Рішення

від 04.04.2024 по справі 719/225/24

НОВОДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальнийномер 719/225/24

Номер провадження 2-а/719/2/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2024 року м. Новодністровськ

Новодністровський міський суд Чернівецької області в складі:

судді Цицак В.Л.,

за участю секретаря Тартус І.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у м.Новодністровськ, Чернівецької області, адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , за підписом представника ОСОБА_2 , до Державної служби України з безпеки на транспорті, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Граніт» про скасування постанови по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, -

ВСТАНОВИВ:

21 березня 2024 року в суд надійшла позовна ОСОБА_1 , за підписом представника ОСОБА_2 , до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, яку відправлено 21 березня 2024 року засобами електронного зв`язку (система «Електронний суд»).

В позові зазначає, що відповідно до змісту постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АА №00016716 від 12.01.2024р. (надалі постанова) ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, за порушення п.22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 18,212% (4,735 тонн), при дозволеній максимальній фактичній масі 26 тонн, навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 23,347% (4,436 тонн), при дозволеному максимальному навантаженні на здвоєні осі 19 тонн та відстані між осями від 1,3 м. до 1,8 м. при спарених колесах. При цьому, позивач оскаржувану постанову не отримував та дізнався про таку 15 березня 2024 року внаслідок звернення документа до примусового виконання, а тому немає підстав для стягнення штрафу в подвійному розмірі.

Більше того, вважає, що обставини, вказані в постанові, не підтверджені доказами та не відповідають дійсним обставинам справи, а постанова по формі та змісту не відповідає вимогам Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті.

Так, в оскаржуваній постанові відсутня інформація про смугу руху, напрямок руху, категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, фактичну шинність (кількість коліс) на вісі, а також допустимі габаритно-вагові параметри транспортних засобів для проїзду на даній ділянці автомобільної дороги для визначення відповідності габаритно-вагових параметрів транспортного засобу, не вказано тип обладнання та його серійний номер, яким здійснено фіксування порушення, що позбавляє можливість ідентифікувати такий та перевірити його справність. Окрім того, оскаржувана постанова не відповідає вимогам п. 9, 15 та 17 Порядку 1174.

Також вказує на недостовірність вагових параметрів, вказаних в оскаржуваній постанові, оскільки згідно ТТН № 1 від 25.12.2023р. автомобіль здійснював перевезення вантажу масою 10 тонн та сукупна вага із врахуванням ваги транспортного засобу становить 23340 кг.

Окрім того, оскільки ОСОБА_1 не є власником транспортного засобу DAF CF 85.410, реєстраційний номер НОМЕР_1 , то не може бути суб`єктом відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.

Враховуючи усе вище наведене, просить скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АА №00016716 від 12.01.2024р. та стягнути з відповідача судові витрати.

25 березня 2024р. ухвалою суду поновлено пропущений процесуальний строк на оскарження постанови, відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику (повідомлення) сторін, залучено до участі в справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, ТзОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «Граніт», зобов`язано відповідача надати суду в строк до 01 квітня 2024 року матеріали справи, на підставі яких винесено оскаржувану постанову, надано відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву до 01 квітня 2024р.

01 квітня 2024р. в суд засобами електронного зв`язку (система «Електронний суд») надійшов відзив на позовну заяву за підписом представника відповідача по довіреності ОСОБА_3 із доданими до нього доказами та довіреністю, (а.с. 29-81).

У відзиві зазначають, що 25 грудня 2023р. о 17 год. 24 хв. за адресою М-21, км 247+432, Вінницька область позивач, як відповідальна особа, допустив рух транспортного засобу DAF CF 85.410, державний номерний знак НОМЕР_1 , із перевищення нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР: перевищення загальної маси транспортного засобу на 18.212% (4.735 тонн), при дозволеній максимальній фактичній масі 26 тонн, навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 23.347% (4.436 тонн), при дозволеному максимальному навантаженні на здвоєні осі 19 тонн та відстані між осями від 1,3м до 1,8м при спарених колесах, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 132- 1 КУпАП.

