Повістка

від 03.04.2024 по справі 908/3171/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 17/199/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2024 Справа № 908/3171/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Корсуна В.Л., при секретарі судового засідання Станіщук Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву КП Побутовик Запорізької міської ради за вих. від 25.03.24 про ухвалення додаткового рішення суду у справі № 908/3171/23

за позовною заявою: об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Народний, 69035, м. Запоріжжя, вул. Південноукраїнська, буд. 11

до відповідача-1: виконавчого комітету Запорізької міської ради, 69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206

до відповідача-2: територіальної громади міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, 69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206

до відповідача-3: комунального підприємства Побутовик Запорізької міської ради, 69035, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 31А

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-3: кооператив Фантазія, 69035, м. Запоріжжя вул. Південноукраїнська 11

про визнання протиправним та скасування рішення, витребування майна та скасування запису

Представники сторін:

від позивача: Комурзанов М.І., голова правління, витяг з ЄДР

від відповідача-1: не з`явився

від відповідача-2: не з`явився

від відповідача-3: Шаповалов А.В., ордер серія АР № 1166213 від 04.03.24

від третьої особи: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

У провадженні Господарського суду Запорізькій області перебувала справа №908/3171/23 за позовом об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Народний (далі ОСББ Народний) до виконавчого комітету Запорізької міської ради (надалі ВК ЗМР, відповідач-1), до територіальної громади міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради (далі ТГ м. Запоріжжя в особі ЗМР, відповідач-2) та до комунального підприємства Побутовик Запорізької міської ради (надалі КП Побутовик ЗМР, відповідач-3) за участі кооперативу Фантазія (3-тя особа) про:

- визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 402/7 від 23.09.19 Про передачу об`єктів права комунальної власності в господарське відділення комунальному підприємству Побутовик Запорізької міської ради в частині передачі частини приміщення № VI підвального поверху /літ. А-4/ по вул. Південноукраїнській, 11, площею 118,82 кв.м.;

- витребування у комунального підприємства Побутовик Запорізької міської ради та територіальної громади міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради та передати співвласникам багатоквартирного будинку в м. Запоріжжя, вул.. Українська, 11 на праві спільної сумісної власності частину приміщення № VI підвального поверху /літ. А-4/ по вул. Південноукраїнській, 11, площею 118,82 кв.м.;

- скасування запису в Державному реєстрі речових прав про інше речове право № 50139016 (спеціальний розділ) від 28.04.23 про реєстрацію іншого речового права: право господарського віддання за правокористувачем: комунальним підприємством Побутовик Запорізької міської ради , код ЄДРПОУ 13624954, на частину приміщення № VI підвального поверху площею 118,82 кв.м. за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Південноукраїнська, 11, приміщення VI.

20.03.24 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі № 908/3171/23, в задоволенні позову відмовлено.

25.03.24 на електронну адресу Господарського суду Запорізької області надійшла заява КП Побутовик Запорізької міської ради за вих. від 25.03.24 про ухвалення додаткового рішення суду по справі № 908/3171/23, в якій представник останнього просить суд ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з позивача на користь відповідача-3 суму судових витрат, що складає витрати на правничу допомогу у розмірі 26 500,00 грн., які понесені відповідачем-3 під час розгляду справи № 908/3171/23.

Витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.03.24 вказана вище заява передана на розгляд судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 26.03.24 судом заяву КП «Побутовик» ЗМР прийнято до розгляду у судовому засіданні з повідомленням сторін, судове засідання призначено на 03.04.24 о 12 год. 00 хв.

У судове засідання 03.04.24 представники відповідачів 1, 2 та третьої особи не з`явились, про причини неявки суд не повідомили. Про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

За приписами п.п. 3,4 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом 10 днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

За викладених обставин, суд вважає за можливе розглянути заяву за відсутності представників відповідачів 1, 2 та третьої особи.

В судовому засіданні 03.04.24 представник заявника (відповідача-3) підтримав заяву про ухвалення додаткового рішення та просив задовольнити її. Представник позивача заперечив проти задоволення заяви з підстав викладених у письмових запереченнях.

Розглянувши заяву КП Побутовик Запорізької міської ради за вих. від 25.03.24 про ухвалення додаткового рішення суду у справі № 908/3171/23, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 1 ст. 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, в т.ч., належать витрати на професійну правничу допомогу (ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.

За приписами ч. 1, 2 ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (1). У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (2).

