Ухвала

від 21.05.2024 по справі 280/4833/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 травня 2024 року

м. Київ

справа №280/4833/22

адміністративне провадження №К/990/8790/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Васильєвої І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРУП ІНТРЕЙД» про стягнення витрат на правничу допомогу у справі № 280/4833/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРУП ІНТРЕЙД» до Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРУП ІНТРЕЙД» (далі - позивач, платник податків, Товариство, ТОВ «ГРУП ІНТРЕЙД») звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі - відповідач-1, ГУ ДПС у Запорізькій області), Державної податкової служби України (далі - відповідач-2, ДПС України), в якому просило визнати протиправним та скасувати Рішення комісії ГУ ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 3642269/41071921 від 12.01.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної № 15 від 06.11.2021; зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ «ГРУП ІНТРЕЙД» №15 від 06.11.2021 датою її фактичного подання на реєстрацію; визнати протиправним та скасувати Рішення комісії ГУ ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 3231519/41071921 від 12.10.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної № 53 від 24.04.2021; зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ «ГРУП ІНТРЕЙД» № 53 від 24.04.2021 датою її фактичного подання на реєстрацію; визнати протиправним та скасувати Рішення комісії ГУ ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 3231532/41071921 від 12.10.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної № 33 від 19.07.2021; зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ «ГРУП ІНТРЕЙД» № 33 від 19.07.2021 датою її фактичного подання на реєстрацію; визнати протиправним та скасувати Рішення комісії ГУ ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 3251979/41071921 від 19.10.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної №17 від 11.03.2021; зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ «ГРУП ІНТРЕЙД» № 17 від 11.03.2021 датою її фактичного подання на реєстрацію; визнати протиправним та скасувати Рішення комісії ГУ ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 3251990/41071921 від 19.10.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної № 17 від 09.04.2021; зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ «ГРУП ІНТРЕЙД» №17 від 09.04.2021 датою її фактичного подання на реєстрацію; визнати протиправним та скасувати Рішення комісії ГУ ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 3251991/41071921 від 19.10.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної № 54 від 24.04.2021; зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ «ГРУП ІНТРЕЙД» № 54 від 24.04.2021 датою її фактичного подання на реєстрацію; визнати протиправним та скасувати Рішення комісії ГУ ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 3251986/41071921 від 19.10.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної № 26 від 17.05.2021; зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ «ГРУП ІНТРЕЙД» №26 від 17.05.2021 датою її фактичного подання на реєстрацію; визнати протиправним та скасувати Рішення комісії ГУ ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 3251993/41071921 від 19.10.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної № 44 від 21.07.2021; зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ «ГРУП ІНТРЕЙД» № 44 від 21.07.2021 датою її фактичного подання на реєстрацію.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2022 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано Рішення комісії ГУ ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №3642269/41071921 від 12.01.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної № 15 від 06.11.2021; зобов`язано ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ «ГРУП ІНТРЕЙД» № 15 від 06.11.2021 датою її фактичного подання на реєстрацію; визнано протиправним та скасовано Рішення комісії ГУ ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 3231519/41071921 від 12.10.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної № 53 від 24.04.2021; зобов`язано ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ «ГРУП ІНТРЕЙД» № 53 від 24.04.2021 датою її фактичного подання на реєстрацію; визнано протиправним та скасовано Рішення комісії ГУ ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №3231532/41071921 від 12.10.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної № 33 від 19.07.2021; зобов`язано ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ «ГРУП ІНТРЕЙД» № 33 від 19.07.2021 датою її фактичного подання на реєстрацію; визнано протиправним та скасовано Рішення комісії ГУ ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 3251979/41071921 від 19.10.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної № 17 від 11.03.2021; зобов`язано ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ «ГРУП ІНТРЕЙД» № 17 від 11.03.2021 датою її фактичного подання на реєстрацію; визнано протиправним та скасовано Рішення комісії ГУ ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 3251990/41071921 від 19.10.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної № 17 від 09.04.2021; зобов`язано ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ «ГРУП ІНТРЕЙД» № 17 від 09.04.2021 датою її фактичного подання на реєстрацію; визнано протиправним та скасовано Рішення комісії ГУ ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 3251991/41071921 від 19.10.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної № 54 від 24.04.2021; зобов`язано ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладним податкову накладну ТОВ «ГРУП ІНТРЕЙД» № 54 від 24.04.2021 датою її фактичного подання на реєстрацію; визнано протиправним та скасовано Рішення комісії ГУ ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 3251986/41071921 від 19.10.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної № 26 від 17.05.2021; зобов`язано ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ «ГРУП ІНТРЕЙД» № 26 від 17.05.2021 датою її фактичного подання на реєстрацію; визнано протиправним та скасовано Рішення комісії ГУ ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 3251993/41071921 від 19.10.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної № 44 від 21.07.2021; зобов`язано ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ «ГРУП ІНТРЕЙД» № 44 від 21.07.2021 датою її фактичного подання на реєстрацію.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2022 року набрало законної сили, а 7 вересня 2023 року у справі видано виконавчі листи.