Вказують, що адміністративне правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі за допомогою комплексного технічного засобу марки «WIM13, 13», який відповідає вимогам Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки, зафіксовані ним параметри відображені у карті габаритно-вагового контролю, а зміст оскаржуваної постанови містить усі істотні ознаки складу правопорушення.

Наголошують, що вагові габарити визначені п. 22.5 ПДР і допускається їх перевищення не більше, ніж на 2 %; у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм необхідно отримати дозвіл, який дає право на рух, та внести плату за проїзд, в іншому випадку у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 5% настає відповідальність згідно з ст. 132-1 КУпАП. При цьому, здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному транспорті здійснюється за допомогою встановлених на автомобільних дорогах автоматичних пунктах, що здатні в автоматичному режимі вимірювати масу транспортного засобу, визначати кількість осей, навантаження, що припадає на кожну вісь, тощо. Така фіксація забезпечує максимальну прозорість процесу із усуненням механічних втручань в роботу системи та зменшення участі посадових осіб.

Зазначають, що посадові особи Укртрансбезпеки уповноваженні розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення у разі порушення вимог чинного законодавства щодо безпеки на автомобільному транспорті, що здійснюється в тому числі й на підставі даних автоматичних пунктів здійснення габаритно-вагового контролю, баз даних поліції та юстиції, інформації про видані дозволи на рух. Зокрема, відповідальна особа, на яку накладається адміністративне стягнення, визначена відповідно до ст. 14-3 КУпАП та доказів, які б свідчили про відсутність складу адміністративного правопорушення, позивачем надано не було, як не було подано й документів, що підтверджують наявність підстав для звільнення від адміністративної відповідальності.

Вважають, що оскаржувана постанова за змістом та формою відповідає вимогам чинного законодавства, містить усю необхідну інформацію, передбачену ст. 283 КУпАП, п.17 Порядку № 1174, Інструкцією № 512, що дозволяє встановити подію та склад адміністративного правопорушення. Наголошують на пріоритетність правильного по суті рішення над допущеними неточностями та відсутність доказів зі сторони позивача, які б спростовували саме факт правопорушення (подію та склад), бо саме такі обставини останній повинен довести, як підставу позову.

Повідомляють, що основним доказом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП є, автоматично внесені до автоматично сформованої постанови, показання технічних приладів, технічних засобів, які відповідають вимогам технічного регламенту та працюють в автоматичному режимі і мають функції фото кінозйомки, відеозапису, щ овідповідає вимогам ст. 251 КУпАП. Натомість, надана позивачем товарно-транспортна накладна не може беззаперечно свідчити про достовірну вагу транспортного засобу з вантажем; не виключає одночасного перевезення кількох вантажів одним автомобілем.

Зазначають про неспівмірність заявлених витрат на правничу допомогу зі складністю справи, внаслідок чого просять врахувати не лише те, що такі витрати фактично понесені, але й чи були вони необхідними, в разі прийнятті рішення щодо розподілу судових витратах визначити їх розумний розмір.

Враховуючи усе вищенаведене, просять у задоволенні позову відмовити в повному обсязі; розгляд справи провести за участі представника відповідача.

Третя особа ТзОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «Граніт» жодних заяв чи клопотань не подавала, правом на подання письмових пояснень не скористалась.

