Рішення

від 02.04.2024 по справі 260/10637/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

02 квітня 2024 року м. Ужгород№ 260/10637/23 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Плеханова З.Б.

при секретарі Ковач М.М.

за участю:

позивача: Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області - представник Медвідь О.О.

відповідача: Державний вищий навчальний заклад "Ужгородський національний університет" - представники адвокат Меренич М.І., Пушкарьова Н.Ф.

третьої особи: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області - представники Дору Н.І., Тур С.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Керівника Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області до Державного вищого навчального закладу "Ужгородський національний університет", третя особа: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області про зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

Керівник Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного вищого навчального закладу "Ужгородський національний університет", третя особа: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області , якою просить :

1.Прийняти адміністративний позов до розгляду та відкрити провадження у справі.

2. Зобов`язати Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет» (м. Ужгород, вул. Підгірна, 46, ЄДРПОУ 02070832) привести у стан готовності захисну споруду цивільного захисту - сховище № 24050, що за адресою: м. Ужгород, вул. Університетська, 14, яка вбудована в п`ятиповерхову будівлю та перебуває на балансі Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет» з метою використання їх за призначенням у відповідності до «Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту», затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018.

3.Стягнути з Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет» (м. Ужгород, вул. Підгірна, 46, ЄДРПОУ 02070832) на користь Закарпатської обласної прокуратури витрати, пов`язані зі сплатою судового збору на р/р ІІА228201720343130001000018475, банк ГУДКСУ в Закарпатській області, МФО 820172, КЕКВ 2800

4. Про час та місце розгляду справи повідомити сторони та Закарпатську обласну прокуратуру.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та введенням на всій території України воєнного стану Ужгородською окружною прокуратурою здійснено вивчення стану додержання вимог законодавства України в сфері використання та забезпечення функціонування об`єктів цивільного захисту (захисних споруд), розміщених в межах території обслуговування.

Так , було встановлено, що на балансі Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет» (дані - ДВНЗ «УжНУ») перебуває захисна споруда цивільного захисту населення з обліковим номером № 24050, яка вбудована в п`ятиповерхову будівлю, що за адресою: м. Ужгород вул. Університетська, 14., яка відповідно до актів оцінки готовності вказаної захисної споруди загальний висновок щодо стану готовності захисної споруди оцінюється як «обмежено готове» та вказано про необхідність приведення ПРУ у відповідність до вимог, визначених наказом МВС України від 09.07.2018 № 579.

Відповідно до доручення Прем`єр-міністра України від 10.06.2022 №14529/0/1-22 «Про організацію укриття працівників та дітей у закладах освіти» з метою створення безпечних умов перебування в закладах освіти дітей, учнів, студентів і працівників з урахуванням збройної агресії російської федерації органами місцевого самоврядування створено комісії з огляду (оцінки) будівель (споруд, приміщень) закладів освіти з метою визначення їх можливості використання таких як укриття, відмічає, що балансоутримувач тривалий час обізнаний про те, що вказане сховище перебуває у стані обмеженої готовності та потребує усунення недоліків, які неодноразово фіксувалися у актах оцінки стану готовності, однак, питання приведення протирадіаційного укриття балансоутримувачем - ДВНЗ «УжНУ» не вирішено до цього часу.

Така бездіяльність уповноваженого органу, в умовах збройної агресії проти України, створює потенційну загрозу життю і здоров`ю учнів та працівників навчального закладу, знищенню майна, у зв`язку із чим наявна загроза порушення інтересів держави у цій сфері, що в свою чергу є підставою для звернення до суду з даним позовом.

13 грудня 2023 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито загальне позовне провадження у адміністративній справі.

02 січня 2024 року від Державного вищого навчального закладу "Ужгородський національний університет" надійшов відзив на позов, відповідно до якого з доводами позивача щодо обґрунтованості та наявності підстав для представництва, способу захисту не погоджуються .

Так зазначено, що , окружною прокуратурою за вказаний період на адресу ГУ ДСНС у Закарпатській області не скеровувались листи в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» з вимогою вжити заходів до усунення порушень.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Здійснення захисту інтересів держави у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту покладено на органи ДСНС, які у визначений законом спосіб реалізують свої повноваження у цій сфері суспільних відносин. Твердження прокурора щодо відсутності повноважень ДСНС на звернення до суду з позовом з зобов`язальним способом захисту спростовує висновками Великої Палати Верховного Суду у справі №820/4717/16 від 15.05.2019 року.

