ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Головуючий І інстанції: Бадюков Ю.В
09 вересня 2024 р. Справа № 520/4956/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,
Суддів: Курило Л.В. , Бегунца А.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційними скаргами заступника керівника Харківської обласної прокуратури та Міністерства культури та інформаційної політики України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Міністерства культури та інформаційної політики України, Департаменту Культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -
В с т а н о в и в:
У лютому 2024 року представник позивача Овчарова М.В. і позивачки ОСОБА_2 адвокат Мирошниченко К.П. звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним дії відповідача Міністерства культури та інформаційної політики України та відповідача Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації, щодо занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення об`єкту - Поселення «Валки-ІХ», адреса м. Валки, без належної облікової документації;
- зобов`язати Міністерство культури і туризму України та Департамент культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації вилучити з Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення об`єкт Поселення «Валки-ІХ», адреса м. Валки.
В обґрунтування позовних вимог представник позивачів зазначила, що земельні ділянки, які належать позивачам, розташовані на території Костівського старостинського округу Валківської міської ради. Під час судового розгляду інших справ (№ 615/2258/23 та № 520/35902/23) позивачам стало відомо, що означені земельні ділянки нібито розташовані в межах об`єкта культурної спадщини Поселення «Валки IX» в м. Валки.
Ознайомившись із документацією, що була складена перед внесенням відомостей про об`єкт культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, позивачі вважають, що ї обсяг не відповідає встановленому Порядком визначення категорії пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1760 (далі Порядок № 1760).
Згідно паспорту об`єкта культурної спадщини Поселення «Валки-ІХ», пам`ятка культурної спадщини Поселення «Валки-ІХ» знаходиться на території Валківської міської територіальної громади м. Валки, а земельні ділянки з кадастровими номерами: 6321283500:02:000:0753 та 6321283500:02:000:0181, що належать позивачам, знаходяться на території бувшої Костівської сільської ради Валківського району, наразі Костівський старостинський округ Валківської територіальної громади Богодухівського району.
В пункті 6 «Власник» Паспорту об`єкту культурної спадщини «Поселення «Валки-ІХ» всупереч Методичним рекомендаціям щодо заповнення облікової картки об`єкта культурної спадщини та паспорта об`єкта культурної спадщини (схвалені наказом Державної служби охорони культурної спадщини від 03.06.2004 року № 11, далі Методичні рекомендації) вказано тільки форму власності, без зазначення власника, а тому, як вважають позивачі, неможливо встановити належного власника цього об`єкта культурної спадщини.
Станом на 09.04.2004 рік позивачці ОСОБА_2 був виданий Державний акт на право приватної власності на землю, однак відомості про позивачку. Як власника земельної ділянки в межах об`єкта культурної спадщини не внесено до його паспорту, та не зазначено іншої форми власності, окрім державної.
Оскільки занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру відбулось за відсутності обов`язкової облікової документації (короткої історичної довідки, довідки про майнову цінність об`єкта), позивачі вважають, що їхні земельні ділянки не є такими, що підлягають занесенню до Державного реєстру нерухомих пам`яток та вони мають конституційне право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю без обмежень, встановлених законодавством для об`єктів культурної спадщини.
Заперечуючи вимоги адміністративного позову, відповідач Міністерство культури та інформаційної політики України вказує, що листом Управління культури і туризму Харківської ОДА від 14.07.2011 року за № 05-01/1680 на адресу Голови Державної служби з питань національної культурної спадщини скерувало протокол від 31.03.2011 року № 12 засідання консультативної рад з питань охорони культурної спадщини Управління та наказ Управління від 11.04.2011 року № 142 «Про затвердження переліків щойно виявлених об`єктів культурної спадщини», до переліку яких включено - Поселення «Валки-ІХ».
