Рішення

від 03.04.2024 по справі 398/1619/23

ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 398/1619/23

провадження №: 2/398/299/24

РІШЕННЯ

Іменем України

(повний текст)

"03" квітня 2024 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Молонової Ю.В.,

при секретарі Борозні Л.М.,

за участю прокурора Поташенка А.В.,

представника відповідачів ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Олександрія цивільну справу за позовною заявою Керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави, в особі Пантаївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, ОСОБА_2 , Приватного сільськогосподарського підприємства «Агро-Трейдінг», третя особа: ОСОБА_3 , про визнання незаконним та скасування наказу, витребування земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

27 березня 2023 року керівник Олександрійської окружної прокуратури в інтересах держави, в особі Пантаївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, звернувся до суду із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, ОСОБА_2 , Приватного підприємства «Агро-Трейдінг» про визнання незаконним та скасування наказу, витребування земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що наказом ГУ Держгеокадастру у Донецькій області від 10.07.2019 №3088-СГ ОСОБА_3 надано безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку з кадастровим номером 1421555600:02:000:0306, площею 2 га, на території Волноваської селищної ради Волноваського району Донецької області. Право власності ОСОБА_3 на дану земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Виходячи з положень ст. 121 ЗК України, громадяни України мають право на разову безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, у т.ч. для ведення особистого селянського господарства не більше 2 га. Незважаючи на це, наказом ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від 10.09.2020 №387-УБД ОСОБА_3 надано безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку з кадастровим номером 3522281200:02:000:5226, площею 2 га, на території Диківської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області. В подальшому, 15.09.2021 ОСОБА_3 відчужив вказану земельну ділянку за договором купівлі-продажу ОСОБА_2 , який передав її в оренду ПСП «АГРО-ТРЕЙДІНГ». Зазначене підтверджує, що ОСОБА_3 на час отримання спірної земельної ділянки з кадастровим номером 3522281200:02:000:5226 використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання. Рішенням Пантаївської селищної ради від 27.01.2021 № 68 припинено юридичну особу Диківську сільську раду шляхом її приєднання до юридичної особи Пантаївської селищної ради. Земельна ділянка площею 2 га (кадастровий номер 3522281200:02:000:5226) вибула із земель державної власності внаслідок незаконного повторного використання ОСОБА_3 права на безоплатну приватизацію земельних ділянок одного виду використання, тобто поза волею власника цих земельних ділянок (на момент передачі вказаної земельної ділянки у власність держави в особі ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області). Просить визнати незаконним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від 10.09.2020 №387-УБД «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність», яким надано у власність ОСОБА_4 земельну ділянку, площею 2,000 га з кадастровим номером 3522281200:02:000:5226; витребувати у ОСОБА_2 та ПСП «Агро-Трейдінг» на користь Пантаївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 2,0000 га з кадастровим номером: 3522281200:02:000:5226 та стягнути з відповідачів витрати по слаті судового збору.

Ухвалою суду від 31.03.2023 відкрито провадження у даній справі, вирішено розгляд проводити за правилами загального позовного провадження.

09.05.2023 від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Попович С.М. надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що прокурор звернувся від імені держави з позовними вимогами до відповідачів, одним з яких є держава в особі Держгеокадастру, що свідчить про звернення позову від держави до держави, що унеможливлює виникнення спору. В даному випадку ОСОБА_3 звернувся до ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області із заявою, у якій просив затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 2,0000 га, для ведення особистого селянського господарства на території Диківської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області та на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від 10.09.2020 № 387-УБД отримав у власність земельну ділянку загальною площею 2,0000 га (кадастровий номер 3522281200:02:000:5226). В подальшому відчужив зазначену земельну ділянку. Таким чином ГУ Держгеокадастр у Кіровоградській області добровільно прийняло рішення про надання ОСОБА_3 у власність земельної ділянки. Втручання держави в право на мирне володіння майном спірною ділянкою, зважаючи на тривале добросовісне користування ділянкою, який протиправних дій для заволодіння нею в певному розмірі не вчиняв, має ознаки непропорційного втручання в право відповідача на мирне володіння майном. 27.03.2023 ОСОБА_3 звернувся до ГУНП в Черкаській області за фактом незаконного використання персональних даних та оформлення без його відома земельної ділянки на території Володимирівської селищної ради Волноваського району Донецької області кадастровий номер 142555600:02:000:0306. Вважає, що прокурор передчасно звернувся до суду та не здійснив належне дослідження всіх обставин, що мають значення для розгляду справи. У зв`язку з чим у задоволені позову просить відмовити.

