Рішення

від 02.04.2024 по справі 461/2161/24

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/2161/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2024 року м. Львів.

Галицький районний суд міста Львова

у складі:

головуючого судді Юрківа О.Р.,

з участю:

секретаря судового засідання Пахолко Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» про стягнення невиплаченої заробітної плати та компенсації за несвоєчасний розрахунок при звільненні, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» про стягнення невиплаченої заробітної плати та компенсації за несвоєчасний розрахунок при звільненні. В обґрунтування позову ОСОБА_1 покликається на те, що він з 12.01.2021 року по 20.02.2024 року перебував в трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Дієса»,що підтверджуєтьсядовідкою проперіод роботи№ 02/19/001від 19.02.2024р.та трудовоюкнижкою. 20.02.2024 року згідно з наказом № 700/18/02/002 ПР від 19.02.2024 р. ОСОБА_1 був звільненийз займаноїпосади фахівцяз безпекина підставіп.1ст.36КЗпП України. Позивач стверджує, що в день його звільнення заборгованість по заробітній платі, та компенсація за 52 дні не використаної щорічної основної відпустки право на яку виникло до 31.12.2023 року та компенсація за 4 дні не використаної щорічної основної відпустки право на яку виникло з 01.01.2024 року до дня звільнення, в розмірі 106277,44 гривень не була йому виплачена, що підтверджується розрахунковим листком за січень та лютий 2024 р., в яких зазначено заборгованість роботодавця перед ОСОБА_1 стосовно невиплаченоїзаробітної плати беззазначення утриманняз цієїсуми податківта іншихобов`язковихплатежів. Враховуючи викладене,позивач вважає,що відповідачнеправомірно всупереч зазначенихнорм праване виплативйому заборгованістьпо заробітнійплатні такомпенсацію заневикористані відпусткив розмірі106277,44грн.,та несплатив усіподатки тазбори знарахованої менізаробітної платні. Середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становила 960,51 грн., а тому позивач зазначає, що середньоденний заробіток підлягає стягненню з відповідача за весь час затримки розрахунку починаючи з 20.02.2024 р. по день фактичного розрахунку. Враховуючи наведене позивач просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 14.03.2024 року відкрито спрощене провадження у справі.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися, однак представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи у його та позивача відсутності, позовні вимоги підтримують та просять задовольнити. Проти заочного розгляду справи не заперечують.

Представник відповідачау судовезасідання нез`явився,хоча був належнимчином повідомленийпро дату,час тамісце проведеннясудового засідання. Відзиву на позов, заяв про поважні причини неявки чи розгляд справи без участі відповідача до суду не надходило. Тому у відповідності до вимог ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив справу розглядати у заочному порядку.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити частково з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 12.01.2021 року по 20.02.2024 року перебував в трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Дієса»,а саме працюваву даномутоваристві фахівцемз безпеки,що підтверджуєтьсядовідкою проперіод роботи№ 02/19/001від 19.02.2024р.та копієютрудової книжки/а.с.4,6-7/.

20.02.2024 року згідно з наказом № 700/18/02/002 ПР від 19.02.2024 року ОСОБА_1 був звільнений з займаної посади фахівця з безпеки на підставі п.1 ст. 36 КЗпП України /а. с. 5/.

Зокрема,в даномунаказі зазначено,що ОСОБА_1 слід виплатити компенсацію за 52 дні не використаної щорічної основної відпустки право на яку виникло до 31.12.2023 року та компенсація за 4 дні не використаної щорічної основної відпустки право на яку виникло з 01.01.2024 року до дня звільнення, в розмірі 106277,44 гривень.

