Рішення

від 26.03.2024 по справі 910/20103/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.03.2024Справа № 910/20103/23

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Демидова В.О., за участю секретаря судового засідання Ятковської К.К., розглянувши справу за позовом Київської міської прокуратури (03150, місто Київ, вулиця Предславинська, будинок 45/9) до Київської міської ради (01044, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36) та до Приватного підприємства "ВАЛЕНТИНА-92" (03113, місто Київ, вулиця Табірна (Лагерна), будинок 46/48-В) про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним Договору та повернення земельної ділянки,

За участю:

Прокурора - Ханчич Г.О.;

представника відповідача 1 - Буханистий О.В.;

представника відповідача 2 - Балабон В.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

29.12.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Київської міської прокуратури до Київської міської ради та до Приватного підприємства "ВАЛЕНТИНА-92" про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним Договору та повернення земельної ділянки та була передана 02.01.2024 судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Київської міської ради від 13.07.2023 № 7041/7082 «Про передачу приватному підприємству «Валентина-92» земельної ділянки в оренду для будівництва та обслуговування будівель торгівлі на вул. Табірній, 46/48-В у Шевченківському районі міста Києва» затверджено технічну документацію із землеустрою та передано ПП «Валентина-92» в оренду на 10 років земельну ділянку площею 0,0279 га (кадастровий номер 8000000000:056:0019) за адресою та з цільовим призначенням, вказаним у рішенні.

На виконання вказаного рішення між Київською міською радою та ПП «Валентина-92» 06.10.2023 укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,0279 га терміном на 10 років, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Біловар І.О. 06.10.2023 та зареєстровано в реєстрі за № 5376.

На підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 06.10.2023, індексний номер 69623894, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ПП «Валентина-92» зареєстровано право оренди зазначеної земельної ділянки.

Прокурор зазначає, що рішення Київської міської ради від 13.07.2023 про надання в оренду земельної ділянки площею 0,0279 га прийнято, а договір оренди від 06.10.2023 укладено з порушенням вимог чинного земельного законодавства, всупереч інтересам держави та територіальної громади, у зв`язку з чим рішення має бути визнано незаконним та скасовано, договір оренди підлягає визнанню недійсним, а земельна ділянка - поверненню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 30.01.24 о 10:10 год.

16.01.2024 в системі «Електронний суд» представником відповідача 1 сформовано відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідно до пояснювальної записки до проєкту рішення Київської міської ради «Про передачу ПП «Валентина-92» земельної ділянки в оренду для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі на вул. Лагерній, 46/48-В у Шевченківському районі міста Києва» від 02.05.2023 №ПЗН-54080 земельна ділянка забудована частиною нежитлової будівлі загальною площею 551,2 кв. м на вул. Лагерна, 46/48-В, яка належить на праві приват6ної власності ПП «Валентина-92». Отже у Київської міської ради були усі достатні правові підстави для надання в оренду земельну ділянку ПП «Валентина-92» для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі на вул. Табірній (Лагерній), 46/48-В у м. Києві.

16.01.2024 від представника відповідача 2 надійшло клопотання про об`єднання справ в одне провадження.

17.01.2024 від представника відповідача 2 надійшло аналогічне клопотання про об`єднання в одне провадження справи № 910/20103/23 та №910/15634/23.

22.01.2024 Київська міська прокуратура подала до суду відповідь на відзив Київської міської ради, в якому зазначала, що Київська міська рада, надаючи у липні 2023 року в оренду земельну ділянку територіальної громади міста без проведення земельних торгів, повинна була врахувати, що ПП «Валентина-92» у 2021 році отримало в оренду на 10 років суміжну земельну ділянку під експлуатацію та обслуговування нежитлової будівлі (магазину) площею 121 кв.м. В подальшому ПП «Валентина-92» здійснило забудову частини суміжної (спірної) земельної ділянки площею 0,0279 га, у зв`язку з чим площа об`єкта нерухомого майна збільшилась з 121 кв.м. на 551,2 кв.м. Спірним рішенням Київської міської ради передано земельну ділянку ПП «Валентина-92» площею 0,0279 га не для обслуговування та експлуатації нерухомого майна - нежитлової будівлі, а для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (тобто нового будівництва). Таким чином, право оренди земельної ділянки площею 0,0279 га під забудову підприємство може набути лише за результатами проведення земельних торгів. Крім того ПП «Валентина-92» не набуло право власності на самочинно збудований об`єкт нерухомого майна, що унеможливлює отримання в оренду земельної ділянки під цим об`єктом у неконкурентний спосіб.