Стосовно способу захисту, який обрав Позивач зазначають, що акт обстеження - це службовий документ, який підтверджує факт проведення огляду в якому відображено узагальнений опис подій та не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб`єкта господарювання а, відповідно, не є актом індивідуальної дії у розумінні КАС України. Крім того ,зазначає, що акт обстеження не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні КАС України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Просить відмовити у задоволенні позову.

03 січня 2024 року від Керівника Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області надійшли заперечення на відзив, відповідно до яких зазначено, що невиконання вимог законодавства у сфері цивільного захисту є порушенням державних інтересів та призводить до порушення встановлених державою гарантій по забезпеченню конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності, насамперед в умовах збройної агресії російської федерації проти України.

Не зважаючи на факт початку повномасштабної військової агресії російської федерації проти України, відповідач допускає порушення та недотримання вимог законодавства України в сфері використання та забезпечення функціонування об`єкту цивільного захисту (захисної споруди), не вживаються заходи, спрямовані на приведення захисної споруди цивільного захисту з обліковим номером № 24050, розташованої за адресою: м. Ужгород, вул. Університетська, 14, у стан, придатний для його використання за цільовим призначенням для укриття населення.

На час подання позову захисна споруда є обмежено готовою до використання за призначенням, через що не здатна забезпечити захист цивільного населення та у разі використання за призначенням може створювати загрозу для життя та здоров`я людей.

Вказане свідчить про невиконання та порушення вимог законодавства України у сфері використання та забезпечення функціонування об`єктів цивільного захисту (захисних споруд), що призводить до порушення державних інтересів та встановлених державою гарантій по забезпеченню конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності, насамперед в умовах збройної агресії російської федерації проти України. Таким чином, неготовність до використання за призначенням захисної споруди цивільного захисту (протирадіаційного укриття), розташованої у навчальному закладі, в умовах воєнного стану становить підвищену загрозу життю та здоров`ю населення, насамперед дитячого, що в свою чергу може призвести до настання тяжких та невідворотних наслідків, чим порушуються інтереси держави та не відповідає суспільному інтересу. Неготовність захисних споруд до укриття населення, насамперед дітей, в реаліях сьогодення не може бути залишено без відповідного реагування.

З урахуванням викладеного, прокурор звертається до суду з вказаним позовом на захист інтересів держави, яка відповідно до міжнародних норм, вимог ст. ст. 52, 53 Конституції України та прийнятих на її основі інших нормативно-правових актів гарантує, забезпечує та охороняє права та свободи дітей.

Крім того зауважує, що законодавством передбачено право ДСНС, як суб`єкта владних повноважень при застосуванні своєї компетенції, на звернення до суду виключно з позовами про застосування заходів реагування (пункт 48 статті 17-1 Кодексу цивільного захисту). Аналогічна правова позиція Верховного Суду наведена у постанові від 03 серпня 2023 року у справі №260/4120/22.

Обставини, встановлені судом.

Окружною прокуратурою встановлено, що на балансі Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет» (дані - ДВНЗ «УжНУ») перебуває захисна споруда цивільного захисту населення з обліковим номером № 24050, яка вбудована в п`ятиповерхову будівлю, що за адресою: м. Ужгород вул. Університетська, 14.

Відповідно до акту оцінки готовності вказаної захисної споруди від 20.06.2022, складеного начальником відділу ЦЗ Ужгородського РУ ГУ ДСНС України у Закарпатській області підполковником служби цивільного захисту ОСОБА_1 загальний висновок щодо стану готовності захисної споруди оцінюється як «обмежено готове» та вказано про необхідність приведення ПРУ у відповідність до вимог, визначених наказом МВС України від 09.07.2018 № 579.

