Рішення

від 05.04.2024 по справі 948/199/24

МАШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 948/199/24

Номер провадження 2-о/948/10/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.04.2024 Машівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого-судді Косик С.М.,

за участю секретаря Ткач Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Машівка цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Полтавський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення факту смерті,-

в с т а н о в и в :

у березні 2024 року до Машівського районного суду Полтавської області надійшла вказана заява, у якій заявниця просить встановити факт смерті її бабусі, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Нижні Серги Свердловської області РФ, посилаючись на те, що оскільки ОСОБА_2 померла на території РФ, факт смерті мав бути засвідчений Посольством України в РФ, проте в зв`язку зі збройною агресією та повномасштабним вторгненням збройних сил РФ в Україну, було розірвано дипломатичні відносини між Україною та РФ. Через вище зазначені обставини засвідчення факту смерті представниками дипломатичних установ стало неможливим. У зв`язку з цим заявниця не має можливості зареєструвати факт смерті ОСОБА_2 та отримати свідоцтво про смерть згідно вимог чинного законодавства України, необхідне для реалізації її прав як спадкоємця.

Ухвалою суду від 14.03.2024 р. відкрито провадження у справі (а.с.26).

Заявниця та заінтересована особа в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та завчасно (а.с.27-30), представник заявниці та заінтересованої особи подали заяви про розгляд справи за їх відсутності, представник ОСОБА_1 ОСОБА_3 просив заяву задовольнити, представник Полтавського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області - Яковенко І. покладається на розсуд суду (а.с.33-38).

Суд уважає за можливе розглянути справу за відсутності заявника та заінтересованої особи, дослідивши матеріали справи.

Судом установлено, що заявниця ОСОБА_1 є громадянкою України та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією її паспорта № НОМЕР_1 та відомостями з витягу з Реєстру територіальної громади (а.с.5, 6).

Наявність родинного зв`язку з померлою ОСОБА_2 підтверджується свідоцтвом про народження заявниці серія НОМЕР_2 , виданого 16.08.1996р., в якому батьками зазначені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та свідоцтвом про народження ОСОБА_4 серія НОМЕР_3 від 13.02.1961р., у якому батьками зазначені ОСОБА_6 та ОСОБА_2 (а.с.7, 8).

Як убачається зі Свідоцтва про смерть серія НОМЕР_4 , виданого виконкомом Ряськівської сільської ради Машівського району Полтавської області, батько заявниці ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.19).

У період з 21.09.2019р. по 31.01.2023р. заявниця ОСОБА_7 (після реєстрації шлюбу ОСОБА_8 ) перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_9 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_5 від 03.10.2019 р. (а.с.9).

Рішенням Машівського суду Полтавської області від 31.01.2023р. вище зазначений шлюб між заявницею та ОСОБА_9 було розірвано та 22.12.2023р. зареєстровано шлюб з ОСОБА_10 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_6 (а.с.10-11, 12).

11 травня 2022 року відділом ЗАЦС Нижньосергинського району Управління запису актів цивільного стану Сверловської області видано свідоцтво про смерть, відповідно до якого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Нижні Серги Нижньосергинського району Свердловської області Російської Федерації, про що зроблено запис акту про смерть № 170229660004900308000 (а.с.18).

Відповідно до п. 1 Розділу І Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18 жовтня 2000 року № 52/5, державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.

Пунктом 1 глави 5 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні передбачено, що підставою для проведення державної реєстрації смерті є лікарське свідоцтво про смерть (форма №106/о), фельдшерська довідка про смерть (форма №106-1/о).

За змістом ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» № 2398-УІ від 01 липня 2010 року, державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи з певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі встановлення у судовому порядку факту смерті. Державна реєстрація смерті проводиться за заявою родичів померлого.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 4 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Згідно зі ст. 315, ч. 1 ст. 317 ЦПК України суди розглядають справи про встановлення факту смерті в певний час, в разі неможливості реєстрації факту смерті та про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України.

У порядку окремого провадження суд розглядає справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений або знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; із заяви про встановлення факту не вбачається спору про право; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Отже, у судовому порядку встановлюються тільки такі факти, які мають юридичні наслідки, і від встановлення яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав заявника.

Відповідно до ст. 13 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 р., укладеної між державами членами СНД, зокрема, Україною і Російською Федерацією, та ратифікованою Законом України № 240/94-ВР від 10.11.1994 р., документи, що на території однієї з Договірних Сторін виготовлені або засвідчені установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції і за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на територіях інших Договірних Сторін без якого-небудь спеціального посвідчення; документи, що на території однієї з Договірних Сторін розглядаються як офіційні документи, користуються на територіях інших Договірних Сторін доказовою силою офіційних документів.

Дія вказаної Конвенції відповідно до Закону України «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року» № 2783-IX від 01.12.2022 р., який набрав чинності 23.12.2023 р., була зупинена у відносинах з Російською Федерацією та Республікою Білорусь, також Україна згідно з положеннями зазначеного Закону вийшла з цієї конвенції.

Однак,пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 04.02.2023 р. № 107 «Деякі питання прийняття на території України під час воєнного стану документів, виданих уповноваженими органами іноземних держав» було установлено, що під час воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування документи, виготовлені або засвідчені на території іноземних держав установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на території України без спеціального посвідчення (консульської легалізації, проставлення апостиля тощо) у разі, коли станом на 24 лютого 2022 р. такі документи приймалися на території України без спеціального посвідчення.

Аналізуючи зміст ст. 317 ЦПК України, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для встановлення відповідного факту, оскільки місцем смерті ОСОБА_2 є територія іншої держави.

Суд зазначає,що відповіднодо ч.8ст. 315ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Між тим, факт смерті ОСОБА_2 встановлений медичними документами та свідоцтвом про смерть серії, що видане 11 травня 2022 року відділом ЗАЦС Нижньосергинського району Управління запису актів цивільного стану Сверловської області РФ, а тому повторно чи додатково встановленню не підлягає, у зв`язку з чим у задоволенні заяви потрібно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.315, 317 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

у задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Полтавський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення факту смерті відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя С.М. Косик