Ухвала

від 03.04.2024 по справі 925/94/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

"03" квітня 2024 р. Справа№ 925/94/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Козир Т.П.

Мальченко А.О.

секретар судового засідання Мельничук О.С.

за участю представників сторін

від позивача - Прокопчук А.П.,

від відповідача 1 - Сучило А.О.,

від відповідача 2 - не з`явились,

розглянувши матеріали заяви

Фізичної особи-підприємця Крупенка Миколи Павловича

про перегляд постанови Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2023 року за нововиявленими обставинами в межах розгляду апеляційної скарги Черкаської міської ради

на рішення Господарського суду Черкаської області від 18.08.2022 (повний текст складено 19.09.2022)

у справі №925/94/22 (суддя Кучеренко О.І.)

За позовом Черкаської міської ради

до:

1. Фізичної особи-підприємця Крупенка Миколи Павловича

2. Державного реєстратора комунального підприємства "Реєстраційний-Центр" Каленчука Микити Андрійовича

про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно та припинення права власності на нерухоме майно, -

ВСТАНОВИВ:

У 2022 році Черкаська міська рада звернулася до Господарського суду Черкаської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Крупенка Миколи Павловича та Державного реєстратора комунального підприємства "Реєстраційний-Центр" Каленчука Микити Андрійовича про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора комунального підприємства "Реєстраційний - центр" Каленчука Микити Андрійовича від 10.05.2019 року індексний номер: 467935551 про державну реєстрацію за Крупенко Миколою Павловичем права власності на об`єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю, загальною площею 47, 2 кв.м., розташованого за адресою: Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Благовісна, 302, припинивши право власності, на вказане нерухоме майно.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 18.08.2022 року у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погодившись із зазначеними рішенням, Черкаська міська рада звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 18.08.2022 року та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2023 року апеляційну скаргу Черкаської міської ради на рішення Господарського суду Черкаської області від 18.08.2022 року у справі №925/94/22 задоволено, рішення Господарського суду Черкаської області від 18.08.2022 року у справі № 925/94/22 скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора комунального підприємства "Реєстраційний-Центр" Каленчука Микити Андрійовича від 10.05.2019 індексний номер: 467935551 про державну реєстрацію за Крупенко Миколою Павловичем права власності на об`єкт нерухомого майна нежитлову будівлю, загальною площею 47,2 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Присуджено до з Фізичної особи-підприємця Крупенка Миколи Павловича на користь Черкаської міської ради судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1 240 грн 50 коп., та з Державного реєстратора комунального підприємства "Реєстраційний-Центр" Каленчука Микити Андрійовича на користь Черкаської міської ради судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1 240 грн 50 коп., а також з Фізичної особи-підприємця Крупенка Миколи Павловича на користь Черкаської міської ради судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1860 грн 75 коп. та з Державного реєстратора комунального підприємства "Реєстраційний-Центр" Каленчука Микити Андрійовича на користь Черкаської міської ради судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1860 грн 75 коп.

16.02.2024 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Фізичної особи-підприємця Крупенка Миколи Павловича надійшла заява про перегляд постанови Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2023 року за нововиявленими обставинами.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 16.02.2024 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді ОСОБА_2, Мальченко А.О.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2024 року, у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_2 у відставку, сформовано для розгляду справи №925/94/22 колегію суддів у складі головуючого судді: Агрикової О.В., суддів: Козир Т.П., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2024 року встановлювався строк для усунення недоліків, а саме не більше десяти днів з дня отримання копії ухвали апелянту усунути недоліки шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 1860 грн. 75 коп.

29.02.2024 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Фізичної особи-підприємця Крупенка Миколи Павловича надійшла заява на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду з доказами сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.03.2024 року відкрито провадження за заявою Фізичної особи-підприємця Крупенка Миколи Павловича про перегляд постанови Північного апеляційного господарського суд від 18.08.2022 року за нововиявленими обставинами у справі №925/94/22, розгляд заяви призначено на 03.04.2024 року.

18.03.2024 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярія) Північного апеляційного господарського суду від Черкаської міської ради, позивача у справі, надійшов відзив на заяву Фізичної особи-підприємця Крупенка Миколи Павловича про перегляд постанови Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2023 року за нововиявленими обставинами.

25.03.2024 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярія) Північного апеляційного господарського суду від Черкаської міської ради, позивача у справі, надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.03.2024 року клопотання Черкаської міської ради про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.