08 листопада 2022 року Ужгородська окружна прокуратура Закарпатської області звернулася із запитом № 07.53-104- 7252 ВИХ-22 в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» до ректора Ужгородського національного університету у якому зазначено, що 20.06.2022 проведено обстеження оцінки стану готовності захисних споруд цивільного захисту № 24050. Відповідно до загальною висновку про стан готовності захисних споруд, вказане сховище обмежено готове до використання за призначенням. На підставі чого просить повідомити чи готова захисна споруда цивільного захисту № 24050 до використання за призначенням згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту» № 579 від 09.07.2018, надавши належним чином завірені копії підтверджуючих документів. Також, просив падати копію технічного паспорту па захисну споруду цивільного захисту № 24050, облікову картку на неї, а також технічний паспорт на приміщення, де вони знаходяться, правовстановлюючі документи на споруду.

29 листопада 2022 року Ужгородський національний університет у відповідь на запит № 07.53-104- 7252 ВИХ-22 від 08.11.22 року, що надійшов на адресу Університету та зареєстрований у вхідній документації 21 листопада 2022 року, надав запитувану інформацію.

Згідно паспорту вищевказаного сховища, споруда цивільного захисту місткістю 320 осіб, загальною площею 242 м2, вбудована в п`ятиповерхову будівлю ДВНЗ «УжНУ», була прийнята в експлуатацію 20.06.1981. Укриття має 2 входи, 1 аварійний вихід, клас сховища (група укриття) III.

Відповідно до облікової картки захисної споруди цивільного захисту вбачається, що така перебуває на балансі ДВНЗ «УжНУ» власник Міністерство освіти і науки України.

Аналогічне обстеження проведено 01.09.2023, за результатами якого загальний висновок щодо стану готовності захисної споруди оцінюється як «обмежено готове» та вказано про необхідність приведення ПРУ у відповідність до вимог, визначених наказом МВС України від 09.07.2018 № 579.

Актом оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту від 01.09.2023 сховище № 24050 визнано обмежено готовим до використання за призначенням. З`ясовано, що:

повітрозабірні оголовки, металеві віконниці вихлопні канали - не обслуговується;

захисно-герметичні двері, ставні механізми ЗГД - 4 шт., ГД - 2 шт., відчиняються із зусиллям,

гума повністю не прилягає до коробки,

написи на штурвалах та ручках відсутні;

проти вибухові пристрої МЗС-З - не зачиняються;

вентилятори витяжної, припливної системи вентиляції - не обслуговуються;

електричні вентилятори ЕРВ-49 - 10 шт., не обслуговуються;

протипилові фільтри (ФЯР) не обслуговуються, з ознаками корозії;

герметичні клапани - відсутні;

клапани надмірного тиску - відсутні;

Перевіркою системи регенерації повітря встановлено, що така не передбачена проектом;

відсутня система зв`язку та оповіщення;

відсутній стан заземлення електрообладнання;

автоматичні системи пожежогасіння та сигналізації не передбачені.

У листі Ужгородського районного управління ГУ ДСНС України у Закарпатській області від 28.09.2023 № 5227 01-1331/52 27-02 зазначено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» на період воєнного стану припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) як результат заходи контролю не проводились, а лише вищевказане обстеження.

3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.

Відповідно до ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Статтею 27 Конституції України також визначено, що кожна людина має невід`ємне право на життя, обов`язок держави - захищати життя людини.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який діє по цей час.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оборону України» оборона України базується на готовності та здатності органів державної влади, усіх складових сектору безпеки і оборони України, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту, національної економіки до переведення, при необхідності, з мирного на воєнний стан та відсічі збройній агресії, ліквідації збройного конфлікту, а також готовності населення і території держави до оборони.

Згідно ст. З Закону України «Про оборону України» підготовка держави до оборони в мирний час, серед іншого, включає: забезпечення готовності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту об`єктів критичної інфраструктури до виконання завдань цивільного захисту в особливий період, зокрема у воєнний час, з урахуванням норм міжнародного гуманітарного права.

Відповідно до п.14 ч.1 ст.2 Кодексу цивільного захисту України (далі - Кодекс) захисні споруди цивільного захисту - інженерні споруди, призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів. До захисних споруд цивільного захисту належать сховища та протирадіаційні укриття, а також споруди подвійного призначення.