На адресу Запорізького окружного адміністративного суду 6 вересня 2023 року суду надійшла заява ГУ ДПС у Запорізькій області про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в якій відповідач-1 просив рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2022 року у справі № 280/4833/22 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ «ГРУП ІНТРЕЙД» у повному обсязі.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 2 жовтня 2023 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 5 лютого 2024 року, відмовлено у задоволенні заяви ГУ ДПС у Запорізькій області про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2022 року у справі № 280/4833/22 за позовом ТОВ «ГРУП ІНТРЕЙД» до ГУ ДПС у Запорізькій області, ДПС України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Постановою Верховного Суду від 9 квітня 2024 року касаційну скаргу Державної податкової служби України залишено без задоволення, а ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 2 жовтня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 5 лютого 2024 року у справі № 280/4833/22 залишено без змін.

Після прийняття вказаної постанови до Верховного Суду надійшла заява позивача про стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн, які позивач поніс в суді касаційної інстанції за написання відзиву на касаційну скаргу відповідача-2.

У вказаній заяві позивач зазначає, що у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції, позивач додатково поніс витрати за написання відзиву на касаційну скаргу відповідача-2. Зазначає, що з метою отримання правової допомоги щодо ведення цієї справи, між ТОВ «ГРУП ІНТРЕЙД» та Адвокатським бюро «Сергія Жечева» укладено договір-доручення про надання правової допомоги від 01.02.2021, предметом якого є надання адвокатським бюро усіма законними методами та способами правової допомоги у всіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані з захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних прав та законних інтересів, у тому числі і ведення цієї справи.

Так, вказані понесені витрати позивачем підтверджуються актом приймання-передачі № ОУ-000027 від 10.04.2024 та розрахунком гонорару, у яких зазначено, що позивач отримав правову допомогу, яка полягала у наступному: «написання Відзиву на касаційну скаргу Відповідача 2 (справа № 280/4833/22)». Згідно рахунку-фактури № СФ-000027 від 10 квітня 2024 року позивачем сплачено витрати на правничу допомогу у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 1798 від 10.04.2024.

Нормативне регулювання

Згідно з положеннями частини третьої статті 369 Кодексу адміністративного судочинства України у разі залишення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами без задоволення інші учасники справи можуть вимагати компенсації особою, яка її подала, судових витрат, понесених ними під час провадження за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом пункту 1 частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За частиною четвертою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з абзацом першим частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до частини першої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно з частиною третьою статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

За частиною п`ятою статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

У випадку постановлення ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат (частина шоста статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України).

За частиною другою статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначаються: 5) вимоги особи, що подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції; 6) у разі необхідності - клопотання особи, що подає касаційну скаргу; 8) перелік матеріалів, що додаються.

Відповідно до частини третьої статті 340 Кодексу адміністративного судочинства України після проведення підготовчих дій суддя-доповідач призначає справу до касаційного розгляду у судовому засіданні чи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною першою статті 344 Кодексу адміністративного судочинства України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням положень статті 341 цього Кодексу.

За текстом частини першої статті 356 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду касаційної інстанції складається з: 4) резолютивної частини із зазначенням: а) висновку суду касаційної інстанції по суті вимог касаційної скарги і позовних вимог; б) нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення; в) розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції; .

Аналізуючи наведені положення процесуального законодавства Суд зазначає наступне.

Для цілей розподілу витрат на професійну правничу допомогу, які належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина третя статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України), суд має встановити їх розмір на підставі поданих доказів і з уваги на приписи статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначити ту співмірну суму витрат, яка підлягатиме розподілу між сторонами.

Частина сьома статті 139, частини третя, четверта статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України містять приписи, які дозволяють стороні надати суду докази, які підтверджують витрати на правничу допомогу, протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення за наслідками розгляду справи, але за умови, що ця сторона зробить про це відповідну заяву до закінчення судових дебатів.

Вказівка у частині сьомій статті 139, частині третій статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України на судові дебати, до закінчення яких сторона може заявити суду прохання (вимогу, клопотання) про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, потрібно розуміти не як єдино можливу стадію розгляду справи по суті, на якій дозволяється повідомити суду про цю обставину. Це є останній етап - перед виходом суду до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення за наслідками розгляду справи - для того, щоб сторона могла заявити про необхідність подати докази на підтвердження розміру понесених витрат, які підлягають розподілу за наслідками розгляду справи.