В судовому засіданні 03.04.2024 року представник відповідача 1 надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, підтримав заяву про перегляд постанови за нововиявленими обставинами. Представник позивача надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, заперечував проти заяви про перегляд постанови за нововиявленими обставинами. Представник відповідача 2 в судове засідання не з`явився, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 12, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Як було зазначено вище, рішенням Господарського суду Черкаської області від 18.08.2022 року у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що спірний об`єкт, який розташований на земельній ділянці позивача є тимчасовою спорудою і не є нерухомим майном. При цьому матеріали справи свідчать, що відповідач 1 набув у власність спірний об`єкт (торговий павільйон) згідно з нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу, який є чинним на час розгляду вказаної справи та не оспорюється позивачем. Окрім того місцевий господарський суд встановив, що позивачем не доведено, що при задоволенні позову відбудеться відновлення його права зазначеним у позові способом захисту.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2023 року апеляційну скаргу Черкаської міської ради на рішення Господарського суду Черкаської області від 18.08.2022 року у справі №925/94/22 задоволено, рішення Господарського суду Черкаської області від 18.08.2022 року у справі № 925/94/22 скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора комунального підприємства "Реєстраційний-Центр" Каленчука Микити Андрійовича від 10.05.2019 індексний номер: 467935551 про державну реєстрацію за Крупенко Миколою Павловичем права власності на об`єкт нерухомого майна нежитлову будівлю, загальною площею 47,2 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Присуджено до з Фізичної особи-підприємця Крупенка Миколи Павловича на користь Черкаської міської ради судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1 240 грн 50 коп., та з Державного реєстратора комунального підприємства "Реєстраційний-Центр" Каленчука Микити Андрійовича на користь Черкаської міської ради судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1 240 грн 50 коп., а також з Фізичної особи-підприємця Крупенка Миколи Павловича на користь Черкаської міської ради судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1860 грн 75 коп. та з Державного реєстратора комунального підприємства "Реєстраційний-Центр" Каленчука Микити Андрійовича на користь Черкаської міської ради судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1860 грн 75 коп.

Постанова апеляційної інстанції була мотивована тим, що куплений ФОП Крупенком М.П. у 2004 році об`єкт являв собою торгівельний алюмінієвий павільйон площею 34.02 кв.м., а не капітальну споруду. У цій частині апеляційній суд також відмітив, що відповідно до укладеного між Черкаською міськрадою та ФОП Крупенком М.П договору оренди земельної ділянки така ділянка передавалася в користування саме під розміщення торгового павільйону. Крім цього, апеляційний господарський суд вказав, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо спірного об`єкта "нерухомого" майна держреєстратору Каленчуку М.А. для здійснення реєстрації права власності на будівлю торговельного павільйону надавався договір купівлі-продажу 2004 року і технічний паспорт серія та номер 01-12-04-19 від 12.04.2019 року. Проте, згідно із згаданим технічним паспортом загальна площа об`єкта становила вже 47,2 кв.м., хоча матеріали справи не містять документів, які б підтверджували наявність дозвільної документації для здійснення ФОП Крупенком М.П. будівельних робіт або реконструкції придбаного об`єкта. Також, суд апеляційної інстанції встановив, що наказ про присвоєння відповідної адреси спірному об`єкту був прийнятий лише 25.06.2019 року, тобто вже після проведення державної реєстрації (10.05.2019 року), а відтак на момент спірної реєстрації згадане майно взагалі не мало адреси. Отже судом апеляційної інстанції встановлено, що держреєстратором Каленчуком М.А. оспорюване рішення було прийнято із порушенням законодавчих вимог, оскільки надані Відповідачем-1 документи для проведення державної реєстрації, не підтверджували набуття ним права власності на зареєстрований об`єкт та не відповідали переліку, зазначеному у пункті 41 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Так, державна реєстрація права власності держреєстратором проведена за відсутності, зокрема: документів, що підтверджують присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси; дозвільних документів на будівництво, документів на підтвердження прийняття об`єкта в експлуатацію, а тому є неправомірною.

Отже, приймаючи постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2023 року, апеляційний суд встановив, що ФОП Крупенком М.П.для проведення державної реєстрації надано документи, які не підтверджували набуття ним права власності на зареєстрований об`єкт та не відповідали переліку, зазначеному у пункті 41 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