Цивільним захистом, відповідно до ст. 4 Кодексу, є функція держави, спрямована на захист населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій шляхом запобігання таким ситуаціям, ліквідації їх наслідків і надання допомоги постраждалим у мирний час та в особливий період.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 21 Кодексу цивільного захисту України громадяни України мають право на забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту та їх використання.

Відповідно до ч. 4 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України для вирішення питань щодо укриття населення в захисних спорудах цивільного захисту центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання завчасно створюють фонд таких споруд.

Відповідно до ч. 5 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку визначається Кабінетом Міністрів України.

Положеннями ч. 8 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України визначено, що утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється суб`єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

Відповідно до ч. 7 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України, вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Пунктом 3 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 № 138 (надалі - Порядку) визначено, що утримання захисних споруд - комплекс заходів організаційного, матеріально- технічного, інженерного, фінансового та іншого характеру, що спрямовані на забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням.

Пунктом 9 Порядку передбачено, що утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами.

У відповідності до п. З Порядку балансоутримувач захисної споруди - власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі.

Згідно пункту 10 Порядку балансоутримувач:

- забезпечує утримання захисних споруд та інших споруд, що повинні використовуватися для укриття населення,

- а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд.

Конкретний строк приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням (крім споруд, що відповідно до законодавства повинні перебувати в постійній готовності) зазначається в паспорті захисної споруди, а саме:

- не більше 12 годин - для захисних споруд, призначених для укриття працівників (персоналу, найбільшої працюючої зміни) суб`єктів господарювання, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту;

- не більше 24 годин - для інших захисних споруд, споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 20 Кодексу цивільного захисту України на суб`єкта господарювання покладається обов`язок, зокрема щодо:

- забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об`єктах суб`єкта господарювання; -здійснення за власні кошти заходів цивільного захисту, що зменшують рівень ризику виникнення надзвичайних ситуацій;

- забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки,

- а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки;

-утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням.

Згідно п. 11 Порядку вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються МВС.

Відповідно до п. 1 Розділу І «Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту», затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 № 579, споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни.

Згідно з п. 7 Розділу II Вимог, споруди фонду захисних споруд, їх комунікації, інженерні мережі, інженерне та спеціальне обладнання, системи життєзабезпечення мають утримуватися в належному технічному стані. Утримання та експлуатація обладнання споруд фонду захисних споруд здійснюються згідно з вимогами і рекомендаціями, визначеними технічною документацією на них, а також відповідними нормами і правилами.

Положеннями Підрозділу 2 «Оцінка стану готовності захисних споруд до використання за призначенням» Розділу VI «Організація заходів з утримання, експлуатації та обслуговування захисних споруд» Вимог визначено, що для забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням їх балансоутримувачі:

- здійснюють оцінку стану їх готовності,

-організовують періодичні огляди стану захисних споруд,

- перевірку працездатності їх основного обладнання,

- планують і проводять технічне обслуговування обладнання та систем життєзабезпечення захисних споруд.

Оцінка стану готовності захисних споруд (далі - оцінка стану готовності) здійснюється щороку з метою виявлення недоліків у стані утримання та експлуатації захисних споруд, передбачення заходів щодо приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням. Крім того, оцінка стану готовності здійснюється в таких випадках: у разі проведення технічної інвентаризації захисної споруди як об`єкта нерухомого майна; у разі підготовки пропозицій щодо подальшого використання захисної споруди; після пожеж, аварій, катастроф та інших надзвичайних ситуацій, що могли негативно вплинути на технічний стан захисної споруди; у разі здійснення ДСНС заходів державного нагляду (контролю) за станом готовності захисних споруд відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

За результатами оцінки стану готовності складається акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту за формою згідно з додатком 11 до цих Вимог.

Результати оцінки стану готовності, отримані під час нагляду, ураховуються під час складення документів (актів, приписів) за його результатами (підпункт 4 пункту 2 Розділу VI Вимоги).

Підпунктами 5, 6 пункту 2 розділу VI Вимоги визначено, що залучення фахівців структурних підрозділів із питань цивільного захисту міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, органів і підрозділів ДСНС до оцінки стану готовності, проведення інших обстежень захисних споруд (за винятком оцінки стану готовності під час нагляду) здійснюється за зверненням балансоутримувача.

