Постанова

від 02.04.2024 по справі 188/1829/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2802/24 Справа № 188/1829/21 Суддя у 1-й інстанції - Бурда П. О. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Єлізаренко І.А.

суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В.

за участю секретаря Попенко Ю.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 13 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (структурний підрозділ управління у Павлоградському районі, відділ №2) про визнання договору оренди землі сільськогосподарського призначення припиненим шляхом його розірвання,-

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ФОП ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (структурний підрозділ управління у Павлоградському районі, відділ №2) про визнання договору оренди землі сільськогосподарського призначення припиненим шляхом його розірвання.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її тітка ОСОБА_3 та вона є спадкоємцем померлої. На підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданим державним нотаріусом Дніпровської районної державної нотаріальної контори Кобрусевою Л.В. 27 червня 2017 року, реєстровий номер 1-2081, вона є власником земельної ділянки площею 5,1200 га кадастровий номер 1223887100:02:001:0464, розташованої на території Хорошівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Позивач зазначає, на час прийняття спадщини після смерті тітки ОСОБА_3 , їй не було відомо, що отримана у спадщину спірна земельна ділянка перебуває у оренді у ФОП ОСОБА_2 . Отримавши інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, їй стало відомо, що між спадкодавцем ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_2 20 квітня 2015 року був укладений договір оренди земельної ділянки площею 5,1200 гектарів, кадастровий номер 1223887100:02:001:0464, розташованої на території Хорошівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 15 років (п. 8 договору), який 18 листопада 2015 року зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше право12196725. Земельна ділянка була передана 20 квітня 2015 року, що підтверджується копіями договору оренди, акту прийому-передачі земельної ділянки, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Позивач вказує, що відповідно до п. 37 договору оренди від 20 квітня 2015 року у разі переходу права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи є підставою для зміни умов або розірвання договору оренди землі. Позивач зазначає, вона звернулася до відповідача про припинення дії договору оренди від 20 квітня 2015 року у зв`язку із переходом права власності на орендовану земельну ділянку, але відповідач відмовила, посилаючись на те, що п. 37 договору оренди від 20 квітня 2015 року не передбачає розірвання договору оренди землі у разі переходу права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а умови договору виконуються відповідачем своєчасно та у повному обсязі. Позивач зазначає, що у договорі не вказано, що добавлені від руки дописи у договорі погоджені обома сторонами. Фактично у п.37 договору оренди від 20 квітня 2015 року відповідач від руки перед словами є підставою для зміни умов або розірвання договору поставила частку не, що повністю змінило редакцію вказаного пункту договору і не було узгоджено сторонами під час укладення договору. Також позивач зазначає, що відповідач не виплачує їй орендну плату тривалий час з - 2017 року, чим порушує свої зобов`язання, передбачені пунктами 9, 13, 14 та 31 договору оренди землі від 20 квітня 2015 року та її права як власника земельної ділянки. На підставі викладеного ОСОБА_1 просила суд визнати припиненим договір оренди земельної ділянки площею 5,1200 гектарів, кадастровий номер 1223887100:02:001:0464, розташованої на території Хорошівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, укладений 20 квітня 2015 року між ОСОБА_3 , правонаступницею якої є ОСОБА_1 , та ФОП ОСОБА_2 шляхом його розірвання.

Рішенням Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 13 грудня 2023 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (структурний підрозділ управління у Павлоградському районі, відділ № 2) про визнання договору оренди землі сільськогосподарського призначення шляхом його розірвання. Судові витрати залишено на позивачеві ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду від 13 грудня 2023 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального права.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач ФОП ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення суду від 13 грудня 2023 року залишити без змін, посилаючись на його законність та обгрунтованість.