Вирішуючи питання про наявність підстав для розгляду адміністративної справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Більше того, згідно з ч. 1 ст. 286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У ч. 5 ст. 262 КАС України зазначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч. 6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Враховуючи, що у даному випадку, предметом позову є постанова суб`єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності і така справа у розумінні КАС України є справою незначної складності, зважаючи, що сторони по справі подали заяви по суті спору, в яких виклали свої доводи та заперечення, беручи до уваги долучені письмові докази, суд приходить до висновку, що характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, а тому підстав для задоволення клопотання представника відповідача немає; справа буде розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У зв`язку із розглядом справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, враховуючи ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі письмові докази кожен окремо та в їх сукупності, суд встановив, що згідно з оскаржуваною постановою 25 грудня 2024р. о 17 год. 24 хв., за адресою М-21, км 247+432, Вінницька область ОСОБА_1 , як відповідальна особа, допустив рух транспортного засобу DAF CF 85.410, державний номерний знак НОМЕР_1 , із перевищення нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР: перевищення загальної маси транспортного засобу на 18.212% (4.735 тонн), при дозволеній максимальній фактичній масі 26 тонн, навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 23.347% (4.436 тонн), при дозволеному максимальному навантаженні на здвоєні осі 19 тонн та відстані між осями від 1,3 м до 1,8 м при спарених колесах, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 132- 1 КУпАП (а.с. 8, 55, 56).

У зв`язку із зазначеним заступником директора Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті - начальником відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень ОСОБА_4 на підставі матеріалів інформаційного файлу, створеного системою за допомогою технічних засобів WIM 13, 13, прийнято рішення застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення - штраф на користь держави у розмірі 34000, 00 грн. та складено постанову серії АА № 00016716 від 12.01.2024р. по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України.

Копія постанови за даними трекінгу поштового відправлення № 0600243184832 була надіслала 15 січня 2024р. ОСОБА_1 за адресою реєстрації його місця проживання, однак, 09 лютого 2024р. таке відправлення було повернуто відповідачу без вручення позивачу у зв`язку із закінченням встановленого терміну зберігання (а.с. 9, 55-58).

Відповідно до заяви № 3468/3.7/14-24 про примусове виконання постанови серії АА № 00016716 від 12.01.2024р. з ОСОБА_1 підлягає стягненню штраф у розмірі 68000,00 грн. (а.с. 8).

Зі змісту постанови вбачається, що адміністративне правопорушення зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою технічного засобу марки WIM 13, 13, свідоцтво про повірку технічного засобу № 35-02/1467...1470; 23-21/000243...000246 зі строком дії до 03.10.2024., також у ній міститься посилання на веб-сайт, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом (за наявності) транспортного засобу в момент учинення правопорушення та постановою в електронній формі: https://wim.dsbt.gov.ua/r/AA00016716/, ідентифікатор доступу: EBcvBUss31qkY (а.с. 8, 55, 56).

Так, за адресою https://wim.dsbt.gov.ua/r/AA00016716/ розміщується фотозвіт, інформація про транспортний засіб та відповідальну особу, яка склала постанову, що узгоджується із змістом оскаржуваної постанови та доданими відповідачем до відзиву копією інформаційної карти ГВК, фотофіксацією ТЗ (а.с. 8, 55, 56, 59-63).

Інформаційна картка ГВК містить інформацію про кількість осей, відстань між ними, навантаження на кожну вісь, висоту, довжину і ширину ТЗ, перевищення ваги, температуру повітря, повну масу ТЗ, шинність, клас ТЗ (а.с. 59).

Свідоцтвами про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №23-21/000243, №23-21/000244, №23-21/000245, №23-21/000246 від 18.10.2023, які чинні до 11 жовтня 2024 року, та №35-02/1467, №35-02/1468, №35-02/1469, №35-02/1470 від 01.11.2023р., які чинні до 29 жовтня 2024 року, встановлено що підсистема габаритного контролю транспортних засобів зав. № М-21, Виступовичі - Житомир - Могилів-Подільський (через м. Вінницю) км. 247+432/WIM 13 пройшли повірку та відповідають вимогам технічного регламенту засобів вимірювальної техніки, затвердженого постановою КМ України від 24.02.2016р. № 163 та вимогам ДСТУ OIML R 134-1:2010 (а.с. 70-75).

