Ухвала

від 14.09.2023 по справі 607/3998/22

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.09.2023 Справа №607/3998/22

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді Дзюбича В.Л., за участю секретаря с/з Кочмар С.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільні справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Комунального підприємства "Міське бюро технічної інвентаризації" про визнання приватизації квартири недійсною, скасування свідоцтва та розпорядження про приватизацію, -

в с т а н о в и в :

12.09.2023 позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 та заборони ОСОБА_2 і ОСОБА_3 вчиняти будь які дії щодо реєстрації за собою права власності на квартиру АДРЕСА_1 , а також щодо відчуження вказаної квартири до набрання рішенням суду в справі №607/3998/22 законної сили.

В обґрунтування вимог ОСОБА_1 вказує на те, що нею подано до суду позов до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Комунального підприємства "Міське бюро технічної інвентаризації" про визнання приватизації квартири недійсною, скасування свідоцтва та розпорядження про приватизацію. 04 вересня 2023 року Тернопільський апеляційний суд в справі №607/24242/21 ухвалив постанову, якою витребував від ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . При розгляді зазначеної справи представник позивачів неодноразово заявляв про те, що наявність судового рішення про витребування майна є достатньою підставою для реєстрації права власності за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Таким чином, необхідність забезпечення позову, заявник обґрунтовує тим, що предметом спору, є визнання недійсною приватизації квартири АДРЕСА_1 , скасування свідоцтва про право власності на вказану квартиру та розпорядження про приватизацію. Вказує, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 або їх представники зможуть звернутися в орган державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та зареєструвати за собою право власності на квартиру АДРЕСА_1 , а після цього її відчужити. Тому у випадку невжиття заходів забезпечення позову, може істотно ускладнити чи унеможливити поновлення порушеного права позивача, за захистом якого вона звернулася до суду, та може призвести до неможливості виконання судового рішення або значно ускладнить виконання такого судового рішення. З цих підстав просить заяву про забезпечення позову задовольнити.

Розгляд заяви здійснено судом у строки, визначені частини першої статті 153 ЦПК України, в порядку письмового провадження за наявними у суду матеріалами без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання, що відповідає вимогам частини тринадцятої 13 статті 7 та частини першої статті 153 ЦПК України.

Суд, розглянувши заяву та долучені документи, приходить до наступних висновків.

Згідно із статтею 124Конституції України визначено принцип обов`язковості судових рішень, який з огляду на положення ст.ст.2,18,153 ЦПК Українипоширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову.

Відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Так,частиною другоюстатті 149ЦПКУкраїни передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно пунктів 1, 2 частини першої статті 150 ЦПК України, видом забезпечення позову, серед іншого, визначено накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; та забороною вчиняти певні дії. При цьому, відповідно до вимог частини третьої статті 150 ЦПК Українизаходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Як вбачається із постанови Тернопільського апеляційного суду від 04.09.2023 у справі №607/24242/23, апеляційну скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - задовольнити частково. Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 лютого 2023 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про витребування майна з чужого незаконного володіння - скасовано. Ухвалено в даній частині нове судове рішення, яким позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння задоволено. Витребувано з володіння ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1 . В решті рішення суду залишено без змін.

Згідно із п.п. 4, 5, 6Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Пункт 6передбачає, що особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25 травня 2016 року, прийнятої за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Вирішуючи питання про забезпечення позову та приймаючи за ним рішення, суд зобов`язаний враховувати обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначені ним докази, що підтверджують кожну обставину.

З наведених у заяві про забезпечення позову фактів та обґрунтувань позивача вбачається, що предмет позову по даній справі, зокрема є вимоги про визнання недійсною приватизації квартири АДРЕСА_1 , скасування свідоцтва про право власності на вказану квартиру та розпорядження про приватизацію.

Оцінюючи вказані обставини, суд доходить до висновку, що існує реальний спір про право щодо нерухомого майна та у випадку незабезпечення позову, існує загроза в тому, що під час судового розгляду спірне майно може бути відчужене, що в подальшому утруднить виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Разом із цим, суд звертає увагу на наступне.

Частина 1 статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. За змістом наведеного, жодне з положень Конвенції не може бути витлумачене як таке, що легітимізує набуття права власності одним суб`єктом за рахунок протиправного позбавлення майнового права іншого суб`єкта, із відмовою, до того ж, у можливості захисту порушеного права. Кожен, чиї права та свободи було порушено має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження (Статті 13 і 14 Конвенції).

Окрім національного законодавства, також і прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п.1ст. 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Таким чином, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Диспозиція ст. 149 153 ЦПК України, яка дозволяє суду забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно, носить оціночний характер судом ризиків заподіяння шкоди інтересам позивача.

З приписів норм цивільно-процесуального законодавства України вбачається, що процесуальне законодавство обумовлює допустимість застосування заходів із забезпечення позову наявністю обставин, які свідчать про те, що невжиття таких заходів може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Забезпечення позову застосовується як засіб запобігання можливим порушенням майнових чи охоронюваних законом інтересів особи.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов`язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.

Беручи до уваги, що постановою Тернопільського апеляційного суду від 04.09.2023 вирішено витребувати з володіння ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1 , Суд приходить до переконання, що такий вид забезпечення позову, як заборона вчиняти дії, щодо реєстрації за собою права власності на квартиру АДРЕСА_1 , призведе до порушення прав відповідачів, як власників. Окрім цього, Суд зауважує, що реєстрація права власності на квартиру за відповідачами, не призведе до порушення прав позивача, оскільки у разі задоволення позову, така реєстрацію підлягатиме скасуванню.

Також, враховуючи предмет даного позову, наведені позивачем докази та обґрунтування заявлених вимог у клопотанні щодо забезпечення позову, оцінюючи наявність зв`язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, беручи до уваги, що накладення арешту на майно відповідача є заходом, який призводить до суворих обмежень для власника майна у користуванні його майном та вказані дії можуть призвести до порушень конституційних прав відповідача по справі на володіння та користування належним йому майном, виходячи із засад розумності та обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову, суд вважає, що заяву про вжиття заходів забезпечення позову слід задовольнити частково, шляхом заборони ОСОБА_2 і ОСОБА_3 вчиняти будь-які дії щодо відчуження квартири АДРЕСА_1 до набрання рішенням суду в справі №607/3998/22 законної сили.

При цьому, суд враховує те, що саме такий вид забезпечення позову, як заборона вчиняти будь які дії щодо відчуження майна, буде достатнім і співмірним із заявленими позивачем вимогами, та в той же час не буде порушувати прав відповідача.

Станом на час розгляду заяви про забезпечення позову відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з ч. 3 ст. 154 ЦПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 149-154, 354, 355 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільні справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Комунального підприємства "Міське бюро технічної інвентаризації" про визнання приватизації квартири недійсною, скасування свідоцтва та розпорядження про приватизацію задовольнити частково.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 і ОСОБА_3 вчиняти будь які дії щодо відчуження квартири АДРЕСА_1 до набрання рішенням суду в справі №607/3998/22 законної сили.

У задоволенні решти заявлених вимог відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи для відома, а також до Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради (м. Тернопіль, бульвар Т. Шевченка, 3), для негайного виконання.

Ухвала є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Ухвала про забезпечення позову набирає чинності з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк пред`явлення ухвали до виконання 3 (три) роки з дня її постановлення.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: Комунальне підприємство "Міське бюро технічної інвентаризації", вул.За Рудкою, 35, м.Тернопіль, код ЄДРПОУ 14028717.

Головуючий суддяВ. Л. Дзюбич