Рішення

від 04.04.2024 по справі 400/12246/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2024 р. № 400/12246/23 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське виробниче підприємство Снігурівський колос», вул. Погранична, 2-а, с. Шевченко, Миколаївський район, Миколаївська область, 57536, до відповідачаДержавної служби України з безпеки на транспорті, вул. Фізкультури, 9, м. Київ, 03150, провизнання протиправною та скасування постанов № ПШ018443 від 07.09.2023 року, № ПШ018919 від 21.12.2023 року, № ПШ018982 від 11.01.2024 року, ПШ018983 від 11.01.2024 року,ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське виробниче підприємство «Снігурівський колос» (далі також позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі також відповідач), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить визнати протиправними та скасувати постанови Державної служби України з безпеки на транспорті

- № ПШ018443 від 07.09.2023 року про застосування до ТОВ «Сільськогосподарське виробниче підприємство «Снігурівський колос» адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн.

- № ПШ018919 від 21.12.2023 року про застосування до ТОВ «Сільськогосподарське виробниче підприємство «Снігурівський колос» адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн.

- № ПШ018982 від 11.01.2024 року про застосування до ТОВ «Сільськогосподарське виробниче підприємство «Снігурівський колос» адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн.

- № ПШ018983 від 11.01.2024 року про застосування до ТОВ «Сільськогосподарське виробниче підприємство «Снігурівський колос» адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн.

Ухвалою від 07.12.2023 року суд відкрив провадження в адміністративній справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін у судове засідання.

Ухвалою від 21.02.2024 року суд ухвалив розглядати справу з урахуванням збільшених позовних.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що в спірних правовідносинах він не був перевізником. Окрім того, законодавство не містить вказівки на обов`язок водіїв, що здійснюють внутрішні перевезення встановлювати та використовувати контрольні прилади (тахографи) реєстрації режимів праці та відпочинку водіїв. При цьому особиста картка водія до цифрового тахографа є альтернативним документом, який вимагається у водія під час використання цифрового тахографа. Також позивач звернув увагу, що відповідач не повідомляв його про розгляд справ про порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Відповідач позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити. В обґрунтування своєї позиції, відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив про те, що оскаржувані постанови винесені за відсутність у водіїв роздруківок даних роботи та відпочинку водія до цифрового тахографа правомірно, при цьому у водіїв позивача не були вставлені в слот тахографа особисті картки водія. Також відповідач звернув увагу, що водіями під час перевірки транспортного засобу не було надано жодного доказу того, що транспортний засіб, власником якого є ТОВ «СВП Снігурівський колос» було передано у користування іншому перевізнику. При цьому позивач завчасно повідомлявся про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та отримував спірні постанови.

Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

09.08.2023 року, на а/д М-16 «Одеса-Кучургани», посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті проведено рейдову перевірку транспортного засобу позивача марки VOLVO держ.номер НОМЕР_1 з напівпричепом марки STAS д/н НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 на предмет додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт.

За результатами перевірки складено акт № АР016654 від 09.08.2023 року, яким зафіксовано відсутність документів передбачених ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», п. 3.3 Наказу МТЗУ № 385 від 24.06.2010 року, а саме: відсутність у водія роздруківки з цифрового тахографа часу роботи та відпочинку водія ОСОБА_1 за 09.08.2023 року.

07.09.2023 року за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, на підставі акту № АР016654, Державною службою України з безпеки прийнято постанову № ПШ018443 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн. за вчинення правопорушення передбаченого абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.01.2001 року № 2344-ІІІ (далі Закон № 2344), а саме: за перевезення вантажів за відсутності документів передбачених ст. 48 Закону № 2344.

20.11.2023 року о 21:25 год., на а/д М-15 12км+125м, посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті проведено рейдову перевірку транспортного засобу позивача марки MAN д/н НОМЕР_3 з напівпричепом марки HEITLING д/н НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_2 на предмет додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт.

За результатами перевірки складено акт № 018167 від 20.11.2023 року, яким зафіксовано відсутність у водія ОСОБА_2 особистої картки водія до цифрового тахографа.