Як свідчать матеріали цієї господарської справи, у відзиві було зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат.

В заяві про ухвалення додаткового рішення заявник просить стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 26 500,00 грн.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу відповідачем надано копії наступних документів:

-договору №0512/23 від 05.12.23 про надання правової допомоги, укладеного між Адвокатським бюро «Загорський та партнери» і КП «Побутовик» ЗМР;

- акту виконаних робіт №2712/23-1 від 27.12.23 на суму 11 000,00 грн (складання відзиву у справі №908/3171/23 4000,00 грн, участь у судових засіданнях 06.12.23, 19.12.23 по 2500,00 грн, складання заяви про залучення третьої осоюи 2000,00 грн);

- акту виконаних робіт №2503/24-1 від 25.03.24 на суму 15 500,00 грн (складання заперечень по справі 3000,00 грн, участь у судових засіданнях 16.01.24, 24.01.24, 05.02.24, 21.02.24, 05.03.24 по 2500,00 грн);

- рахунку-фактури № 2712/23-1 від 27.12.23 на суму 11 000,00 грн;

- рахунку-фактури №2503/24-1 від 25.03.24 на суму 15 500,00 грн.

Відповідно до п. 4.1. договору про надання правової допомоги, вартість наданих послуг та порядок і строки оплати гонорару Бюро Клієнтом обумовлюється додатковою угодою між сторонами після ознайомлення Бюро із суттю справи, її складністю та погодження з Клієнтом правової позиції і стратегії захисту.

Додатковою угодою №1 від 05.12.23 сторони погодили вартість послуг, що надається адвокатським бюро клієнту.

При цьому, суд звертає увагу не те, що сторонами не визначено порядку та строків оплати наданої правової допомоги. Доказів оплати суду також не надано.

В той же час, судом враховано, що Верховним Судом зроблено висновок про те, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено (постанова ОП КГС від 03.10.19 у справі №922/445/19).

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в т.ч. гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За приписами ч. 2 ст. 126 ГПК України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Суд здійснюючи розподіл судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) вказує наступне.

Враховуючи положення ст. 28 Правил адвокатської етики (затв. звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.17), необхідно дотримуватись принципу розумного обґрунтування розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його усталеною практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Розподіляючи витрати за послуги адвоката суд вказує, що наявні в матеріалах справи вказані вище докази на підтвердження заявлених витрат на правничу допомогу, не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на послуги адвоката у такому розмірі з іншої сторони, адже розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Судом враховано, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, суд відзначає, що для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок позивача, відповідно до положень ст. 126 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.10.19 у справі № 922/445/19 сформувала правовий висновок щодо визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат та зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Разом із тим, у ч. 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а, натомість, покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у т.ч. чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що до акту №2503/24-1 від 25.03.24 включено послуги, які фактичне не були надані адвокатським бюро, а саме:

-у судовому засіданні 16.01.24 представник відповідача-3 був відсутній,

- у судовому засіданні 24.01.24 від відповідача-3 приймала участь адвокат Гончарова Я.М., при цьому, з наданих адвокатом документів на представництво не вбачається, що Гончарова Я.М. є адвокатом Адвокатського бюро «Загорський та партнери»,

- 05.02.24 судового засідання взагалі не призначалось і не проводилось,

- крім того, вартість інших наданих послуг є завищеною,

суд вважає, що обґрунтованою та такою, що відповідає зазначеним вище критеріям, є сума винагороди в розмірі 4 000,00 грн, яка (в даному випадку) і підлягає відшкодуванню позивачем на користь відповідача-3 за наслідками розгляду даної справи, відповідно, заява відповідача підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 13, 42, 46, 123, 129, 233, 244 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву КП Побутовик Запорізької міської ради за вих. від 25.03.24 про ухвалення додаткового рішення суду у справі № 908/3171/23 задовольнити частково.

Стягнути з об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Народний» (69035, м. Запоріжжя, вул. Південноукраїнська, буд. 11, код ЄДРПОУ 43508342) на користь комунального підприємства «Побутовик» Запорізької міської ради (69035, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 31А, код ЄДРПОУ 13624954) витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 4 000 (чотири тисячі) грн 00 коп. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні іншої частини заяви відмовити.

Відповідно до ч. ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України.

Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 116 ГПК України, повний текст додаткового рішення складено 04.04.24.

Суддя В.Л. Корсун