Ухвала

від 09.04.2024 по справі 520/1686/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 квітня 2024 року

м. Київ

справа №520/1686/23

адміністративне провадження № К/990/13306/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Ханової Р. Ф.,

суддів - Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області

на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року,

на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року

та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року

у справі №520/1686/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МТД "ПАК ЗТ НОВА БАВАРІЯ"

до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Рівненській області

про скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року, на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року у справі №520/1686/23.

Щодо оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року у справі № 520/1686/23.

При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Скаржник просить переглянути у касаційному порядку рішення суду першої інстанції, яке не було переглянуто судом апеляційної інстанції, і згідно частини першої статті 328 КАС України не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року.

Щодо оскарження додаткового рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року у справі №520/1686/23.

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Рівненській області на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року у справі №520/1686/23, предметом спору у якій є стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 37500,00 гривень за рахунок бюджетних асигнувань.

Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року, заяву представника позивача про розподіл судових витрат задоволено. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МТД "ПАК ЗТ НОВА БАВАРІЯ" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 37500, 00 гривень, в тому числі: 18750,00 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України та 18750,00 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області.

Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2023 року відкрито провадження у цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення, яким розглянуто справу по суті.

Тому при оцінці касаційної скарги на предмет допустимості касаційного оскарження додаткового рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року у справі №520/1686/23, слід застосовувати такий же критерій.

Суд першої інстанції не порушив норми частин другої, четвертої та пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання щодо розгляду справи у спрощеному позовному провадженні.

Так, у касаційній скарзі заявник посилався на те, що дана справа має значний суспільний інтерес.

Вжите законодавцем словосполучення «значний суспільний інтерес» необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об`єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов`язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення, як от визначення і зміни конституційного ладу в Україні, виборчого процесу (референдуму), обороноздатності держави, її суверенітету, найвищих соціальних цінностей, визначених Конституцією України тощо.

Касаційна скарга не містить жодних аргументів, які б свідчили про значний суспільний інтерес саме до цієї конкретної справи й вказували на те, що предмет даного спору стосується питань, які мають виняткове значення для суспільства в контексті наведених вище критеріїв.

Оцінивши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що посилання скаржника на положення підпункту «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України є необґрунтованими.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 248, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року, на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року у справі №520/1686/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МТД "ПАК ЗТ НОВА БАВАРІЯ" до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Рівненській області про скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіР.Ф. Ханова Л.І. Бившева В.В. Хохуляк