21.12.2023 року за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, на підставі акту № 018167, Державною службою України з безпеки прийнято постанову № ПШ018919 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн. за вчинення правопорушення передбаченого абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344, а саме: за перевезення вантажів за відсутності документів передбачених ст. 48 Закону № 2344.

04.12.20232 року о 12:00 год., на а/д М-15 «Рені Бухарест» 12км+125м, посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті проведено рейдову перевірку транспортного засобу позивача марки MAN д/н НОМЕР_3 з напівпричепом марки HEITLING д/н НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_2 , на предмет додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт.

За результатами перевірки складено акт № 018118 від 04.12.2023 року, яким зафіксовано відсутність документів передбачених ст. 48 Закону № 2344, а саме: відсутність у водія ОСОБА_2 особистої картки водія до цифрового тахографа та роздруківки роботи з цифрового тахографа, передбачену п. 3.3 Наказу МТЗУ № 385 від 24.06.2010 року.

11.01.2024 року, за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, на підставі акту № 018118, Державною службою України з безпеки винесено постанову № ПШ018982 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344, а саме: за перевезення вантажів за відсутності документів передбачених ст. 48 Закону № 2344.

04.12.2023 року о 12:00 год., на а/д М-15 «Рені Бухарест» 12км+125м, посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті проведено рейдову перевірку транспортного засобу позивача марки DAF д/н НОМЕР_5 з напівпричепом марки FLIEGL д/н НОМЕР_6 , під керуванням водія ОСОБА_3 , на предмет додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт.

За результатами перевірки складено акт № АР018621 від 04.12.2023 року, яким зафіксовано відсутність документів передбачених ст. 48 Закону № 2344, а саме: відсутність у водія ОСОБА_3 роздруківки даних роботи та відпочинку водія до цифрового тахографа за 04.12.2023 року, при цьому водій не використував картку водія у слоті тахографа, чим порушив п. 3.3 Наказу МТЗУ № 385 від 24.06.2010 року.

11.01.2024 року, за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, на підставі акту № АР018621, Державною службою України з безпеки прийнято постанову № ПШ018983 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344, , а саме: за перевезення вантажів за відсутності документів передбачених ст. 48 Закону № 2344.

Не погоджуючись з винесеними постановами, позивач оскаржив їх у судовому порядку.

Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 103 (далі Положення № 103), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи (п. 8 Положення № 103).

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2021 року № 1579-р утворено відповідні відділи державного нагляду (контролю) у областях України без статусу юридичної особи, в тому числі у Одеській та Миколаївській областях.

Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567 (далі Порядок № 1567).

Відповідно до п. 1 Порядку № 1567, цей Порядок визначає процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України (п. 2 Порядку № 1567).

Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку (п. 4 Порядку № 1567).

Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка (п. 12 Порядку № 1567).

Під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених ст.39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом (абз. 2 п. 15 Порядку № 1567).

Згідно ст. 48 Закону № 2344 автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Відповідно до абз. 6 п. 16 Порядку № 1567, під час проведення рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю.

Згідно з п. 20, 21 Порядку № 1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму. У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

У відповідності до п. 25 27 Порядку № 1567, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

Про час та місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344 за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тобто, суб`єктом відповідальності за вказане правопорушення є саме автомобільний перевізник.

За визначеннями, наведеними у ст. 1 Закону № 2344, автомобільний перевізник фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб`єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах (ст. 29 Закону № 2344).

Таким чином, суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, в тому числі за надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 39, ст. 48 Закону № 2344, є автомобільний перевізник, який здійснює за власний кошт перевезення пасажирів.

При цьому власником транспортного засобу згідно ст. 1 Правил дорожнього руху України є фізична або юридична особа, яка володіє майновими правами на транспортний засіб та має на це відповідні документи.

Отже, законом визначено відмінність між особою яка володіє майновими правами на транспортний засіб та особою, яка використовує його або безпосередньо, або через водія для здійснення перевезень.

