Рішення

від 26.03.2024 по справі 910/11496/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.03.2024Справа № 910/11496/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Іст Майнінг Україна"

до Державного підприємства "Проектий інститут Укрметротунельпроект"

про стягнення 1 288 886,97 грн.

Суддя Борисенко І. І.

Секретар судового засідання Шилін Є. О.

представники учасників справи: згідно протоколу судового засідання.

обставини справи:

До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Іст Майнінг Україна" (далі - ТОВ "Іст Майнінг Україна", позивач) до Державного підприємства "Проектий інститут Укрметротунельпроект" (далі - ДП "Проектий інститут Укрметротунельпроект", відповідач) про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних у сумі 1 288 886,97 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив умови кредитного договору № 12/1261-КЛТ-13 від 12.06.2013 в частині повного та своєчасного повернення кредитних коштів. Обставини вказаного порушення вже були встановлені:

- рішенням Господарського суду міста Києва від 11.02.2015 у справі № 910/28212/14, що набрало законної сили, за яким з ДП "Проектий інститут Укрметротунельпроект" було стягнуто основний борг у сумі 400 000,00 грн. та 8 000, 00 грн. суму судового збору;

- рішенням Господарського суду міста Києва від 05.04.2017 у справі № 910/2894/17, що набрало законної сили, за яким з ДП "Проектий інститут Укрметротунельпроект" було стягнуто основний борг у сумі 2 444 795, 76 грн., інфляційні втрати у сумі 2 185 262, 84 грн., 3 % річних у сумі 205 294,51 грн., судовий збір у сумі 72 530,30 грн.

Проте, відповідач вказані рішення Господарського суду міста Києва не виконав, у зв`язку з чим позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати у сумі 1 081 022,10 грн. та 3 % річних у сумі 207 864,87 грн., що разом становить 1 288 886,97 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2023 (суддя Приходько І. В.) дану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

У відповідності до статті 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі направлено рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за адресою відповідача, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 21, кім. 1. Вказана ухвала була отримана відповідачем 16.10.2023.

Проте, відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у строк, визначений законом, відзиву не надав, його позиція щодо заявлених вимог суду невідома. Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Ураховуючи, що відповідач не скористався наданим йому правом у межах визначеного законом процесуального строку на подання відзиву, суд дійшов висновку про можливість вирішення спору за відсутності відзиву відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

22.11.2023 та 19.12.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Іст Майнінг Україна" надійшли клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

31.01.2024 за результатами повторного автоматизованого розподілу судових справ справа № 910/11496/23 передана у провадження судді Борисенко І. І.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2024 вказана справа суддею Борисенко І. І. прийнята до свого провадження, підготовче засідання призначене на 27.02.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2024 підготовче провадження у справі було закрите, призначено розгляд справи по суті.

У судовому засіданні під час розгляду справи по суті 26.03.2024 представник позивача свої вимоги підтримав та обґрунтував, просив їх задовольнити.

Представник відповідача до суду не з`явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

За наслідком дослідження матеріалів справи, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення.

У судовому засідання 26 березня 2024 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

21.03.2014 року між ТОВ "Левада-Палас" та ПАТ "Комерційний банк "Союз" був укладений договір застави № 12/1261-3.3-13, відповідно до якого ТОВ "Левада-Палас", як заставодавець (майновий поручитель) для забезпечення виконання зобов`язання ДП "Проектий інститут Укрметротунельпроект", що виникли за кредитним договором № 12/1261-КЛТ-13, укладеним 12.06.2013 року з ПАТ "Комерційний банк "Союз", передало в заставу майнові права (права на отримання грошових коштів та нарахованих на них процентів, що належали ТОВ "Левада-Палас" на праві власності і знаходилися на депозитному рахунку в ПАТ "Комерційний банк "Союз" в сумі 3 060 000,00грн. згідно договору № 222.ІД строкового банківського вкладу від 21.03.2014).

21.03.2014 року ТОВ "Левада-Палас" (цедент) та ПАТ "Комерційний банк "Союз" був укладений договір про відступлення права вимоги №12/1261-ВПВ.3-13, відповідно до якого ТОВ "Левада-Палас" відступило, а ПАТ "Комерційний банк "Союз" прийняло право вимоги на перерахування коштів в сумі 3 060 000,00 грн. за депозитним договором про строковий банківський вклад № 222.ІД від 21.03.2014 року, в договірному позасудовому порядку реалізації предмета застави за договором застави № 12/1261-3.3-13 від 21.03.2014 року, укладеному з метою виконання зобов`язань ДП "Проектий інститут Укрметротунельпроект", що виникають з кредитного договору № 12/1261-КЛТ-13 від 12.06.2013 року.

Далі, у зв`язку з виконанням ТОВ "Левада-Палас" зобов`язання ДП "Проектий інститут Укрметротунельпроект" перед ПАТ "Комерційний банк "Союз" за кредитним договором, зокрема, у зв`язку зі зверненням стягнення на прострочену заборгованість за кредитом у сумі 2 900 000,00 грн., на прострочену заборгованість за процентами у сумі 155 704,10 грн., право вимоги щодо стягнення з ДП "Проектий інститут Укрметротунельпроект" вказаної заборгованості за кредитним договором № 12/1261-КЛТ-13 від 12.06.2013, перейшло до ТОВ "Левада-Палас".

