Постанова

від 04.04.2024 по справі 485/1558/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

04.04.24

22-ц/812/408/24

Провадження № 22-ц/812/408/24

П О С Т А Н О В А

іменем України

03 квітня 2024 року м. Миколаїв

справа № 485/1558/23

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Тищук Н.О.,

суддів: Крамаренко Т.В., Темнікової В.І.,

із секретарем - Ковальським Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

ОСОБА_1 , подану його представником -

адвокатом Бусахіним Олександром Сергійовичем

на рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області, ухвалене 17 січня 2024 року суддею Квєткою І.А. в приміщенні цього ж суду, (повний текст рішення складено 17 січня 2024 року), у цивільній справі за позовом

ОСОБА_1 до Горохівської сільської військової адміністрації Баштанського району Миколаївської області,

ОСОБА_2 ,

третя особа - Снігурівська державна нотаріальна контора

про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

у с т а н о в и в:

1.Описова частина

Короткий зміст вимог позовної заяви

У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Горохівської сільської військової адміністрації Баштанського району Миколаївської області з зазначеним вище позовом.

Позивач зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько - ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилась спадщина, яка складається з земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,997 га, розташованої в межах території Горохівської сільської ради Миколаївської області та житлового будинку по АДРЕСА_1 . Він є єдиним спадкоємцем померлого. Постійно проживав у м. Херсоні. У зв`язку з повномасштабним вторгненням в Україну збройних сил російської федерації та окупацією Снігурівської територіальної громади та м. Херсону, був позбавлений можливості звернутися з заявою про прийняття спадщини у строк, встановлений законодавством. Державний нотаріус Снігурівської державної нотаріальної контори Ю. Коваль відмовила йому у видачі свідоцтва про право на спадщину з тих підстав, що він не був зареєстрований за однією адресою зі спадкодавцем на час його смерті та пропустив визначений законом строк на звернення з заявою про прийняття спадщини.

Посилаючись на призупинення діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування Снігурівської територіальної громади у зв`язку з широкомасштабним вторгненням російської федерації на територію України 24 лютого 2022 року та з окупацією територій Снігурівського району Миколаївської області та м. Херсон, а також веденням активних бойових дій на вказаних територіях, позивач просив визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю у два місяці.

Ухвалою Снігурівського районного суду Миколаївської області від 06 грудня 2023 року до участі у справі в якості відповідача залучено ОСОБА_2 , яка на час смерті ОСОБА_3 була зареєстрована за однією з ним адресою - АДРЕСА_2 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Снігурівського районного суду Миколаївської області від 17 січня 2024 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення мотивоване тим, що на час смерті спадкодавця за однією з ним адресою була зареєстрована його дружина - ОСОБА_2 , яка заяви про відмову від спадщини не подавала, отже вважається такою, що фактично прийняла спадщину.

Крім цього суд посилався на недоведеність факту проживання позивача за однією адресою зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та на недоведеність поважності причин пропуску строку на прийняття спадщини.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , діючи через свого представника - адвоката Бусахіна О.С., посилаючись на незаконність, необґрунтованість рішення суду першої інстанції, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Узагальнені доводи апеляційної скарги

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач ОСОБА_1 з 2016 року постійно мешкає в м. Херсоні.

Згідно наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22 грудня 2022 року «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велись) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією», Снігурівська ОТГ з 13 березня 2022 року по 11 листопада 2022 року, а м. Херсон з 01 березня 2022 року по 11 листопада 2022 року були визначені як території, на яких велися активні бойові дії.

Після деокупації м. Херсона позивач не мав можливості виїхати з міста оскільки воно перебувало і перебуває під постійними обстрілами, тому знайти транспорт для виїзду було неможливо, коштів за які можливо було б виїхати щоб подати заяву про прийняття спадщини, у позивача не було.

У зв`язку з перебуванням у складі ТРО м. Херсон позивач під час окупації потрапив до російського полону, де зазнав важких тортур, що негативно вплинуло на його психічний стан.

