Ухвала

від 04.04.2024 по справі 280/4833/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 квітня 2024 року

м. Київ

справа №280/4833/22

адміністративне провадження № К/990/9843/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Васильєвої І.А., Ханової Р.Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 02.10.2023 про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05.02.2024 у справі №280/4833/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРУП ІНТРЕЙД» до Головного управління ДПС у Запорізькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРУП ІНТРЕЙД» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області, Державної податкової служби України, в якому просило визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №3642269/41071921 від 12.01.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної №15 від 06.11.2021; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРУП ІНТРЕЙД» №15 від 06.11.2021 датою її фактичного подання на реєстрацію; визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №3231519/41071921 від 12.10.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної №53 від 24.04.2021; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРУП ІНТРЕЙД» №53 від 24.04.2021 датою її фактичного подання на реєстрацію; визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №3231532/41071921 від 12.10.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної №33 від 19.07.2021; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРУП ІНТРЕЙД» №33 від 19.07.2021 датою її фактичного подання на реєстрацію; визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №3251979/41071921 від 19.10.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної №17 від 11.03.2021; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРУП ІНТРЕЙД» №17 від 11.03.2021 датою її фактичного подання на реєстрацію; визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №3251990/41071921 від 19.10.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної №17 від 09.04.2021; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРУП ІНТРЕЙД» №17 від 09.04.2021 датою її фактичного подання на реєстрацію; визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №3251991/41071921 від 19.10.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної №54 від 24.04.2021; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладним податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРУП ІНТРЕЙД» №54 від 24.04.2021 датою її фактичного подання на реєстрацію; визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №3251986/41071921 від 19.10.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної №26 від 17.05.2021; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРУП ІНТРЕЙД» №26 від 17.05.2021 датою її фактичного подання на реєстрацію; визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №3251993/41071921 від 19.10.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної №44 від 21.07.2021; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРУП ІНТРЕЙД» №44 від 21.07.2021 датою її фактичного подання на реєстрацію.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 20.10.2022 у справі №280/4833/22 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРУП ІНТРЕЙД» задоволено.

Головне управління ДПС у Запорізькій області 06.09.2023 звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20.10.2022 в адміністративній справі №280/4833/22.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 02.10.2023 у справі №280/4833/22, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 05.02.2024, у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Запорізькій області про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20.10.2022 у справі №280/4833/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРУП ІНТРЕЙД» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії відмовлено. У стягненні з позивача на користь Головного управління ДПС у Запорізькій області судових витрат відмовлено.

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Запорізькій області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України через підсистему «Електронний суд» 13.03.2024 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 02.10.2023 про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05.02.2024 у справі №280/4833/22, ухвалити нову постанову, якою заяву про перегляд рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20.10.2022 у справі №280/4833/22 за нововиявленими обставинами задовольнити в повному обсязі.

У зв`язку з невідповідністю касаційної скарги вимогам статей 329, 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), Верховний Суд ухвалою від 18.03.2024 подану контролюючим органом касаційну скаргу залишив без руху та запропонував скаржнику в десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали надати до суду обґрунтовану заяву (клопотання) про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску строку, якщо такі є, з доданням до неї (нього) доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин. Окрім того, у зв`язку з невідповідністю касаційної скарги вимогам частин четвертої та п`ятої статті 330 КАС України, суд запропоновував скаржнику, у визначений в цій же ухвалі строк, усунути недоліки касаційної скарги та подати до суду документ про сплату судового збору в розмірі та порядку визначеному законом.

У зв`язку з наявністю у Головного управління ДПС у Запорізькій області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України офіційної електронної адреси та електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд», копія ухвали про залишення касаційної скарги без руху від 18.03.2024 була направлена останньому в електронній формі за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Згідно з інформацією, наявною в комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» електронний документ (ухвала суду про залишення касаційної скарги без руху від 18.03.2024) доставлено в електронний кабінет Головного управління ДПС у Запорізькій області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України 19.03.2024 о 20:55год.

На виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, Головним управлінням ДПС у Запорізькій області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України через підсистему «Електронний суд» до Верховного Суду подано заяву про усунення недоліків касаційної скарги, в якій скаржником порушення питання:

- про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Запорізького окружного адміністративного суду від 02.10.2023 про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 05.02.2024 у справі №280/4833/22, як такого, що пропущено з об`єктивних та поважних причин;

- про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 02.10.2023 про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05.02.2024 у справі №280/4833/22 до закінчення перегляду даної справи у касаційному порядку. Посилаючись на об`єктивну неможливість здійснення сплати судового збору, що зумовлено, як вказує скаржник, введеним на всій території України правовим режимом воєнного стану, нестабільною ситуацією в країні та відсутністю/недостатністю через вказані обставини на рахунку скаржника суми грошових коштів необхідних для такої сплати, контролюючий орган зазначає, що він позбавлений можливості сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у цій справі та надати суду платіжну інструкцію про таку сплату.

Надаючи оцінку доводам викладеним у клопотанні скаржника про відстрочення сплати судового збору, Верховний Суд зазначає наступне.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981№ R (81) 7: «В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D).

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до статті 8 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Наведені положення закону дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.

Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником у клопотанні, зокрема, про відстрочення сплати судового збору, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно можна встановити існування обставин, зазначених у такому клопотанні.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно із частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Разом з тим, із заявленого контролюючим органом клопотання убачається, що воно не відповідає вимогам встановлених статтею 8 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» та свідчить про відсутність підстав для його задоволення.

Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Статтею 330 КАС України передбачено обов`язок особи, яка подає касаційну скаргу щодо одночасного надання документа про сплату судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011 №3674-VІ «Про судовий збір».

Згідно з положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI органам податкової служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Органи податкової служби є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

З аналізу вищенаведених положень убачається, що особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, у тому числі щодо оплати судового збору.

Натомість, у поданому скаржником клопотанні, окрім посилання на неможливість проведення платежів, недостатність фінансування органів податкової служби та скрутний майновий стан, викликаний правовим режимом воєнного стану в Україні, контролюючий орган не зазначає про вжиття ним регулярних та послідових заходів задля сплати у цій справі суми судового збору у встановлений в ухвалі суду строк.

Так, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05год 30хв 24.02.2022 строком на 30 діб, дія якого триває й до сьогодні.

У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Отже, лише факт введення воєнного стану на території України не може бути визнаний поважною причиною для невиконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху щодо сплати судового збору для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.

Верховний Суд вважає, що у скаржника було достатньо часу для сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі та надання платіжного документа про таку сплату, однак судовий збір у розмірі 2422,40грн станом на цей день так і продовжує бути несплаченим.

З урахуванням наведеного вище, клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у цій справі задоволенню не підлягає.

Поряд з цим, Верховний Суд зазначає, що питання продовження процесуального строку, відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору у випадку невиконання вимог ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується у кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у клопотанні скаржника. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для безумовного продовження процесуального строку, відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору у всіх абсолютно випадках.

Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

На момент постановлення Верховним Судом цієї ухвали, на адресу суду від скаржника касаційної скарги не надходив документ про сплату судового збору у визначеному законом розмірі.

Пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

За змістом частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Враховуючи викладене, Головним управлінням ДПС у Запорізькій області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України не виконано вимоги ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме в частині надання документа про сплату судового збору, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає поверненню.

Відповідно до частини сьомої статті 332 КАС України копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи особисто або через представника.

Керуючись статтями 169, 248, 332, 355, 359 КАС України, Суд -

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги в справі №280/4833/22 відмовити.

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 02.10.2023 про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05.02.2024 у справі №280/4833/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРУП ІНТРЕЙД» до Головного управління ДПС у Запорізькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити заявнику касаційної скарги, що її повернення не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді І.Я. Олендер

І.А. Васильєва

Р.Ф. Ханова