16.02.2024 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Фізичної особи-підприємця Крупенка Миколи Павловича надійшла заява про перегляд постанови Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2023 року за нововиявленими обставинами в якій останній просив скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2023 року по справі №925/94/22 та прийняте нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Зазначена заява обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції при ухваленні рішення зазначив, що ФОП Крупенком М.П. на час проведення оспорюваної реєстрації не було надано декларацію чи сертифікат на підтвердження прийняття в експлуатацію спірного об`єкта. При цьому, заявник вказує, що він зазначав в суді апеляційної інстанції про введення в експлуатацію спірного об`єкта ще попереднім власником. До вказаної заяви відповідач 1 додає акт №882 прийомки т/павільйона в експлуатацію від 04.08.1998 року, який було отримано на адвокатський запит здійснений в інтересах ТОВ «ФУДЧЕ», як теперішнього власника спірної будівлі, загальною площею 47,2 кв.м., розташованої за адресою Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Благовісна, 302, з метою встановлення всіх обставин на якій підставі об`єкт нерухомого майна належав та експлуатувався попереднім власником ДП «Косарський спиртовий завод». Відповідно до зазначеного акту, комісія, яка була створена згідно з рішенням міськвиконкому від 18.02.1997 року №62 провела обстеження т/павільйону на відповідність архітектурно-будівельного та технічним вимогам і цим актом прийняла в експлуатацію торгівельний павільйон. Що на думку заявника свідчить про те, що спірний торгівельний павільйон не є самочинно збудованим. Окрім цього, заявник звертає увагу, що на момент ухвалення постанови Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2023 року, він вже не являвся власником спірного об`єкта, що підтверджується з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №356664115 від 15.09.2023 року, в якій зазначено, що станом на 21.02.2023 року державна реєстрація права власності на спірний об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер 1826088571101) - нежитлова будівля з прибудовою літ. А, а, загальна площа 47,2 кв.м., навіс літ. Б, що розташована за адресою Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Благовісна, 302, була проведена за ТОВ «КРУПЕНКО» (після перейменування ТОВ «ФУДЧЕ»). Відповідно на думку заявника, ТОВ «КРУПЕНКО» (після перейменування ТОВ «ФУДЧЕ») мало бути залучено до справи №925/94/22, як належного відповідача справі, а ФОП Крупенко М.П. вже не являвся власником спірного майна.

Отже, враховуючи вагоме значення наведених вище обставин та отриманих заявником 02.02.2024 року документів, останній вважає за необхідне реалізувати своє право на подання заяви про перегляд постанови Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2023 року, дослідити акт №882 прийомки т/павільйона в експлуатацію від 04.08.1998 року та вирішити питання щодо належного відповідача по справі.

Колегія суддів, дослідивши заяву перегляд постанови Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2023 року у справі №925/94/22 за нововиявленими обставинами та наведені у ній доводи встановила наступне.

Згідно з частиною першою статті 320 Господарського процесуального кодексу України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 320 Господарського процесуального кодексу України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Нововиявлені обставини за своєю правовою природою є матеріально-правовими фактами, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не були та не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність цих обставин для розгляду справи (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). За відсутності принаймні однієї з цих ознак обставини не можуть вважатися нововиявленими та, відповідно, бути підставою для перегляду прийнятого у справі судового рішення. Суд звертається до власної правової позиції, викладеної Верховним Судом у постановах від 03.04.2018 у справі № 910/6052/16, від 07.08.2018 у справі № 915/1708/14, про які зазначає відповідач у касаційній скарзі.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 року у справі № 19/5009/1481/11 та у постанові Верховного Суду від 01.10.2019 року у справі № 916/1228/18.

Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Також не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. Не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом у разі виконання вимог процесуального закону (відповідну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 14.05.2019 року у справі № 905/1502/15, від 10.03.2020 року у справі №910/10784/18).

Таким чином, господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, якщо ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. При цьому, результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, та встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору.

Вирішення питання, чи вірно судом надано оцінку певним доказам, належить до компетенції судів вищих інстанцій, та не може бути вирішено в рамках розгляду заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 19.03.2019 року у справі №910/17944/15).

Як вже було зазначено вище, звертаючись до суду апеляційної інстанції із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови, відповідач вказує, що дізнався про існування акту №882 прийомки т/павільйона в експлуатацію від 04.08.1998 року 02.02.2024 року, отриманий на адвокатський запит.

Колегія суддів звертає увагу, що до заяви не долучено будь-яких доказів отримання відповідачем 1 відповідного акту 02.02.2024 року, як і не надано відповідних адвокатських запитів на підставі, яких було отримано акт №882 прийомки т/павільйона в експлуатацію від 04.08.1998 року.

При цьому, колегія суддів підкреслює, що заявник в своїй заяві вказує про те, що ним зазначалось під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції про введення в експлуатацію спірного об`єкта, що на думку колегії суддів говорить про обізнаність відповідача 1 про існування акту №882 прийомки т/павільйона в експлуатацію від 04.08.1998 року.