Відповідно до протоколу засідання Експертної комісії з розгляду питань занесення об`єктів культурної спадщини до Реєстру від 06.09.2011 року № 4/11, затвердженого Науково-методичною радою з охорони культурної спадщини Міністерства культури і туризму України протоколом № 48 від 03.2011 року (п. 8.2), підтримані висновки доповідача та протоколу вченої ради Науково-дослідного інституту пам`ятко охоронних досліджень та виступи членів Експертної комісії щодо того, що об`єкт культурної спадщини згідно з таблицею 6 (у тому числі - Поселення «Валки-ІХ») мають бути занесені до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за видом археології і категорією місцевого значення як такі, що відповідають п. 11 Порядку № 1760.
Наказом Міністерства культури України від 21.10.2011 року № 912/0/16-11, пунктом 3, внесено до Реєстру за категорією місцевого значення, зокрема, Поселення «Валки-ІХ». При внесенні пам`ятки археології місцевого значення - Поселення «Валки-ІХ» вимоги Закону № 1805-Ш і Порядку № 1760 дотримані.
Відповідач також вказує, що позивачами пропущений строк звернення до адміністративного суду з позовом, встановлений ст. 122 КАС України.
Департамент культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації зазначає, що відповідно до часини першої статті 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини», пам`ятка культурної спадщини, це об`єкт культурної спадщини, який занесене до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (не включення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.
З огляду на Порядок № 1760 (в чинній редакції на час подання об`єкту) було дотримано усі вимоги при виявленні об`єкту культурної спадщини, - проведене натурне обстеження, історійко-архівна робота, по джерелам визначено межі об`єкту культурної спадщини, складено акт технічного стану, історичну довідку, виготовлено фото фіксацію, схему та облікову картку.
До Міністерства культури України надано весь пакет документів на об`єкт разом з актом технічного стану, фото фіксацією, історичною довідкою, схемою, обліковою карткою.
Згідно з додатком 7 до наказу Міністерства культури України «Про затвердження науково-проектної документації щодо меж і режимів використання зон охорони пам`яток та занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України» від 21..10.2011 року № 912/0/16-11, пам`ятка археології місцевого значення Поселення «Валки-ІХ» (охорон. № 8715-Ха) була взята на облік, а її межі визначені картографічним матеріалом.
Об`єкт культурної спадщини Поселення «Валки-ІХ» було виявлено старшим науковим співробітником ДП ОАСУ «Слобідська археологічна служба» під час здійснення обстеження впродовж запроектованої траси. На момент виявлення культурної спадщини, найближчим населеним пунктом було м. Валки і відповідно до Методичних рекомендацій, територіально поселення було прив`язано до м. Валки.
У пункті 6 Паспорту об`єкта культурної спадщини Поселення «Валки-ІХ» чітко визначено, що оберт є державної форми власності.
Згідно з інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, державна реєстрація (в державному реєстрі прав) земельних ділянок, кадастрові номери: 6321283500:02:000:0753 та 6321283500:02:000:0181 проведена, відповідно 11.10.2016 року та 29.02.2016 року.
04.04.2024 року представник позивача адвокат Мирошиченко К.П. звернулась до Харківського окружного адміністративного суду, у том числі із завою, якою просила поновити строк звернення позивачів до суду, вказуючи про те, що про наявність оскаржуваного наказу Міністерства культури України позивачам стало відомо з позовних заяв, поданих прокурорами.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.04.2024 року причини пропуску позивачами строку звернення до суду визнані поважними, такий строк поновлений (т. 1, а.с. 22-23, 27-29).
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2024 року (розгляд справи відбувся за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) вимоги адміністративного позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволені частково.
Судовим рішенням визнані протиправними дії Міністерства культури України щодо занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення об`єкту Поселення «Валки-ІХ», адреса м. Валки, без належної облікової документації.
Міністерство культури і туризму України зобов`язано вилучити з Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення об`єкт - Поселення «Валки-ІХ», адреса м. Валки.
У задоволені вимог в іншій частині позивачам відмовлено.
За рахунок бюджетних асигнувань Міністерства культури і туризму України на корить позивачки ОСОБА_2 стягнуто 605,60 грн, у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Судове рішення вмотивовано тим, що у п. 3 Порядку № 1760 чітко передбачена наявність в обліковій документації таких окремо визначених документів, як «Коротка історична довідка» та «Довідка про майнову цінність об`єкта».
