Постанова

від 04.04.2024 по справі 930/3203/23

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 930/3203/23

Провадження № 22-ц/801/617/2024

Категорія: 45

Головуючий у суді 1-ї інстанції Науменко С. М.

Доповідач:Оніщук В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2024 рокуСправа № 930/3203/23м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Оніщука В. В. (суддя-доповідач),

суддів: Медвецького С. К., Копаничук С. Г.,

учасники справи:

позивач - керівник Немирівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Національної служби здоров`я, Немирівської міської ради Вінницького району Вінницької області, Комунального некомерційного підприємства «Немирівська міська лікарня» Немирівської міської ради,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 15 січня 2024 року, ухвалене у складі судді Науменка С. М. у залі суду,

встановив:

Короткий зміст вимог

У листопаді 2023 року керівник Немирівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Національної служби здоров`я України, Немирівської міської ради Вінницького району Вінницької області, КНП «Немирівська міська лікарня» Немирівської міської ради звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення витрат на лікування потерпілого від злочину.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вироком Немирівського районного суду від 13 березня 2023 року у справі № 930/1949/22, який набрав законної сили, ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 125 КК України. Вироком суду встановлено, що ОСОБА_1 , 02 червня 2022 року близько 10 год. 00 хв., перебуваючи поблизу будинку АДРЕСА_1 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, зумовлених конфліктом його дружини ОСОБА_2 із ОСОБА_3 , усвідомлюючи наслідки своїх протиправних дій, реалізовувати свій злочинний умисел направлений на умисне нанесення тілесних ушкоджень та бажаючи їх настання, умисно завдав один удар кулаком лівої руки в область обличчя ОСОБА_3 , заподіявши йому тілесне ушкодження у вигляді травматичного перелому четвертого зуба верхньої щелепи зліва (з подальшим його хірургічним видаленням), яке за ступенем тяжкості, відповідно до висновку судово-медичної експертизи, відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Вказаним вироком встановлено, що діяння, яке поставлене ОСОБА_1 за провину, дійсно мало місце та воно містить склад кримінального правопорушення.

Відповідно до довідки КНП «Немирівська міська лікарня» Немирівської міської ради загальна вартість лікування хворого ОСОБА_3 становила 44 564,75 грн, з яких 4 584,50 грн сплачено за рахунок коштів місцевого бюджету, 39 980,25 грн - за рахунок коштів Національної служби здоров`я України.

Посилаючись на викладене, позивач звернувшись в суд із даним позовом, просив стягнути з ОСОБА_1 витрати на лікування потерпілого від кримінального правопорушення ОСОБА_3 у розмірі 4 584,50 грн на користь Немирівської міської ради та 39 980,25 грн на користь Національної служби здоров`я України, а також вирішити питання судових витрат.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Рішенням Немирівського районного суду Вінницької області від 15 січня 2024 року позовні вимоги керівника Немирівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Національної служби здоров`я України, Немирівської міської ради Вінницького району Вінницької області, КНП «Немирівська міська лікарня» Немирівської міської ради задоволено повністю:

-стягнуто з ОСОБА_1 на користь Національної служби здоров`я України грошові кошти у розмірі 39 980,25 грн витрат, понесених на лікування потерпілого ОСОБА_3 від кримінального правопорушення;

-стягнуто з ОСОБА_1 на користь Немирівської міської ради грошові кошти у розмірі 4 584,50 грн витрат, понесених на лікування потерпілого ОСОБА_3 від кримінального правопорушення,

-стягнуто з ОСОБА_1 на користь Вінницької обласної прокуратури сплачений судовий збір в розмірі 2 684 грн.

Мотивуючи таке рішення суд першої інстанції виходив із того, що між діями ОСОБА_1 та наслідками травмування потерпілого ОСОБА_3 від злочину наявний причино-наслідковий зв`язок, а тому обов`язок по відшкодуванню витрат необхідно покласти на відповідача в повному обсязі.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 12 лютого 2024 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Оніщук В. В., судді: Копаничук С. Г., Медвецький С. К.

Ухвалами Вінницького апеляційного суду від 14 лютого 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху, надано строк для усунення недоліків та витребувано справу із суду першої інстанції.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 29 лютого 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі та надано строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 12 березня 2024 року справу призначено до розгляду на 04 квітня 2024 року у порядку письмового провадження без виклику сторін.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що діагноз, з яким лікувався потерпілий ОСОБА_3 у Немирівській міській лікарні (відповідно до наданої довідки) зовсім не співпадає із тими тілесними ушкодженнями які згідно обвинувального акту та описової частини вироку Немирівського районного суду від 13 березня 2023 року у справі № 930/1949/22, ОСОБА_1 наніс потерпілому ОСОБА_3 02 червня 2022 року, а тому він не повинен нести матеріальну відповідальність за те, що ОСОБА_3 лікувався у Немирівській міській лікарні від тілесних пошкоджень, які, під великим сумнівом, він заподіяв.

Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу

Від керівника Немирівської окружної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , у якому він просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Вироком Немирівського районного суду Вінницької області від 13 березня 2023 року у справі №930/1949/22 ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 гривень.

Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду завдану кримінальним правопорушенням у розмірі 5 000 грн та моральну шкоду завдану кримінальним правопорушенням у розмірі 5 000 грн, в решті позовних вимог відмовлено.

Вказаним вироком суду встановлено, що відповідно до висновку експерта № 84 від 31 серпня 2022 року, судячи із записів медичних карт, у громадянина ОСОБА_3 мали місце ушкодження у вигляді забійної рани тім`яної ділянки голови, травматичного перелому четвертого зуба верхньої щелепи зліва (з послідуючим його хірургічним видаленням), струсу головного мозку, численних саден в області верхніх та нижніх кінцівок, тулуба. Дані ушкодження виникли від дії тупого твердого предмета можливо 02 червня 2022 року. Ушкодження у вигляді численних саден в області верхніх та нижніх кінцівок, тулуба відносяться до легких тілесних ушкоджень, згідно «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» п. 2.3.3; забійна рана тім`яної ділянки голови, травматичний перелом четвертого зуба верхньої щелепи зліва (з послідуючим його хірургічним видаленням), струс головного мозку відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров`я, згідно «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» п. 2.3.3.