Узагальнені доводи інших учасників

Державний нотаріус Снігурівської державної нотаріальної контори Ю.Коваль подала заяву про розгляд справи у її відсутності, своєї думки щодо позову не висловила.

Горохівська сільська військова адміністрація правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалася.

Відповідачка ОСОБА_2 про час та місце слухання справи повідомлялася належним чином і судом першої і судом апеляційної інстанції. Проте, направлені на її адресу судові повістки поверталися до суду з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою. Судом апеляційної інстанції ОСОБА_2 про слухання справи об 11 годині 03 квітня 2024 року повідомлена шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі «Судова влада України».

2.Мотивувальна частина

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлені судом першої інстанції обставини справи

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 .

Після його смерті відкрилась спадщина, яка складається з земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,997 га, розташованої в межах території Горохівської сільської ради Миколаївської області та житлового будинку по АДРЕСА_1 .

Згідно довідки Горохівської сільської ради від 04 грудня 2023 року ОСОБА_3 був зареєстрований та проживав по день смерті у будинку АДРЕСА_2 . Разом з ним з 13 квітня 2017 року за цією адресою проживала дружина - ОСОБА_2 .

Як вбачається з довідки Горохівської сільської військової адміністрації Баштанського району Миколаївської області від 03 січня 2024 року ОСОБА_2 за місцем реєстрації не проживає.

Позивач ОСОБА_1 є сином померлого.

Проте, державний нотаріус Снігурівської державної нотаріальної контори Ю. Коваль відмовила йому у видачі свідоцтва про право на спадщину з тих підстав, що він не був зареєстрований за однією адресою зі спадкодавцем на час його смерті та пропустив визначений законом строк на звернення з заявою про прийняття спадщини.

Позиція апеляційного суду

Згідно частини першої1 статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

На підставі частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до пункту 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" № 7 від 30.05.2008 року особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Згідно зазначеної вище Постанови Пленуму Верховного Суду України поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

За змістом статей 1268, 1269 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину має подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини.

Обґрунтовуючи поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини, позивач посилається на те, що з 24 лютого 2022 року в Україні введено режим воєнного стану, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Режим воєнного стану триває і до цього часу. На території України ведуться активні бойові дії.

З 13 березня 2022 року по 11 листопада 2022 року Снігурівська ОТГ, а з 01 березня 2022 року по 11 листопада 2022 року м. Херсон, були визначені як території, на яких ведуться (велись) бойові дії або тимчасово окуповані російською федерацією (наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22 грудня 2022 року).

З цих підстав громадяни України були позбавлені можливості в повній мірі реалізовувати свої права, передбачені законом.

Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги за законом та мав намір прийняти спадщину.

Оскільки спадкодавець помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , то шестимісячний строк для звернення за прийняттям спадщини спливав 25 травня 2023 року.

Проте, Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан.

Станом на 15.01.2023 року була чинною постанова Кабінету Міністрів України "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану" №164 від 28.02.2022 року (в редакції із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 719 від 24.06.2022), згідно з пунктом 3 вказаної постанови перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці.

09.05.2023 року постановою Кабінету Міністрів України №469 зазначену вище норму виключено, тобто, повернуто шестимісячний строк для прийняття спадщини.

У судовій практиці широко застосовується принцип легітимних очікувань, що ґрунтується на низці конституційних положень, які гарантують захист права власності (стаття 41 Конституції України) та передбачуваність (прогнозованість) законодавства, яким визначаються обмежувальні заходи (статті 22, 57, 58, 94 та 152 Конституції України). Правовим підґрунтям для виникнення в особи легітимного очікування можуть бути: норми права (законодавство), судова практика, акт індивідуальної дії, конкретне судове рішення, що набуло законної сили, або умови договору.