15.05.2023 від прокурора надійшла відповідь на відзив, в якій зазначає, що підставою для представництва в суді інтересів держави став факт грубого порушення земельного законодавства при наданні безоплатно у власність земельної ділянки. В даному випадку наявна справедлива рівновага між державним (суспільним) інтересом та приватним інтересом особи, оскільки реагування прокурора у даному разі спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновлені законності при вирішенні суспільно значимого питання законності витребування земельної ділянки, крім того пред`явлення прокурором позову відповідає принципу пропорційності, який передбачає дотримання справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними із втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання, котрі сформовані у практиці ЄСПЛ. Обраний спосіб захисту порушеного права власності на спірну земельну ділянку є ефективним та належним способом захисту порушених прав держави. Задоволення такого позову призведе до відновлення порушених прав та законних інтересів держави, виходячи з того, що стан збереження земель сільськогосподарського призначення має загальнонаціональне значення.

Ухвалою суду від 24.05.2023 задоволено клопотання представника позивача та залучено як третю особу ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 09.10.2023 закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду.

Прокурор у судовому засіданні підтримав позов із зазначених у ньому підстав. Просив його задовольнити.

Представник позивача Пантаївської селищної ради Кадерова Д. у судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Представник відповідачів ОСОБА_1 у судовому засіданні в задоволені позову просила відмовити з підстав зазначених у відзиві.

Відповідач ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, свого представника у судове засідання не направив, будь яких заяв чи клопотань до суду не надходило.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України органи прокурату здійснюють представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з ч. 4 ст. 56 ЦПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до ч. 5 ст. 56 ЦПК України, у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Статус прокурора визначено у статті 15 вказаного Закону України «Про прокуратуру», частиною другою якої передбачено також, що прокурори в Україні мають єдиний статус незалежно від місця прокуратури в системі прокуратури України чи адміністративної посади, яку прокурор обіймає в прокуратурі.

Як роз`яснивКонституційний СудУкраїни врішенні №3-рп/99від 08квітня 1999року,представництво прокуратуроюУкраїни інтересівдержави всуді єодним ізвидів представництвав суді.За правовоюприродою представництвов судіє правовідносинами,в якиходна особа(представник)на підставіпевних повноваженьвиступає відімені іншоїособи (довірителя)і виконуєпроцесуальні діїв судів їїінтересах,набуваючи (змінюючи,припиняючи)для неїправа таобов`язки.Представництво прокуроромінтересів державив судівідрізняється відінших видівпредставництва рядомспецифічних ознак:складом представниківта коломсуб`єктів,інтереси якихвони представляють,обсягом повноважень, формами їх реалізації.

Згідно з висновками, викладеними Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 №912/2385/18 відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

На виконання вимогст. 3 Закону України «Про прокуратуру»листом від 13.03.2023 № 55-1470ВИХ-23, Олександрійська окружна прокуратура просить повідомити Пантаївську селищну раду про звернення до суду з позовом до ОСОБА_2 та ПСП «Агро-Трейдінг» про витребування земельної ділянки (а.с.28).

Листом від 17.03.2023 №02-31/56/1, Пантаївська селищна рада повідомила керівника Олександрійської окружної прокуратури про відсутність коштів для сплати судового для звернення до суду з позовом (а.с.29).

Листом від 17.03.2023 № 55-1589ВИХ-23, Олександрійська окружна прокуратура повідомила Пантаївську селищну раду про звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Пантаївської селищної ради (а.с.30).