Суд погодився з твердженнями позивачів про те, що в обліковій документації Поселення «Валки-ІХ» відсутні «Коротка історична довідка» та «Довідка про майнову цінність об`єкта» та надав китичну оцінку копії документу «Історична довідка», позаяк така довідка не передбачена приписами п. 3 Порядку № 1760 та не містить дати, а також підпису особи, котра склала зазначений документ.
Твердження відповідачів про те, що зазначення історичних відомостей про об`єкт в паспорті на об`єкт в Паспорті на об`єкт культурної спадщини Поселення «Валки-ІХ» передбачено його формою даного паспорту, суд до уваги не прийняв, позаяк документ «Коротка історична довідка» визначено окремо від паспорту, та не є розділом паспорту «Історичні дані про об`єкт».
Суд встановив відсутність порушеного права відносно позивача ОСОБА_1 з боку відповідачів, зазначивши про відсутність у провадженні Валківського районного суду Харківської області цивільної справи № 615/2258/23 за позовом заступника Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 в інтересах держави, в особі Харківської обласної державної (військової) адміністрації до ОСОБА_1 та ГУ Держгеокадастру в Харківській області про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, шляхом визнання незаконним та скасування наказу, скасування державної реєстрації земельної ділянки та повернення земельної ділянки.
Суд зазначив, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, котрі б свідчили про належність позивачу ОСОБА_1 земельної ділянки, а також доказів, що належна йому земельна ділянка повністю або частково перетинається із об`єктом культурної спадщини Поселення «Валки-ІХ».
За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача ОСОБА_1 є необґрунтованими та безпідставними, через що позовна заява ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Судом також зазначено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2024 року у справі № 520/35902/23, що набрало законної сили 15.05.2024 року, позивачку ОСОБА_2 зобов`язано укласти з Департаментом культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації охоронний договір на частину об`єкта культурної спадщини пам`ятки археології місцевого значення «Поселення «Валки-ІХ», земельну ділянку з кадастровим номером 6321283500:02:000:0181, площею 2,681 га, на умовах і прядку, визначеними постановою кабінету Міністрів України від 28.12.2001 року № 1768.
Вирішуючи питання щодо способу відновлення порушеного права, враховуючи принцип ефективності засобу захисту, суд дійшов висновку про необхідність обтяження суб`єкта владних повноважень Міністерства культури та інформаційної політики України, як органу ведення Державного реєстру нерухомих пам`яток України, вилучити з Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення об`єкт Поселення «Валки-ІХ», адреса м. Валки, задовольнивши позов ОСОБА_2 .
Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі Міністерство культури та інформаційної політики України просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2024 року та адміністративний позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без розгляду. У випадку відсутності підстав для залишення адміністративного позову без розгляду, скасувати рішення суду першої інстанції в частині, якою задоволені позовні вимоги та прийняти нове судове рішення про відмову у їх задоволенні.
Аргументи, наведені представником відповідача в обґрунтування вимог апеляційної скарги, фактично аналогічні наведеному у відзиві на адміністративний позов.
Також скаржник зазначає, що інформація щодо не проведення та неподання довідки про грошову оцінку об`єкта культурної спадщини у Міністерстві відсутня, адже Міністерство не є розробником облікової документації.
Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі заступник керівника Харківської обласної прокуратури ОСОБА_4 просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2024 року та прийняти нове про відмову у задоволені вимог адміністративного позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Скаржник зазначає про відсутність порушень процедури взяття на облік об`єкта культурної спадщини, прийняття рішення щодо занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення об`єкта культурної спадщини «Поселення «Валки-ІХ» з боку відповідачів.
Звертає увагу, що п. 4.1наказу Міністерства культури України від 21.10.2011 року № 912/0/16-11 наказано забезпечити протягом 2011 року приведення у відповідність що цього наказу облікової документації на пам`ятки, включені відповідно до нього до Державного реєстру нерухомих пам`яток України. Зазначає, що довідка про майнову цінність об`єкта жодним чином не може впливати на його культурну, археологічну та історичну цінність.