Відповідно до схеми організації дорожнього руху № 18336/41/27/02-2020 від 29.09.2020р. облаштування пункту габаритно-вагового контролю на автодорозі М-21 Виступовичі - Житомир - Могилів-Подільський (через м. Вінницю) погоджено Депертаментом патрульної поліції, зокрема, остання містить відмітку про наявність інформаційно-вказівних знаків 5.70, які в редакції чинній на дату затвердження інформували про фото-, відеофіксування порушень Правил дорожнього руху. (а.с. 76).

Представником відповідача також додано «Опис протоколу взаємодії вагових комплексів/автоматичних пунктів габаритно-вагового контролю з програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи «Система автоматичної фіксації габаритно-вагового контролю транспортних засобів», який містить довідник «Класифікація транспортних засобів», де під кодом 5 передбачено графічне зображення тривісного вантажного автомобіля, яке повністю співпадає з доданими до постанови фотографіями, на яких видно, що автомобіль має три осі (а.с. 61, 64-69).

Судом також встановлено, що згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 власником транспортного засобу «DAF», модель «CF 85.410», державний номерний знак НОМЕР_1 , є юридична особа ТзОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «Граніт» (а.с. 10). У вищезгаданому документів вказано тип транспортного засобу - спеціалізований вантажний спеціалізований самоскид, повною масою 33000 кг, маса без навантаження 13340 кг.

Як вбачається із відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником ТзОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «Граніт» з 26 березня 2018 року є ОСОБА_1 (а.с. 81).

Згідно з товарно-транспортною накладною № 1 від 25.12.2023р. транспортним засобом марки «DAF», модель «CF 85.410», державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснювалося перевезення вантажу «сіль дорожня» масою 10000 тонн (а.с. 11).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення відповідно до ст. 245 КУпАП є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ч. 12 ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Згідно п.п. 14-17 ч. 1, ч. 2 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 відсотків, але не більше 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбачені абзацами чотирнадцятим - сімнадцятим частини першої цієї статті, можуть зафіксуватися у автоматичному режимі в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Порядок оформлення уповноваженими посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері автомобільного транспорту.

Згідно з п.1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015р. № 103 (надалі - Положення), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра з відновлення України - Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури (далі - Міністр) і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Відповідно до п.п. 1, 3 п. 4 Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті; здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті.

Так, у п.п. 2, 15, 28, 29 п. 5 Положення передбачено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю; видає в установленому порядку обов`язкові до виконання приписи щодо усунення порушень вимог нормативно-правових актів з питань безпеки на транспорті, крім морського та річкового транспорту, та здійснює контроль за виконанням таких приписів; у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення.

У ст. 229 КУпАП передбачено, органи автомобільного транспорту та електротранспорту (тролейбус, трамвай) розглядають справи про адміністративні правопорушення, зв`язані з порушенням правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, правил користування автомобільним транспортом та електротранспортом, зокрема, частини друга, третя статті 132-1. Від імені органів автомобільного транспорту та електротранспорту розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: на автомобільному транспорті - посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, зокрема, частини друга, третя статті 132-1.

Отже, нормами чинного законодавства визначені повноваження Укртрансбезпеки щодо контролю за рухом транспортних засобів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, а також порядок здійснення такого контролю.

Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020р. по справі № 917/210/19.

У ч. 2 ст. 132-1 КУпАП передбачено відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами і тягне за собою накладення штрафу в розмірі: двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%.

При цьому, згідно примітки підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

У ч. 1 ст. 14-3 КУпАП визначено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Відповідно до преамбули Закону України «Про автомобільний транспорт», цей Закон визначає засади організації та діяльності автомобільного транспорту.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» великоваговий транспортний засіб - транспортний засіб з вантажем або без вантажу, хоча б один з вагових параметрів якого перевищує встановлені на території України допустиму максимальну масу чи осьове навантаження.

Згідно з п. 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 30 від 18.01.2001р. (надалі Правила № 30), транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. № 1306.

