Ухвала

від 03.04.2024 по справі 520/4956/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

03 квітня 2024 року Справа № 520/4956/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бадюкова Ю.В., розглянувши клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Міністерства культури та інформаційної політики України, третя особа - Департамент Культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) звернулися до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства культури та інформаційної політики України (вул. Івана Франка, буд. 19,м. Київ,01601), третя особа - Департамент Культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації (майдан Свободи, 5, Держпром, 1 під`їзд, 4 поверх, м. Харків, 61022), в якому, з урахуванням уточнень, просить суд:

- визнати протиправним дії Міністерства культури та інформаційної політики України та Департамент культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації, щодо занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення об`єкту - Поселення «Валки-ІХ», адреса м. Валки, без належної облікової документації;

- зобов`язати Міністерство культури і туризму України та Департамент культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації вилучити з Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення об`єкт Поселення «Валки-ІХ», адреса м. Валки.

Ухвалою суду від 04.03.2024 відкрито спрощене позовне провадження у цій справі, надано відповідачу строк на надання відзиву на адміністративний позов.

Від Міністерства культури та інформаційної політики України на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву у якому, зокрема, просив суд залишити позов без розгляду.

В обґрунтування клопотання зазначає, що спірні правовідносини стосуються дій та юридичних фактів, які відбулися у 2011 році, водночас із цим позовом Позивачі звернулися у 2024 році, тобто через 13 років після вчинення дій, які, на думку Позивачів, порушили їх права.

При цьому Позивачі стверджують, що про розташування своїх ділянок в межах території пам`ятки дізналися з інших судових справ, розгляд яких розпочався у 2023 році.

Разом з тим, інформація про наявні на території Харківської області об`єкти культурної спадщини є доступною та відкритою, зокрема, до прикладу розміщена у вигляді наборів даних, що підлягають оприлюдненню у вигляді відкритих даних, на сайті Харківської обласної державної адміністрації https://kharkivoda.gov.ua/dostup-do-publichnoyi-informatsiyi/2488.

Також зауважують, що таке суттєве порушення строків на звернення до суду з позовом могло б бути виправданим у разі триваючого правопорушення, разом з тим, у цьому випадку оскаржувані Позивачами дії припинилися у тому ж таки 2011 році шляхом внесення пам`ятки Поселення «Валки-ІХ» наказом Міністерства культури України від 21.10.2011 №912/0/16-11.

Розглянувши матеріали адміністративної справи суд прийшов до наступних висновків.

Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява №23436/03).

Підстави пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позову.

У своїх постановах Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

До суду позивачі звернулися лише 23.02.2024 року, тобто з пропуском встановленого ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України шестимісячного строку.

Таким чином, звернувшись до суду з позовом 23.02.2024 року, позивач пропустив строк звернення до суду, та у даному випадку він є значним.

Керуючись принципом верховенства права, гарантованим ст. 8 Конституції України та ст.6 КАС України, суд на підставі ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

"...Суд уже констатував, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності та що сторони провадження повинні мати право очікувати застосування вищезазначених норм. Принцип юридичної визначеності застосовується не тільки щодо сторін провадження, а й до національних судів" (див. рішення від 21 жовтня 2010 року у справі Дія-97 проти України (Diya 97 v. Ukraine), заява № 19164/04, п. 47, з подальшими посиланнями).

Тобто, встановлені процесуальним кодексом вимоги щодо змісту та форми позовної заяви обов`язкові до виконання усіма учасниками процесу та їх дотримання перевіряється судом.

Відповідно до ч.3 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Підсумовуючи все наведене вище, суд приходить до висновку, що при подачі уточненої позовної заяви до суду позивачем не дотримано вимог ст.ст.160, 161 КАС України, а провадження в справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вказаним вимогам КАС України.

Відповідно до частини 13 статті 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Враховуючи вищевикладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення з адміністративним позовом до суду та доказів на підтвердження поважності причин його пропуску суду.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 123, 160, 161, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання представника Міністерства культури та інформаційної політики України про залишення позовної заяви без розгляду у справі задовольнити частково.

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Міністерства культури та інформаційної політики України, третя особа - Департамент Культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Позивачу надати строк протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків.

У задоволенні іншої частини клопотання відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала в апеляційному порядку окремо не оскаржується.

Суддя Бадюков Ю.В.