Окрім того, зазначає, що формальний недолік у процедурі розгляду питання про відповідність об`єкта критеріям пам`ятки археології на засіданні науково-методичної ради з охорони культурної спадщини Міністерства (розгляд без довідки про майнову цінність об`єкта) не є вирішальним і не може бути підставою для оцінки рішення та дії Міністерства як протиправних, оскільки це не узгоджується із конституційним обов`язком держави забезпечувати правову охорону культурної спадщини. Вилучення пам`ятки з Реєстру здійснюється лише за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений ст. 15 Закону України «Про охорону культурної спадщини».
Заперечуючи вимоги апеляційних скарг Міністерство культури та інформаційної політики України та заступника керівника Харківської обласної прокуратури ОСОБА_4 , представник позивачки ОСОБА_2 та позивача ОСОБА_1 адвокат Мирошниченко К.П. просить залишити судове рішення без змін, а апеляційні скарги без задоволення.
Аргументи, наведені представником позивача в обґрунтування вимог апеляційної скарги, фактично аналогічні наведеному у позові.
Позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в апеляційному порядку судове рішення не оскаржено.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
В даному випадку, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не є складними, виходячи з визначення справ незначної складності.
Письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом (п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України).
За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).
Відповідно до ч. 1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги та перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення на підставі ст. 317 КАС України слід скасувати, з наступних підстав.
Судовим розглядом справи встановлено, що 09.04.2004 року позивачка ОСОБА_2 на підставі розпорядження голови Валківської РДА від 23.10.2003 року № 367 отримала Державний акт на право власності на земельну ділянку (кадастровий номер 6321283501:02:000:0182), площею 2,7278 га, розташовану на території Костівської сільради, КСП ім. Горького, для введення товарного сільськогосподарського виробництва (т. 1, а.с. 93, 94).
31.03.2011 року Консультативна рада з питань охорони культурної спадщини Управлення культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації (протокол № 12) вирішила клопотати про внесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України щойно виявлені об`єкти з археології, що розглядалися (перелік додається) (т. 1, а.с. 169-172).
Наказом управління культури туризму Харківської ОДА від 11.04.2011 року № 142 затверджений перелік щойно виявлених об`єктів археології по Валківському, районах згідно з додатком № 1 (т. 1, а.с. 173, 174-184).
14.07.2011 року Управлінням культури і туризму Харківської ОДА на адресу Державної служби з питань національної культурної спадщини скеровані облікові документи на пам`ятки історії та об`єкти археології з метою включення їх до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, у тому числі об`єкти археології Валківського району (документи на 4 об`єкти, у тому числі - Поселення «Валки-ІХ») Харківської області (т. 1 а.с. 168).
До означеного листа додані: копії витягу з протоколу № 12 засідання Консультативної ради з охорони культурної спадщини Управлення культури і туризму Харківської ОДА, наказу Управлінням культури і туризму Харківської ОДА з додатками, паспорти, облікові картки, акти технічного стану, історичні довідки, охоронні договори на пам`ятки, фото фіксації, CD- диск з електронною версією облікової документації на зазначені пам`ятки та об`єкти у тому числі - Поселення «Валки-ІХ» (т. 1, а.с. 169-184, 206-207, 208, 209-212, 213-214).
09.09.2011 року (протокол № 48) Науково-методичною радою з охорони культурної спадщини Міністерства культури і туризму України затверджений протокол (№ 4/11 від 06.09.2011 року) засідання Експертної комісії з розгляду питань занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, якою прийнято рішення, що об`єкти культурної спадщини згідно з таблицею 6 (у тому числі - Поселення «Валки-ІХ») мають бути занесені до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за видом археології і категорією місцевого значення як такі, що відповідають п. 11 Порядку № 1760 (т. 1, а.с. 185-193, 199).
Наказом Міністерства культури України від 21.10.2011 року № 912/0/16-11, пунктом 3, внесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення, зокрема, Поселення «Валки-ІХ», охоронний номер 8715-Ха (т. 1, а.с. 32-33, 34).
