Постанова

від 09.05.2024 по справі 719/225/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 719/225/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Цицак В.Л.

Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю.

09 травня 2024 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Мойсюка М.І Граб Л.С. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Литвин Д. С.,

представника позивача - Шоломіцького І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новодністровського міського суду м. Новодністровськ від 04 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Граніт» про скасування постанови по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Новодністровського міського суду м. Новодністровськ з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Граніт» про скасування постанови по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі.

Рішенням Новодністровського міського суду м. Новодністровськ від 04 квітня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Зокрема апелянт, посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився.

Згідно з частиною 2 статті 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, згідно з оскаржуваною постановою 25 грудня 2024р. о 17 год. 24 хв., за адресою М-21, км 247+432, Вінницька область Фурман Роман Миколайович, як відповідальна особа, допустив рух транспортного засобу DAF CF 85.410, державний номерний знак НОМЕР_1 , із перевищення нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР: перевищення загальної маси транспортного засобу на 18.212% (4.735 тонн), при дозволеній максимальній фактичній масі 26 тонн, навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 23.347% (4.436 тонн), при дозволеному максимальному навантаженні на здвоєні осі 19 тонн та відстані між осями від 1,3 м до 1,8 м при спарених колесах, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 132- 1 КУпАП.

У зв`язку із зазначеним заступником директора Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті - начальником відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень ОСОБА_2 на підставі матеріалів інформаційного файлу, створеного системою за допомогою технічних засобів WIM 13, 13 прийнято рішення застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення - штраф на користь держави у розмірі 34000, 00 грн. та складено постанову серії АА № 00016716 від 12.01.2024р. по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України.

Копія постанови за даними трекінгу поштового відправлення № 0600243184832 була надіслала 15 січня 2024р. ОСОБА_1 за адресою реєстрації його місця проживання, однак, 09 лютого 2024р. таке відправлення було повернуто відповідачу без вручення позивачу у зв`язку із закінченням встановленого терміну зберігання.

Відповідно до заяви № 3468/3.7/14-24 про примусове виконання постанови серії АА №00016716 від 12.01.2024р. з ОСОБА_1 підлягає стягненню штраф у розмірі 68000,00 грн..

Зі змісту постанови вбачається, що адміністративне правопорушення зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою технічного засобу марки WIM 13, 13, свідоцтво про повірку технічного засобу № 35-02/1467...1470; 23-21/000243...000246 зі строком дії до 03.10.2024., також у ній міститься посилання на веб-сайт, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом (за наявності) транспортного засобу в момент учинення правопорушення та постановою в електронній формі: https://wim.dsbt.gov.ua/r/AA00016716/, ідентифікатор доступу: EBcvBUss31qkY.

Так, за адресою https://wim.dsbt.gov.ua/r/AA00016716/ розміщується фотозвіт, інформація про транспортний засіб та відповідальну особу, яка склала постанову, що узгоджується із змістом оскаржуваної постанови та доданими відповідачем до відзиву копією інформаційної карти ГВК, фотофіксацією ТЗ.

Інформаційна картка ГВК містить інформацію про кількість осей, відстань між ними, навантаження на кожну вісь, висоту, довжину і ширину ТЗ, перевищення ваги, температуру повітря, повну масу ТЗ, шинність, клас ТЗ.

Свідоцтвами про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №23-21/000243, №23-21/000244, №23-21/000245, №23-21/000246 від 18.10.2023, які чинні до 11 жовтня 2024 року, та №35-02/1467, №35-02/1468, №35-02/1469, №35-02/1470 від 01.11.2023р., які чинні до 29 жовтня 2024 року, встановлено що підсистема габаритного контролю транспортних засобів зав. № М-21, Виступовичі - Житомир - Могилів-Подільський (через м. Вінницю) км. 247+432/WIM 13 пройшли повірку та відповідають вимогам технічного регламенту засобів вимірювальної техніки, затвердженого постановою КМ України від 24.02.2016р. № 163 та вимогам ДСТУ OIML R 134-1:2010.