Перевіривши матеріалисправи,законність таобґрунтованість рішеннясуду вмежах доводівапеляційної скаргита заявленихпозовних вимог,колегія суддіввважає занеобхідне апеляційнускаргу задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ст. ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Звернувшись до суду із вказаним позовом, ОСОБА_1 просила суд визнати припиненим договір оренди земельної ділянки площею 5,1200 гектарів, кадастровий номер 1223887100:02:001:0464, розташованої на території Хорошівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, укладений 20 квітня 2015 року між ОСОБА_3 , правонаступником якої є ОСОБА_1 , та ФОП ОСОБА_2 шляхом його розірвання, посилаючись на те, що відповідач у добровільному порядку відмовляється розривати договір оренди землі від 20 квітня 2015 року у зв`язку із переходом права власності на орендовану земельну ділянку, на підставі п.37 оскарженого договору, оскільки добавлені від руки дописи у договорі не погоджені обома сторонами. Також позивач зазначає, що відповідач не виплачує їй орендну плату з 2017 року по теперішній час, чим порушує свої зобов`язання, передбачені пунктами 9, 13, 14 та 31 договору оренди землі від 20 квітня 2015 року та її права як власника земельної діялнки.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції посилався на їх недоведеність та необґрунтованість, відсутність правових підстав для розірвання договору оренди землі від 20 квітня 2015 року, однак погодитися з такими висновками суду неможливо, оскільки суд дійшов них за неповного засування обставин, що мають значення для справи, у порушення норм матеріального права, що відповідно до ст.376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом ч.ч. 1,2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінились настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір, або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за рішенням суду на вимоги заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладання договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане, зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагались; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Статтею 13 Закону України Про оренду землі передбачено, що договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом ст. 15 вищевказаного Закону, зокрема, істотними умовами договору оренди землі є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 20 Закону України Про оренду землі, в редакції, чинній на момент укладання договору, орендна плата може встановлюватися у таких формах: грошовій; натуральній (за визначеною кількістю чи частиною продукції, яка одержується з орендованої земельної ділянки); відробітковій (надання послуг орендодавцю). Сторони можуть передбачити у договорі оренди поєднання зазначених форм або визначити інші форми плати.

Відповідно до ст. 21 Закону України Про оренду землі, в редакції, чинній на момент укладання договору, умови договору оренди про розмір орендної плати можуть переглядатися за згодою сторін. Орендар має право вимагати відповідного зменшення орендної плати у випадках, якщо стан орендованої земельної ділянки погіршився не внаслідок дій чи бездіяльності орендаря. У разі збільшення відповідно до законів України розміру земельного податку орендодавець має право вимагати збільшення орендної плати, якщо інше не передбачено умовами договору оренди.

Статтею 24 Закону України Про оренду землі передбачено, зокрема, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

У частині6статті 32Закону УкраїниПро орендуземлі визначено,що перехідправа власностіна орендовануземельну ділянкудо іншоїособи (утому числів порядкуспадкування)не єпідставою длязміни умовабо припиненнядоговору,якщо іншене передбаченодоговором орендиземлі.

Відповідно до ч. 1 ст. 148-1 ЗК України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

Частиною 3 цієї статті передбачено, що особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов`язана повідомити про це її користувачів із зазначенням кадастрового номера, місця розташування земельної ділянки, прізвища, ім`я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника, місця проживання нового власника, поштової адреси, платіжних реквізитів.

Згідно з ч. 4 ст. 148-1 ЗК України за згодою сторін договору оренди до такого договору можуть бути внесені зміни із зазначенням нового власника земельної ділянки.

Також, пунктом д ч. 1 ст. 141 Земельного Кодексу України встановлено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

У справівстановлено,20квітня 2015року міжорендодавцем ОСОБА_3 та орендаремФОП ОСОБА_2 був укладений договір оренди земельної ділянки площею 5,1200 гектарів, кадастровий номер 1223887100:02:001:0464, розташованої на території Хорошівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.7, 8).

Відповідно до п.8 вказаного договору договір укладено строком на 15 років.

Згідно з п.9 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій або натуральній формі у розмірі 3% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки. При виплаті орендної плати у грошовій формі її розмір складає 4317 грн. 57 коп. При виплаті орендної плати у натуральній формі орендар надає наступну продукцію та послуги: 1200 кг зернових культур, 100 кг насіння соняшника, 50 кг цукру, оранка городів, допомога при похованні.

Пунктом 33 договору передбачено зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

Відповідно до п.34 договору дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його укладено, придбання орендарем земельної ділянки у власність, викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом, ліквідації орендаря.

