Вирок

від 04.04.2024 по справі 683/2271/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2024 року

м. Хмельницький

Справа № 683/2271/23

Провадження № 11-кп/4820/226/24

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Хмельницького апеляційного суду

в складі: судді-доповідача - ОСОБА_1 ,

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря - ОСОБА_4 ,

з участю: прокурорів - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

потерпілої - ОСОБА_7 ,

представника - адвоката - ОСОБА_8 ,

обвинуваченого - ОСОБА_9 ,

захисника - ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому, в режимі відеоконфренції, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудового розслідування 22 березня 2023 року за № 12023240000000145 за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 4 ст. 185 КК України, за апеляційними скаргами потерпілої ОСОБА_7 та прокурора Хмельницької обласної прокуратури на вирок Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 11 грудня 2023 року, -

в с т а н о в и л а :

Цим вироком

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Старокостянтинів Хмельницької області, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого:

-17 травня 1996 року Старокостянтинівським районним судом Хмельницької області за ч. 2 ст. 140 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк два роки,

-29 вересня 1997 року Старокостянтинівським районним судом Хмельницької області за ч. 3 ст. 81, ст. 43 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки шість місяців,

-02 червня 2003 року Старокостянтинівським районним судом Хмельницької області за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 215, ст. ст. 70, 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки,

-12 жовтня 2007 року Старокостянтинівським районним судом Хмельницької області за ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 69, ч. 2 ст. 185, ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки, який ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 25 грудня 2007 року в частині засудження за ч. 2 ст. 185 КК України скасовано і в цій частині справу провадження закрито на підставі ч. 2 ст. 6 КПК України, в частині засудження за ч. 2 ст. 186 КК України по епізоду відкритого викрадення куртки вирок суду відносно нього скасовано і справу провадженням закрито за недоведеністю його участі в скоєному, визнано його засудженим за ч. 2 ст. 186 КК України по епізоду пограбування 03 червня 2007 року і призначено йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк один рік шість місяців,

-15 червня 2012 року Старокостянтинівським районним судом Хмельницької області за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 263, ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки, 23 грудня 2015 року на підставі ч. 3 ст. 82 КК України звільнений від відбування покарання із зміною покарання на громадські роботи терміном 240 годин,

-05 листопада 2019 року Старокостянтинівським районним судом Хмельницької області від за ч. ч. 2, 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки шість місяців. Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 листопада 2022 року невідбута частина покарання замінена на 240 годин громадських робіт,

визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 4 ст. 185 КК України, та призначено йому покарання: за ч. 1 ст. 115 КК України у виді 8 років позбавлення волі; за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 6 років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначено 9 років позбавлення волі.

На підставі статей 71 та 72 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного за цим вироком, повністю приєднано невідбуте покарання, призначене вироком Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 05 листопада 2019 року зі зміною ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 листопада 2022 року, яким невідбуту частину покарання замінено на двісті сорок годин громадських робіт, з яких не відбуто сто тридцять дві години громадських робіт, що відповідає шістнадцяти дням позбавлення волі, та призначено остаточне покарання у виді дев`яти років шістнадцяти днів позбавлення волі.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишено попередній - у вигляді тримання під вартою.

Строк відбуття покарання ОСОБА_9 ухвалено рахувати з 11 грудня 2023 року, та зараховано в цей строк, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України, строк його попереднього ув`язнення з 22 березня 2023 року по 10 грудня 2023 року включно із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Після набрання вироком законної сили скасовано арешти, накладені ухвалами Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 березня 2023 року та 27 березня 2023 року, на майно.

Стягнуто з ОСОБА_9 на користь держави судові витрати на залучення експертів, в загальному розмірі 8950,52 грн.

Цивільний позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_7 800 000 грн. моральної шкоди.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Питання стосовно речових доказів вирішено відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

За вироком суду, 21 березня 2023 року в період часу з 21 год. 30 хв. до 23 год. 30 хв., точної години слідством не встановлено, у ОСОБА_9 , який перебував у стані алкогольного сп`яніння, у вітальній кімнаті квартири АДРЕСА_2 із знайомою ОСОБА_12 відбувся словесний конфлікт на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин. В ході даного конфлікту у ОСОБА_9 виник умисел на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_12 .