Питання щодо неналежності як доказу, що підтверджує дотримання прокурором вимог ч. 4ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»,представником відповідачів не ставилося.

Заява представника Пантаївської селищної ради про підтримання позовних вимог, на переконання суду, додатково свідчить про те, що Раді було відомо про подачу позову прокурором.

Вказане дало підстави для представництва прокурором інтересів держави та звернення до суду із зазначеним позовом.

Відповідно до копії витягу з ЄДР юридичних осіб, Приватне сільськогосподарське підприємство «Агро-Трейдінг» (ПСП «Агро-Трейдінг»), ідентифікаційний код юридичної особи 32737736, не перебуває в стані припинення, засновник ОСОБА_2 (а.с.12-13).

Згідно з копією наказу ГУ Держгеокадастру у Донецькій області №3088-СГ від 10.07.2019, ОСОБА_3 надано у безоплатну власність земельну ділянку площею 2,0000 га, в тому числі пасовищ площею 2,0000 га (кадастровий номер 1421555600:02:000:0306) із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі, без зміни цільового призначення для ведення особистого селянського господарства на території Володимирівської селищної ради Волноваського району Донецької області за межами населених пунктів (а.с.14-15).

Згідно з копією наказу ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області №387-УБД від 10.09.2020, ОСОБА_3 передано у власність земельну ділянку площею 2,0000 га, в тому числі: пасовищ площею 2,0000 га (кадастровий номер 3522281200:02:000:5226) із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Диківської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області (а.с.16).

З Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 14.03.2023 вбачається, що земельна ділянка кадастровий номер 3522281200:02:000:5226 належить ОСОБА_5 , право оренди земельної ділянки «ПСП «Агро-Трейдінг» (а.с.17-18).

Відповідно до копії договору купівлі-продажу земельної ділянки від 15.09.2021, посвідченого Бондаренко А.В. приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області, зареєстровано в реєстрі за №4604, ОСОБА_3 продав ОСОБА_2 земельну ділянку кадастровий номер 3522281200:02:000:5226 площею 2,0000 га (а.с.19-21).

Відповідно до копії договору оренди землі від 22.09.2021, Приватне сільськогосподарське підприємство «Агро-Трейдінг» орендує земельну ділянку кадастровий номер 3522281200:02:000:5226 площею 2,0000 га (а.с.22-24).

Згідно з копією рішення Пантаївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області від 07.12.2020 № 17, розпочато процедуру реорганізації зокрема, Диківської сільської ради (а.с.25-26).

Згідно з копією рішення Пантаївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області від 27.01.2021 № 68, припинено юридичну особу Диківську сільську раду Знам`янського району Кіровоградської області шляхом приєднання до юридичної особи Пантаївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області 31 січня 2021 року (а.с.27).

Відповідно до частин першої, другоїстатті 13 Конституції Україниземля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цієюКонституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.

Стаття 80 ЗК Українизакріплює суб`єктний склад власників землі, визначаючи, що громадяни та юридичні особи є суб`єктами права власності на землі приватної власності, територіальні громади є суб`єктами права власності на землі комунальної власності та реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, держава, реалізуючи право власності через відповідні органи державної влади, є суб`єктом права власності на землі державної власності.

Земля як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави є об`єктом права власності Українського народу, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють права власника від імені народу, в тому числі й тоді, коли приймають рішення щодо розпорядження землями державної чи комунальної власності.

Прийняття рішення про передачу у приватну власність землі державної чи комунальної власності позбавляє Український народ загалом (стаття 13 Конституції України) або конкретну територіальну громаду правомочностей власника землі в тому обсязі, який дозволяє її статус як землі, відповідно, державної чи комунальної власності. В цьому контексті у сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України (статті14,19 Конституції України).

Згідно зістаттею 14 Конституції Україниправо власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Статтею 41 Конституції України також закріплено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до частин першої та другоїстатті 78 ЗК Україниправо власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставіКонституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Частиною першоюстатті 81 ЗК Українивизначено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Відповідно до пункту "а" частини третьоїстатті 22 ЗК Україниземлі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно з пунктом "в" частини третьоїстатті 116 ЗК Українибезоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Пунктом "б" частини першоїстатті 121 ЗК Українипередбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства не більше 2,0 га.

