Постанова

від 03.04.2024 по справі 520/1686/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2024 р. Справа № 520/1686/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Жигилія С.П. , Русанової В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Рівненській області на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.11.2023, головуючий суддя І інстанції: Рубан В.В., м. Харків, повний текст складено 29.11.23 по справі № 520/1686/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МТД "ПАК ЗТ НОВА БАВАРІЯ"

до Головного управління ДПС у Харківській області,Державної податкової служби України,Головного управління ДПС у Рівненській області

про скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «МТД ПАК ЗТ НОВА БАВАРІЯ» звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі по тексту ГУ ДПС у Харківській області, перший відповідач), Державної податкової служби України (далі по тексту ДПС України, другий відповідач), Головного управління ДПС у Рівненській області (далі по тексту ГУ ДПС у Рівненській області, третій відповідач), в якому просив суд визнати протиправними та скасувати:

- рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.11.2022 року № 7540727/35858745;

- рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.11.2022 року № 7540728/35858745;

- рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.11.2022 року № 7540724/35858745;

- рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.11.2022 року № 7540725/35858745;

- рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.11.2022 року № 7540726/35858745;

- рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02.11.2022 року № 7548240/35858745;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних: податкову накладну за № 1 від 04.10.2022 року датою її подання; податкову накладну за № 4 від 13.10.2022 року датою її подання; податкову накладну за № 2 від 05.10.2022 року датою її подання; податкову накладну за № 3 від 13.10.2022 року датою її подання; податкову накладну за № 6 від 17.10.2022 року датою її подання; податкову накладну за № 11 від 20.10.2022 року датою її подання;

- стягнути на користь Позивача судові витрати.

Зі змісту позову вбачається, що ТОВ «МТД «ПАК ЗТ НОВА БАВАРІЯ» у відповідності до вимог ч. 7 ст. 139 КАС України заявило про намір надати докази на підтвердження понесення судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення по справі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.04.2023 у справі № 520/1686/23 серед іншого, клопотання представника відповідача задоволено частково.

Залучено до участі у справі в якості другого відповідача - Головне управління ДПС у Рівненській області (код ЄДРПОУ 44070166, адреса: 33023, Рівненська область, м. Рівне, вул. Відінська, буд.12).

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.09.2023 у справі № 520/1686/23 адміністративний позов позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МТД "ПАК ЗТ НОВА БАВАРІЯ" (вул. Амосова, буд.36, м. Харків, 61176, код ЄДРПОУ35858745) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд.46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ43143704), Державної податкової служба України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код 43005393), Головного управління ДПС у Рівненській області (код ЄДРПОУ 44070166, адреса: 33023, Рівненська область, м. Рівне, вул. Відінська, буд.12) про скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Рівненській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.11.2022 року № 7540727/35858745, № 7540728/35858745, № 7540724/35858745, № 7540725/35858745, № 7540726/35858745; від 02.11.2022 року № 7548240/35858745.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "МТД "ПАК ЗТ НОВА БАВАРІЯ" № 1 від 04.10.2022 року, № 4 від 13.10.2022 року, № 2 від 05.10.2022 року, № 3 від 13.10.2022 року, № 6 від 17.10.2022 року, № 11 від 20.10.2022 року датою її подання.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МТД "ПАК ЗТ НОВА БАВАРІЯ" (вул. Амосова, буд.36, м. Харків, 61176, код ЄДРПОУ35858745) судовий збір у розмірі 32208 (тридцять дві тисячі двісті вісім) грн., в тому числі 16104 (шістнадцять тисяч сто чотири) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, ЄДРПОУ 43005393) та 16104 (шістнадцять тисяч сто чотири) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області (код ЄДРПОУ 44070166, адреса: 33023, Рівненська область, м. Рівне, вул. Відінська, буд.12).

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2024 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.09.2023 по справі № 520/1686/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МТД "ПАК ЗТ НОВА БАВАРІЯ" до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Рівненській області про скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії повернуто скаржнику.

Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.11.2023 у справі № 520/1686/23 заяву представника позивача про розподіл судових витрат - задоволено.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МТД "ПАК ЗТ НОВА БАВАРІЯ" (вул. Амосова, буд.36, м. Харків, 61176, код ЄДРПОУ35858745) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 37500 (тридцять сім тисяч п`ятсот) грн. 00 коп., в тому числі: 18750 (вісімнадцять тисяч сімсот п`ятдесят) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, ЄДРПОУ 43005393) та 18750 (вісімнадцять тисяч сімсот п`ятдесят) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області (код ЄДРПОУ 44070166, адреса: 33023, Рівненська область, м. Рівне, вул. Відінська, буд.12).

Третій відповідач, не погодившись з вказаним додатковим рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на безпідставність вимог позивача та протиправність рішення суду першої інстанції, просить суд апеляційної інстанції скасувати додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.11.2023 у справі № 520/1686/23 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви представника позивача про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу відмовити повністю; розгляд апеляційної скарги провести за участю уповноваженого представника Головного управління ДПС у Рівненській області.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав на необхідності встановлення дійсності та відповідності розміру судових витрат, встановлення критеріїв розумності їх розміру, виходячи з фактичних обставин справи та фінансового стану обох сторін, що узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 21.03.2018 у справі № 815/4300/17, від 11.04.2018 у справі № 814/698/16.

Вважав за необхідне зазначити, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно виходити з критеріїв реальності витрат на правову допомогу та досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг критеріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Також, з посиланням на введення на території України військового стану зауважив, що за КВЕК 2800 «Інші поточні видатки», за яким здійснюються видатки для сплати судових витрат, в умовах військового стану не забезпечується належне фінансування, у зв`язку із чим, з посиланням на ч. 1 ст. 133 КАС України просив суд апеляційної інстанції звільнити від сплати судових витрат.

Позивач, в надісланому до суду відзиві на апеляційну скаргу просив залишити її без задоволення, а додаткорвн рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване.

Заперечуючи проти аргументів третього відповідача, викладених в апеляційній скарзі, наполягав на тому, що матеріали справи містять достатні та допустимі докази обсягу фактично наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

З посиланням на ч.ч. 1, 2, 5 ст. 211 КАС України, зазначив, що апелянтом суді першої інстанції не надавалось жодних заперечень чи клопотань про зменшення судових витрат, водночас, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони, що узгоджується із позицією Об`єднаної палати Верховного Суду у справі № 922/445/19 від 03.10.2019. Більше того, в поданій апеляційній скарзі останнім також не наведено доводів щодо порушень вимог КАС України при прийнятті оскаржуваного рішення.

Посилання апелянта на відсутність фінансування просив відхилити, оскільки постанови Кабінету Міністрів України № 245 та № 401 стосуються бюджетного періоду 2022 року, разом з цим у даній справі провадження відкрито у лютому 2023 року. Крім того, матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження скрутного фінансового стану.

Також в наданих до суду апеляційної інстанції запереченнях представником позивача заявлено клопотання про проведення розгляду справи за його участю.

Перший відповідач та другий відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались.

Щодо клопотання представника позивача про проведення розгляду справи за його участю, колегія суддів зазначає наступне.

За приписами п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України письмове провадження - це розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні (ч. 2 ст. 311 КАС України).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Представник позивача, заявляючи клопотання про розгляд справи за його участю не навів підстав, які зумовлюють розгляд цієї справи у відкритому судовому засіданні через складність та недоцільність розгляду у письмовому провадженні.

Обставин, які б свідчили про необхідність розгляду справи за правилами ч. 4 ст. 12 КАС України, колегією суддів не встановлено.

Беручи до уваги, що дану справу розглянуто судом в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, колегія суддів дійшла висновку про можливість здійснення розгляду справи за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Рівненській області на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.11.2023 у справі № 520/1686/23 в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами без виклику учасників справи.

