Ухвала

від 02.04.2024 по справі 120/883/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

02 квітня 2024 р. Справа № 120/883/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши у м. Вінниці в порядку письмового провадження клопотання відповідача про витребування доказів у справі за позовом ОСОБА_1 до Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Відповідно до ухвали суду від 29.01.2024 розгляд вказаної справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Разом з відзивом на позовну заяву відповідач подав клопотання про витребування додаткових доказів, а саме з Липовецького районного суду Вінницької області матеріалів справи за позовом ОСОБА_1 (номер справи відповідачу невідомий), за наслідками розгляду якої було ухвалене рішення від 29.03.1994, що стало підставою для видачі позивачу державного акту на право постійного користування землею серії ВН 0245 від 19.04.1994. При цьому відповідач вважає, що матеріали відповідної судової справи дадуть можливість з`ясувати підстави набуття позивачем однієї зі спірних земельних ділянок та мету її надання у постійне користування позивачу.

Вирішуючи заявлене клопотання суд враховує, що за змістом частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із ч. 1 ст. 79 КАС України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви (ч. 2 ст. 79 КАС України).

Водночас особливості витребування доказів судом регулюються положеннями статті 80 КАС України, відповідно до частини першої якої учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, має право подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

За вимогами ч. 2 ст. 80 КАС України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу (ч. 3 ст. 80 КАС України).

В аспекті наведеного суд зазначає, що всупереч процитованим нормам процесуального закону у клопотанні про витребування доказів відповідач не вказав, які заходи було вжито Липовецькою міською радою для того, щоб самостійно отримати відповідні докази, як і не обґрунтовано належним чином того, що у неї така можливість відсутня чи їй убло відмовлено у наданні доказів, що є обов`язковою передумовою для можливості заявлення відповідного клопотання про витребування доказів.

Посилання відповідача на те, що Липовецька міська рада не була стороною у відповідній справі, а тому самостійно не може отримати ухвалене в ній судове рішення, суд оцінює критично, оскільки, по-перше, такі доводи відповідача ґрунтуються виключно на припущеннях, а по-друге, суд враховує, що Липовецька міська рада є власником спірних земель комунальної власності, що свідчить про можливість її звернення до суду із заявою про ознайомлення із судовим рішенням та виготовлення його копії, як особи, яка хоч і не брала участі у справі, але прав, інтересів та обов`язків якої безпосередньо стосується це судове рішення, в порядку, визначеному статтею 9 Закону України "Про доступ до судових рішень".

Натомість відповідач вищезазначеної процедури не використав та не підтвердив своє клопотання рішенням судді (судді) про відмову у наданні доступу до судового рішення.

Більше того, відповідач навіть не зробив до суду запиту з метою отримання інформації про те, чи взагалі на сьогодні відповідні матеріали справи ще зберігаються у Липовецькому районному суді Вінницької області, а не знищені за терміном зберігання, беручи до уваги, що відтоді минуло вже 30 років.

Зрештою, на переконання суду, матеріали судової справи, про витребування яких відповідач заявив клопотання, не мають значення для вирішення цієї справи по суті, а істотні для справи обставини можуть бути встановлені з інших наданих суду доказів.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що клопотання про витребування доказів є необґрунтованим, безпідставним та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 72, 77, 80, 166, 167, 248, 294 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області про витребування доказів.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя Сало Павло Ігорович