19.09.2016 року інформація про об`єкт речових прав земельну ділянку з кадастровим номером 6321283501:02:000:0182 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1058552763212) внесена до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Станом на 10.11.2023 року означена земельна ділянка перебуває в оренді С(Ф)Г «Кристина» в особі ОСОБА_1 на підставі договору оренди від 0.02.2016 року № 1 (т. 1, а.с. 95-98).
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2024 року у справі № 520/35902/23, що набрало законної сили 15.05.2024 року, задоволені вимоги адміністративного позову керівника Богодухівської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Харківської обласної державної (військової) адміністрації, Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації та Неохотник .В. зобов`язано укласти з Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації охоронний договір на частину об`єкта культурної спадщини пам`ятки археології місцевого значення Поселення «Валки-ІХ», земельну ділянку з кадастровим номером 6321283501:02:000:0182, площею 2, 681 га, на умовах і в порядку, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 року № 1768.
Також, в провадженні Валківського районного суду Харківської області перебуває справа № 615/254/23 за позовом заступника керівника Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 до ГУ Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_1 , за участю третьої особи Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації, про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, кадастровий номер 6321283500:02:000:0753, площею 2 га, що належить по праву власності ОСОБА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1058552763212).
Відповідно до ст. 1 Закону № 1805-III об`єкт культурної спадщини це визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.
Згідно із ч. 1 ст. 13 Закону № 1805-III об`єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (далі Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам`ятки. Порядок визначення категорій пам`яток встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам`ятки) провадяться відповідно до категорії пам`ятки:
а) пам`ятки національного значення - постановою Кабінету Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини протягом одного року з дня одержання подання;
б) пам`ятки місцевого значення - рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам`яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання (частина перша статті 14 Закону № 1805-III).
Водночас у ч. 2 ст. 14 Закону № 1805-III передбачено, що об`єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам`ятки вноситься до Переліку об`єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об`єкта або уповноважений ним орган (особу).
Переліки об`єктів культурної спадщини затверджуються рішеннями відповідних органів охорони культурної спадщини.
Порядок обліку об`єктів культурної спадщини визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини.
Пунктом 3 Порядку № 1760 (в редакції, що була чинною на час прийняття Міністерством культури України наказу від 21.10.2011 року № 912/0/16-11) визначено, що облікова документація на об`єкт культурної спадщини включає облікову картку, його паспорт, коротку історичну довідку, акт технічного стану, довідку про майнову цінність об`єкта.
Облікова документація, що передбачає виконання роботи з метою виявлення, дослідження, фіксації об`єкта культурної спадщини, визначення його антропологічної, археологічної, естетичної, етнографічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності, складається органами охорони культурної спадщини Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, органами охорони культурної спадщини місцевого самоврядування згідно з їх компетенцією або уповноваженими ними установами та організаціями (п. 4 Порядку № 1760).
Облікова картка об`єкта культурної спадщини повинна містити його найменування, відомості про розташування, дату утворення, первісне призначення, характер сучасного використання, ступінь схоронності, тип і вид об`єкта, наявність науково-проектної документації, а також стислий опис, фото загального вигляду, план, охоронний номер об`єкта, дату і номер рішення, відповідно до якого об`єкт взято на облік (п. 5 Порядку № 1760).
Паспорт об`єкта культурної спадщини повинен містити: історичні дані про об`єкт, відомості про його сучасний стан, функціональне використання, роль у навколишньому середовищі, територію, а також про ландшафт, твори мистецтва, результати попередньої оцінки антропологічної, археологічної, естетичної, етнографічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності, про основні археологічні, іконографічні, архівні та бібліографічні матеріали, наявність науково-проектної документації, місце її зберігання та зони охорони. У паспорті зазначаються тип і вид об`єкта культурної спадщини, пропонована чи затверджена категорія пам`ятки, охоронний номер з посиланням на рішення, відповідно до якого пам`ятку взято на державний облік. До паспорта додаються матеріали фотофіксації, генеральний план з позначенням зон охорони, поповерхові плани, розрізи, креслення фасадів (у разі потреби) (п. 6 Порядку № 1760).
