичних товарів (метод 2а) у даному випадку, може бути використаний, у зв`язку з наявністю даних стосовно фізичних характеристик товару та якості та репутації на ринку. При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті (ст.59 МКУ). При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: фізичні характеристики; якість та репутація на ринку; країна походження; виробник.

Отже, за результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом у відношенні товарів застосовано другорядний метод визначення митної вартості метод за ціною договору щодо ідентичних товарів (метод 2 а).

Згідно з абзацу 4, 5 п.п. 3.3. розділу 3 Методичних рекомендацій, митна вартість, визначена згідно з положеннями 64 статті Кодексу (резервного методу), повинна щонайбільшою мірою ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами за методами митних вартостях, однак при визначенні митної вартості відповідно до цієї статті допускається гнучкість при застосуванні методів, зазначених у статтях 58 63 МКУ.

Наприклад, вартість операції з ідентичними або подібними (аналогічними) товарами може бути "гнучко застосована", аби дозволити митному органу використати вартість операції ввізних товарів того самого "класу або виду" та/ або виготовлених в різних країнах походження. Відповідно до розділу 5 Методичних рекомендацій, під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків використовуються такі джерела інформації як спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю та інші.

Статтею 6 Указу Президента України від 25.08.1994 № 475/94 "Про заходи щодо запобігання експорту товарів походженням з України за цінами, що можуть розглядатися як демпінгові, та врегулювання торговельних спорів" встановлено, що при здійсненні суб`єктами підприємницької діяльності України експортних та імпортних операцій безпосередньо або через зовнішньоторговельного посередника контактні (зовнішньоторговельні) ціни мають відповідати цінам, що склалися чи складатимуться на відповідний товар на ринку експорту чи імпорту на момент здійснення експортної, імпортної операції. Відповідальність за обґрунтування цін за зовнішньоекономічними контрактами покладається на суб`єктів підприємницької діяльності.

Частиною другою статті 55 МКУ встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Крім того, відповідно п. 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, які затверджені наказ Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 у графі 33 рішення зазначаються обставини його прийняття та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості.

Пунктом 2 частини 6 статті 54 МКУ передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 256 МКУ відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження. Рішення про відмову у митному оформленні приймається в межах строку, відведеного статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення.

Частиною 7 статті 55 МКУ визначено, що у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Згідно з частиною 8 статті 55 МКУпротягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

Частиною 9 статті 55 МКУ передбачено, що у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Крім того суд зазначає, що Під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № 23UA500020009601U2 від 24.07.2023 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2023/000127/2 від 25.07.2023, а саме:

1) відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст. 58 МКУ, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутня будь-яка інформація щодо включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів;

2) відповідно до п. 4.2. договору № 02092022-01 від 02.09.2022 транспортного експедирування між ТОВ «Інтер Транс Лоджістікс» (експедитор) і ТОВ «Вадарт Груп» (клієнт), послуги експедитора, а також витрати, затрати та інші платежі, здійснені експедитором в інтересах клієнта і пов`язані з виконанням цього договору, сплачуються клієнтом на умовах 100% передоплати або за фактом надання послуг на підставі виставленого експедитором рахунку.

Проте такий рахунок та платіжні документи, що містять відомості щодо вартості перевезення товару до митного кордону України, до митного оформлення не надані;

3) в інвойсі від 11.07.2023 № EFA2023000000087 відсутнє посилання на договір, відповідно якому здійснюється постачання товарів;

4) відповідно до п. 4.5. контракту № 29/09/2022 від 29.08.2022 між Elif Cikolata SAN VE TIC. LTD STI (продавець) і ТОВ «Вадарт Груп» (покупець), продавець зобов`язаний надати покупцю, зокрема, експортну декларацію, однак така декларація до митного оформлення не надана.

Таким чином суд зазначає, що під час митного оформлення було виявлено чотири розбіжності в наданих ТОВ «ВАДАРТ ГРУП» документах, про що зазначено в Рішенні про коригування митної вартості товарів № UA500020/2023/000127/2 від 25.07.2023, тому зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 МКУ, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.

Щодо додаткових документів суд зазначає, що оскільки надані позивачем документи містили вищенаведені розбіжності, ознаки підробки та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 МКУ, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного у справі № 808/865/18 Постанова від 12.07.2022 зазначив, що «обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.»

Стосовно того, що «обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу», встановлюється також у постановах ВС України від 28.07.2021 справа №808/3022/17, постанова ВС України від 26.07.2021 справа №813/8725/14, постанова ВС України від 16.07.2021 справа №804/3702/16, постанова ВС України від 16.07.2021 справа №804/769/16. Верховний Суд України в постанові від 15.10.2013 у справі № 21-270а13, в постанові від 22.10.2013 у справі 21-342а13 дійшов висновку про те, що наявність в ЄАІС інформації про іншу митну вартість ідентичних або аналогічних товарів може бути підставою для витребування у декларанта додаткових документів для підтвердження митної вартості.

Верховний Суд України в постанові від 03.08.2021 у справі № 640/13657/20, дійшов висновку про те, що наявність в ЄАІС ДФС інформації про іншу митну вартість ідентичних або аналогічних товарів може бути підставою для витребування у декларанта додаткових документів для підтвердження митної вартості.

А отже суд дійшов висновку, що відповідача були наявні підстави для поглибленої перевірки поданих документів та запиту додаткових документів у декларанта.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що оскаржувані позивачем рішення UА500020/2023/000127/2 від 25.07.2023 про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500020/2023/000498 є такими, що винесені в межах чинного законодавства України, а тому ен підлягають скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАДАРТ ГРУП" (вул. Василя Мельникова, 3/1, 77,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61082) до Державної митної служби України Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21-А,м. Одеса,65078) про скасування рішення - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Спірідонов М.О.