Ухвала

від 02.04.2024 по справі 910/9305/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

"02" квітня 2024 р. Справа№ 910/9305/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Михальської Ю.Б.

Іоннікової І.А.

секретарі судового засідання Кузьменко А.В.

за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 02.04.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвали Господарського суду міста Києва

від 07.02.2024 (повний текст складено 09.02.2024)

у справі № 910/9305/23 (суддя Чебикіна С.О.)

за позовом ОСОБА_1

до Хмельницької обласної державної адміністрації (Хмельницька обласна військова адміністрація)

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Релігійна організація "Релігійна громада Нетішинської міської територіальної

громади Собору Ікони Божої матері "Неопалима Купина" Української

Православної Церкви

про визнання протиправним та скасування розпорядження

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2024 у справі № 910/9305/23 заяву ОСОБА_1 про зміну предмету позову з доданими до неї документами повернути без розгляду.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить скасувати оскаржувану ухвалу, заяву про зміну предмета позову від 12.01.2024 у справі № 910/9305/23 задовольнити та направити матеріали справи №910/9305/23 до Господарського суду міста Києва для подальшого розгляду.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді від 21.02.2024 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Тищенко А.І., суддів: Михальської Ю.Б., Коробенка Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/9305/23. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.02.2024 у справі №910/9305/23 до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

29.02.2024 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/9305/23.

Розпорядженням Керівника апарату від 04.03.2024 №09.1-08/970/24 у зв`язку із перебуванням судді Коробенка Г.П., який не є головуючим суддею, у відпустці, відповідно до підпунктів 2.3.25., 2.3.49. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/9305/23.

Згідно з протоколу передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді від 04.03.2024 справу №910/9305/23 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Тищенко А.І., судді: Михальська Ю.Б., Іоннікова І.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.02.2024, справу №910/9305/23 призначено до розгляду на 02.04.2024.

Відповідно до статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Підстави для відводу (самовідводу) суддів визначено статтями 35, 36 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи.

За змістом частин 1-3 статті 32 Господарського процесуального кодексу України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ. Справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов`язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою суддя-доповідач. Персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду.

Відповідно до пп. 17.4 п. 17 перехідних положень ГПК України в редакції з 15.12.2017, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється: до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, але не довше, ніж три місяці з дня набрання чинності цією редакцією Кодексу, - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Самовідвід - особиста заява судді про усунення себе від участі у розгляді даної справи. Заявлення самовідводу є обов`язком судді, який він має виконати, як тільки йому стають відомі обставини, що є підставою для відводу, зазначені у ч. 1 коментованої статті.

Форми заявлення самовідводу судді процесуальним законом не передбачені.

У судовому засіданні 02.04.2023 колегією суддів заявлено про самовідвід від розгляду справи №910/9305/23, виходячи з наступного.

Згідно з частинами 1 - 3 статті 6 Господарського процесуального кодексу України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до господарського суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів.

Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).

Згідно з частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

За змістом підпункту 17.4 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи такі дії, як визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи, вчиняються в такому порядку:

- до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, але не довше, ніж три місяці з дня набрання чинності цією редакцією Кодексу, - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу;

- після приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, встановленими цією редакцією Кодексу.

Рішенням Ради суддів України було затверджене Положення про автоматизовану систему документообігу суду, яке визначає порядок функціонування автоматизованої системи документообігу в судах (у тому числі місцевих та апеляційних господарських судах), яка забезпечує, зокрема об`єктивний та неупереджений розподіл судових справ між суддями з додержанням принципів випадковості та в хронологічному порядку надходження судових справ, з урахуванням завантаженості кожного судді (збалансованого навантаження) (пункти 1.3.1, 1.4.3 цього Положення).

Відповідно до частини 19 статті 32 Господарського процесуального кодексу України особливості розподілу судових справ встановлюються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до пункту 2 § 2 "Прикінцеві положення" розділу 4 Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи здійснюються поетапно.

Окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

17 серпня 2021 року Вища рада правосуддя рішенням № 1845/0/15-21 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Вища рада правосуддя рішенням № 83/0/15-22 від 25 січня 2022 року затвердила зміни до "Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи", якими це Положення було доповнене новим розділом IV "Особливості автоматизованого розподілу судових справ", а також було доручено Державній судовій адміністрації України забезпечити приведення автоматизованого розподілу судових справ у судах у відповідність до затверджених змін до 01 березня 2022 року.