22.09.2014 між ТОВ "Левада-Палас" (первісний кредитор) та ТОВ "Іст Майнінг Україна" (новий кредитор) був укладений договір передачі права вимоги, за умовами якого первісний кредитор відступив новому кредитору право вимоги до ДП "Проектий інститут Укрметротунельпроект" за договором застави № 12/1261-3.3-13 від 21.03.2014 (укладеним в забезпечення виконання кредитного договору № 12/1261-КЛТ-13 від 12.06.2013) та договором про відступлення права вимоги № 12/1261-ВПВ.3-13 від 21.03.2014.

У зв`язку невиконанням відповідачем (ДП "Проектий інститут Укрметротунельпроект") умов указаного кредитного договору, рішенням Господарського суду міста Києва від 11.02.2015 у справі № 910/28212/14, що набрало законної сили, з ДП "Проектий інститут Укрметротунельпроект" на користь нового кредитора - ТОВ "Іст Майнінг Україна" була стягнута заборгованість у сумі 400 000,00 грн.;

Також рішенням Господарського суду міста Києва від 05.04.2017 у справі № 910/2894/17, що набрало законної сили, з ДП "Проектий інститут Укрметротунельпроект" була стягнута заборгованість у сумі 2 444 795,76 грн.

Отже, рішеннями господарського суду, що набрали законної сили, був встановлений факт неналежного виконання ДП "Проектий інститут Укрметротунельпроект" кредитного договору № 12/1261-КЛТ-13 від 12.06.2013, в частині своєчасної сплати кредитних коштів ТОВ "Іст Майнінг Україна".

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

На підставі вказаної статті в даній справі суд приймає до уваги ту обставину, що відповідач порушив умови кредитного договору № 12/1261-КЛТ-13 від 12.06.2013, що полягало у несплаті кредитних коштів на суму 400 000,00 грн. (рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2015 у справі № 910/28212/14), та на суму 2 444 795,76 грн. (рішення Господарського суду міста Києва від 05.04.2017 у справі № 910/2894/17).

Проте, оскільки заборгованість, стягнута вказаними рішеннями Господарського суду міста Києва не була сплачена, то на заборгованість у сумі 400 000,00 грн. ТОВ "Іст Майнінг Україна" нарахувало інфляційні втрати у сумі 152 000,00 грн. за період з лютого 2020 по липень 2022 та 3 % річних у сумі 29 227,39 грн. за період з 05.02.2020 по 31.07.2022, а на заборгованість у сумі 2 444 795,76 грн. інфляційні втрати за період з лютого 2020 по липень 2022 у сумі 929 022,10 грн., та 3 % річних у сумі 178 637,48 грн. за період з 05.02.2020 по 31.07.2022, що разом становить - інфляційні втрати у сумі 1 081 022,10 грн. та 3 % річних у сумі 207 864,87 грн. Із вказаними вимогами ТОВ "Іст Майнінг Україна" звернулося до суду.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Також відповідно до ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки. Нормами ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд враховує, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних (в порядку статті 625 ЦК України) є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, зважаючи на встановлене судом прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних є такими, що заявлені правомірно.

За результатами здійсненої судом перевірки нарахування позивачем заявлених до стягнення інфляційних втрат та 3% річних судом встановлено, що їх розмір відповідає вимогам зазначених вище норм цивільного законодавства.

Проте, нарахування інфляційної складової боргу не є арифметично вірною. У зв`язку з чим, за перерахунком суду підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційні втрати у розмірі 1 032 517,14 грн. за період з лютого 2020 по липень 2022, в решті частині вимоги про стягнення 48 504,96 грн. інфляційних втрат слід відмовити.

Перевіривши здійснений Позивачем розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку, що він неправильний, проте здійснення судом стягнення такої суми фактично призведе до виходу судом за межі позовних вимог (за перерахунком суду розмір 3% річних складає 211 895,65грн.).

Відповідно до ч. 2 статті 237 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, не може виходити за межі позовних вимог.

Враховуючи наведене, у суду відсутні підстави для виходу за межі позовних вимог в частині вимог про стягнення 3% річних, а тому стягненню з Відповідача підлягає заявлена позивачем сума 3% річних у розмірі 207 864,88грн.

Отже, позовні вимоги ДП "Проектий інститут Укрметротунельпроект" підлягають частковому задоволенню.

Щодо стягнення витрат, понесених відповідачем на правничу допомогу, про які він заявив до закінчення судових дебатів, суд зазначає, що вказане питання буде вирішено в окремому порядку, визначеному господарським процесуальним законом, після ухвалення судового рішення у даній справі та надання позивачем відповідних доказів.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на обидві сторони, пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 73 - 79, 129, 236 - 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Іст Майнінг Україна" до Державного підприємства "Проектий інститут Укрметротунельпроект" про стягнення 1 288 886,97 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Проектий інститут Укрметротунельпроект" (01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 21, кім. 1, ідентифікаційний код 01388443) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Іст Майнінг Україна" (87549, м. Маріуполь, вул. Правобережна, буд. 17, ідентифікаційний код 35610757) інфляційні втрати у сумі 1 032 517 (один мільйон тридцять дві тисячі п`ятсот сімнадцять) грн. 14 коп., 3 % річних у сумі 207 864 (двісті сім тисяч вісімсот шістдесят чотири) грн. 88 коп. та судовий збір у розмірі 18 605 (вісімнадцять тисяч шістсот п`ять) грн. 73 коп.

У решті вимог - відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано 04 квітня 2024

Суддя Борисенко І. І.