Ухвала

від 04.04.2024 по справі 815/5121/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 квітня 2024 року

м. Київ

справа №815/5121/16

адміністративне провадження №К/990/12190/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шарапи В.М., суддів Берназюка Я.О., Чиркіна С.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 24.10.2023 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2024 у справі №815/5121/16 за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Одеса до Ліквідаційної комісії відділу освіти Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради про стягнення капіталізованих платежів,

В С Т А Н О В И В:

Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Одеса звернувся до суду з позовом до Ліквідаційної комісії відділу освіти Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, в якому просив стягнути капіталізовані платежі у сумі 926 771,52 грн.

Одеський окружний адміністративний суд своєю постановою від 06.12.2016 позов задовольнив.

На виконання вказаної постанови, суд першої інстанції 29.03.2017 видав виконавчий лист.

Згодом Одеський окружний адміністративний суд своєю ухвалою від 27.11.2017 замінив стягувача його правонаступником - Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області, а ухвалою від 16.05.2023 знову замінив стягувача його правонаступником - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області.

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подало 06.10.2023 до суду першої інстанції заяву про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою під час реорганізації Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області.

Одеський окружний адміністративний суд своєю ухвалою від 24.10.2023 (залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2024) відмовив у задоволенні заяви.

На адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 29.03.2024 надійшла касаційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (направлена поштовим зв`язком 26.03.2024), в якій скаржник просить скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 24.10.2023, постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2024, а заяву направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно з частиною 1 статті 334 КАС України, за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Однак Верховний Суд встановив, що касаційну скаргу подано без додержання вимог процесуального закону, що діяв на час її подання.

Щодо сплати судового збору

Згідно з частиною 4 статті 330 КАС України, до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України № 3674-VI від 08.07.2011 "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 5 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI, за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Касаційна скарга подана на судове рішення, яке може бути оскаржене згідно із підпунктом 18.4 підпункту 18 пункту 1 Перехідних положень КАС України, а саме, на ухвалу суду про відмову у видачі дубліката виконавчого документа.

Станом на 01.01.2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 3 028,00 грн.

Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за подання цієї касаційної скарги, складає 3 028,00 грн.

Проте, скаржником до касаційної скарги не долучено доказів сплати судового збору у визначеному законом розмірі.

Реквізити для сплати судового збору:

отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;

рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;

код ЄДРПОУ: 37993783;

код класифікації доходів бюджету: 22030102;

банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

найменування додатку, збору, платежу: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)";

призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)", номер справи, у якій сплачується судовий збір.

Щодо строку на касаційне оскарження

Відповідно до частини 1 статті 329 КАС України, касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною 2 статті 329 КАС України встановлено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 120 КАС України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Частиною 6 цієї ж статті встановлено, що якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалив оскаржувану постанову 22.02.2024, а отже, передбачений процесуальним законом тридцятиденний строк (з врахуванням наведених вище норм) закінчився 25.03.2024. Водночас, касаційну скаргу скаржником направлено поштовим зв`язком до Верховного Суду 26.03.2024, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.

У касаційній скарзі скаржник зазначив, що копію постанови суду апеляційної інстанції отримав 27.02.2024, на підтвердження чого надав витяг з Інформаційної системи (ІКІС) Пенсійного фонду України «Документообіг». При цьому слід зауважити, що скаржник не порушував у касаційній скарзі питання про поновлення строку на касаційне оскарження та будь-яких клопотань щодо цього не заявляв.

Оцінюючи поважність наведених скаржником причин пропуску строку на касаційне оскарження, Верховний Суд наголошує, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Перевіряючи наведені скаржником причини, Верховний Суд приходить до переконання, що такі не можуть бути визнані поважними, позаяк вони не підтверджені належними доказами. Зокрема, наданий скаржником витяг із Інформаційної системи не є належним доказом поважності пропуску згаданого строку в розумінні положень процесуального закону, позаяк реєстрація скаржником вхідної кореспонденції є односторонньою дією та не може бути достовірним підтвердженням отримання копії оскаржуваної постанови у день, зазначений самим скаржником при реєстрації такої постанови.

Суд звертає увагу, що особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо дотримання строків касаційного оскарження.

При цьому Верховний Суд звертає увагу на положення частини 7 статті 18 КАС України, відповідно до якого, особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Крім того, частиною 5 статті 251 КАС України визначено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення в електронній формі надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 251 КАС України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Як вбачається із відомостей підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний Суд», Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області має зареєстрований Електронний кабінет, дата реєстрації - 10.04.2020.

Разом з тим, матеріали касаційної скарги не містять будь-яких доказів надходження (із зазначенням дати та часу) копії оскаржуваної постанови до Електронного кабінету скаржника.

Відтак зважаючи на викладене вище, Верховний Суд дійшов висновку про неповажність причин пропуску скаржником строку на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції, позаяк такі не підтверджені належними доказами.

Частиною 3 статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

З урахуванням викладеного вище, скаржнику необхідно:

- порушити питання про поновлення строку на касаційне оскарження,

- надати докази на обґрунтування причин поважності пропуску строку на касаційне оскарження (довідка П`ятого апеляційного адміністративного суду про дату отримання цим судом повідомлення про доставлення копії оскаржуваної постанови до електронного кабінету скаржника тощо) або вказати інші причини пропуску строку касаційного оскарження з наданням відповідних доказів;

- надати докази сплати судового збору у розмірі 3 028,00 грн.

Керуючись статтями 44, 169, 330, 332 КАС України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Визнати неповажними причини пропуску Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області строку на касаційне оскарження ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 24.10.2023 та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2024 у справі №815/5121/16.

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 24.10.2023 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2024 у справі №815/5121/16 за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Одеса до Ліквідаційної комісії відділу освіти Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради про стягнення капіталізованих платежів - залишити без руху.

Встановити скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

СуддіВ.М. Шарапа Я.О. Берназюк С.М. Чиркін