Рішення

від 26.03.2024 по справі 297/3567/23

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №297/3567/23

2/303/1679/23 Номер стат. звіту - 8

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2024 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в складі головуючого судді Мирошниченка Ю.М.

при секретарі Лукач К.М.

за участю представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Мукачево цивільну справу за позовом керівника Берегівської окружної прокуратури в інтересах держави до Великоберезької сільської ради Берегівського району та ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом визнання незаконним та скасування рішення Великоберезької сільської ради, державної реєстрації права власності на земельну ділянку та зобов`язання повернути земельну ділянку водного фонду,

ВСТАНОВИВ :

Керівник Берегівської окружної прокуратури Гіряк Д.І. в інтересах держави звернувся до суду із позовною заявою до Великоберезької сільської ради Берегівського району та ОСОБА_2 , про усунення перешкод шляхом визнання незаконним та скасування рішення Великоберезької сільської ради Берегівського району №700 від 12.12.2013 «Про затвердження проекту із землеустрою та відведення ОСОБА_2 земельної ділянки за кадастровим номером 2120480800:10:002:0054, площею 0,05 га для ведення особистого селянського господарства», розташованої в адміністративних межах Великоберезької сільської ради Берегівського району, про усунення перешкод шляхом скасування державної реєстрації права на земельну ділянку за кадастровим номером 2120480800:10:002:0054за ОСОБА_2 з одночасним припиненням права власності на неї, та просить зобов`язати останнього повернути земельну ділянку за кадастровим номером 2120480800:10:002:0054, площею 0,05 га, розташовану в адміністративних межах Великоберезької сільської ради Берегівського району, вартістю 100332,96 гривень у комунальну власність Великоберезької територіальної громади в особі Великоберезької сільської ради.

Позовні вимоги мотивовано тим, що Берегівською окружною прокуратурою встановлено порушення вимог земельного та водного законодавства на території Берегівського району Закарпатської області під час розпорядження землями водного фонду, чим порушено інтереси держави. Так, рішенням Великоберезької сільської ради Берегівського району №700 від 12.12.2013 «Про затвердження проекту землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2 », затверджено проект землеустрою та надано ОСОБА_2 у приватну власність земельну за кадастровим номером 2120480800:10:002:0054, загальною площею 0,05 га для ведення особистого селянського господарства. Вказане рішення прийнято з порушенням вимог Конституції України та ст.ст. 58, 60, 61 Земельного кодексу України, ст. ст. 88, 89 Водного кодексу України. Так, оспорювана земельна ділянка розташована повністю в межах нормативних розмірів прибережної захисної смуги ставка, а згідно норм ВК України, землі прибережних захисних смуг перебувають у державній та комунальній власності та можуть надаватися в користування лише для цілей, визначених цим Кодексом. Згідно з інформацією Басейнового управління водних ресурсів річки Тиса №06-09/918 від 04.08.2021 встановлено, що ставок №2, навколо якого розміщена оспорювана земельна ділянка є водним об`єктом, площа водного дзеркала якого складає 16, 9385 га. Разом з тим встановлено, що проект землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги навклоло вищезазначеного ставка не розроблявся та не погоджувався. Водночас, відсутність проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не свідчить про відсутність такої, оскільки її розмір у такому випадку встановлюється статтями 60ЗК України та 88 ВК України. Так, Великоберезькою сільською радою Берегівського району під час прийняття рішення №700 від 12.12.2013 «Про затвердження проекту із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку для педення особистого селянського господарства ОСОБА_3 », передано у приватну власність земельну ділянку водного фонду, яка не може передаватись у приватну власність. При цьому, Великоберезька сільська рада повинна була знати про те, що вищевказана земельна ділянка перебуває в межах водного фонду, а тому така вибула з володіння держави з порушенням вимог закону, що ставить під обґрунтований сумнів добросовісність ОСОБА_2 під час набуття ним права власності на земельну ділянку. Вказані порушення зафіксовані в акті перевірки №1011-ДК/994/АП/09/01/-21 від 29.11.2021, складеного Головним управлінням Держгеокадастру в Закарпатській області. Передачу земель водного фонду у приватну власність для особистого селянського господарства, як це визначено оспорюваним рішенням, не передбачено взагалі приписами законодавства. Таким чином, надання у власність ОСОБА_2 спірної земельної ділянки суперечить вимогам земельного та водного законодавства. А тому, вважає, що рішення Великоберезької сільської ради Берегівського району №700 від 12.12.2013 «Про затвердження проекту землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2 » прийняте з порушенням вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим підлягає визнанню незаконним та скасуванню. Разом з тим, наявність незаконної реєстрації права володіння/користування суб`єкта господарювання на земельну ділянку комунальної власності фактично позбавляє територіальну громаду можливості володіти, користуватися та розпоряджатися нею. А тому, належним додатковим способом захисту інтересів держави є також заявлення вимоги про скасування державної реєстрації права власності з одночасним припиненням права приватної власності ОСОБА_2 на земельну ділянку із кадастровим номером2120480800:10:002:0054. У випадку не застосування такого способу захисту як скасування державної реєстрації, буде неможливим повернення земельної ділянки у власність законного володільця - Великоберезькій сільській раді.