Право на безоплатне отримання земельної ділянки державної власності одного виду громадянин може використати один раз.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та повноваження органів виконавчої влади в частині погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок регулюється статтями118,186-1 ЗК України.

Відповідно до положень ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках (ч. 3 ст. 388 ЦК України).

ОСОБА_3 у 2020 році повторно скориставшись своїм правом на безоплатне отримання земельної ділянки, вдруге набув у власність земельну ділянку із земель державної власності сільськогосподарського призначення, розташовану на території Диківської селищної ради площею 2,0000 га.

Таким чином, факт того, що ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області не перевірило реалізацію ОСОБА_3 права на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, призвів до безпідставного вибуття землі із державної власності, наслідком чого було порушено права держави, тому суд дійшов висновку, що наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 10.09.2020 №387-УБД «Про затвердження документації із землеустрою та передачу земельної ділянки у власність», суперечить положенням ч. 4 ст. 116 ЗК України та п. б ч. 1 ст. 121 ЗК України.

Водночас, з приводу самостійної позовної вимоги прокурора про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 10.09.2020 №387-УБД, яким затверджено проект землеустрою та передано у власність ОСОБА_3 земельну ділянку розташовану на території Диківської сільської ради, площею 2,0000 га із кадастровим номером 3522281200:02:000:5226, суд зазначає таке.

Власник з дотриманням вимог статті 388 Цивільного кодексу України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування не потрібно визнавати недійсними рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, які вже були реалізовані і вичерпали свою дію, оскаржувати весь ланцюг договорів та інших правочинів щодо спірного майна.

У спорах про витребування майна суд встановлює обставини незаконного вибуття майна власника на підставі наданих сторонами належних, допустимих і достатніх доказів. При цьому, закон не вимагає встановлення судом таких обставин у іншій судовій справі, зокрема не вимагає визнання незаконними рішень, відповідно до яких відбулось розпорядження майном на користь фізичних осіб, у яких на підставі цих рішень виникли права.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що власник з дотриманням вимогстатті 388 ЦК Україниможе витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача.

Вказаний правовий висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункти 85, 86), від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (провадження № 12-97гс19, пункт 38) та від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20, пункт 74).

Враховуючи вищезазначене, земельна ділянка вибула з державної власності поза волею власника - Українського народу, оскільки наказ ГУ Держгеокадастру, який став підставою для вилучення зазначеної земельної ділянки із державної власності, прийнятий незаконно, тому спірна земельна ділянка підлягає витребуванню у ОСОБА_2 та ПСП «Агро-Трейдінг» на підставі положеньстатті 388 ЦК України.

Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постановах Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 700/460/17 та від 04 листопада 2020 року у справі № 363/2301/17.

Оскільки вимога про визнання наказу ГУ Держгеокадастру незаконним та його скасування не є ефективним способом захисту, адже задоволення такої вимоги не призвело б до відновлення володіння відповідною земельною ділянкою, то така вимога не є нерозривно пов`язаною з вимогою про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння. При цьому, позивач у межах розгляду справи про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння вправі посилатися, зокрема, на незаконність зазначеного наказу без заявлення вимоги про визнання його незаконним та скасування, оскільки таке рішення за умови його невідповідності закону не тягне правових наслідків, на яке воно спрямоване.

Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду в Постанові від 11.02.2020 у справі №922/614/19 (провадження №12-157гс19).

Враховуючи вказане, позовна вимога прокурора про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 10.09.2020 №387-УБД, задоволенню не підлягає, оскільки не є ефективним способом захисту та не призведе до відновлення порушеного права.

Натомість, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи на підставі наявних у справі доказів, суд доходить висновку, що позов прокурора є обґрунтованим та підлягає задоволенню в частині витребування у ОСОБА_2 та ПСП «Агро-Трейдінг» на користь Пантаївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області земельної ділянки площею 2,0000 га, з кадастровим номером 3522281200:02:000:5226.

Предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободє втручання держави в право на мирне володіння майном, зокрема й позбавлення особи права власності на майно шляхом його витребування.

Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), серед багатьох інших, рішення у справах "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" від 23 вересня 1982 року, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21 лютого 1986 року, "Щокін проти України" від 14 жовтня 2010 року, "Сєрков проти України" від 07 липня 2011 року, "Колишній король Греції та інші проти Греції" від 23 листопада 2000 року, "Булвес" АД проти Болгарії" від 22 січня 2009 року, "Трегубенко проти України" від 02 листопада 2004 року, "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року, напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно "суспільний", "публічний" інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм. Сам лише факт, що правова норма передбачає більш як одне тлумачення, не означає, що закон непередбачуваний. Сумніви щодо тлумачення закону, що залишаються, враховуючи зміни в повсякденній практиці, усувають суди в процесі здійснення правосуддя.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення "суспільного", "публічного" інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися "значною свободою (полем) розсуду". Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

У справі, яка розглядається, з огляду на характер спірних правовідносин, установлені судом обставини та застосовані правові норми, не вбачається невідповідності заходу втручання держави в право власності відповідача ОСОБА_2 критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, сформованим у сталій практиці ЄСПЛ.

Аналогічні правові висновки зазначені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2018 року у справі № 372/2180/15-ц (провадження № 14-76цс18).

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 469/1044/17 (провадження № 14-317цс19) вказано, що під час розгляду цієї справи кінцевий набувач розпорядився його процесуальними правами та не заявив зустрічний позов про надання належного відшкодування шкоди у зв`язку з вимогою про витребування земельної ділянки, що не позбавляє кінцевого набувача права заявити такий позов у разі ініціювання повернення земельної ділянки власникові. Навіть у випадку повернення земельної ділянки від кінцевого набувача законодавство України надає йому додаткові ефективні засоби юридичного захисту. Кінцевий набувач не позбавлений можливості відновити своє право, зокрема, пред`явивши вимогу до проміжної набувачки, в якої придбав земельну ділянку, про відшкодування збитків на підставістатті 661 ЦК України. Відповідно до частини першої цієї статті у разі вилучення за рішенням суду товару у покупця на користь третьої особи на підставах, що виникли до продажу товару, продавець має відшкодувати покупцеві завдані йому збитки, якщо покупець не знав або не міг знати про наявність цих підстав. Таку ж вимогу може заявити і проміжна набувачка до первинного набувача.

Враховуючи вищезазначене, ОСОБА_2 не позбавлений права звернутися з вимогою про відшкодування завданих збитків до продавця земельної ділянки.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд враховує наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Прокуратурою при зверненні до суду було сплачено 5368,00 грн. судового збору за подачу позову, що підтверджується платіжним дорученням №2119 від 27.12.2022.

В зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог, зокрема, оскільки судом задоволено одну позовну вимогу, із Відповідача 2 і Відповідача 3 на користь Кіровоградської обласної прокуратури підлягає стягненню судовий збір в сумі по 1342,00 грн із кожного.

Керуючись ст.ст. 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави, в особі Пантаївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, ОСОБА_2 , Приватного сільськогосподарського підприємства «Агро-Трейдінг», третя особа: ОСОБА_3 , про визнання незаконним та скасування наказу, витребування земельної ділянки задовольнити частково.

Витребувати у ОСОБА_2 та Приватного сільськогосподарського підприємства «Агро-Трейдінг» на користь Пантаївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 2,0000 га з кадастровим номером: 3522281200:02:000:5226.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 та Приватного підприємства «Агро-Трейдінг» на користь Кіровоградської обласної прокуратури (ЄДРПОУ 02910025) витрати по сплаті судового збору в розмірі по 1342 (одна тисяча триста сорок дві) грн. 00 коп. з кожного.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 05.04.2024.

Суддя Ю.В. Молонова