Вища рада правосуддя рішенням № 166/0/15-22 від 22 лютого 2022 року внесла зміни до свого рішення № 83/0/15-22 від 25 січня 2022 року, згідно з якими, зокрема, зазначила про необхідність Державній судовій адміністрації України, Київському апеляційному суду, Верховному Суду до 15 березня 2022 року забезпечити приведення автоматизованого розподілу судових справ у судах у відповідність до затверджених змін. Також було визначено, що порядок роботи автоматизованої системи документообігу суду визначається Положенням, яке затверджується Радою суддів України та застосовується в частині, що не суперечить Положенню про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженому рішенням Вищої ради правосуддя № 1845/0/15-21 від 17 серпня 2021 року.

Відповідно до підпункту 6 пункту 56 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" в період дії надзвичайного чи воєнного стану та протягом 30 днів після дня його скасування (припинення) і за умови відсутності повноважного складу Вищої ради правосуддя, визначеного статтею 131 Конституції України, Голова Верховного Суду або особа, яка виконує повноваження Голови Верховного Суду, затверджує Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положення, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), а також затверджує внесення змін до зазначених документів.

Голова Верховного Суду, відповідно до підпункту 6 пункту 56 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів", з метою забезпечення належної діяльності судів під час воєнного стану прийняв рішення про відтермінування набрання чинності змінами до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (в частині визначення особливостей автоматизованого розподілу судових справ), внесеними рішеннями Вищої ради правосуддя № 83/0/15-22 від 25 січня 2022 року та № 166/0/15-22 від 22 лютого 2022 року, а саме: - до 01 червня 2022 року (рішення Голови Верховного Суду № 1/0/49-22 від 24 березня 2022 року); - до 01 вересня 2022 року (рішення Голови Верховного Суду № 129/0/149-22 від 10 травня 2022 року); - до 01 грудня 2022 року (рішення Голови Верховного Суду № 403/0/149-22 від 24 серпня 2022 року); - до 01 березня 2023 року (рішення Голови Верховного Суду № 525/0/149-22 від 16 листопада 2022 року).

Крім того, Вища рада правосуддя рішенням № 162/0/15-23 від 28 лютого 2023 року відтермінувала набрання чинності нормами розділу IV Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи до внесення змін до цього Положення та доопрацювання програмного забезпечення автоматизованої системи документообігу.

З огляду на викладене, враховуючи те, що розділ IV Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, в якому визначені особливості автоматизованого розподілу судових справ, не набрав чинності, у вирішенні питань, пов`язаних з автоматизованим розподілом судових справ, слід керуватися положеннями статей 6, 32 та підпункту 17.4 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, а також правилами здійснення автоматизованого розподілу судових справи, визначеними у Положенні про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженому рішенням Ради суддів України № 30 від 26 листопада 2010 року, (далі по тексту - Положення).

Відповідно до підпункту 2.3.10 пункту 2.3 Положення збори суддів відповідного суду мають право запроваджувати спеціалізацію суддів з розгляду конкретних категорій судових справ. Спеціалізація суддів визначається із розрахунку розподілу не менше двох суддів на одну спеціалізацію.

Підпунктом 2.3.20 пункту 2.3 Положення передбачено, що автоматизований розподіл судових справ між суддями (колегіями суддів) здійснюється з урахуванням спеціалізації суддів.

Згідно із підпунктом 2.3.23 пункту 2.3 Положення якщо судова справа підлягає розгляду (перегляду) колегією суддів, при автоматизованому розподілі судових справ автоматизованою системою в місцевому суді визначається головуючий суддя, а в судах апеляційної та касаційної інстанцій - суддя-доповідач із числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Хмельницької обласної державної адміністрації (Хмельницька обласна військова адміністрація), 3-я особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Релігійна організація "Релігійна громада Нетішинської міської територіальної громади Собору Ікони Божої матері "Неопалима Купина" Української Православної Церкви про визнання протиправним та скасування розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації (Хмельницька обласна військова адміністрація) № 360/2023-р від 11.05.2023 року "Про реєстрацію статуту Релігійної організації "Релігійна громада Нетішинської міської територіальної громади Собору Ікони Божої матері "Неопалима Купина" Української Православної Церкви (Православної Церкви України)" у новій редакції на підставі ст. ст. 12, 14, 15 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" та ст. ст. 2, 3, 25, 37, 43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації".

