Ухвала

від 03.04.2024 по справі 620/5719/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/5719/22

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

03 квітня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Шведа Е.Ю., суддів Голяшкіна О.В., Заїки М.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 31.10.2023 заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю задоволено повністю та зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України у 15-денний строк з дня отримання цієї ухвали подати до Чернігівського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.10.2022 у справі № 620/5719/22.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2024 вперше подану Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України у листопаді 2023 року апеляційну скаргу повернуто Апелянту у зв`язку із ненаданням документу про сплату судового збору в установленому законом розмірі.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням суду першої інстанції, Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - Відповідач-1, в/ч НОМЕР_1 ) вдруге подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та ухвалити нове рішення, яким заяву ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Великородною М.О., про встановлення судового контролю повернути заявнику або на підставі ч. 6 ст. 383 КАС України залишити зазначену заяву без задоволення. Крім того, Апелянтом подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 295 КАС України, а саме - пропущено п`ятнадцятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Крім того, приписи п. 2 ч. 2 ст. 295 КАС України визначають, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалу суду першої інстанції прийнято 31.10.2023, а копію його повного тексту отримано Відповідачем-1 03.11.2023 о 03:13 в електронному кабінеті. Отже, останнім днем подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції з урахуванням приписів п. 2 ч. 2 ст. 295 КАС України було 20.11.2023 з урахуванням вихідних днів. Проте апеляційну скаргу направлено до суду апеляційної інстанції 28.03.2024, тобто поза межами встановленого приписами КАС України процесуального строку.

В обґрунтування причин поважності пропуску процесуального строку в/ч 3066 зазначає, що вперше апеляційна скарга була подана в установлений КАС України строк, однак була безпідставно повернута 16.02.2024 попри надання Відповідачем-1 доказів доплати судового збору у той же день. Підкреслює, що повернення вперше поданої апеляційної скарги не позбавляє права на повторне її подання. Наголошує на закріплену у національному законодавстві гарантію забезпечення перегляду судового рішення в апеляційному порядку. Окремо звертає увагу, що невідкладно після отримання 23.02.2024 копії ухвали про повернення апеляційної скарги в/ч НОМЕР_1 , забезпечивши сплату судового збору, подала її вдруге.

Разом з тим, на переконання суду, такі причини пропуску процесуального строку поважними бути не можуть з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, вперше подану в/ч НОМЕР_1 апеляційну скаргу було залишено без руху ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2024 у зв`язку з несплатою судового збору. Указаним судовим рішенням було надано десятиденний строк для усунення недоліків. У зв`язку з неподанням документу про сплату судового збору у повному обсязі в установлений строк суд ухвалою від 16.02.2024 повернув в/ч НОМЕР_1 вперше подану останньою апеляційну скаргу, відмовивши у задоволенні вдруге клопотання про відстрочення сплати судового збору. Тобто, Відповідач-1 мав достатній визначений законодавцем строк для забезпечення усунення недоліків вперше поданої апеляційної скарги.

Верховний Суд, зокрема, у постанові від 08.02.2023 у справі № 717/314/22, зазначив, що, оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

У свою чергу, відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб`єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.01.2021 у справі № 500/2544/19.

Крім іншого, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.04.2021 у справі № 640/3393/19 підкреслила, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів.

Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Суд звертає увагу на те, що вдруге апеляційну скаргу було подано 28.03.2024, тобто майже через п`ять місяців з моменту постановлення оскаржуваної ухвали та через сорок днів з моменту прийняття ухвали від 16.02.2024 про повернення вперше поданої апеляційної скарги, яку в/ч НОМЕР_1 отримала в електронному кабінеті 19.02.2024 о 22:39, тобто 20.02.2024, а не 23.02.2024, як остання зазначає. Адже отримання копії судового рішення у паперовому вигляді не змінює моменту, коли особа вважається такою, якій вручено копію судового рішення.

При цьому будь-яких доказів, що підтверджує вчинення Апелянтом активних дій, спрямованих на сплату судового збору протягом 20.02.2024 - 25.03.2024 (день формування платіжної інструкції про сплату судового збору), матеріали апеляційної скарги не містять. Крім того, в/ч НОМЕР_1 не наведено аргументів, які б перешкоджали останній невідкладно подати апеляційну скаргу після отримання ухвали про повернення вперше поданої.

Обмеження строку на апеляційне оскарження не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії», справа «Креуз проти Польщі»).

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Згідно ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи, що Апелянтом пропущено п`ятнадцятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, а заява про його поновлення визнана необґрунтованою, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без руху та надання в/ч НОМЕР_1 строку для усунення визначених у вказаній ухвалі недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду із зазначенням інших причин для його поновлення, а також надання пояснень щодо вчинення дій, спрямованих на сплату судового збору у період з 20.02.2024 по 25.03.2024, а також щодо неможливості невідкладеного подання апеляційної вдруге після отримання копії ухвали про повернення вперше поданої.

Керуючись ст. ст. 169, 248, 295, 298, 321, 325 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення - відмовити.

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Вказати, що Апелянт протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших причин для його поновлення, які вважає поважними.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Е.Ю. Швед

Судді: О.В. Голяшкін

М.М. Заїка