Відповідно до пункту 11 Порядку № 1760, об`єкти культурної спадщини місцевого значення повинні відповідати критерію автентичності, а також принаймні одному з таких критеріїв: вплинули на розвиток культури, архітектури, містобудування, мистецтва певного населеного пункту чи регіону; пов`язані з історичними подіями, віруваннями, життям і діяльністю видатних людей певного населеного пункту чи регіону; є творами відомих архітекторів або інших митців; є культурною спадщиною національної меншини чи регіональної етнічної групи.
Відповідність кожного об`єкта культурної спадщини критеріям, зазначеним у пунктах 10 і 11 цього Порядку, оцінюється науковими (вченими) радами установ та організацій, діяльність яких пов`язана з охороною культурної спадщини. За результатами оцінки оформляється протокол, де зазначається, яким саме критеріям відповідає кожен об`єкт культурної спадщини. Протокол надсилається центральному органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини (п. 12 Порядку № 1760).
Після отримання протоколу, зазначеного у пункті 12, центральний орган виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини у п`ятиденний термін передає його разом з обліковою документацією на розгляд утвореної у цьому органі експертної комісії.
Склад експертної комісії затверджує керівник центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини. До складу ради входить не менш як три фахівці з науковим ступенем кандидата чи доктора наук з відповідної спеціальності.
Експертна комісія готує у п`ятиденний термін висновок щодо об`єкта культурної спадщини Висновок підлягає затвердженню науково-методичною радою центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини.
Зазначений висновок є підставою для занесення пам`ятки до Реєстру (п. 13 Порядку № 1760).
Наказом Міністерства культури і мистецтв України, Державного комітету України з будівництва та архітектури від 13.05.2004 року № 295/104, зареєстрованим Мінюстом України 03.06.2004 року за № 693/9292, затверджені форма облікової картки та паспорта об`єкта культурної спадщини.
Колегія суддів зазначає, що передумовою розгляду питання науково-методичною радою, консультативною або науковою вченою радою установ та організацій, діяльність яких пов`язана з охороною культурної спадщини, відповідності кожного об`єкту критеріям, зазначеним у пунктах 10, 11 Порядку № 1760, є складення необхідної облікової документації на виявлений об`єкт культурної спадщини.
Судовим розглядом справи встановлено, що Управління культури і туризму Харківської облдержадміністрації у 2011 році скерував до Міністерства Культури України пакет документів. в частині, яка стосується пам`ятки археології місцевого значення Поселення «Валки-ІХ», до якого була надана необхідна облікова документація на виявлений об`єкт культурної спадщини, за винятком довідки про майнову цінність об`єкта.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно відсутності у пакеті документів щодо означеного об`єкта короткої історичної довідки, оскільки наданий до суду документ не передбачений приписами п. 3 Порядку № 1760 та не містить дати, а також підпису особи, котра склала зазначений документ «Історична довідка».
Колегія суддів зазначає, що Порядком № 1760 не визначена форма короткої історичної довідки. Як убачається із наданою до суду історичної довідки, остання складена ОСОБА_5 , яка у складі інших фахівців приймала участь у складанні Звіту про наукові археологічні експертизи в Харківській області та в м. Харкові в 2009 році та визначала результати археологічних досліджень в м. Харкові та Харківській області в 2009 році (за матеріалами наукових експертиз) (т. 1, а.с. 208). Колегія суддів також зазначає, що відсутність дати складання означеної довідки не зводить нанівець її зміст. Факт направлення цієї довідки разом з пакетом інших документів у липні 2011 року до Державної служби з питань національної культурної спадщини дає підстави для висновку, що історична довідка була складена до цього часу.
Також, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вваж є, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
За обставинами справи, саме наказ Міністерства культури України від 21.10.2011 року № 912/0/16-1 є підставою для внесення об`єкта культурної спадщини - Поселення «Валки-ІХ» до Державного реєстру нерухомих пам`яток України. Набуття об`єктом статусу пам`ятки є підставою для виникнення прав та обов`язків власників та інших осіб, передбачених законодавством про охорону культурної спадщини.