Надалі, ОСОБА_9 , реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне вбивство ОСОБА_12 , на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді смерті останньої, знаходячись навпроти ОСОБА_12 , кулаком правої руки наніс один удар в район щелепи зліва ОСОБА_12 , спричинивши їй тілесні ушкодження у вигляді повного перелому нижньої щелепи між 1 - ми зубами, крововиливу в ділянці підборіддя зліва, які мають ознаки середнього ступеню тяжкості та крововиливу по боковій поверхні шиї зліва в верхній третині, які мають ознаки легких тілесних ушкоджень.

В подальшому ОСОБА_9 з метою завершення свого злочинного умислу, спрямованого на вбивство ОСОБА_12 пішов на кухню та взяв у праву руку ніж. Одразу після цього повернувся до вітальні , підійшов до ОСОБА_12 , яка в цей час перебувала в положенні лежачи спиною на дивані та діючи умисно, з прикладанням сили, наніс один удар ножем в область шиї ОСОБА_12 , після чого не витягуючи ніж з шиї, зробив поперечний розріз, спричинивши останній тілесні ушкодження у вигляді різаної рани по боковій поверхні шиї зліва із додатковою насічкою шкіри біля її лівого кінця з ушкодженням магістральних судин шиї на відстані 147 см від підошвинної поверхні. Вищевказаними протиправними діями ОСОБА_9 для ОСОБА_12 були спричинені тілесні ушкодження, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя, що в клінічному перебігу через різні проміжки часу спричиняють загрозливі для життя явища (гостра крововтрата). Смерть ОСОБА_12 настала на місці події через короткий проміжок часу від ножового поранення шиї з ушкодженням магістральних судин шиї, яке спричинило гостру крововтрату.

Крім цього, ОСОБА_9 , достовірно знаючи і розуміючи, що в країні згідно Указу Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» та згідно Указу Президента України №58/2023 від 06 лютого 2023 року «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» діє воєнний стан, будучи особою, яка має не зняту та не погашену судимість за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 185 КК України, діючи повторно, вчинив новий умисний корисливий злочин.

Так, ОСОБА_9 в період часу з 21 год. 30 хв. до 23 год. 30 хв. 21 березня 2023 року, точної години слідством не встановлено, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_2 , після вчинення вбивства ОСОБА_12 прийняв рішення про вчинення крадіжки з метою власного збагачення.

Тоді ж ОСОБА_9 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, реалізовуючи свій злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно з корисливих мотивів, таємно, повторно, в умовах воєнного стану, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, а ОСОБА_12 лежить без ознак життя, викрав у останньої мобільний телефон марки «Samsung», моделі «A715FZKUSEK», чорного кольору, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , вартістю 6899 грн. 67 коп., в якому знаходились дві сім картки із мобільними номерами НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , які не становлять матеріальної цінності, каблучку з камінцями золотистого кольору вартістю 6500 грн., обручку золотистого кольору вартістю 6423 грн. 74 коп., каблучку з камінцями сріблястого кольору вартістю 800 грн., один срібний ланцюжок вартістю 1000 грн., один срібний ланцюжок вартістю 1000 грн., один срібний ланцюжок вартістю 3000 грн., після чого покинув місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Не погогоджуючись із вироком суду потерпіла ОСОБА_7 та прокурор подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати такий в частині призначеного покарання за ч. 1 ст. 115 КК України. Ухвалити новий, яким ОСОБА_9 , за сукупністю кримінальних правопорушень та вироків, з застосуванням ст. ст. 71, 72 КК України, призначити остаточне покарання у за апеляційними вимогами у виді 15 років 16 днів позбавлення волі: прокурора - 14 років 11 місяців 16 днів позбавлення волі. В іншій частині вирок суду залишити без змін.

Акцентують увагу, що призначаючи покарання ОСОБА_9 суд першої інстанції, належним чином, не врахував ступінь тяжкості вчиненного кримінального правопорушення, яке характеризується прямим умислом на спричинення смерті потерпілої, жорстокість застосованого насильства, підвищену суспільну небезпечність та відсутність бажання виправлення, особу винного, який раніше неодноразово судимий, негативно характеризується. Посилаються, що судом не враховано і наявність обставини, яка обтяжує покарання ОСОБА_9 , а саме вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння.