З огляду на викладене, клопотання представника позивача задоволенню не підлягає.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем понесено витрати на правничу допомогу у розмірі 37500 грн 00 коп.

На підтвердження вартості професійної правничої допомоги адвоката та здійснення її оплати позивачем надано копії:

- договору про надання правової допомоги від 16.01.2023, укладеного між адвокатом Подольською Тетяною Володимирівноюа та Товариством з обмеженою відповідальністю "МТД "ПАК ЗТ НОВА БАВАРІЯ";

- додаткової угоди від 16.01.2023 № 1 до Договору про надання правової допомоги від 16.01.2023;

- додаткової угоди від 10.05.2023 № 2 до Договору про надання правової допомоги від 16.01.2023р.;

- акту про надання адвокатських послуг № 1 від 15.07.2023 до Договору про надання правової допомоги від 16.01.2023, укладеного між адвокатом Подольською Тетяною Володимирівною та Товариством з обмеженою відповідальністю "МТД "ПАК ЗТ НОВА БАВАРІЯ".

- свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Задовольняючи заяву позивача у повному обсязі, суд першої інстанції, з огляду на наявні в матеріалах справи докази фактично понесених витрат, з урахуванням принципу співмірності дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування витрат на правничу допомогу в сумі 37500,00 грн.

Надаючи оцінку вказаному додатковому рішенню суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 7 ст. 139 КАС України).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що докази на підтвердження понесення судових витрат представником позивача подано до суду першої інстанції 18.09.2023, що відповідає вимогам вищенаведеної норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Положеннями ч.ч. 3 та 4 ст. 134 КАС України визначено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, витрати на проведення яких понесені в межах розгляду конкретної судової справи. При цьому розмір витрат має бути співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій статті 134 КАС України. Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 5 ст. 134 КАС України).

Згідно з ч. 6 ст. 135 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7 ст. 135 КАС України).

З аналізу положень ст. 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню у судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, пов`язаних безпосередньо з розглядом певної судової справи, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Положеннями ст. 19 цього Закону передбачено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Так, надаючи оцінку понесеним позивачем витратам на правничу допомогу колегія суддів зазначає, що суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Також, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача до матеріалів справи надано копії договору про надання правової допомоги від 16.01.2023 (т. 1 а.с. 172-173), додаткової угоди № 1 від 16.01.2023 до Договору про надання правової допомоги від 16.01.2023 (т. 1 а.с. 174), додаткової угоди № 2 від 10.05.2023 до Договору про надання правової допомоги від 16.01.2023 (т. 1 а.с. 175), акту наданих послуг від 15.09.2023 до Договору про надання правової допомоги від 16.01.2023 (т. 1 а.с. 176), сертифікатів про підвищення кваліфікації за 2019-2022 роки (т. 1 а.с. 178-181).

Як вбачається зі змісту вищевказаних документів, 16.01.2023 ТОВ «МТД «ПАК ЗТ НОВА БАВАРІЯ» в особі директора Урбановича Володимира Йосиповича, що діє на підставі Статуту (далі по тексту - клієнт) з однієї сторони, та Адвоката Подольської Тетяни Володимирівни, яка діє на підставі рішення ради адвокатів Луганської області від 01.03.2019 № 01/03-13 (далі по тексту адвокат), з іншої сторони, укладено Договір про надання правової допомоги, відповідно до п. 1.1 якого, клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання надавати консультативні, юридичні послуги в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором.