За п. 22.5 ПДР України рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують фактичної маси, зокрема, фактичної маси для трьохвісних вантажних автомобілів максимальне значення для автомобільних доріг державного значення 25 тонн/26 тонн для трьохвісних автомобілів, якщо ведуча вісь обладнана здвоєними колесами та максимальне навантаження на кожну вісь не перевищує 9,5 тонни, місцевого значення 21 тонна; навантаження на здвоєні осі, якщо відстань між осями від 1,3 до 1,8 метра при спарених колесах, за умови, що навантаження на кожну вісь не перевищує 9,5 тонни для автомобільних доріг державного значення 19 тонн, місцевого значення 11,5 тонн.

При цьому, відповідно до ст. 33 Закону України «Про автомобільні дороги» рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Так, ч. 6 ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», ч. 2 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух» та п. 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 198 від 30.03.1994р., встановлено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків. Порядок видачі дозволу або розмір плати за його отримання встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів відповідно до п. 4 Правил № 30, автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначений Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019р. № 1174 (надалі - Порядок № 1174).

Так, у п. 7, 9 Порядку № 1174 передбачено, що фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку. Інформування учасників дорожнього руху про фіксацію автоматичними пунктами (фотозйомку та/або відеозапис) фактів правопорушень здійснюється не пізніше початку роботи таких пунктів на визначених ділянках автомобільних доріг шляхом встановлення відповідних дорожніх знаків в установленому порядку, а також розміщення відповідних оголошень на офіційному веб-сайті Укртрансбезпеки.

Відповідно до п. 1 Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016р. № 163, технічний регламент встановлює вимоги, яким повинні відповідати засоби вимірювальної техніки, які призначені для застосування у сфері законодавчо регульованої метрології (далі - засоби вимірювальної техніки), коли вони надаються на ринку та/або вводяться в експлуатацію для виконання завдань, пов`язаних з вимірюваннями.

Відповідно до п. 9 зазначеного Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки, засоби вимірювальної техніки можуть бути надані на ринку та/або введені в експлуатацію в разі, коли вони відповідають вимогам цього Технічного регламенту.

Згідно з п. 16 Порядку № 1174 посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли.

Відповідно до п. 2 Порядку № 1174 інформаційний файл - упорядкована сукупність відомостей про транспортний засіб, відповідальну особу, визначену статтею 14-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, наявність/відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та метаданих, сформованих автоматичним пунктом.

У п. 12 Порядку № 1174 зазначено, що автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу (за можливості); вимірювання габаритів транспортного засобу (за можливості); фіксацію та розпізнавання номерного знака транспортного засобу; фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-комунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв`язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-комунікаційної системи.

Згідно з п. 15 Порядку № 1174 метадані повинні містити дані про: засоби вимірювальної техніки - назва засобу вимірювальної техніки та його умовне позначення, серійний номер, найменування виробника, найменування власника засобу вимірювальної техніки, інформацію про відповідність та/або результати повірки (дата повірки, строк дії повірки); місце фіксації (кілометр + метр, географічні координати); найменування автомобільної дороги загального користування, вулиць і доріг міст та інших населених пунктів; дату і час фіксації здійснення вимірювання, смугу руху, напрямок руху, номерний знак транспортного засобу, тип транспортного засобу згідно з пунктом Г.2 додатка Г ДСТУ 8824:2019 Автомобільні дороги. Визначення інтенсивності руху та складу транспортного потоку, повну масу транспортного засобу, зовнішні габарити транспортного засобу (за можливості), розподіл навантаження за осями транспортного засобу (номер осі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на осі (за наявності); фотографії транспортного засобу: фронтальну, фотографію номерного знака транспортного засобу, оглядову фотографію із зображенням розпізнаного номерного знака; відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт (за наявності).

У постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, згідно з п. 17 Порядку № 1174 зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.

Постанова по справі згідно з ч.ч. 2-4 ст. 283 КУпАП повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу; крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.