З наведеного випливає, що виявлення відповідних відомостей вже після прийняття остаточного судового рішення у даній справі (постанови Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2023 року) було наслідком виключно суб`єктивних дій (бездіяльності) відповідача 1, який не був позбавлений можливості з`ясувати такі обставини у будь-який момент до вирішення судом спору у даній справі, а отже не відповідають визначеним процесуальним законом ознакам нововиявлених обставин.

Отже, дії відповідача 1 спрямовані на переоцінку доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи щодо обставин здійснення внеску, за допомогою подання нових доказів, оцінка яким не надавалася, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Наведене не може бути підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами відповідно до ч. 4 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, наданий заявником акт №882 прийомки т/павільйона в експлуатацію від 04.08.1998 року є лише новим, несвоєчасно поданим доказом, а тому не може вважатися нововиявленою обставиною у даній справі.

В свою чергу, не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що зі змісту акту №882 прийомки т/павільйона в експлуатацію від 04.08.1998 року вбачається, що в ньому йдеться мова про торговий павільйон площею 36,0 кв.м., в той час, як у даній справі спір стосується об`єкту площею 47,2 кв.м.

Також, колегія суддів звертає увагу, що заявник в своїй заяві вказує, що наданий ним акт №882 прийомки т/павільйона в експлуатацію від 04.08.1998 року свідчить про те, що спірний торгівельний павільйон не є самочинно збудованим об`єктом.

Однак, як вбачається зі змісту постанови Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2023 року у даній справі, апеляційний суд не робив будь-якого висновку, що спірний об`єкт є самочинно збудованим.

Натомість, постанова апеляційної інстанції обґрунтована тим, що ФОП Крупенком М.П. для проведення державної реєстрації надано документи, які не підтверджували набуття ним права власності на зареєстрований об`єкт та не відповідали переліку, зазначеному у пункті 41 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відтак, наданий заявником акт №882 прийомки т/павільйона в експлуатацію від 04.08.1998 року, ніяким чином не спростовує висновку апеляційного суду щодо не подання відповідачем 1 саме для проведення державної реєстрації документів, зазначених у пункті 41 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Таким чином, зазначений документ не може бути доказом, який підтверджує нововиявлені обставини.

Щодо доводів заявника про вирішення питання щодо належного відповідача у справі колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з наданої заявником інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №356664115 від 15.09.2023 року, 21.20.2023 року здійснено реєстрацію права власності на вказаний об`єкт за ТОВ «КРУПЕНКО», та вказано, що відомості внесено до реєстру 24.02.2023 року.

В той час, постанова Північного апеляційного господарського суду у справі №925/94/22 прийнята 22.02.2023 року.

Окрім цього, колегія суддів звертає увагу, що в будь-якому випадку питання заміни боржника у справі не може бути підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами та регулюється нормами чинного процесуального кодексу.

Також, колегія суддів вважає за доцільне звернути увагу, що відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно приписів частини 1 статті 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України. Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов`язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Відповідно до статті 6 Конвенції детально описує процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі при розгляді цивільного позову в національному суді, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Як роз`яснив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.12.2003 року зі справи «Рябих проти Росії», принцип правової визначеності (певності) включає й дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності судового рішення. Остання засада означає, що жодна сторона не має права ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише заради повторного судового розгляду і ухвалення нового рішення у справі.

У рішенні від 25.07.2002 року у справі «Совтрансавто-Холдинг» проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

У рішенні у справі "Праведная проти Росії" від 18 листопада 2004 року зазначається, що процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним.

Приписами статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Таким чином, вирішуючи правову колізію, яка наявна у спорі, колегія суддів повинна опиратися не тільки на юридичні обґрунтування у конкретних справах, а перш за все на базовий правовий принцип правової визначеності, та прийняти таке рішення, яке буде найбільш очевидним та передбачуваним для учасників цивільного обороту в Україні.

Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред`явлення нової позовної вимоги або інших вимог на стадії виконання судового рішення.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду від 14.02.2018 року №147/325/13-ц.

Відповідно до пункту 1 частини 3 та частини 4 статті 325 Господарського процесуального кодексу України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі. У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими обставинами суд постановляє ухвалу.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заява Фізичної особи-підприємця Крупенка Миколи Павловича про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2023 року у справі №925/94/22 не підлягає задоволенню, у зв`язку із чим вказана постанова залишається в силі.

Керуючись ст.ст. 234, 235, 269, 281, 320, 321, 325 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Крупенка Миколи Павловича про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2023 року у справі № 925/94/22.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2023 року у справі № 925/94/22 залишити без змін.

3. Матеріали справи №925/94/22 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена до Верховного суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287-289 ГПК України.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді Т.П. Козир

А.О. Мальченко