Відповідно до п. 1.2 вказаного Договору, адвокат надає клієнту такі види правової допомоги:

- усні та письмові консультації з правових питань та правові висновки, довідки з чинного законодавства України;

- підготовка, аналіз текстів договорів, розробка пропозицій, протоколів розбіжностей та правова експертиза проектів договорів;

- проведення правової експертизи документів фінансово-господарської діяльності клієнта;

- участь на стороні клієнта у переговорах з контрагентами стосовно укладення, розірвання договорів та внесення змін (доповнень) до них;

- представництво інтересів клієнта в судах, відносинах з фізичними та юридичними особами всіх форм власності, включаючи органи державної влади та управління, органи місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 2.3 вказаного Договору, на підтвердження факту надання адвокатом клієнту професійної правничої допомоги відповідно до умов цього Договору складається акт в строк 30 (тридцять) робочих днів з моменту надання правничої допомоги.

Згідно із п. 4.1 вказаного Договору, розмір та умови оплати послуг адвоката клієнтом залежно від обсягів юридичних робіт будуть обумовлені в укладеній сторонами додатковій угоді.

Відповідно до п. 4.4 вказаного Договору, у разі вирішення судових справ на користь клієнта адвокат додатково має право на гонорар, що становить від повного або часткового досягнення мети цього Договору та залежить від виду та кількості позовних вимог у судовій справі, а саме: за кожну майнову вимогу у справі 5 % від суми, що стягнута на користь клієнта за рішенням суду або від суми, що була заявлена у суді до стягнення з клієнта та не задоволена судом; за кожну немайнову вимогу 50% від суми витрат за надання правової допомоги за цим Договором; у разі зупинення чи закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду за клопотанням адвоката 100 % від суми витрат за надання правової допомоги за цим Договором.

На виконання вимог вказаного Договору, сторонами було укладено додаткову угоду № 1 від 16.01.2023, відповідно до п. 1.1 якої, сторони погодилися на надання таких послуг за Договором про надання правової допомоги від 16.01.2023:

- складання процесуального документу адміністративного позову з розрахунку 20000,00 грн (двадцять тисяч гривень, 00 копійок).

З матеріалів справи встановлено, що 10.05.2023 сторонами було укладено додаткову угоду № 2 до Договору про надання правової допомоги від 16.01.2023, відповідно до п. 1.1 якої погодилися на надання таких послуг за Договором про надання правової допомоги від 16.01.2023:

- складання процесуального документу відповідь на відзив у справі № 520/1686/23, з розрахунку 5000,00 грн (п`ять тисяч гривень, 00 копійок).

В акті наданих послуг № 1 до Договору про надання правової допомоги від 16.01.2023 зазначено, що адвокатом надані на користь клієнта наступні послуги:

- складання процесуального документу адміністративного позову з розрахунку 20000,00 грн (двадцять тисяч гривень, 00 копійок);

- складання процесуального документу відповідь на відзив у справі № 520/1686/23, з розрахунку 5000,00 грн (п`ять тисяч гривень, 00 копійок);

- постановлено судове рішення про задоволення адміністративного позову, відповідно до п. 4.4 розділу 4 Договору «Порядок розрахунків» - сума додаткового гонорару («гонорар успіху») адвоката у справі № 520/1686/23 становить 12500,00 грн (дванадцять тисяч п`ятсот гривень, 00 копійок).

Усього адвокатом надано послуги на суму 37500,00 грн. (тридцять сім тисяч п`ятсот гривень, 00 коп.), без ПДВ.

Таким чином, з наведеного слідує, що звертаючись до суду першої інстанції з заявою про ухвалення додаткового рішення, представник позивача надав до суду всі необхідні докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що має бути сплачена позивачем.

Так, відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 23.04.2019 у справі № 826/9047/16, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Зі змісту норм ч.ч. 4, 5 та 6 ст. 134 КАС України вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (саме така позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17).

За правилами оцінки доказів, встановлених статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

При цьому, колегія суддів зауважує, що при розгляді питання про відшкодування витрат на правничу допомогу учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань і саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (саме така позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Колегія суддів зазначає, що незважаючи на те, що при застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, такий, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч.5 ст. 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Отже, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Тобто, виключно за наявності заперечень сторони, за рахунок якої заявник просить відшкодувати витрати на правничу допомогу, суд може зменшити розмір таких витрат.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказала на виключення ініціативи суду щодо вирішення питань з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Зазначений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення і в постановах Верховного Суду від 2 жовтня 2019 року (справа №815/1479/18), від 15 липня 2020 року (справа №640/10548/19), від 21 січня 2021 року (справа №280/2635/20), від 02.08.2023 у справі № 200/9848/20-а.