Відповідно до підпункту 8 пункту 2 Розділу VI Вимоги під час оцінки стану готовності перевіряються: загальний стан приміщень, входів, оголовків аварійних виходів, гідроізоляції, повітрозабірних і витяжних каналів, обвалування окремо розташованих і підсипки покриття у вбудованих захисних спорудах, покрівлі та бічних поверхонь гірничих виробок, кріплень і захисно- герметичних перемичок (зовнішнім оглядом); двері (ворота, ставні), механізми задраювання, захисні пристрої, системи вентиляції, водопостачання, каналізації, електропостачання, зв`язку, автоматики та іншого інженерного обладнання (випробуванням на працездатність); температура і відносна вологість повітря всередині захисної споруди; наявність і стан засобів пожежогасіння; герметичність захисної споруди.

За результатами оцінки стану готовності захисну споруду може бути визнано як готову, обмежено готову або неготову до використання за призначенням. Захисна споруда вважається обмежено готовою або неготовою, якщо вона має хоча б один із недоліків, зазначених в основних недоліках в утриманні захисних споруд, що погіршують стан їх готовності, наведених у додатку 13 до цих Вимог.

У разі відсутності таких недоліків захисна споруда вважається готовою до використання за призначенням (підпункт 8 пункту 2 Розділу VI Вимоги).

Таким чином, утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням покладається на суб`єктів господарювання, на балансі яких вони перебувають, за рахунок власних коштів, що передбачено п. 8 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України та п. 9 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 № 138.

Відповідно до доручення Прем`єр-міністра України від 10.06.2022 №14529/0/1-22 «Про організацію укриття працівників та дітей у закладах освіти» з метою створення безпечних умов перебування в закладах освіти дітей, учнів, студентів і працівників з урахуванням збройної агресії російської федерації органами місцевого самоврядування створено комісії з огляду (оцінки) будівель (споруд, приміщень) закладів освіти з метою визначення їх можливості використання таких як укриття.

Актом оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту від 01.09.2023 сховище № 24050 визнано обмежено готовим до використання за призначенням. З`ясовано, що повітрозабірні оголовки, металеві віконниці вихлопні канали - не обслуговується; захисно-герметичні двері, ставні механізми ЗГД - 4 шт., ГД - 2 шт., відчиняються із зусиллям, гума повністю не прилягає до коробки, написи на штурвалах та ручках відсутні; проти вибухові пристрої МЗС-З - не зачиняються; вентилятори витяжної, припливної системи вентиляції - не обслуговуються; електричні вентилятори ЕРВ-49 - 10 шт., не обслуговуються; протипилові фільтри (ФЯР) не обслуговуються, з ознаками корозії; герметичні клапани - відсутні; клапани надмірного тиску - відсутні; Перевіркою системи регенерації повітря встановлено, що така не передбачена проектом; відсутня система зв`язку та оповіщення; відсутній стан заземлення електрообладнання; автоматичні системи пожежогасіння та сигналізації не передбачені.

Відповідачем акти оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту не оскаржувалися, відсутня незгода із висновками акту.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 20 Кодексу цивільного захисту України на суб`єкта господарювання покладається обов`язок, зокрема щодо забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об`єктах суб`єкта господарювання; здійснення за власні кошти заходів цивільного захисту, що зменшують рівень ризику виникнення надзвичайних ситуацій; забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки; утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням.

Невжиття ДВНЗ «УжНУ» визначених законодавством заходів з метою приведення захисної споруди № 24050, розташованої за адресою: м. Ужгород, вул. Університетська, 14, до стану готовності, суперечить інтересам держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах воєнного стану та захисту життя людини, в тому числі учасників освітнього процесу.

Аналогічних правових позицій за позовами прокурора притримується Верховний Суд у справі № 826/12192/16 - постанова від 03.10.2018 та у справі № 820/5164/15 - постанова від 25.07.2019.

Окрім того, Велика Палата Верховного Суду у справі № 820/4717/16 - постанова від 15.09.2019 (тотожні правовідносини) дійшла висновку про те, що спір такого характеру розглядається у порядку адміністративного судочинства також підтвердила право прокурора на звернення до суду з таким позовом в інтересах держави в особі територіального органу ДСНС.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді.