За такого, на переконання суду відповідач під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт повинен був визначити особу, яка була перевізником в спірних правовідносинах та застосувати штраф саме до неї.

Так, правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363 (далі Правила).

Відповідно до пп. 11.1 п. 11 Правил основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Відповідно до пп. 11.3 п. 11 Правил, товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках.

Згідно пп. 11.5 п. 11 Правил, у разі використання товарно-транспортної накладної у паперовій формі перший примірник товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий водій (експедитор) передає вантажоодержувачу, третій примірник, засвідчений підписом вантажоодержувача, передається Перевізнику.

Дослідивши товарно-транспортні накладні № ЕА013178 від 03.12.2023 року та № ЕА013179 від 03.12.2023 року, які містяться в матеріалах рейдових перевірок відповідача за постановами № ПШ018982 та № ПШ018983, судом встановлено, що під час перевезення вантажу перевізником використовувалися транспортні засоби марки MAN д/н НОМЕР_3 з напівпричепом марки HEITLING д/н НОМЕР_4 та DAF д/н НОМЕР_5 з напівпричепом марки FLIEGL д/н НОМЕР_6 , які згідно свідоцтв про державну реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_7 , СХН № 528592, НОМЕР_8 та НОМЕР_9 , належать ТОВ «СФГ «Снігурівський колос». При цьому автомобільним перевізником в товарно-транспортній накладній зазначено ТОВ «НТК «Зелений Гай».

Таким чином, на момент проведення перевірки та на момент розгляду справи у посадових осіб відповідача була відсутня інформація про те, що перевізником в спірних правовідносинах є ТОВ «СФГ «Снігурівський колос». Більше того, в актах перевірки складання актів № 018118 від 04.12.2023 року та № АР018621 від 04.12.2023 року посадові особи відповідача вказали, що перевізником є ТОВ «НТК «Зелений Гай».

Так, автомобільний перевізник має використовувати транспортний засіб для перевезення вантажу на законних підставах, проте, автомобільним перевізником є той, хто за умовами договору (із замовником) про перевезення вантажу надає відповідну послугу (ст.ст. 33, 50 Закону № 2344), а не власник/користувач транспортного засобу.

Крім того, суд зазначає, що надання цієї послуги може передбачати використання на законних підставах транспортного засобу, який належить іншій особі, але ця обставина не змінює правового статусу перевізника в цих правовідносинах, особливо коли йдеться про застосування відповідальності, передбаченої абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344.

Таким чином, автомобільний перевізник не може визначатися тільки на підставі реєстраційних документів на транспортний засіб, адже такі дані не завжди можуть співпадати.

Вказана правова позиція викладена у висновках Верховного Суду в постанові від 23.08.2023 року у справі № 600/1407/22, від 22.02.2023 року у справі № 240/22448/20.

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже суд, робить висновок, що відповідач не довів належними та допустимими доказами ту обставину, що перевізником в спірних правовідносинах буз саме позивач, а значить останній не може нести відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, яке було виявлене під час рейдової перевірки працівниками відповідача.

Що стосується акту № 018167 від 20.11.2023 року, яким зафіксовано відсутність у водія ОСОБА_2 особистої картки водія до цифрового тахографа, суд зазначає наступне:

Особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку визначені Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженим наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 року № 340 (далі Положення № 340), згідно п. 1.3 якого вимоги Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.

Відповідно до п. 6.1 Положення № 340, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Згідно визначення наявного у п. 1.5 Положення № 340, тахограф обладнання, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їх водіїв.

У відповідності до п. 6.3 Положення № 340, водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія.

24.06.2010 року Міністерством транспорту та зв`язку України наказом № 385 затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті (далі Інструкція № 385), відповідно до п.п. 1.1 1.3 розділу І якої, цю Інструкцію розроблено відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі ЄУТР), Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, а також Законів України «Про автомобільний транспорт», «Про дорожній рух».

Ця Інструкція визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів, а її норми поширюються на суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Відповідно до п. 1.4 Інструкції № 385 визначені у ній терміни вживаються у такому значенні:

- картка картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі;

- тахокарта бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР

- контрольний пристрій (тахограф) обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.