Колегія суддів зазначає, що ГУ ДПС в Рівненській області, як особа, що заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язана навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат, керуючись критеріями, закріпленими у статті 139 КАС України.

Аналогічні висновки викладені також у постанові Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі № 640/15803/19.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ «МТД «ПАК ЗТ НОВА БАВАРІЯ» в адміністративному позові вказувало про намір відшкодування витрат на правничу допомогу. У заяві про компенсацію судових витрат від 18.09.2023 позивач просив стягнути 37500,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу пропорційно до задоволених позовних вимог.

Разом з цим, відповідачами до суду першої інстанції не було надано клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

За таких обставин суд апеляційної інстанції, вирішуючи питання розподілу судових витрат, не може оцінювати відповідність заявленого позивачем до стягнення розміру витрат на правову допомогу критеріям, що передбачені у частині п`ятій статті 134 КАС України, та, відповідно, самостійно зменшувати розмір заявлених до відшкодування сум.

Поряд із цим колегією суддів враховано, що відсутність таких заперечень з боку ГУ ДПС в Рівненській області може бути наслідком формального підходу суду першої інстанції до повідомлення сторін про дату, час та місце вирішення питання щодо відшкодування судових витрат та об`єктивною відсутністю у відповідача можливості підготувати та направити свої заперечення з даного приводу у строк, визначений судом.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, зокрема доданих до заяви про компенсацію судових витрат доказів, позивач направляв на адресу ГУ ДПС в Рівненській області копію заяви разом із додатками (доказами понесення судових витрат), що підтверджується описом вкладення до цінного листа (т. 2 а.с. 184) та накладною АТ «УКРПОШТА» № 6103720849807 від 18.09.2023 (т. 2 а.с. 186).

Отже, третій відповідач був обізнаний про намір позивача отримати відшкодування витрат на правничу допомогу, однак не вчинив жодних дій щодо висловлення заперечень стосовно заявленого ТОВ «МТД «ПАК ЗТ НОВА БАВАРІЯ» до стягнення розміру витрат на правничу допомогу. Таким чином, ГУ ДПС в Рівненській області, як суб`єктом владних повноважень, не надано доказів, як і не зазначено обставин, які б спростували співмірність заявленого позивачем розміру витрат на правову допомогу із обсягом виконаних адвокатом робіт.

Колегія суддів враховує, що навіть під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції відповідачем в апеляційній скарзі не викладено поважних причин не надання заперечень до суду першої інстанції. Крім того, в апеляційній скарзі не вказано розміру витрат на правничу допомогу, яку контролюючий орган вважає обґрунтованою, а також не наведено конкретних доводів, а не загальних посилань, які б дійсно свідчили про неспівмірність визначеної судом першої інстанції суми витрат на правничу допомогу зі складністю справи, характером та обсягом виконаних адвокатом робіт.

З огляду на викладене, враховуючи наявність в матеріалах справи документального підтвердження понесених судових витрат, відсутність належно обґрунтованих заперечень з боку ГУ ДПС в Рівненській області щодо заявленого представником позивача розміру витрат на правничу допомогу, та не підтвердження їх відповідними доказами, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення заяви позивача про розподіл судових витрат та стягнення пропорційно за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів витрат на професійну правничу допомогу у сумі 37500,00 грн.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.11.2023 у справі № 520/1686/23 - без змін.

Керуючись ст. ст. 134, 139, ч. 4 ст. 241, ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області - залишити без задоволення.

Додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.11.2023 по справі № 520/1686/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Т.С. Перцова Судді С.П. Жигилій В.Б. Русанова