Право на звернення прокурора або його заступника до суду в інтересах держави передбачене статтями 2, 23 Закону України «Про прокуратуру» та статтею 53 Кодексу адміністративного судочинства України.

Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Обираючи форму представництва, прокурор визначає, у чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту.

В частині 4 статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Таким чином, невиконання вимог законодавства у сфері цивільного захисту є порушенням державних інтересів та призводить до порушення встановлених державою гарантій по забезпеченню конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності, насамперед в умовах збройної агресії російської федерації проти України.

Не зважаючи на факт початку повномасштабної військової агресії російської федерації проти України, відповідач допускає порушення та недотримання вимог законодавства України в сфері використання та забезпечення функціонування об`єкту цивільного захисту (захисної споруди), не вживаються заходи, спрямовані на приведення захисної споруди цивільного захисту з обліковим номером № 24050, розташованої за адресою: м. Ужгород, вул. Університетська, 14, у стан, придатний для його використання за цільовим призначенням для укриття населення.

На даний час Відповідачем не забезпечено готовність до використання захисної споруди цивільного захисту, а ГУ ДСНС України у Закарпатській області не уповноважено вжити дієвих та достатніх заходів з метою зобов`язання Відповідача привести захисну споруду до готового стану з метою використання за призначенням.

У вказаних правовідносинах недобросовісна поведінка посадових осіб відповідача щодо недотримання та порушення законодавства України в сфері використання та забезпечення функціонування об`єктів цивільного захисту (захисних споруд) протягом тривалого часу може призвести до загрози травмування та загибелі людей.

Згідно з положеннями ст. 4 Закону України «Про охорону дитинства» система заходів щодо охорони дитинства в Україні, серед іншого, включає: визначення основних правових, економічних, організаційних, культурних та соціальних засад щодо охорони дитинства, удосконалення законодавства про правовий і соціальний захист дітей, приведення його у відповідність з міжнародними правовими нормами у цій сфері; забезпечення належних умов для гарантування безпеки, охорони здоров`я, навчання, виховання, фізичного, психічного, соціального, духовного та інтелектуального розвитку дітей, їх соціально-психологічної адаптації та активної життєдіяльності, зростання в сімейному оточенні в атмосфері миру, гідності, взаємоповаги, свободи та рівності.

Статтею 53 Закону України «Про освіту» здобувачі освіти мають право в тому числі на безпечні та нешкідливі умови навчання, утримання і праці.

Відповідно до ч. З ст. ст. 16 Закону України «Про загальну середню освіту» організація освітнього процесу має забезпечувати безпечні та нешкідливі умови здобуття освіти.

Таким чином, неготовність до використання за призначенням захисної споруди цивільного захисту (протирадіаційного укриття), розташованої у навчальному закладі, в умовах воєнного стану становить підвищену загрозу життю та здоров`ю населення, насамперед дитячого, що в свою чергу може призвести до настання тяжких та невідворотних наслідків, чим порушуються інтереси держави та не відповідає суспільному інтересу.

Неготовність захисних споруд до укриття населення, насамперед дітей, в реаліях сьогодення не може бути залишено без відповідного реагування.

З урахуванням викладеного, прокурор звертається до суду з вказаним позовом на захист інтересів держави, яка відповідно до міжнародних норм, вимог ст. ст. 52, 53 Конституції України та прийнятих на її основі інших нормативно-правових актів гарантує, забезпечує та охороняє права та свободи дітей.

Відповідно до ч. 15 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України контроль за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, спільно з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими державними адміністраціями.

Згідно з положеннями п. 12 Розділу «Утримання фонду захисних споруд» Порядку, здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує ДСНС разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями.

Відповідно до п. 48 ч. 2 ст. 17-1 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту звертається до адміністративного суду щодо допущення уповноважених посадових осіб до проведення планових або позапланових перевірок (у разі їх недопущення з підстав інших, ніж передбачені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»), а також щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно- монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, у разі якщо такі порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, з інших підстав, визначених законом.