Верховним судом в постанові по справі № 580/1300/22 від 18.01.2023 року було роз`яснено, що "69. Крім того, у Рішенні Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020 вказано, що юридичну визначеність слід розуміти через такі її складові елементи: чіткість, зрозумілість, однозначність норм права; право особи у своїх діях розраховувати на розумну та передбачувану стабільність існуючого законодавства та можливість передбачати наслідки застосування норм права (легітимні очікування). 70. У Рішенні Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020 також зазначено, що кожна особа залежно від обставин повинна мати можливість орієнтуватися в тому, яка саме норма права застосовується у певному випадку, та мати чітке розуміння щодо настання конкретних юридичних наслідків у відповідних правовідносинах з огляду на розумну та передбачувану стабільність норм права. 75. Також колегія суддів зазначає, що поняття "легітимні очікування", головним чином походять від англійського терміну "legitimate expectations" як розумні, небезпідставні або обґрунтовані очікування. У юридичній практиці зазначений термін також має такі альтернативні назви як правомірні, законні, розумні або виправдані сподівання. 76. Принцип легітимних очікувань широко застосовується у судовій практиці та ґрунтується на низці конституційних положень, які гарантують захист права власності (стаття 41 Конституції України) та передбачуваність (прогнозованість) законодавства, яким визначаються обмежувальні заходи (статті 22, 57, 58, 94 та 152 Конституції України). Реалізація принципу легітимних очікувань полягає у досягненні бажаного результату шляхом вчинення правомірних дій з огляду на заздалегідь передбачені ймовірні наслідки; втілення легітимних очікувань унеможливлюється, зокрема, у випадку, коли особа не може досягнути прогнозованого результату внаслідок зміни правової основи у такі строки, що не є розумними та обґрунтованими. 79. Правовим підґрунтям для виникнення в особи легітимного очікування можуть бути: норми права (законодавство), судова практика, акт індивідуальної дії, конкретне судове рішення, що набуло законної сили, або умови договору; відсутність у законі приписів щодо певного права, яке однак, слідує із загальних конституційних принципів або природного права, або відсутність закону, який визначає механізм реалізації такого права, не може свідчити про відсутність правового підґрунтя для виникнення в особи легітимного очікування щодо реалізації такого права.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Законодавство України не містить вичерпного переліку поважних причин пропуску строку на прийняття спадщини, а також чітко не вказує які причини є поважними.

Колегія суддів вважає за доцільне урахувати те, що після введення в Україні з 24 лютого 2022 року воєнного стану, реалізація права на спадкування ускладнилася через масову евакуацію громадян, відключення державних реєстрів, проблем зі зв`язком та транспортом, загрозою ракетних ударів, частим та тривалим вимкненням світла.

При цьому, факт пропуску строку для прийняття спадщини не може бути підставою для усунення від спадкування.

З пояснень представника заявника - адвоката Бусахіна О.С. у судовому засіданні суду апеляційної інстанції вбачається, що відповідачка ОСОБА_2 з початком воєнних дій російської федерації на території України виїхала до російської федерації.

Довідкою Горохівської сільської військової адміністрації Баштанського району Миколаївської області від 03 січня 2024 року підтверджується, що ОСОБА_2 за зареєстрованим місцем проживання відсутня.

Інформації про те, що протягом 2021-2024 років ОСОБА_2 зверталася до нотаріальної контори за оформленням прийнятої спадщини матеріали справи не містять.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що зазначені вище обставини, пов`язані із введенням воєнного стану в державі у поєднанні з непередбачуваністю існуючого законодавства, свідчать про поважність причин пропуску позивачем строку для прийняття спадщини, які, в свою чергу, не залежали від волі позивача та пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця при поданні заяви про прийняття спадщини, а отже, наявні підстави для ефективного захисту прав та інтересів позивача шляхом надання йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником, адвокатом Бусахіним Олександром Сергійовичем задовольнити.

Рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 17 січня 2024 року скасувати.

Позов ОСОБА_1 до Горохівської сільської військової адміністрації Баштанського району Миколаївської області, ОСОБА_2 , третя особа - Снігурівська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк тривалістю два місяці, з дня набрання законної сили цим судовим рішенням, для подання заяви про прийняття спадщини за законом, яка відкрилася після смерті батька - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, але за наявності підстав, передбачених статтею 389 ЦПК, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий Н.О.Тищук

Судді: Т.В.Крамаренко

В.І.Темнікова

---------------------------------

Повну постанову складено 04 квітня 2024 року