25.01.2024 ПП «Валентина-92» подало до суду відзив на позовну заяву, в якому просило відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що підприємство є власником нерухомого майна, що розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:88:056:0019, при тому, що право власності є чинним та не скасовано, а тому міська рада правомірно прийняла рішення про надання цієї земельної ділянки в оренду. Також зазначає, що нерухоме майно (будівля) було побудовано до 05.08.1992, а тому воно не потребує введення в експлуатацію і державна реєстрація була здійснена у визначеному законом порядку. В подальшому відповідачем було здійснено перепланування будівлі по вул. Лагерній, 46/48-В у м. Києві, внаслідок чого її площа збільшилась, та державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Фроловою О.О. було здійснено реєстрацію зміни площі будівлі на 551,2 кв. м. у повній відповідності до вимог абз. 3 п. 58 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

29.01.2024 в системі «Електронний суд» прокурором сформовано заперечення на клопотання ПП «Валентина-92» про об`єднання справ в одне провадження.

30.01.2024 в системі «Електронний суд» прокурором сформовано відповідь на відзив ПП «Валентина-92».

Судове засідання призначене на 30.01.2024 не відбулось у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Демидова В.О. у період з 23.01.2024 по 02.02.2024.

Ухвалою суду від 05.02.2024 призначено підготовче засідання на 22.02.24 о 11:45 год.

13.02.2024 від представника відповідача 2 надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2024 у задоволенні клопотання представника ПП "ВАЛЕНТИНА-92" про об`єднання в одне провадження справи № 910/20103/23 та №910/15634/23 відмовлено. Закрито підготовче провадження у справі № 910/20103/23 та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.03.2024 о 11:15 год.

У судовому засіданні 19.03.2024 оголошено перерву на 26.03.2024 о 09:45 год.

У судове засідання 26.03.2024 з`явились представники сторін, надали пояснення по справі.

В судовому засіданні 26.03.2024 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

Рішенням Київської міської ради від 13.07.2023 № 7041/7082 «Про передачу приватному підприємству «Валентина-92» земельної ділянки в оренду для будівництва та обслуговування будівель торгівлі на вул. Табірній, 46/48-В у Шевченківському районі міста Києва» затверджено технічну документацію із землеустрою та передано ПП «Валентина-92» в оренду на 10 років земельну ділянку площею 0,0279 га (кадастровий номер 8000000000:056:0019) за адресою та з цільовим призначенням, вказаним у рішенні, у зв`язку з набуттям права власності на нерухоме майно.

Як вбачається із п. 5 пояснювальної записки від 05.05.2023 № ПЗН-54080 (до проекту рішення Київської міської ради) земельна ділянка забудована частиною нежитлової будівлі (загальна площа будівлі 551,2 кв.м), основна частина якої розміщена на суміжній земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:88:056:0001 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1096216480000). Вказана будівля перебуває у приватній власності ПП «Валентина-92» (номер запису про право власності - 17644885, інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 02.05.2023 № 330870907).

Отже, з рішення Київської міської ради від 13.07.2023 № 7041/7082 вбачається, що ПП «Валентина-92» надано в оренду земельну ділянку площею 0,0279 га, у зв`язку з набуттям права власності на нерухоме майна.

Так, за інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 25.11.2016 за ПП «ВАЛЕНТИНА-92» зареєстровано право приватної власності на об`єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю 121 кв.м по вул. Лагерній, 46/48-В у Шевченківському районі міста Києва.

Право власності на зазначений об`єкт нерухомого майна зареєстровано в Реєстрі за вказаним підприємством на підставі довідки про показники об`єкта нерухомого майна від 17.11.2016, виданої ФОП Бублик В.І.

У подальшому, 25.12.2021 внесено зміни до запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, за яким змінено площу об`єкту з 121 кв.м на 551, 2 кв.м. Вказані зміни внесено на підставі довідки про оцінку нерухомості та технічної інвентаризації від 30.11.2021 № 211215-1021, виданої ТОВ «Агенство оцінки «Грош Цена».

Також встановлено, що рішенням Київської міської ради від 07.10.2021 № 2799/2840 земельну ділянку площею 0,0186 га (кадастровий номер 8000000000:88:056:0001) передано ПП «Валентина-92» в оренду на 10 років для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі (магазину) на вул. Лагерній, 46/48-В у Шевченківському районі міста Києва із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва, у зв`язку з набуттям права власності на зазначений об`єкт нерухомого майна площею 121 кв.м.