Відповідно до схеми організації дорожнього руху № 18336/41/27/02-2020 від 29.09.2020р. облаштування пункту габаритно-вагового контролю на автодорозі М-21 Виступовичі - Житомир - Могилів-Подільський (через м. Вінницю) погоджено Депертаментом патрульної поліції, зокрема, остання містить відмітку про наявність інформаційно-вказівних знаків 5.70, які в редакції чинній на дату затвердження інформували про фото-, відеофіксування порушень Правил дорожнього руху.

Представником відповідача також додано «Опис протоколу взаємодії вагових комплексів/автоматичних пунктів габаритно-вагового контролю з програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи «Система автоматичної фіксації габаритно-вагового контролю транспортних засобів», який містить довідник «Класифікація транспортних засобів», де під кодом 5 передбачено графічне зображення тривісного вантажного автомобіля, яке повністю співпадає з доданими до постанови фотографіями, на яких видно, що автомобіль має три осі.

Судом також встановлено, що згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 власником транспортного засобу «DAF», модель «CF 85.410», державний номерний знак НОМЕР_1 , є юридична особа ТзОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «Граніт».

У вищезгаданому документів вказано тип транспортного засобу - спеціалізований вантажний спеціалізований самоскид, повною масою 33000 кг, маса без навантаження 13340 кг.

Як вбачається із відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником ТзОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «Граніт» з 26 березня 2018 року є ОСОБА_1 .

Згідно з товарно-транспортною накладною № 1 від 25.12.2023р. транспортним засобом марки «DAF», модель «CF 85.410», державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснювалося перевезення вантажу «сіль дорожня» масою 10000 тонн.

Таким чином, ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення 22.5 ПДР, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 132- 1 КУпАП.

Позивач, не погодившись з притягненням його до адміністративної відповідальності та накладенням адміністративного стягнення, звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували вчинення ним адміністративного правопорушення немає.

Відмовляючи в задоволенні позивних вимог позивача, суд першої інстанції виходив з того, що доказів, які мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем у межах розгляду справи надано не було і судом таких обставин не встановлено.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для скасування оскаржуваної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та враховує наступне.

Стаття 14 Закону України "Про дорожній рух" зобов`язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно ч. 2 ст.132-1 КУпАП відповідальність настає за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 %, але не більше 20 %; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 %, але не більше 30 %; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 %.

Приміткою ст.132-1 КУпАП передбачено, що підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Відповідно до ч. 4 ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт» у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Матеріали справи не містять доказів, що позивачу був виданий відповідний дозвіл на перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень.

Відповідно до п.22.5 Правил дорожнього руху України за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, д - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі -16 т, строєні -22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11 т, здвоєні осі -18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у сфері безпеки на автомобільному транспорті була винесена за вчинення адміністративного правопорушення, яке було зафіксоване в автоматичному режимі.

Відповідно до п. п. 16, 17 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі № 1174 посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли. Рішення посадової особи Укртрансбезпеки, прийняті під час розгляду справ про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, підтверджуються шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису та створення кваліфікованої електронної печатки із використанням засобів кваліфікованого електронного підпису, що мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання. У постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги. Інформаційні файли з винесеними постановами передаються до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху.

Згідно п. п. 11-15 Порядку № 1174 автоматичними пунктами фіксуються правопорушення, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення. Автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв`язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.

Під час вимірювання габаритно-вагових параметрів транспортних засобів застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність. Інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих.

Метадані повинні містити дані про: засоби вимірювальної техніки - назва засобу вимірювальної техніки та його умовне позначення, серійний номер, найменування виробника, рік виготовлення, метрологічні характеристики, найменування власника засобу вимірювальної техніки, документи про відповідність та/або результати повірки (дата повірки, строк дії повірки); місце фіксації (кілометр + метр, географічні координати); найменування автомобільної дороги загального користування, вулиць і доріг міст та інших населених пунктів; дату і час фіксації здійснення вимірювання, смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу згідно з пунктом Г.2 додатку Г ДСТУ 8824:2019 Автомобільні дороги. Визначення інтенсивності руху та складу транспортного потоку, повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на вісі); фотографії транспортного засобу - фронтальна, фотографія державного номерного знака транспортного засобу, фотографія державного номерного знака причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), оглядова фотографія із зображенням розпізнаного державного номерного знака; відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт (за наявності).