В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_9 просить апеляційні скарги залишити без задоволення, а вирок Старокостянтинівського районного суду від 21 грудня 2023 року - без змін.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду про зміст оскаржуваного судового рішення з коротким викладом вимог апеляційної скарги, думку прокурора, та потерпілу, які підтримали свої апеляційні скарги, обвинуваченого та його захисника, які просили апеляційні скарги залишити без задоволення, провівши з`ясування обставин провадження та перевірку їх доказами в частині дослідження даних, що характеризують особу обвинуваченого, перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а потерпілої - частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, при зазначених у вироку обставинах, відповідає матеріалам провадження, ґрунтується на досліджених у судовому засіданні доказах і не заперечується в апеляційних скаргах, як не оспорюється і кваліфікація його дій за ч. 1 ст. 115, ч. 4 ст. 185 КК України.

У зв`язку з відсутністю апеляційних скарг в частині кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_9 колегія суддів вважає доведеним, що 21 березня 2023 року в період часу з 21 год. 30 хв. до 23 год. 30 хв., точної години слідством не встановлено, у ОСОБА_9 , який перебував у стані алкогольного сп`яніння, у вітальній кімнаті квартири АДРЕСА_2 із знайомою ОСОБА_12 відбувся словесний конфлікт на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин. В ході даного конфлікту у ОСОБА_9 виник умисел на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_12 .

Надалі, ОСОБА_9 , реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне вбивство ОСОБА_12 , на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді смерті останньої, знаходячись навпроти ОСОБА_12 , кулаком правої руки наніс один удар в район щелепи зліва ОСОБА_12 , спричинивши їй тілесні ушкодження у вигляді повного перелому нижньої щелепи між 1 - ми зубами, крововиливу в ділянці підборіддя зліва, які мають ознаки середнього ступеню тяжкості та крововиливу по боковій поверхні шиї зліва в верхній третині, які мають ознаки легких тілесних ушкоджень.

В подальшому ОСОБА_9 з метою завершення свого злочинного умислу, спрямованого на вбивство ОСОБА_12 пішов на кухню та взяв у праву руку ніж. Одразу після цього повернувся до вітальні , підійшов до ОСОБА_12 , яка в цей час перебувала в положенні лежачи спиною на дивані та діючи умисно, з прикладанням сили, наніс один удар ножем в область шиї ОСОБА_12 , після чого не витягуючи ніж з шиї зробив поперечний розріз, спричинивши останній тілесні ушкодження у вигляді різаної рани по боковій поверхні шиї зліва із додатковою насічкою шкіри біля її лівого кінця з ушкодженням магістральних судин шиї на відстані 147 см від підошвинної поверхні. Вищевказаними протиправними діями ОСОБА_9 для ОСОБА_12 були спричинені тілесні ушкодження, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя, що в клінічному перебігу через різні проміжки часу спричиняють загрозливі для життя явища (гостра крововтрата). Смерть ОСОБА_12 настала на місці події через короткий проміжок часу від ножового поранення шиї з ушкодженням магістральних судин шиї, яке спричинило гостру крововтрату.

Крім цього ОСОБА_9 , достовірно знаючи і розуміючи, що в країні згідно Указу Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» та згідно Указу Президента України №58/2023 від 06 лютого 2023 року «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» діє воєнний стан, будучи особою, яка має не зняту та не погашену судимість за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 185 КК України, діючи повторно, вчинив новий умисний корисливий злочин.

Так, ОСОБА_9 в період часу з 21 год. 30 хв. до 23 год. 30 хв. 21 березня 2023 року, точної години слідством не встановлено, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_2 , після вчинення вбивства ОСОБА_12 прийняв рішення про вчинення крадіжки з метою власного збагачення.

Тоді ж ОСОБА_9 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, реалізовуючи свій злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно з корисливих мотивів, таємно, повторно, в умовах воєнного стану, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, а ОСОБА_12 лежить без ознак життя, викрав у останньої мобільний телефон марки «Samsung», моделі «A715FZKUSEK», чорного кольору, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , вартістю 6899 грн 67 коп, в якому знаходились дві сім картки із мобільними номерами НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , які не становлять матеріальної цінності, каблучку з камінцями золотистого кольору вартістю 6500 грн, обручку золотистого кольору вартістю 6423 грн 74 коп, каблучку з камінцями сріблястого кольору вартістю 800 грн, один срібний ланцюжок вартістю 1000 грн, один срібний ланцюжок вартістю 1000 грн, один срібний ланцюжок вартістю 3000 грн, після чого покинув місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Обставини конфлікту із потерпілою ОСОБА_12 21 березня 2023 року за місцем її проживання в квартирі АДРЕСА_2 , нанесення їй ударів ножем в область шиї, внаслідок чого сталася її смерть, та викрадення належного потерпілій майна, повністю визнав ОСОБА_9 в процесі судового та апеляційного розглядів.

Суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу.

Так, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ст. 3 Конституції України життя людини є найвищою соціальною цінністю. Кожна людина має невід`ємне право на життя і ніхто не може свавільно позбавити її життя. Тому охорона життя людини - найважливіше завдання кримінального права. Серед кримінальних правопорушень проти особи вбивство становить особливу небезпеку.

Разом з тим, призначаючи ОСОБА_9 покарання по обставинах умисного вбивства та викрадення чужого майна, вчиненого повторно, в умовах воєнного стану, суд першої інстанції, в повній мірі, не врахував тяжкість вчинених ним кримінальних правопорушень, особу винного, який становить підвищену небезпеку для суспільства, інші важливі обставини провадження, та прийшов до хибного висновку про можливість призначення вищевказаного покарання.

З урахуванням викладеного, призначене ОСОБА_9 покарання не є достатнім і необхідним для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, не відповідає ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і його особі через м`якість.

Отже, за даних обставин, вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_9 , в частині призначеного покарання, підлягає скасуванню, з ухваленням нового вироку.

Призначаючи ОСОБА_9 покарання за ч. 1 ст. 115, ч. 4 ст. 185 КК України колегія суддів враховує особу винного, який раніше неодноразово судимий, маючи не зняту та не погашену судимість продовжив злочинну діяльність, що вказує на його небажання ставати на шлях виправлення, з попередніх судимостей жодних висновків не зробив, схильність до девіантної поведінки, соціально не адаптований, офіційно не працює, постійного доходу немає, відсутні міцні соціальні зв`язки, по місцю проживання відсутні компрометуючі дані, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, однак звертався до лікаря психіатра за медичною допомогою з приводу порушень поведінки розладів психіки, востаннє 2 березня 2017 року.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.

Обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_9 є вчинення кримінальних правопорушень в стані алкогольного сп`яніння, рецидив злочинів.

Враховуючи вказані обставини, характер і ступінь суспільної небезпеки вчинених кримінальних правопорушень, яке посягає на одне із найцінніших соціальних благ людини - життя та право власності, враховуючи суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, беручи до уваги особу ОСОБА_9 , який раніше неодноразово судимий, з попередніх судимостей жодних висновків не зробив, колегія суддів приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_9 можливе лише в умовах реального відбування покарання ближче до максимального розміру встановленого санкцією статті кримінального закону за якими кваліфіковані його злочинні дії.

Саме таке покарання, на думку колегії суддів, буде необхідним і достатнім для виправлення, перевиховання обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 409, 420 КПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_7 задовольнити частково.

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.

Вирок Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 11 грудня 2023 року в частині призначеного покарання обвинуваченому ОСОБА_9 скасувати.

Ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_9 покарання:

-за ч. 1 ст. 115 КК України у виді 11 (одинадцяти) років позбавлення волі;

-за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 6 (шести) років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначити покарання у виді 14 років 11 місяців позбавлення волі.

На підставі статей 71 та 72 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного за цим вироком, повністю приєднати невідбуте покарання, призначене вироком Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 05 листопада 2019 року з урахуванням ухвали Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 листопада 2022 року, якою невідбуту частину покарання замінено на двісті сорок годин громадських робіт, з яких не відбуто сто тридцять дві години громадських робіт, що відповідає шістнадцяти дням позбавлення волі, та призначити остаточне покарання у виді 14 років 11 місяців 16 днів позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_9 рахувати з моменту набрання вироком законної сили, зарахувавши у строк відбуття покарання, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України, строк його попереднього ув`язнення з 22 березня 2023 року по 03 квітня 2024 року включно із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

В решті вирок суду залишити без змін.

Вирок набирає законної сили негайно після його проголошення та може бути оскаржений шляхом подачі касаційної скарги до Касаційного Кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення апеляційним судом, а засудженим, який утримується під вартою, в той же строк з дня отримання копії вироку.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3