Як вбачається із п. 5 пояснювальної записки від 13.05.2021 № ПЗН-21527 (до проекту рішення Київської міської ради) земельна ділянка забудована будівлею загальною площею 121 кв.м, яка належить на праві власності ПП «Валентина-92» (право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25.11.2016, номер запису про право власності - 17644885, інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13.05.2021 № 256253444).

06.10.2023 між Київською міською радою (орендодавець) та ПП «Валентина-92» (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець на підставі рішення Київської міської ради від 13.07.2023 №7041/7082 передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку (далі - об`єкт оренди або земельна ділянка), визначену цим договором для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. Земельна ділянка, яка є об`єктом оренди, належить до земель комунальної власності територіальної громади міста Києва на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності».

Відповідно до п. 2.1 договору оренди об`єктом оренди відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, рішення Київської міської ради від 13.07.2023 №7041/7082 та цього договору є земельна ділянка з наступними характеристиками: кадастровий номер 8000000000:88:056:0019, місце розташування - вул. Табірна, 46/48-В у Шевченківському районі м. Києва; категорія земель - землі житлової та громадської забудова; цільове призначення - 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі; розмір - 0,0279 га.

Згідно з п. 2.4 договору оренди на земельній ділянці розміщена частина будівлі загальною площею 551,2 кв.м., яка згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належить на праві власності орендареві (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1096216480000; номер відомостей про речове право: 17644885 від 25.11.2016).

Договір укладено на 10 років (п. 3.1 договору оренди).

Звертаючись до суду з цим позовом, прокурор вважає, що Київська міська рада, надаючи у липні 2023 року в оренду земельну ділянку територіальної громади міста без проведення земельних торгів, повинна була врахувати, що ПП «Валентина-92» у 2021 році отримало в оренду на 10 років суміжну земельну ділянку під експлуатацію та обслуговування нежитлової будівлі (магазину) площею 121 кв.м., проте в подальшому здійснило забудову частини суміжної (спірної) земельної ділянки площею 0,0279 га, у зв`язку з чим площа об`єкта нерухомого майна збільшилась з 121 кв.м на 551,2 кв.м. При цьому, щоб оминути конкурентні засади для отримання спірної земельної ділянки в оренду, підприємство надало інформацію до Київської міської ради про наявність у нього права власності на об`єкт нерухомого майна, проте оскільки вказаний об`єкт є самочинним будівництвом, право власності на нього не могло виникнути з факту його державної реєстрації, а тому ПП «Валентина-92» завідомо не було підстав претендувати на отримання спірної земельної ділянки на неконкурентних умовах.

Крім того, навіть у разі законного набуття ПП «Валентина-92» права власності на об`єкт нерухомого майна площею 551,2 кв.м, підприємство могло набути не на конкурентних засадах право користування земельною ділянкою лише для експлуатації та обслуговування вказаного об`єкту нерухомості на підставі ст. 134 Земельного кодексу України, проте спірним рішенням Київської міської ради передано земельну ділянку ПП «Валентина-92» площею 0,0279 га не для обслуговування та експлуатації нерухомого майна - нежитлової будівлі, а для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (тобто нового будівництва).

Таким чином вважає, що право оренди земельної ділянки площею 0,0279 га під забудову підприємство могло набути лише за результатами проведення земельних торгів, проте земельні торги щодо спірної земельної ділянки не проводились, у зв`язку з чим рішення Київської міської ради від 13.07.2023 № 7041/7082 про надання в оренду ПП «Валентина-92» земельної ділянки площею 0,0279 га на вул. Табірній, 46/48-В у Шевченківському районі міста Києва для будівництва та обслуговування будівель торгівлі прийнято у порушення вимог чинного законодавства.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 131№ Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно зі ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до приписів ч. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Київська міська прокуратура на адресу Київської міської ради та Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) зверталась з листом від 01.11.2023 №15/1-948вих-23, в якому повідомила про виявлені порушення інтересів держави при прийнятті Київською міською радою рішення про передачу ПП «Валентина-92» земельної ділянки площею 0,0279 га в оренду для будівництва та обслуговування будівель торгівлі на вул. Табірній, 46/48-В у м. Києві та просила повідомити про вжиті заходи щодо скасування вказаного рішення та визнання недійсним укладеного на його виконання договору оренди землі від 06.10.2023 №5376.

Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) розглянуто зазначений лист та надано відповідь від 14.11.2023 №05716-15082, в якому зазначено, що Департаментом заходи щодо скасування вказаного рішення вживатися не будуть.

Зазначає, що Київська міська рада усунулась від здійснення повноважень на захист держави.

Також на виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Київська міська прокуратура листом від 22.12.2023 №08/41570 повідомляла Київську міську раду про намір звернутися до Господарського суду м. Києва з вказаним позовом в інтересах держави.