Пунктом 8 Порядку № 1174 передбачено, що вимоги до технічних засобів автоматичних пунктів визначаються Технічним регламентом засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 163 від 24.02.2016.

Згідно п.114 Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки виробник наносить знак відповідності і додаткове метрологічне маркування, передбачені Технічним регламентом, і під відповідальність призначеного органу, зазначеного в пункті 106 цього додатка, його ідентифікаційний номер на кожний окремий засіб вимірювальної техніки, який відповідає затвердженому типу, описаному в сертифікаті перевірки типу, та застосовним вимогам Технічного регламенту.

Регламентовано допустима похибка вимірювального пристрою параметрів габариту або ваги відповідно до ДСТУ OIML R 134-1:2010 становить: для параметру довжини ТЗ - 600 мм, для параметру ширини ТЗ - 100 мм, для параметру висоти ТЗ - 60 мм, для параметру загальної маси ТЗ 10 % від фактичної маси ТЗ, для параметру навантаження на одиночну вісь ТЗ 16 % від фактичного навантаження на вісь, для параметру навантаження на здвоєні осі ТЗ 16 % від фактичного навантаження на осі, для параметру навантаження на строєні осі ТЗ 16 % від фактичного навантаження на осі.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи скаржника, що фіксація порушень здійснена з використанням вимірювальної техніки, яка не відповідає вимогам законодавства про метрологію і метрологічну діяльність, оскільки судом встановлено, що правопорушення, за вчинення якого позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності, було зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою комплексного технічного засобу марки WIM 13, 13, Свідоцтво про повірку технічного засобу №32-02/1467...1470; 23-21/000243...000246зі строком дії до 03 жовтня 2024 року та який відповідає вимогам Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.01.2016 року №94 ( а.с.70-76).

Відносно доводів апелянта про те, що ОСОБА_1 на момент вчинення адміністративного правопорушення не володів транспортним засобом, оскільки він на праві власності належить ТзОВ "Інвестиційно-Будівельна компанія "Граніт", а тому не міг бути притягнутий до адміністративної відповідальності, колегія суддів зазначає наступне.

Так, згідно зі ст.279-5КУпАП у разі якщо адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а в разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлюють відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або вантажовідправника.

Відповідно до ст.14-3КУпАП адміністративну відповідальність несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Судом встановлено, що транспортний засіб DAF CF 85.410, державний номерний знак НОМЕР_1 , належить ТзОВ "Інвестиційно-Будівельна компанія "Граніт", керівником якого є ОСОБА_1 .

Таким чином, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що оспорювана постанова правомірно винесена щодо ОСОБА_1 , який на момент спірних правовідносин був керівником юридичної особи, що є власником транспортного засобу DAF CF 85.410, державний номерний знак НОМЕР_1 .

Водночас варто зазначити, що як судом першої інстанції, так і колегією суддів апеляційного суду не встановлено порушень при опрацюванні матеріалів в адміністративній справі, її розгляді та винесенні відповідачем постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а тому оскаржувана постанова є законною, обґрунтованою та скасуванню не підлягає.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем доведено належними доказами, що 25 грудня 2023 року дійсно мало місце порушення позивачем вимог ПДР України, та був наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.

При цьому, зміст оскаржуваної постанови свідчить про те, що вона в повній мірі відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, в ній зазначено опис обставин, встановлених при розгляді справи, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення, вірно застосовано межі санкції статті щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

В свою чергу, під час розгляду цієї справи, позивач не надав будь-яких доказів, які б спростовували його винуватість у вчиненні інкремінованого йому правопорушення.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з того, що судом першої інстанції було надано належну правову оцінку доводам сторін. Жодних нових доводів, які б вказували на порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного судового рішення, у апеляційній скарзі не зазначено.

Щодо інших доводів скаржника, зазначений у апеляційній скарзі, колегія суддів, згідно ч. 2 ст. 6 КАС України застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Зокрема, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги позивача не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Новодністровського міського суду м. Новодністровськ від 04 квітня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Мойсюк М.І Граб Л.С.