Згідно з Інструкцією з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, затвердженої Наказом Мініфраструктури №512 від 27.09.2021р., зареєстрованої Міністерством юстиції України 01.10.2021 за № 1286/36908, (надалі Інструкція № 512), постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, оформлюється відповідно до додатка 1 до цієї Інструкції.

Так, згідно з п. 1-3 розділу II Інструкції № 512 уповноважена посадова особа розглядає справи про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, які передбачені ч. 2 ст. 122-2, ч. 2,3 ст. 132-1 КУпАП. Справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем оброблення таких правопорушень в Державній службі України з безпеки на транспорті. Уповноважена посадова особа здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення шляхом опрацювання інформаційного файлу системою фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, необхідного для об`єктивного розгляду справи та винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі (далі - постанова). Під час опрацювання інформаційних файлів уповноважена посадова особа оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю; під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу та встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення, розгляд якого віднесено до компетенції Державної служби України з безпеки на транспорті, уповноважена посадова особа виносить сформовану системою в автоматичному режимі постанову без складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п. 8 розділу II Інструкції № 512 винесені постанови, що набрали законної сили, разом з метаданими передаються до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху. Постанова та бланк квитанції про сплату адміністративного штрафу, що є невід`ємною частиною цієї постанови, оформлені згідно з додатком 1 до цієї Інструкції, друкуються на паперовому бланку разом із повідомленням про вручення поштового відправлення (рекомендованого листа з постановою) та вкладаються у паперовий конверт.

У п. 3 розділу IV Інструкції № 512 встановлено, що винесені уповноваженими посадовими особами постанови, роздруковані на паперових бланках, обліковуються в автоматичному режимі з використанням засобів системи в Реєстрі адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху.

У ч.ч. 1-2 ст. 2 КАС України вказано, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Рішення суб`єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч.ч. 1-3, 5 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Докази суду надають учасники справи. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, у постанові Верховного Суду від 14.03.2018р. по справі № 760/2846/17 зроблено висновок, що обов`язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 71 КАС України (в редакції Кодексу до 15.12.2017р.) розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.

В постанові серії АА № 00016716 від 12.01.2024р. по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, містяться необхідні вихідні дані щодо зафіксованого на автоматичному пункті габаритно-вагового контролю транспортного засобу позивача; формула розрахунку показника перевищення габаритно-вагових параметрів з врахуванням допустимої похибки вимірювання вагового комплексу та встановлено перевищення нормативних параметрів, зазначених у п.22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 18.212% (4.735 тонн), при дозволеній максимальній фактичній масі 26 тонн, навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 23.347% (4.436 тонн), при дозволеному максимальному навантаженні на здвоєні осі 19 тонн та відстані між осями від 1,3 м до 1,8 м при спарених колесах.

Також, судом встановлено, що оскаржувана постанова правомірно винесена щодо позивача як керівник юридичної особи, якій на праві власності належить транспортний засіб.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова серії АА №00016716 від 12.01.2024р. винесена уповноваженим працівником Державної служби України з безпеки на транспорті; за формою і змістом відповідає чинному законодавству України; складена щодо належного суб`єкта адміністративної відповідальності.

В частині посилання позивача на відсутність у оскаржуваній постанові інформації про смугу руху, напрямок руху, категорія транспортного засобу, тип транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, фактичну шинність (кількість коліс) на вісі, то суд звертає увагу, що повна інформація про ТЗ міститься у інформаційній картці габаритно-вагового контролю, яка подана відповідачем разом із відзивом та бралась останнім до уваги при винесені оскаржуваної постанови. При цьому, положення Інструкції № 512 не містить імперативної вимоги щодо встановлення всього обсягу інформації про транспортний засіб в постанові по справі про адміністративні правопорушення; натомість наявна в оскаржувані постанові інформація є достатньою для встановлення події і складу адміністративного правопорушення.