З огляду на казане вище у сукупності, звернення прокурора до суду з даним позовом з метою захисту інтересів держави визнається судом обґрунтованим.

За змістом статті 144 Конституції України, статей 12, 128 Земельного кодексу України, пункту 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції міських рад належить вирішення питань про передачу землі у власність.

Підстави набуття права власності на землю визначено у статті 116 Земельного кодексу України, відповідно до якої громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Статтею 124 ЗК України встановлено порядок передачі земельних ділянок в оренду.

За ч. 2 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених ч. ч. 2, 3 ст. 134 цього Кодексу.

Зокрема, відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 134 ЗК України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Здійснивши аналіз положень ч. 2 ст. 124, абз. 2 ч. 2 ст. 134 ЗК України, Верховний Суд у постанові від 11.08.2021 у справі № 922/443/20, дійшов висновку, що виходячи із системного аналізу незастосування конкурентної процедури у виді земельних торгів допускається виключно у випадку, коли земельна ділянка державної чи комунальної власності надається фізичним або юридичним особам у користування з метою обслуговування та експлуатації виключно існуючих об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), розташованих на такій земельній ділянці та належних на праві власності зазначеним особам для їх подальшого використання відповідно до того цільового та функціонального призначення, яке існувало на момент їх придбання.

Проте, вказані норми не передбачали такого виключення для земельних ділянок під звичайне будівництво (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 09.02.2018 у справі № 910/4528/15-г, на яку посилається прокурор у касаційній скарзі).

Таке правове регулювання з боку законодавця є виправданим і логічним та створює передумови одночасно як для усунення випадків покладення на власників таких об`єктів надмірного тягаря, пов`язаного з необхідністю оформлення права землекористування, так і для недопущення ухилення учасників земельних правовідносин від дотримання положень законодавства щодо отримання земельних ділянок на конкурентних засадах та/або їх отримання з метою використання, що відрізняється від цільового використання об`єктів нерухомості, та/або у розмірі, який необґрунтовано значно перевищує площу таких об`єктів.

Верховний Суд у постанові від 01.07.2020 у справі № 910/9028/19 дійшов висновку, що в першу чергу ТОВ в своєму клопотанні, а в другу чергу рада в спірному рішенні, незаконно об`єднали в одне ціле земельну ділянку саме для нового будівництва та земельну ділянку саме для обслуговування та експлуатації житлового будинку, оскільки отримання права оренди на них, відповідно до відповідних норм, мало відбуватися в абсолютно різному порядку.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постановах від 05.09.2018 у справі № 910/1356/13, від 14.03.2019 у справі № 915/182/17, від 09.04.2020 у справі № 910/2942/19, від 31.03.2021 у справі № 922/1431/20, від 11.08.2021 у справі № 922/443/20 зазначив, що земельні ділянки надавалися суб`єктам господарювання не для обслуговування розташованих на ній об`єктів нерухомого майна, а саме для будівництва нового об`єкта, зокрема, для будівництва закладу громадського харчування, офісно-торгівельної будівлі, комплексу багатофункціонального призначення (готелів, офісних будівель та торгівельних приміщень з підземним паркінгом), торговельно-сервісного комплексу (з реконструкцією існуючих будівель), житлового комплексу відповідно, тобто з порушенням конкурентної процедури (земельних торгів), передбаченої ст. ст. 124, 134, 135 ЗК України.

Порушення встановленого наведеними вище нормами земельного законодавства порядку формування земельної ділянки з метою оформлення права користування нею в обхід встановленої законом процедури очевидно свідчить про незаконність оспорюваних рішень ради (аналогічний висновок міститься у п. 85 постанови Верховного Суду від 11.08.2021 у справі № 922/443/20).

Схожий висновок викладено і у постанові Верховного Суду

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Київської міської ради від 13.07.2023 № 7041/7082 «Про передачу приватному підприємству «Валентина-92» земельної ділянки в оренду для будівництва та обслуговування будівель торгівлі на вул. Табірній, 46/48-В у Шевченківському районі міста Києва» затверджено технічну документацію із землеустрою та передано ПП «Валентина-92» в оренду на 10 років земельну ділянку площею 0,0279 га (кадастровий номер 8000000000:056:0019) за адресою та з цільовим призначенням, вказаним у рішенні, у зв`язку з набуттям права власності на нерухоме майно.