Згідно з п. 35 договору дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін, за рішення суду на вимогу однієї із сторін внаслідок не виконання другою стороною обов`язків передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Пунктом 37 договору передбачено перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація орендаря не (дописановід руки) є підставою для зміни у мов або розірвання договору.

Вказаний договір оренди зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 18 листопада 2015, номер запису про інше право12196725 (а.с.10).

Вказана земельна ділянка була передана відповідачу в оренду 20 квітня 2015 року, що підтверджується оригіналом договору оренди, оригіналом акту прийому-передачі земельної ділянки, наданих апеляційному суду відповідачем, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 7-10, 50-53, 107-109, 231, 231, 232).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла (а.с.11).

Позивач ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданим державним нотаріусом Дніпровської районної державної нотаріальної контори Кобрусевою Л.В. 27 червня 2017 року, реєстровий номер 1-2081, є власником земельної ділянки площею 5,1200 га кадастровий номер 1223887100:02:001:0464, розташованої на території Хорошівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.11).

27 червня 2017 року право власності ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.12).

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна вбачається, 27 червня 2017 року право власності на земельну ділянку площею 5,1200 га кадастровий номер 1223887100:02:001:0464, розташованої на території Хорошівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданим державним нотаріусом Дніпровської районної державної нотаріальної контори Кобрусевою Л.В. 27 червня 2017 року, реєстровий номер 1-2081 (а.с.13, 14).

15 вересня 2021 року позивач направила на адресу відповідача рекомендованим листом заяву про передачу їй після збору врожаю 2021 року вказаної земельної ділянки, пославшись на п. 37 договору оренди від 20 квітня 2015 року, який, як вона стверджувала, передбачає розірвання договору оренди землі у разі переходу права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (а.с.15).

04 листопада 2021 року відповідач надіслала позивачу відповідь про те, що п.37 договору оренди від 20 квітня 2015 року не передбачає розірвання договору оренди землі у разі переходу права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а умови договору виконуються відповідачем своєчасно та у повному обсязі (а.с.57).

Звернувшись до суду із вказаним позовом, ОСОБА_1 посилалася на те, що п. 37 договору оренди від 20 квітня 2015 року у разі переходу права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи є підставою для зміни умов або розірвання договору оренди землі, оскільки фактично у п.37 договору оренди від 20 квітня 2015 року відповідач від руки перед словами є підставою для зміни умов або розірвання договору поставила частку не, що повністю змінило редакцію вказаного пункту договору і не було узгоджено сторонами під час укладення договору. Також позивач зазначає, що відповідач не виплачує їй орендну плату з 2017 року по теперішній час, чим порушує свої зобов`язання, передбачені пунктами 9, 13, 14 та 31 договору оренди землі від 20 квітня 2015 року та її права як власника (а.с.2-6).

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 27 лютого 2024 року витребувано у відповідача ФОП ОСОБА_2 наступні докази: для оглядуу судовомузасіданні оригінал договору оренди земельної ділянки площею 5,1200 гектарів, кадастровий номер 1223887100:02:001:0464, розташованої на території Хорошівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, укладений 20 квітня 2015 року між ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_2 ; належним чином завірені письмові докази щодо виплати ОСОБА_1 , яка є спадкоємцем померлої ОСОБА_3 , орендної плати у грошовій формі за 2017 рік, 2018 рік, 2019 рік, 2020 рік за договором оренди земельної ділянки площею 5,1200 гектарів, кадастровий номер 1223887100:02:001:0464, розташованої на території Хорошівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, укладеного 20 квітня 2015 року між ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_2 (а.с.214, 215).

На виконанняухвали судувід 27лютого 2024року провитребування доказіввідповідачем наданооригінал договору оренди земельної ділянки площею 5,1200 гектарів, кадастровий номер 1223887100:02:001:0464, розташованої на території Хорошівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, укладений 20 квітня 2015 року між ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_2 (а.с.230, 231).

У судовому засіданні02квітня 2024року апеляційним судомбуло оглянуто вказанийоригінал договору оренди земельної ділянки,що наданийвідповідачем ФОП ОСОБА_2 ,площею 5,1200гектарів,кадастровий номер1223887100:02:001:0464,розташованої натериторії Хорошівськоїсільської радиПетропавлівського районуДніпропетровської області,призначеної дляведення товарногосільськогосподарського виробництва,укладений 20квітня 2015року між ОСОБА_3 таФОП ОСОБА_2 та встановлено,оскаржений договір оренди земельної ділянки від 20 квітня 2015 року, укладений між ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_2 , на першій, другій та третій сторінці, де вказаний п.37 договору, з яким не погоджується позивач, має різний розмір шрифту тексту. Також встановлено, текст договору на третій сторінці надрукований неякісно, відрізняється від якості та шрифту тексту договору на першій та другій сторінках та третя сторінка договору є ксерокопією.

У пункті у п.37 вказаного договору від руки перед словами є підставою для зміни умов або розірвання договору дописано частку не, що повністю змінює редакцію вказаного пункту договору.

Доказів на підтвердження того, що такі дописки у п.37 договору, що були зроблені від руки, були узгоджені сторонами у самому договорі на момент його підписання, чи в подальшому взагалі відсутні. Матеріали справи також не місять таких доказів.

Таким чином відсутні підстави вважати, що сторони під час укладення договору погодили, що відповідно до п. 37 договору перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація орендаря не (дописановід руки) є підставою для зміни у мов або розірвання договору.

Також слід зазначити, розглядаючи спори про розірвання договору оренди з підстав заборгованості по орендній платі, слід мати на увазі, що згідно зі статтями 13, 15, 21Закону України Про оренду землі основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

Наведеними положеннями закону, які регулюють спірні відносини, передбачена систематична (два і більше випадки) несплата орендної плати, передбаченої договором, як підстава для розірвання договору оренди. Разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання, але ж повторне порушення вже може свідчити про систематичність. Враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України.

У постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі №183/262/17 зроблено висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У своїй постанові від 04 грудня 2019 року у справі № 183/1749/17 Верховний Суд зробив висновок про те, що неналежне виконання умов договору, а саме часткове невиконання обов`язку зі сплати орендної плати також є порушенням умов договору оренди земельної ділянки, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена у подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу,інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Сам факт систематичного порушення умов договору оренди земельної ділянки щодо своєчасної сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість.

Позивач ОСОБА_1 у позовній заяві зазначала, що відповідач взагалі не сплачувала їй орендну плату з 2017 року.

Слід зазначити, ухвала апеляційного суду від 27 лютого 2024 року про витребування доказів в частині надання доказів щодо виплати ОСОБА_1 , яка є спадкоємцем померлої ОСОБА_3 , орендної плати у грошовій формі за 2017 рік, 2018 рік, 2019 рік, 2020 рік за договором оренди земельної ділянки площею 5,1200 гектарів, кадастровий номер 1223887100:02:001:0464, розташованої на території Хорошівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, укладеного 20 квітня 2015 року між ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_2 , відповідачем не виконана, відповідні докази апеляційному суду не надані.

Відповідач ФОП ОСОБА_2 зазначила про те, що письмові докази внесення орендної плати у грошовій формі на користь ОСОБА_1 за 2017-2020 роки у неї відсутні (а.с.229).

Отже, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується систематичність невиплати відповідачем позивачеві орендної плати за 2017-2020 роки, що свідчить про невиконання відповідачем ФОП ОСОБА_2 умов договору оренди земельної ділянки.

Враховуючи викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 є доведеними належними та допустимими доказам у справі та підлягають задоволенню.

За таких обставин, враховуючи викладене, апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 13 грудня 2023 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 13 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (структурний підрозділ управління у Павлоградському районі, відділ №2) про визнання договору оренди землі сільськогосподарського призначення припиненим шляхом його розірвання скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (структурний підрозділ управління у Павлоградському районі, відділ №2) про визнання договору оренди землі сільськогосподарського призначення припиненим шляхом його розірвання задовольнити.

Розірвати договір оренди земельної ділянки площею 5,1200 гектарів, кадастровий номер 1223887100:02:001:0464, розташованої на території Хорошівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, укладений 20 квітня 2015 року між ОСОБА_3 , правонаступником якої є ОСОБА_1 , та фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 .

Стягнути з фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 2 270 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя І.А.Єлізаренко

Судді Т.П. Красвітна

О.В. Свистунова