Прокурор Мукачівської окружної прокуратури Запотічний А.І. в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі із зазначених в ньому обставин.

Представник відповідача Великоберезької сільської ради Берегівського району та відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, що підтверджується довідками про доставку електронного документа до електронного кабінету від 13.02.2024 року та від 10.01.2024 року, про причини неявки суду не повідомили.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги задоволити, виходячи з наступного.

Так, рішенням Великоберезької сільської ради Берегівського району №700 від 12.12.2013 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність» затверджено проект землеустрою щодо відведення ділянки у власність площею 0,0500 га ОСОБА_2 з кадастровим номером 2120480800:10:002:0054 для ведення селянського господарства та надано ОСОБА_2 у власність земельну ділянку за кадастровим номером 2120480800:10:002:0054.

Згідно довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 01.06.2022 року, оціночна вартість спірної земельної ділянки становить 100332,96 грн.

Статтею 18Земельного КодексуУкраїни (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що категорії земель України мають особливий правовий режим.

Відповідно до пункту «є» ч. 1 ст. 19 Земельного Кодексу України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються, зокрема, на землі водного фонду.

До земель водного фонду належать, у тому числі, землі, зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм (ст.58ЗК України та ст. 4 Водного кодексу України.

Чинним законодавством встановлено особливий правовий режим використання земель водного фонду.

Згідно ст.ст. 58, 60 ЗК України, ст.88ВК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Їх розмір унормовано цими ж законодавчими актами і такий складає величину від 25 до 100 метрів вздовж урізу води.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 60 ЗК України, вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги. Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води шириною: для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари - 25 метрів; для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів; для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів. При крутизні схилів більше трьох градусів мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.

Аналогічні приписи викладені і у ст. 88 Водного кодексу України.

Частиною 5 ст.88ВК України передбачено, що землі прибережних захисних смуг перебувають у державній та комунальній власності та можуть надаватися в користування лише для цілей, визначених цим Кодексом.

Як встановлено, оспорювана земельна ділянка розташована повністю в межах нормативних розмірів прибережної захисної смуги ставка.

Так, згідно з інформацією Басейнового управління водних ресурсів річки Тиса від 04.08.2021 №06-09/918 встановлено, що ставок №2, навколо якого розміщена оспорювана земельна ділянка є водним об`єктом, площа водного дзеркала якого складає 16,9385 га.

Із змісту ч. 3 ст.60ЗК України випливає, що прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою.

Разом з тим, як встановлено, проект землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги навклоло вищезазначеного ставка не розроблявся та не погоджувався.

Пунктами 1, 4, 5 Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №486 від 08.05.1996передбачено, що розміри і межі водоохоронних зон визначаються проектом на основі нормативно-технічної документації, яка узгоджуються з органами Мінекоресурсів, Держводгоспу, Держкомзему, власниками землі, землекористувачами і затверджуються відповідними місцевими органами державної виконавчої влади та виконавчими комітетами Рад.

Аналіз вищенаведених норм законодавства свідчить про те, що фактичний розмір і межі прибережної захисної смуги визначені нормами закону, а проект землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги є лише документом, який містить графічні матеріали та відомості про обчислену площу в розмірі й межах, встановлених законодавством.

Водночас, відсутність цього проекту та невизначення відповідними органами державної влади на території межі прибережної захисної смуги в натурі не може трактуватися як відсутність самої прибережної захисної смуги та можливість до її встановлення передавати у приватну власність ділянки, що підпадає під нормативно визначену (відповідно 25, 50 100-метрову) зону від урізу води.

Відсутність проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не свідчить про відсутність такої, оскільки її розмір у такому випадку встановлюється статтями 60ЗК України та 88 ВК України.

Саме до такого правового висновку дійшов Верховний Суд України у постановах від 21.05.2014 у справі № 6-16цс14, у справі від 25.04.2018 за № 904/5974/16 і від 24.12.2014 у справі № 6-206цс14, а також Велика Палата Верховного Суду у постановах від 30.05.2018 у справі № 469/1393/16-ц, від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц, в постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 12.11.2014 у справі № 6-179цс14, в постанові від 22.04.2015 у справі № 6-52цс15).