Суд зважає на висновки ВС у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладені у постановах від 11.09.2018р. по справі №826/11623/16 (провадження №К/9901/50453/18) та від 14.08.2018р. по справі №826/15341/15 (провадження №К/9901/19896/18), згідно яких окремі дефекти форми рішення не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування. Якщо спірне рішення прийнято у межах компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів форми спірного рішення.

Відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду від 16.12.2021 у справі № 640/11468/20, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення»; межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови безумовного дотримання ним передбаченої законом процедури прийняття такого рішення.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11.05.2022 у справі № 400/1510/19, від 05.07.2022 у справі № 522/3740/20, від 27.09.2022 у справі № 320/1510/20, від 03.10.2022 у справі № 400/1510/19, від 01.11.2022 у справі №640/6452/19 та від 18.01.2023 року у справі № 500/26/22.

Відтак, суд вважає, що лише відсутність в постанові серії АА №00016716 від 12.01.2024р. всього обсягу інформації, не може бути самостійною та достатньою підставою для скасування оскаржуваної постанови за умови, якщо позивачем вчинено адміністративне правопорушення, оскільки такий підхід буде надто формальним.

Також не знайшли свого підтвердження доводи позивача в частині відсутності достатніх даних про засіб вимірювальної техніки, оскільки оскаржувана постанова містить назву технічного засобу та дані про його повірку, що узгоджуються із наданими відповідачем Свідоцтвами про повірку законодавчо врегульованого засобу вимірювання техніки на відповідному відрізку дороги.

Крім цього, суд відхиляє доводи позивача щодо недостовірності вагових параметрів вказаних в оскаржуваній постанові з огляду на висновок Верховного Суду в постанові від 31.07.2019р. по справі №802/518/17-а, згідно з яким товарно-транспортна накладна не є первинним документом, що підтверджує фактичну вагу товарно-матеріальних цінностей, що перевозяться, а використовується виключно для обліку таких товарно-матеріальних цінностей в аспекті підтвердження факту. Тому, сам факт наявності товарно-транспортної накладної не виключає перевезення одночасно й інших товарно-матеріальних цінностей, не вказаних в первинних документах, що впливає на загальну вагу транспортного засобу.

У п. 1 ч. 3 ст. 286 КАС України зазначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в матеріалах справи наявні належні та допустимі докази, які доводять факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення у зв`язку із чим у задоволенні позову слід відмовити.

З огляду на положення ст. 139 КАС України судові витрати позивачу відшкодовуються у разі задоволення або часткового задоволення позову, а відтак, враховуючи, що ОСОБА_1 у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі, то й судові витрати, що складаються із судового збору і витрат на професійну правничу допомогу, відшкодуванню не підлягають.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, «Про дорожній рух», «Про автомобільний транспорт», «Про автомобільні дороги», Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001р., Положенням про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015р. № 103, Правилами проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 30 від 18.01.2001р., Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 року № 1174, Інструкцією з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, затвердженою наказом Мініфраструктури № 512 від 27.09.2021р., зареєстрованою Міністерством юстиції України 01.10.2021 за № 1286/36908, ст.ст. 7, 14-3, 132-1, 229, 245, 251-252, 254, 258, 278-280, 283 КУпАП, Законом України «Про судовий збір», ст.ст. 2, 9, 19, 72-77, 90, 94, 139, 241-246, 255, 271-272, 286, 292-293, п.15.5 Розділу VІІ Перехідних положень КАС України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний № НОМЕР_3 ), за підписом представника ОСОБА_2 (адреса місця праці: АДРЕСА_2 ), до Державної служби України з безпеки на транспорті (місцезнаходження за адресою: Київська область, м. Київ, вул. Фізкультури, буд. 9, код ЄДРПОУ 39816845), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Граніт» (адреса місця знаходження: Вінницька область, м. Вінниця, проспект Космонавтів, буд. 30-А, код ЄДРПОУ 41395183) про скасування постанови по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі - відмовити.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду безпосередньо або через Новодністровський міський суд Чернівецької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя: