Постанова

від 10.09.2024 по справі 398/1619/23

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

іменем України

10 вересня 2024 року м. Кропивницький

справа № 398/1619/23

провадження № 22-ц/4809/999/24

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах Чельник О.І. (головуючий, суддя-доповідач), Дуковського О.Л., Мурашка С.І.,

за участю секретаря судового засідання Антошиної А.В.,

учасники справи:

позивач Керівник Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави, в особі Пантаївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області,

відповідачі - Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, ОСОБА_1 , Приватне сільськогосподарське підприємство «Агро-Трейдінг»,

третя особа - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритомусудовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Попович Світлана Михайлівна, на рішення Олександрійського міськрайонного судуКіровоградської областівід 03 квітня 2024 року, у складі суддіМолонової Ю.В.,

В С Т А Н О В И В :

У березні 2023 року керівник Олександрійської окружної прокуратуризвернувся до суду в інтересах держави в особі Пантаївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області із позовом доГоловного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, ОСОБА_1 , Приватного підприємства «Агро-Трейдінг» (далі по тексту ПСП «Агро-Трейдінг») про визнання незаконним та скасування наказу, витребування земельної ділянки.

В обґрунтуваннязаявленого позовупосилався нате,що наказом ГУ Держгеокадастру у Донецькій області від 10.07.2019 №3088-СГ ОСОБА_2 надано безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку з кадастровим номером 1421555600:02:000:0306 площею 2 га на території Волноваської селищної ради Волноваського району Донецької області. Право власності ОСОБА_2 на дану земельну ділянку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Виходячи з положень ст.121 ЗК України громадяни України мають право на разову безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, у тому числі для ведення особистого селянського господарства, не більше 2 га. Незважаючи на це наказом ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від 10.09.2020 №387-УБД ОСОБА_2 надано безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку з кадастровим номером 3522281200:02:000:5226 площею 2 га на території Диківської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області. У подальшому, 15.09.2021, ОСОБА_2 відчужив вказану земельну ділянку за договором купівлі-продажу ОСОБА_1 , який передав її в оренду ПСП «Агро-Тейдінг». Зазначене підтверджує, що ОСОБА_2 на час отримання спірної земельної ділянки з кадастровим номером 3522281200:02:000:5226 використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання. Рішенням Пантаївської селищної ради від 27.01.2021 №68 припинено юридичну особу Диківську сільську раду шляхом її приєднання до юридичної особи Пантаївської селищної ради. Земельна ділянка площею 2 га (кадастровий номер 3522281200:02:000:5226) вибула із земель державної власності внаслідок незаконного повторного використання ОСОБА_2 права на безоплатну приватизацію земельних ділянок одного виду використання, тобто поза волею власника цих земельних ділянок (на момент передачі вказаної земельної ділянки у власність держави в особі ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області).

Посилаючись назазначені обставинипросив суд визнати незаконним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від 10.09.2020 №387-УБД «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність», яким надано у власність ОСОБА_3 земельну ділянку площею 2,000 га з кадастровим номером 3522281200:02:000:5226; витребувати у ОСОБА_1 та ПСП «Агро-Трейдінг» на користь Пантаївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 2,0000 га з кадастровим номером 3522281200:02:000:5226.

Рішенням Олександрійського міськрайонного судуКіровоградської областівід 03 квітня 2024 року позов задоволено частково. Витребувано у ОСОБА_1 та ПСП «Агро-Трейдінг» на користь Пантаївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 2,0000 га з кадастровим номером 3522281200:02:000:5226. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання судових витрат.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 ,в інтересахякого дієадвокат ПоповичСвітлана Михайлівна,подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, просив вказане рішення суду в оскаржуваній частині скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави, в особі Пантаївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області.

В іншій частині рішення суду не оскаржується, а тому відповідно до ч.1ст.367 ЦПК Україниперегляду та перевірці апеляційним судом не підлягає.

Олександрійська окружна прокуратура Кіровоградської області направила до апеляційного суду відзив на апеляційнускаргу, в якому просила рішення Олександрійського міськрайонного судуКіровоградської областівід 03квітня 2024рокузалишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Попович Світлана Михайлівна, без задоволення. Вважала, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального права.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 підтримала доводи поданої апеляційної скарги, просила її задовольнити.

Інші сторони у судове засідання апеляційного суду не з`явилися. Про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином. Причини неявки суду не повідомили. ОСОБА_5 , який діє в інтересах Пантаївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, направив клопотання про розгляд справи без участі (т.2 а.с.60). Колегія суддів постановила ухвалу про розгляд справи у відсутності відповідачів та третьої особи на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін з таких підстав.

Судом встановленота підтвердженописьмовими доказамипо справі,що відповідно до копії витягу з ЄДР юридичних осіб, ПСП «Агро-Трейдінг», ідентифікаційний код юридичної особи 32737736, не перебуває в стані припинення, засновник - ОСОБА_1 (т.1 а.с.12-13).

Наказом ГУ Держгеокадастру у Донецькій області від 10 липня 2019 року №3088-СГ ОСОБА_2 надано у безоплатну власність земельну ділянку площею 2,0000 га, в тому числі пасовищ (кадастровий номер 1421555600:02:000:0306) із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі, без зміни цільового призначення для ведення особистого селянського господарства на території Володимирівської селищної ради Волноваського району Донецької області за межами населених пунктів (т.1 а.с.14-15).

Наказом ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від 10 вересня 2020 року №387-УБД ОСОБА_2 передано у власність земельну ділянку площею 2,0000 га, у тому числі пасовищ (кадастровий номер 3522281200:02:000:5226) із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Диківської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області (т.1 а.с.16).

Інформація Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 14 березня 2023 року свідчить про те, що земельна ділянка з кадастровим номером 3522281200:02:000:5226 належить ОСОБА_6 , право оренди земельної ділянки - «ПСП «Агро-Трейдінг» (т.1 а.с.17-18).

15 вересня 2021 року за договором купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченим приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Бондаренко А.В., зареєстрованим у реєстрі за номером 4604, ОСОБА_2 продав земельну ділянку з кадастровим номером 3522281200:02:000:5226 площею 2,0000 га ОСОБА_1 (т.1 а.с.19-21).

Договором оренди землі від 22 вересня 2021 року, укладеним між ОСОБА_6 та ПСП «Агро-Трейдінг», земельну ділянку з кадастровим номером 3522281200:02:000:5226 площею 2,0000 га передано в оренду (а.с.22-24).

Також встановлено, що рішенням Пантаївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області від 27 січня 2021 року №68 припинено юридичну особу - Диківську сільську раду Знам`янського району Кіровоградської області шляхом приєднання до юридичної особи - Пантаївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області 31 січня 2021 року (т.1 а.с.27).

Ухвалюючи рішення в частині задоволених позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку про те, що земельна ділянка вибула з державної власності поза волею власника - Українського народу, оскільки наказ ГУ Держгеокадастру, який став підставою для вилучення зазначеної земельної ділянки із державної власності, прийнятий незаконно, тому спірна земельна ділянка підлягає витребуванню у ОСОБА_1 та ПСП «Агро-Трейдінг» на підставі положеньстатті 388 ЦК України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з такого.

Відповідно до частин першої, другоїстатті 13 Конституції Україниземля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цієюКонституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.

Стаття 80 ЗК Українизакріплює суб`єктний склад власників землі, визначаючи, що громадяни та юридичні особи є суб`єктами права власності на землі приватної власності, територіальні громади є суб`єктами права власності на землі комунальної власності та реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, держава, реалізуючи право власності через відповідні органи державної влади, є суб`єктом права власності на землі державної власності.

Земля як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави є об`єктом права власності Українського народу, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють права власника від імені народу, в тому числі й тоді, коли приймають рішення щодо розпорядження землями державної чи комунальної власності.

Прийняття рішення про передачу у приватну власність землі державної чи комунальної власності позбавляє Український народ загалом (стаття 13 Конституції України) або конкретну територіальну громаду правомочностей власника землі в тому обсязі, який дозволяє її статус як землі, відповідно, державної чи комунальної власності. У сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України (стаття19 Конституції України).

Згідно зістаттею 14 Конституції Україниправо власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до частин першої та другоїстатті 78 ЗК Україниправо власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставіКонституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Частиною першоюстатті 81 ЗК Українивизначено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Відповідно до пункту «а» частини третьоїстатті 22 ЗК Україниземлі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а пунктом «в» частини третьоїстатті 116 ЗК Українипередбачено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до пункту «б» частини першоїстатті 121 ЗК Українигромадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства не більше 2,0 га. Право на безоплатне отримання земельної ділянки державної власності одного виду громадянин може використати один раз.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та повноваження органів виконавчої влади в частині погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок регулюється статтями118,186-1 ЗК України.

Згідно зі ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках (ч.3 ст.388 ЦК України).

Судом першої інстанції встановлено, що у 2020 році ОСОБА_2 , скориставшись своїм правом на безоплатне отримання земельної ділянки, вдруге набув у власність земельну ділянку із земель державної власності сільськогосподарського призначення, розташовану на території Диківської селищної ради, площею 2,0000 га.

Суд встановив, що ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області не перевірило реалізацію ОСОБА_2 права на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, що призвело до безпідставного вибуття землі із державної власності, наслідком чого було порушено права держави, тому дійшов обґрунтованого висновку про те, що наказ ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від 10 вересня 2020 року №387-УБД «Про затвердження документації із землеустрою та передачу земельної ділянки у власність» суперечить положенням ч.4 ст.116 ЗК України та п. «б» ч.1 ст.121 ЗК України, тому позов прокурора є обґрунтованим та підлягав задоволенню в частині витребування у ОСОБА_1 та ПСП «Агро-Трейдінг» на користь Пантаївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області земельної ділянки площею 2,0000 га з кадастровим номером 3522281200:02:000:5226. Саме такий спосіб захисту є належним та ефективним.

Предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободє втручання держави в право на мирне володіння майном, зокрема й позбавлення особи права власності на майно шляхом його витребування.

Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), серед багатьох інших, рішення у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 07 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Булвес АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Трегубенко проти України» від 02 листопада 2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року, напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм. Сам лише факт, що правова норма передбачає більш як одне тлумачення, не означає, що закон непередбачуваний. Сумніви щодо тлумачення закону, що залишаються, враховуючи зміни в повсякденній практиці, усувають суди в процесі здійснення правосуддя.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду». Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

У справі, яка розглядається, з огляду на характер спірних правовідносин, установлені судом обставини та застосовані правові норми, не убачається невідповідності заходу втручання держави в право власності відповідача ОСОБА_1 критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, сформованим у сталій практиці ЄСПЛ.

Аналогічні правові висновки зазначені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2018 року у справі №372/2180/15-ц (провадження № 14-76цс18).

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі №469/1044/17 (провадження №14-317цс19) вказано, що під час розгляду цієї справи кінцевий набувач розпорядився його процесуальними правами та не заявив зустрічний позов про надання належного відшкодування шкоди у зв`язку з вимогою про витребування земельної ділянки, що не позбавляє кінцевого набувача права заявити такий позов у разі ініціювання повернення земельної ділянки власникові. Навіть у випадку повернення земельної ділянки від кінцевого набувача законодавство України надає йому додаткові ефективні засоби юридичного захисту. Кінцевий набувач не позбавлений можливості відновити своє право, зокрема, пред`явивши вимогу до проміжного набувача, в якого придбав земельну ділянку, про відшкодування збитків на підставістатті 661 ЦК України. Відповідно до частини першої цієї статті у разі вилучення за рішенням суду товару у покупця на користь третьої особи на підставах, що виникли до продажу товару, продавець має відшкодувати покупцеві завдані йому збитки, якщо покупець не знав або не міг знати про наявність цих підстав. Таку ж вимогу може заявити і проміжна набувачка до первинного набувача.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для встановлення неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновків суду, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

Відповідно до ч.1ст.375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому на підставістатті 375 ЦПК Українизалишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст.367,374,375,382 - 384 ЦПК України

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Попович Світлана Михайлівна, залишити без задоволення, а рішення Олександрійського міськрайонного судуКіровоградської областівід 03квітня 2024рокубез змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 13 вересня 2024 року.

Головуючий суддя О.І. Чельник

Судді О.Л. Дуковський

С.І. Мурашко