А тому, як встановлено, Великоберезькою сільською радою Берегівського району під час прийняття оспорюваного рішення, передано у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку водного фонду, яка не могла передаватись у приватну власність, а тому спірна земельна ділянка вибула з володіння держави з порушенням вимог закону.

Так, суд приймає до уваги акт перевірки Головного управлінням Держгеокадастру в Закарпатській області №1011-ДК/991/АП/09/01/-21 від 29.11.2022, в якому зазначено, що відповідно до плану земельних ділянок наданих ФОП ОСОБА_4 , складеного за результатом проведеного топографо-геодезичного знімання за листом Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління №32-7-0.161-434/0/90-21 від 29.10.2021, земельна ділянка з кадастровим номером 2120480800:10:002:0054 розташована повністю у межах нормативних розмірів прибережної захисної смуги ставка №2 Верхнє озеро, а оспорюване рішення прийнято з недотриманням вимог статей 58, 60 ЗК України, ст. 88 ВК України.(а.с. 44-49).

Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності (статті 61-62 ЗК України, статті 89-90 ВК України).

Землі прибережних захисних смуг є землями водного фонду України, на які розповсюджується особливий порядок їх використання та надання їх у користування. Такі землі можуть змінювати володільця лише у випадках, прямо передбачених у ЗК України та ВК України.

За таких умов землі прибережних захисних смуг за правилами частини другої статті 178ЦК України є обмеженими в обороті, що полягає в тім, що вони можуть належати лише визначеним учасникам цивільного обороту.

Зокрема, у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється: розорювання земель, садівництво та городництво ; зберігання та застосування пестицидів і добрив ; влаштування літніх таборів для худоби; будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів ; влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо; миття та обслуговування транспортних засобів і техніки ( ст. 61 ЗК України, ст. 89 ВК України).

Наведені приписи зазначених норм матеріального права свідчать про те, що прибережна захисна смуга може перебувати лише в державній чи комунальній власності та використовуватися лише відповідно до її цільового призначення з урахуванням законодавчих обмежень щодо ведення господарської діяльності.

Тобто, передача земель водного фонду у приватну власність для особистого селянського господарства, як це визначено оспорюваним рішенням, не передбачено взагалі приписами законодавства.

Отже, чинне на час прийняття спірного рішення водне та земельне законодавство взагалі не передбачало можливість відведення земельних ділянок водного фонду, зайнятих прибережними захисними смугами природних водних об`єктів загальнодержавного значення у приватну власність для будь-яких потреб, в тому числі і для ведення особистого селянського господарства.

Таким чином, як встановлено з матеріалів справи, всупереч ст.ст. 58, 59, 60, 61, 84 Земельного кодексу України, ст. ст. 4, 6, 80, 85, 88, 89 Водного кодексу України, Великоберезькою сільською радою передано у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку водного фонду в межах прибережної захисної смуги водного об`єкту, де заборонено розорювання земель, а також садівництво та городництво, зберігання та застосування пестицидів і добрив, будівництво будь-яких споруд.

А тому, суд приходить до висновку, що надання у власність ОСОБА_2 спірної земельної ділянки суперечить вимогам земельного та водного законодавства.

Згідно правових висновків викладених у п.73 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 року у справі №469/1044/17 заволодіння громадянами та юридичними особами землями з обмеженим оборотом всупереч вимогам Земельного кодексуУкраїни (перехід до них права володіння цими землями) є неможливим. Розташування земель з обмеженим оборотом (водного і лісового фонду) вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже, і нового володільця, крім випадків, передбачених уст. 59 цього кодексу (аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду сформульовані у постанові від 22.05.2018 у справі № 469/1203/15-ц, у постанові від 28.11.2018 р. у справі № 504/2864/13-ц, у постанові від 28.11.2018 р. у справі № 487/10128/14-ц, у постанові від 11.09.2019 р. у справі № 487/10132/14-ц, у постанові від 07.04.2020 р. у справі № 372/1684/14-ц).

У п. 74 постанови Великої палати Верховного Суду від 15.09.2020 р. у справі № 469/1044/17 зроблено висновок, що зайняття земельної ділянки з обмеженим оборотом з порушенням вимог законодавства треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади.

Згідно з ч. 1 ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути в тому числі визнання правочину недійсним та визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Статтею 393ЦК України передбачено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта.

Відповідно до ч. 1 ст.391ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Враховуючи вищенаведене, оскільки, як встановлено, рішення Великоберезької сільської ради Берегівського району №700 від 12.12.2013 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» прийняте з порушенням вимог чинного законодавства, спірна земельна ділянка незаконно передана Великоберезькою сільською радою у власність за рахунок земель водного фонду, з вини якої остання вибула протиправно, не у спосіб, передбачений законом, а тому, суд вважає визнати вищевказане рішення незаконним та скасувати.