Як визначено в п. 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052 «Про затвердження Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій», Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно - рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Одними з основних завдань ДСНС є реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Відповідно до покладених завдань ДСНС здійснює заходи щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку, забезпечує разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями здійснення контролю за готовністю зазначених споруд до використання за призначенням; складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту. ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до висновків Верховного Суду, наведених у постанові від 11.08.2023 у справі № 560/10015/22 у ДСНС, як суб`єкта владних повноважень при застосуванні своєї компетенції, є право на звернення до суду виключно з позовами про застосування заходів реагування (пункт 48 Кодексу цивільного захисту). Також зазначено, що Кодекс цивільного захисту населення України не передбачає повноважень ДСНС на звернення до суду із позовними вимогами про зобов`язання привести у стан готовності захисну споруду.

Отже, у контексті фактичних обставин цієї судової справи ДСНС, інший орган державної влади, орган місцевого самоврядування не наділені повноваженнями / правом звернутися до суду з позовом про вжиття заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисних споруд цивільного захисту.

Крім того , Постановою КМУ від 13 березня 2022 р. № 303 припинено заходи державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану

Верховний Суд у постанові від 29.11.2022 р. по справі № 240/401/19 відступив від раніше викладених висновків щодо права прокурора на звернення до адміністративного суду з позовом в інтересах держави, зазначивши таке:

прокурор має право самостійно звертатися до адміністративного суду з позовом у разі відсутності органу, який має повноваження на звернення до суду з таким самим позовом; передбачене законами загальне повноваження державного органу на звернення до суду або можливість бути позивачем чи відповідачем у справі (як от у КМУ) не свідчить про право такого органу на звернення з адміністративним позовом у конкретних правовідносинах, оскільки законом має бути прямо визначено, у яких випадках та який орган може / повинен звернутися до суду;

у разі, якщо адміністративні суди доходять висновку про відсутність у прокурора права на звернення з позовом до суду в інтересах держави з підстави наявності органу, що має повноваження на звернення з таким позовом до суду, суди повинні чітко вказати, до компетенції якого саме органу належить повноваження на звернення до суду та яким Законом це право передбачено».

Відтак, Суд вважає, що інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Разом з тим, враховуючи висновки Верховного Суду, викладені в справі № 240/401/19, стосовно того, що прокурор має право самостійно звертатися до адміністративного суду із позовом у разі відсутності органу, який має повноваження на звернення до суду з таким самим позовом, а також, що звернення прокурора до суду у порядку адміністративного судочинства у цій справі слугує меті захисту суспільного інтересу у такій важливій сфері, як захист життя та здоров`я людей у період збройної агресії проти України, тому суд доходить до висновку, що за відсутності державного органу, уповноваженого на звернення з таким позовом (зобов`язання балансоутримувача привести у стан готовності захисну споруду) до суду, прокурор, звертаючись до суду з цим позовом, діяв відповідно до вимог статті 53 КАС України та частини 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру.

Посилання відповідача на зазначені ним у відзиві рішення ВС щодо відсутності повноважень прокурора на звернення до суду з даним позов є не нерелевантними, оскільки в даних рішеннях не застосовано законодавство, прийняте після повномасшабного вторгнення рф до України та не враховано припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частинами першою-третьою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на сукупність викладених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, з огляду на що позов слід задовольнити повністю.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області до Державного вищого навчального закладу "Ужгородський національний університет", третя особа: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області про зобов`язання вчинити дії - задовольнити повністю.

2. Зобов`язати Державний вищий навчальний заклад "Ужгородський національний університет" (м. Ужгород, вул. Підгірна,46 код ЄДРПОУ 02070832) привести у стан готовності захисну споруду цивільного захисту - сховище № 24050, що розташоване за адресою м. Ужгород, вул. Університетська,14, яка вбудована в пятиповерхову будівлю та перебуває на балансі Державного вищого навчального закладу "Ужгородський національний університет" з метою використання їх за призначенням у відповідності до "Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту" затверджених Наказом МВС № 579 від 09.07.2018 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Восьмого апеляційного адмінсуду.

СуддяЗ.Б.Плеханова

Повний текст рішення виготовлено та підписано 04 квітня 2024 року