Також відповідно до висновку експерта № 117 (додатковий) від 28 вересня 2022 року, судячи із записів медичних карт, у гр-на ОСОБА_3 мали місце ушкодження у вигляді забійної рани тім`яної ділянки голови, травматичного перелому четвертого зуба верхньої щелепи зліва (з послідуючим його хірургічним видаленням), струсу головного мозку, численних саден в області верхніх та нижніх кінцівок, тулуба. Дані ушкодження виникли від дії тупого твердого предмета можливо 02 червня 2022 року. Ушкодження у вигляді травматичного перелому четвертого зуба верхньої щелепи зліва (з послідуючим його хірургічним видаленням) виникло від дії тупого твердого предмета, в тому числі кулаком руки людини та відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров`я, згідно «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» п. 2.3.3. Не виключена можливість виникнення ушкоджень в вигляді численних саден в області верхніх та нижніх кінцівок, тулуба, забійної рани тім`яної ділянки голови, струсу головного мозку, при неодноразовому падінні гр.-на ОСОБА_3 , з висоти власного росту на виступаючу, тверду поверхню (а. с. 24-27).

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 08 травня 2023 року вказаний вирок було змінено у частині вирішення цивільного позову: стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду завдану кримінальним правопорушенням у розмірі 15 000 грн., у решті вирок залишено без змін (а. с. 27).

Відповідно до довідки КНП «Немирівська міська лікарня» Немирівської міської ради № 5 від 30 серпня 2023 року ОСОБА_3 знаходився на стаціонарному лікуванні у травматологічному відділенні КНП «Немирівська міська лікарня» з 02 червня 2022 року по 27 червня 2022 року з діагнозом закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку. Вартість лікування хворого за 1 ліжко-день складає 1 782,58 грн. Загальна вартість витрат за 25 ліжко-днів склала 44 564,75 грн (а. с. 22).

Вартість одного ліжко-дня у КНП «Немирівська міська лікарня» за червень також підтверджується відповідним розрахунком (а. с. 23).

Згідно із відомостями, наданими КНП «Немирівська міська лікарня» Немирівської міської ради у відповідь на лист керівника Немирівської окружної прокуратури, сума завданої ОСОБА_3 кримінальним правопорушенням шкоди становить 44 564,75 грн, у тому числі за кошти НСЗУ - 39 980,25 грн, місцевий бюджет - 4 584,50 грн (а. с. 21).

Відповідно до листа Немирівської міської ради №03-34-2155 від 14 вересня 2023 року кошти, понесені КНП «Немирівська міська лікарня» Немирівської міської ради на лікування ОСОБА_3 від злочину не надходили (а. с. 45).

Листом №32186/2-16-23 від 15 вересня 2024 року Національна служба здоров`я повідомила, що не заперечує проти звернення прокуратури в інтересах держави до суду із позовом про відшкодування витрат на лікування потерпілих від кримінальних правопорушень (а. с. 48-50).

Позиція суду апеляційної інстанції

Справа розглядається в порядку частини першої статті 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи. Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Апеляційний суд у складі судової колегії, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, дійшов таких висновків.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

За змістом частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Указаним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає у повній мірі.

Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою (частина 6 статті 82 ЦПК України).

На підставі частини 1 статті 18 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» фінансове забезпечення охорони здоров`я може здійснюватися за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів, коштів юридичних та фізичних осіб, а також з інших джерел, не заборонених законом.

Питання відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину, врегульовано статтею 1206 ЦК України, Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16 липня 1993 року.

Згідно з частинами першою, третьою статті 1206 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Якщо лікування проводилось закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

За змістом наведеної норми матеріального права, обов`язок відшкодування витрат, понесених закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, покладається саме на винну особу, яка вчинила цей злочин, і заподіяла шкоду здоров`ю потерпілого, як умисними, так і необережними діями.

Таким чином, законодавець відмежовує поняття витрат на лікування потерпілого від злочину та інституту шкоди, відповідальність за заподіяння якої не завжди покладається на винну особу.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 07 липня 1995 року №11 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат», питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16 липня 1993 року.

Сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування.

Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебуває на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка-розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого.

Постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16 липня 1993 року «Про порядок обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання» встановлено, що сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого або інших документів, які підтверджують дати госпіталізації та виписки хворого із стаціонару лікувального закладу.

Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться, виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентарю та обладнання.

З урахуванням наведених вище норм матеріального права та встановлених обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для відшкодування ОСОБА_1 витрат на лікування потерпілого ОСОБА_3 від вчиненого ним кримінального правопорушення.

Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що діагноз, з яким лікувався потерпілий ОСОБА_3 у Немирівській міській лікарні не співпадає із тими тілесними ушкодженнями які згідно обвинувального акту та описової частини вироку Немирівського районного суду від 13 березня 2023 року у справі № 930/1949/22, оскільки зі змісту вироку видно, що такі твердження скаржника не відповідають дійсності.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Отже, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, не спростовують правильних висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про порушення процесуального права або неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, понесені ним судові витрати у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції слід залишити за ним.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 15 січня 2024 року залишити без змін.

Судові витрати, понесені ОСОБА_1 у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, залишити за ним.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених підпунктами а - г пункту 2 частини 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Головуючий В. В. Оніщук

Судді С. К. Медвецький

С. Г. Копаничук