Крім того, прокурор просив усунути перешкоди шляхом скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку за кадастровим номером 2120480800:10:002:0054 за ОСОБА_2 з одночасним припиненням права власності на неї, та зобов`язати ОСОБА_2 повернути земельну ділянку за кадастровим номером 2120480800:10:002:0054, площею 0,05 га, розташовану в адміністративних межах Великоберезької сільської ради Берегівського району Закарпатської області у комунальну власність Великоберезької територіальної громади в особі Великоберезької сільської ради.

Так, відповідно до ч. 3 ст.26Закону України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

Згідно п. 9 ч. 1 ст.27Закону України"Продержавну реєстраціюречових правна нерухомемайно таїх обтяжень" державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі, у тому числі, судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Частиною 13 ст.79-1ЗКУкраїни передбачено, що земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації.

Згідно абз. 2 ч. 10 ст.24Закону України«Про Державнийземельний кадастр» ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Крім того, ч. 2 ст.393Цивільного кодексуУкраїни встановлює, що власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта.

Враховуючивищенаведене,оскільки,як встановлено,рішення Великоберезькоїсільської радиБерегівського району№700від 12.12.2013 «Прозатвердження проектуземлеустрою щодовідведення земельноїділянки» прийнятез порушеннямвимог чинногозаконодавства,таке єнезаконним тапідлягає скасуванню,суд вважаєобґрунтованим ізастосування наслідківйого недійсності,що полягаєу скасуваннідержавної реєстраціїправа власностіна земельнуділянку закадастровим номером2120480800:10:002:0054за ОСОБА_2 з одночаснимприпиненням праваприватної власності ОСОБА_2 на земельну ділянкуіз кадастровимномером 2120480800:10:002:0054 та про зобов`язання ОСОБА_2 повернути вказану земельну ділянку у комунальну власність Великоберезької територіальної громади в особі Великоберезької сільської ради Берегівського району такими, що підлягають задоволенню.

Суд також вважає, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, стягнути з відповідачів в користь Закарпатської обласної прокуратури по 4026 грн. судового збору, що був сплачений при зверненні до суду (а. с. 52-53).

Керуючись ст. ст. 16, 21, 391 ЦК України, ст.ст. 19, 58-61, 83 ЗК України, ст.ст. 4, 88-89 ВК України, ст. ст. 141, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов керівника Берегівської окружної прокуратури в інтересах держави до Великоберезької сільської ради Берегівського району та ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом визнання незаконним та скасування рішення Великоберезької сільської ради, державної реєстрації права власності на земельну ділянку та зобов`язання повернути земельну ділянку водного фонду задовольнити.

Усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом визнання незаконним та скасування рішення Великоберезької сільської ради Берегівського району №700 від 12.12.2023 «Про затвердження проекту із землеустрою та відведення ОСОБА_2 земельної ділянки за кадастровим номером 2120480800:10: 002:005, площею 0,05 га для ведення особистого селянського господарства», розташованої на території Великоберезької сільської ради Берегівського району в межах населеного пункту с. Великі Береги Берегівського району вартістю 100 332,96 гривень.

Усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку за кадастровим номером 2120480800:10:002:0054 за ОСОБА_2 з одночасним припиненням права власності на неї.

Зобов`язати ОСОБА_2 повернути земельну ділянку за кадастровим номером 2120480800:10:002:0054 площею 0,05 га, розташовану в адміністративних межах населеного пункту с. Великі Береги Берегівського району вартістю 100 332,96 гривень у комунальну власність Великоберезької територіальної громади в особі Великоберезької сільської ради Берегівського району Закарпатської області.

Стягнути з Великоберезької сільської ради Берегівського району на користь Закарпатської обласної прокуратури, що розташована за адресою: м. Ужгород, вул. Коцюбинського, буд. 2А, код ЄДРПОУ 02909967 4026 (чотири тисячі двадцять шість) гривень судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Закарпатської обласної прокуратури, що розташована за адресою: м. Ужгород, вул. Коцюбинського, буд.2 А, код ЄДРПОУ 02909967 4026 (чотири тисячі двадцять шість) гривень сплаченого судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Позивач: Берегівська окружна прокуратура, місцезнаходження: м. Берегове, вул. І.Сечені, буд. 15, код ЄДРПОУ 02909967.

Відповідач: Великоберезька сільська рада Берегівського району, місцезнаходження: с. Великі Береги, вул. Ракоці Ф., буд. 78, код ЄДРПОУ 04350317.

Відповідач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий 07.05.1996 року Берегівським РВ УМВС України в Закарпатській області, місце проживання: АДРЕСА_1 .

Головуючий Юрій Мирошниченко