Зазначене пов`язано з тим, що процедура розгляду справи в суді касаційної інстанції має особливості, зумовлені головним чином завданнями і повноваженнями суду на цій стадії. У контексті цієї справи слід зазначити, що на стадії касаційного розгляду справи участь сторін та інших учасників справи не є обов`язкова, що дозволяє суду розглянути касаційну скаргу у порядку письмового провадження та/або у попередньому судовому засіданні. Однак, можуть виникати також ситуації, які вимагають розглянути справу в судовому засіданні (за участі сторін і третіх осіб) й в такому випадку розгляд справи в суді касаційної інстанції проводиться за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням положень статті 341 цього Кодексу. Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження визначені у статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України і серед іншого передбачають, що за цією процедурою не проводяться судові дебати.

Тому, враховуючи визначені процесуальними нормами закону порядок звернення до суду касаційної інстанції і процедуру розгляду касаційної скарги, положення частини сьомої статті 139, частини третьої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України треба розуміти так, що сторона має заявити суду касаційної інстанції про необхідність розподілу витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвоката, до ухвалення цим судом остаточного судового рішення за касаційною скаргою. У такому випадку докази, які підтверджують ці витрати (які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи), можуть бути надані суду касаційної інстанції (для вирішення питання щодо судових витрат, докази понесення яких не могли бути надані суду до ухвалення постанови) - протягом п`яти днів після ухвалення постанови за касаційною скаргою.

Якщо докази на підтвердження розміру витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвоката, - за умови, що прохання про розподіл цих витрат буде заявлене суду касаційної інстанції до завершення розгляду справи - будуть надані по спливу п`яти днів після ухвалення судового рішення за касаційною скаргою - заява про розподіл витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги (в суді касаційної інстанції) залишається без розгляду.

Так само - у значенні абзацу третього частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України - залишається без розгляду і заява сторони про розподіл понесених витрат на правничу допомогу (разом з доказами, які до неї додані), якщо вона подана після того, як суд касаційної інстанції вже розглянув касаційну скаргу.

Якщо до завершення розгляду касаційної скарги сторона, зокрема касатор, не заявила суду касаційної інстанції про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, й відповідно не надала документів, які ці витрати підтверджують, суд касаційної інстанції - при ухваленні постанови - не має підстав розподіляти ці витрати. Не виникне підстав для їх розподілу шляхом ухвалення додаткового судового рішення відповідно до статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України й тоді, коли заява про розподіл витрат на правничу допомогу (понесених у зв`язку з розглядом справи у суді касаційної інстанції), як і докази, які ці витрати підтверджують, будуть подані суду касаційної інстанції вже після того, як цей суд розгляне касаційну скаргу й ухвалить відповідну постанову.

Таким чином, підстави для розподілу судових витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, мають існувати до того, як справа буде розглянута по суті.

Зазначена правова позиція узгоджується за правовими висновками висловленими Верховним Судом у складі об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду в ухвалі від 7 липня 2023 року у справі № 340/2823/21.

У справі, що розглядається постанова, якою касаційну скаргу Державної податкової служби України було залишено без задоволення, а ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 2 жовтня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 5 лютого 2024 року залишено без змін, прийнята Верховним Судом - 9 квітня 2024 року, тоді як заява позивача про стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн, які позивач поніс в суді касаційної інстанції за написання відзиву на касаційну скаргу відповідача-2, подана ним до Верховного Суду 16 квітня 2024 року, тобто після того, як Суд ухвалив вказану постанову.

Крім того, Суд зазначає, що надані позивачем копії документів на підтвердження понесених ним витрат на правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн (за написання відзиву на касаційну скаргу), а саме: рахунку-фактури № СФ-000027 від 10.04.2024; платіжного доручення № 1798 від 10.04.2024; акту приймання-передачі № ОУ-000027 від 10.04.2024; розрахунку гонорару (Додаток до акту приймання-передачі № ОУ- 000027 від 10.04.2024) були складені та здійсненні після прийняття вказаного рішення Верховним Судом у справі, що розглядається.

Тобто, з наданих копій документів вбачається, що їх (крім договору-доручення про надання правової допомоги від 1 лютого 2021 року) не тільки надали після того, як суд касаційної інстанції завершив розгляд касаційної скарги, з якою власне пов`язані такі витрати на професійну правничу допомогу, але й оформили після того, як суд касаційної інстанції ухвалив постанову за касаційною скаргою.

Висновки за результатами розгляду заяви

Відповідно до частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З урахуванням зазначеного, керуючись статтею 139, частиною другою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРУП ІНТРЕЙД» про стягнення витрат на правничу допомогу у справі № 280/4833/22 пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Васильєва

Р.Ф. Ханова,

Судді Верховного Суду