У подальшому позивачем до Господарського суду міста Києва було подано заяву про зміну предмету позову, зокрема ОСОБА_1 , окрім первісної позовної вимоги просив суд визнати незаконною проведену державним реєстратором Департаменту інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької обласної державної адміністрації Чайковською Іриною Сергіївною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державну реєстрацію (реєстраційну дію/запис) змін до відомостей про юридичну особу релігійну організацію «Релігійна громада Української Православної Церкви Собору Ікони Божої Матері "Неопалима Купина"» (ідентифікаційний код 36569899) № 1006721070006000421 від 02.06.2023 о 09:26:53, та зобов`язати Департамент інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької обласної державної адміністрації скасувати державну реєстрацію (реєстраційну дію/запис) №1006721070006000421 від 02.06.2023.

15.01.2024 року позивачем до Господарського суду міста Києва подано заяву про зміну предмету позову від 12.01.2024 року

Разом із заявою про зміну предмету позову від 12.01.2024 року позивач долучив позовну заяву у новій редакції, у якій просить суд визнати:

протиправним і скасувати розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації № 360/2023-р від 11.05.2023 року;

незаконною та скасувати проведену державним реєстратором Департаменту інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької обласної державної адміністрації Чайковською Іриною Сергіївною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань державну реєстрацію (реєстраційну дію/запис) змін до відомостей про юридичну особу релігійну організацію «Релігійна громада Української Православної Церкви Церкви Собору Ікони Божої Матері "Неопалима Купина"» (ідентифікаційний код 36569899) №1006721070006000421 від 02.06.2023 о 09:26:53;

- недійсним статут релігійної організації у новій редакції

Обставинами, якими позивач обґрунтовує зміну предмет позову є незгода з рішенням загальних зборів членів Релігійної громади, оформлених протоколом № 1 від 09.04.2023, на підставі якого було прийнято статут у новій редакції, оскільки, на його думку, воно прийняте з порушенням вимог чинного законодавства особами, які не мали права його приймати, всупереч раніше прийнятому на загальних парафіяльних зборах релігійної громади рішенню.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами (положеннями). Релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об`єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об`єднання представляються своїми центрами (управліннями). На інші організації, утворені за релігійною ознакою, дія цього Закону не поширюється.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» релігійна організація визнається юридичною особою з дня її державної реєстрації. Релігійна організація як юридична особа користується правами і несе обов`язки відповідно до чинного законодавства і свого статуту (положення).

Положеннями пунктів 3, 4 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів, справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах.

Частиною 3 статті 167 Господарського кодексу України визначено, що корпоративними є такі відносини, що виникають із корпоративних прав. У свою чергу, частина 1 статті 167 Господарського кодексу України до корпоративних відносить права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до Загального класифікатора спеціалізацій суддів та категорій справ справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин (код 207000000) включають в себе, зокрема, внесення оскарження рішень загальних зборів учасників товариств, органів управління (код 207010000).

Рішенням зборів суддів Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2018 затверджено персональну спеціалізацію суддів судових палат Північного апеляційного господарського суду.

Згідно вказаного рішення спеціалізацією суддів Тищенко А.І., Михальської Ю.Б., Іоннікової ІА., які входять до складу першої судової палати суду, є спори із земельних відносин та спори, що виникають при укладенні, зміні, розірванні, визнанні недійсними договорів та виконанні господарських зобов`язань та з інших підстав, спори пов`язані з ліквідацією юридичних осіб, спори у справах про оскарження рішень третейських судів.

Спори з корпоративних відносин є спеціалізацією суддів, які входять до складу другої судової палати Північного апеляційного господарського суду.

Оскільки правовідносини у даній справі пов`язані з корпоративними відносинами, а тому справа підлягає розгляду другою судовою палатою Північного апеляційного господарського суду і не відноситься до спеціалізації суддів даної судової колегії.

Враховуючи викладене, заява про самовідвід суддів Тищенко А.І., Михальської Ю.Б., Іоннікової І.А., від розгляду справи № 910/9305/23 підлягає задоволенню на підставі статті 35 Господарського процесуального кодексу України, матеріали справи № 910/9305/23 підлягають передачі для повторного автоматизованого розподілу в частині визначення нового складу колегії суддів відповідно до статті 32 ГПК України.

Керуючись статтями 35, 38, 234 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву головуючого судді Тищенко А.І., суддів Михальської Ю.Б., Іоннікової І.А. про самовідвід від розгляду справи № 910/9305/23 задовольнити.

2. Матеріали справи № 910/9305/23 передати для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді Ю.Б. Михальська

І.А. Іоннікова