Згідно з п. 5 пояснювальної записки від 05.05.2023 № ПЗН-54080 (до проекту рішення Київської міської ради) земельна ділянка забудована частиною нежитлової будівлі (загальна площа будівлі 551,2 кв.м), основна частина якої розміщена на суміжній земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:88:056:0001 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1096216480000). Вказана будівля перебуває у приватній власності ПП «Валентина-92» (номер запису про право власності - 17644885, інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 02.05.2023 № 330870907).

Отже, з рішення Київської міської ради від 13.07.2023 № 7041/7082 вбачається, що ПП «Валентина-92» надано в оренду земельну ділянку площею 0,0279 га, у зв`язку з набуттям ним права власності на нерухоме майна, тобто з метою обслуговування та експлуатації виключно існуючих об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), розташованих на такій земельній ділянці та належних на праві власності зазначеним особам для їх подальшого використання відповідно до того цільового та функціонального призначення, яке існувало на момент їх придбання.

Таким чином з договору оренди вбачається, що земельна ділянка була надана ПП «Валентина-92» у зв`язку із наявністю у нього права власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю по вул. Лагерній, 46/48-В у м. Києві, площею 551,2 кв.м.

З матеріалів справи вбачається, що ПП «Валентина-92» було створено 04.07.1992 і в цьому ж році було побудовано будівлю по вул. Лагерній, 46/48-В у м. Києві.

З довідки ФОП Бублик В. І. від 17.11.2016 №17, виданої за результатами проведеної технічної інвентаризації, вбачається, що на підставі наданих документів встановлено, що нежитлова будівля літ. А по вул. Лагерній 46/48 В у Шевченківському районі м. Києва , загальною площею 121 кв. м. побудована господарчим способом в травні 1992 року.

ПП «Валентина-92», як власником будівлі, було виготовлено (замовлено) технічний паспорт на зазначений об`єкт нерухомого майна та довідку №17 від 17.11.2016, видану ФОП Бублик В.І. за результатами проведеної технічної інвентаризації, що підтверджує, що будівля збудована до 05 серпня 1992 року.

На підставі рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 25.11.2016, індексний номер 32562673, здійснено у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права приватної власності за ПП «Валентина-92» на нежитлову будівлю, загальною площею 121 кв.м по вулиці Табірній (Лагерній), 46/48-В у місті Києві.

В подальшому відповідачем було здійснено перепланування будівлі по вул. Лагерній, 46/48-В у м. Києві, внаслідок чого її площа збільшилась на 430,2 кв.м. до 551,2 кв.м.

ТОВ «АО «Грош Цена» було проведено технічну інвентаризацію будівлі, за результатами якої було видано технічний паспорт, зареєстрований в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва, та довідку №211215-1021 від 30.11.2021 про те, що згідно матеріалів технічної інвентаризації нежитлова будівля по вул. Лагерній, 46/48-В у м. Києві має такі технічні показники: загальна площа 551,2 кв.м, загальна площа нежитлової будівлі збільшилась на 430,2 кв.м. за рахунок перепланування без втручання в несучі зовнішні та внутрішні конструкції, уточнення лінійних розмірів та виявлення технічної помилки. Самовільного будівництва та реконструкції не було.

На підставі рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25.12.2021, індексний номер 62591519, здійснено у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності за ПП «Валентина-92» на нежитлову будівлю, загальною площею 551,2 кв.м. по вулиці Табірній (Лагерній), 46/48-В у місті Києві.

Таким чином, станом на час ухвалення рішення Київської міської ради від 13.07.2023 № 7041/7082 «Про передачу приватному підприємству «Валентина-92» земельної ділянки в оренду для будівництва та обслуговування будівель торгівлі на вул. Табірній, 46/48-В у Шевченківському районі міста Києва» за ПП «Валентина-92» було зареєстровано право власності на нежитлову будівлю, загальною площею 551,2 кв.м. по вулиці Табірній (Лагерній), 46/48-В у місті Києві.

Отже, оскільки ПП «Валентина-92» є власником нерухомого майна, що розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:88:056:0019, право власності є чинним та не скасовано, не визнано у встановленому законом порядку незаконним, тому міська рада правомірно прийняла рішення про надання цієї земельної ділянки в оренду та на підставі цього рішення укладено договір оренди земельної ділянки від 06.10.2023, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Біловар І.О. за реєстровим номером 5376.

Таким чином, з урахуванням викладеного вище у сукупності, підстави для задоволення позову відсутні.

Суд звертає увагу, що положеннями ст.ст. 13, 74 ГПК України саме на сторони справи покладено обов`язок надати докази на підтвердження їх доводів та заперечень, а суд не наділений повноваженнями збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому статтею 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 04.04.2024

Суддя Владислав ДЕМИДОВ