З матеріалівсправи вбачається,що в день звільнення ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі, та компенсація за 52 дні не використаної щорічної основної відпустки право на яку виникло до 31.12.2023 року та компенсація за 4 дні не використаної щорічної основної відпустки право на яку виникло з 01.01.2024 року до дня звільнення, в розмірі 106277,44 гривень тане була йому виплачена, що підтверджується розрахунковим листком за січень та лютий 2024 р., в яких зазначено заборгованість роботодавця перед ОСОБА_1 стосовно невиплаченоїзаробітної плати беззазначення утриманняз цієїсуми податківта іншихобов`язковихплатежів /а.с.8/.

Середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становила 960,51 грн.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу Украйни, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені у частині другій зазначеної статті.

Статтею 43Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Статтею 4 ЦПК Українипередбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно дост. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідноз ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 94 Кодексу законів про працю України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України "Про оплату праці" та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 24 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі, коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника. Виплата заробітної плати здійснюється за місцем роботи. Забороняється провадити виплату заробітної плати у магазинах роздрібної торгівлі, питних і розважальних закладах, за винятком тих випадків, коли заробітна плата виплачується працюючим у цих закладах особам. За особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на вказаний ними рахунок (адресу) з обов`язковою оплатою цих послуг за рахунок роботодавця. Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оплату праці» основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Згідно з ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗП України при звільненні працівника виплата усіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення.

Передбачений ч. 1 ст. 117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України.

Згідно з ст.ст.76-81 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи. Докази повинні бути належними, допустимими та достовірними. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач неправомірно, всупереч нормам чинного законодавства, не виплатив позивачу заборгованість по заробітній платі та компенсацію за невикористані відпустки в розмірі 106277,44 грн., а тому позовна вимога щодо стягнення заборгованості по невиплаченій заробітній платі з врахуванням та компенсації за 52 дні не використаної щорічної основної відпустки право на яку виникло до 31.12.2023 року, та за 4 дні не використаної щорічної основної відпустки, право на яку виникло з 01.01.2024 рок до дня звільнення є підставною та підлягає до задоволення. Окрім цього, з відповідача на користь позивача слід стягнути 29775, 81 грн. за несвоєчасний розрахунок при звільненні виходячи з розміру 960,51 грн. в день за період з 20.02.2024 по день розгляду даної справи, оскільки відповідачем не було здійснено розрахунок з позивачем при звільненні з дотриманням норм чинного законодавства.

Однак, суд відмовляє у задоволенні вимоги про зобов`язання Товариства з Обмеженою Відповідальністю «Дієса» здійснити нарахування та сплатити усі податки та інші обов`язкові платежі з заробітної платні ОСОБА_1 в розмірі 106277,44 грн. в інтересах інших осіб, які не є учасниками даного провадження, за безпідставністю.

Відповідно до п. 1 ч. 2ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 2422, 40 грн.

Керуючись ст.ст.4,12,89,141, 259, 263-265 ЦПК України, ст. 94, 116, 117 КЗпП України, ст. 16 ЦК України, Законом України «Про оплату праці», суд ,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою Відповідальністю «Дієса» (код ЄДРПОУ - 36483471, адреса: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 45) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) - заборгованість по не виплаченій заробітній платі з врахуванням та компенсації за 52 дні невикористаної щорічної основної відпустки право на яку виникло до 31.12.2023 року, та за 4 дні невикористаної щорічної основної відпустки право на яку виникло з 01.01.2024 рок до дня звільнення, в розмірі 106277,44 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою Відповідальністю «Дієса» (код ЄДРПОУ - 36483471, адреса: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 45) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) - за несвоєчасний розрахунок при звільненні виходячи з розміру 960,51 грн. в день за період з 20.02.2024 по день розгляду даної справи, тобто 02.04.2024 року 29775, 81 грн.

Стягнути з Товариства зобмеженою Відповідальністю«Дієса» (79000, м. Львів, вул. Вороного, 3 Код ЄДРПОУ 34047881) на користь держави 2422,40 грн. грн. судового збору.

У задоволенні решти вимог відмовити за безпідставністю.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його оголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення складено 02.04.2024 року.

Суддя О.Р. Юрків.