Згідно п. 3.3 Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку, зокрема:

- дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом;

- наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа.

Так, відповідно до зазначених правових приписів Інструкції № 385 законодавець прямо визначає обов`язок водія транспортного засобу, обладнаного цифровим тахографом, мати при собі картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа.

Наведені норми зобов`язують водія транспортного засобу обладнаного цифровим тахографом мати один з передбачених Інструкцією № 385 документів: або картку водія або роздруківку даних роботи тахографа.

Водночас, у висновках акту № 018167 від 20.11.2023 року, посадовими особами Укртрансбезпеки інкримінується позивачу порушення п. 3.3 Інструкції № 385 в частині відсутності у водія особистої картки водія, хоча наявність у водія іншого альтернативного документу роздруківки даних роботи водія з цифрового тахографа відповідачем не заперечується.

Суд вважає такі висновки відповідача помилковими та такими, що не відповідають нормам чинного законодавства, адже, як зазначалось вище, законодавець прямо визначає обов`язок водія транспортного засобу обладнаного цифровим тахографом мати один з передбачених Інструкцією №385 альтернативних документів: або картку водія або роздруківку даних роботи тахографа.

Отже, враховуючи, що відповідач не дослідив наявність/відсутність у водія на момент перевірки роздруківки з цифрового тахографа констатувати недотримання позивачем вимог ст. 48 Закону № 2344 в цьому випадку не мав підстав.

Таким чином суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для притягнення позивача до відповідальності згідно абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344, а тому оспорювана Постанова № ПШ018919 від 21.12.2023 року є протиправною та підлягає скасуванню.

Також суд не погоджується із диспозицією зазначеного відповідачем в акті № АР016654 від 09.08.2023 року правопорушення у вигляді відсутності у водія роздруківки з цифрового тахографа часу роботи та відпочинку водія ОСОБА_1 за 09.08.2023 року, оскільки у матеріалах рейдової перевірки така роздруківка наявна. При цьому суд звертає увагу відповідача, що абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344 передбачена відповідальність перевізника за відсутність документів, а не інформації в них. Відсутність необхідної інформації в документі фіксації часу роботи та відпочинку водія може свідчити про порушення ним режиму роботи, за що передбачена відповідальність іншим абз. 8 ч.1 ст. 60 Закону № 2344.

За такого суд приходить до висновку про протиправність та необхідність скасування постанови № ПШ018443 від 07.09.2023 року.

При цьому не знайшли свого підтвердження доводи позивача щодо його неповідомлення про розгляд справ про порушення законодавства про автомобільний транспорт. Так в матеріалах рейдових перевірок містяться підписи представників позивача про нарочне отримання постанов в день їх винесення, що свідчить про обізнаність позивача про дату та час розгляду справ.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 134, 139, 241 246, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське виробниче підприємство «Снігурівський колос» (вул. Погранична, 2-а, с. Шевченко, Миколаївський район, Миколаївська область, 57536, код ЄДРПОУ 36895938) до Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Фізкультури, 9, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 39816845) задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати постанови Державної служби України з безпеки на транспорті:

№ ПШ018443 від 07.09.2023 року про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське виробниче підприємство «Снігурівський колос» адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн.;

№ ПШ018919 від 21.12.2023 року про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське виробниче підприємство «Снігурівський колос» адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн.;

№ ПШ018982 від 11.01.2024 року про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське виробниче підприємство «Снігурівський колос» адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн.;

№ ПШ018983 від 11.04.2024 року про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське виробниче підприємство «Снігурівський колос» адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Фізкультури, 9, м. Київ 03150, код ЄДРПОУ 39816845) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське виробниче підприємство «Снігурівський колос» (вул. Погранична, 2-а, с. Шевченко, Миколаївський район, Миколаївська область, 57536, код ЄДРПОУ 36895938) судові витрати у сумі 2684,00 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 04.04.2024 року.

Суддя О.В. Малих