За правовою позицією Верховного Суду, що викладена у постановах Верховного Суду від 23.04.2020 року у справа № 813/1790/18 та від 22.05.2020 року у справі №825/2328/16, порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.
За змістом позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , позивачі просять визнати протиправними дії, зокрема, Міністерства культури та інформаційної політики України щодо занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення об`єкту - Поселення «Валки-ІХ».
В свою чергу, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не оскаржують наказ Міністерства культури України від 21.10.2011 року № 912/0/16-1 (в тій частині, яка, як стверджують позивачі, зачіпають їх права), та який (а не дії по його прийняттю) є підставою для внесення об`єкта культурної спадщини - Поселення «Валки-ІХ» до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, фактично, про часткову обґрунтованість вимог адміністративного позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про протиправність дії Міністерства культури України щодо занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення об`єкту - Поселення «Валки-ІХ», адреса м. Валки, без належної облікової документації, та про зобов`язання Міністерства культури і тризму України вилучити з Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення об`єкту - Поселення «Валки-ІХ», адреса м. Валки.
Щодо доводів скаржника Міністерства культури та інформаційної політики України про необхідність залишення адміністративного позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без розгляду у зв`язку з порушенням позивачами строку звернення до адміністративного суду, колегія суддів зазначає, що дійсно, частини перша та друга статті 122 КАС України передбачають, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами; для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Строк звернення до адміністративного суду, це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тож відлік строку для звернення до суду у випадку, зокрема, незгоди особи з відповідним рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень розпочинається з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 року № 340/1019/19).
Колегія суддів зазначає, що заявляючи означене вище клопотання відповідачем не спростовані доводи позивачів про те, що про наявність наказу Міністерства культури України від 21.10.2011 року № 912/0/16-1 вони дізнались із змісту позовних заяв, зокрема, керівника Богодухівської прокуратури Харківської області (ухвала про відкриття провадження у справі № 520/35902/23 від 08.01.2024 року).
За наведеного, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вимог Міністерства культури та інформаційної політики України про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , у зв`язку з пропуском останніми строку звернення до адміністративного суд.
Оскільки означені вище обставини залишені судом першої інстанції поза увагою та цим обставинам судом першої інстанції не надана належна правова оцінка, колегія суддів скасовує судове рішення, задовольняючи вимоги апеляційних скарг (в частині, якою скаржники просять скасувати судове рішення про задоволення вимог позивачів), та приймає нове судове рішення про відмову у задоволені вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Колегія суддів зазначає про невмотивованість вимог апеляційної скарги заступника керівника Харківської обласної прокуратури про скасування судового рішення в частині, якою судом відмовлено у задоволенні вимог позивачів.
Інші доводи та заперечення учасників справи означених висновків колегії суддів не спростовують.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
За наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення (п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України).
Підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України).
Частиною 6 ст. 139 КАС України передбачено, що якщо суд апеляційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
З урахуванням висновків суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення вимог адміністративного позову, відсутні підстави для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивачки ОСОБА_2 605,60 грн у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 292, 293, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційні скарги Міністерства культури та інформаційної політики України задовольнити частково та заступника керівника Харківської обласної прокуратури А. Кравченко задовольнити частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04 червня 2024 року скасувати в частині, якою задоволені вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та визнані протиправними дії Міністерства культури України щодо занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення об`єкту - Поселення «Валки-ІХ», адреса м. Валки, без належної облікової документації та Міністерство культури і туризму України зобов`язано вилучити з Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення об`єкт - Поселення «Валки-ІХ», адреса м. Валки, з прийняттям нового судового рішення про відмову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у задоволенні означених вимог.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04 червня 2024 року скасувати в частині, якою на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства культури і туризму України стягнуто 605,60 грн, у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
В іншій часині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04 червня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Л.В. Мельнікова Судді Л.В. Курило А.О. Бегунц
Суд | Другий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 09.09.2024 |
Оприлюднено | 11.09.2024 |
Номер документу | 121479327 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них |
Адміністративне
Другий апеляційний адміністративний суд
Мельнікова Л.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні