Ухвала

від 02.04.2024 по справі 759/10131/23

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2/759/414/24

ун. № 759/10131/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2024 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Єросової І.Ю.,

при секретарі судових засідань Шило М.І.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представник відповідача Романка В.В. ,

розглянувши у підготовчому засіданні в порядку в порядку загального позовного провадження питання про залишення позовної заяви без руху у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖК «Лісова пісня» (03164, м.Київ, вул. Лісорубна, буд. 4), третя особа: Департамент з питань Державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) (01001, м.Київ, вул.Хрещатик, 32-А) про усунення перешкод та приведення земельної ділянки у первісний стан,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2023 р. ОСОБА_3 звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з вищезазначеним позовом, у якому просить зобов`язати відповідача привести земельну ділянку за адресою АДРЕСА_2 з кадастровим номером 8000000000:75:021:0002, цільове призначення якої для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва, до попереднього стану, знести за власний рахунок багатоповерховий будинок (понад 4 поверхи, довжиною на усю земельну ділянку понад 30 м.) самочинно збудований будинок.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 07.06.2023 р. позов залишено без руху.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 23.06.2023 р. позов залишено без руху повторно.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 25.07.2023 р. відкрито провадження у справі, вирішено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

29.10.2023 р. від позивача надійшла заява про заміну предмету позову з позовною заявою у новій редакції.

01.04.2024 р. від позивача надійшла друга заява про доповнення позовних вимог, додатком до якого є позов у новій редакцій (з додатками) вимогами якого є: 1) визнання самочинним будівництвом багатоквартирного чотириповерхового будинку,

побудованого на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_2 , у зв`язку з

порушенням вимог законодавства України, насамперед порушення цільового

призначення зазначеної земельної ділянки, її обмежень та відсутності відповідної

будівельно-дозвільної документації у місцевих органів виконавчої влади чи органів

місцевого самоврядування, що дають право на виконання підготовчих/будівельних

робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінченим будівництвом; 2) зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖК «Лісова пісня»

власника земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2, привести земельну ділянку до вимог земельного законодавства України у сфері регулювання земельних відносин, згідно її цільового призначення та обмеження, з отриманням

відповідної будівельно-дозвільної документації у місцевих органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, що дають право на виконання підготовчих/

будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом

об`єкта на АДРЕСА_2; 3) зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖК «Лісова пісня», у разі відсутності будівельно-дозвільної документації у місцевих органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, на будівництво об`єкта, що знаходиться на земельній ділянки за адресою АДРЕСА_2 , привести

зазначену земельну ділянку до попереднього стану, шляхом проведення

реконструкції, перебудови чи знесення частини (поверхів) багатоквартирного

чотириповерхового будинку, за його власний рахунок.

У підготовчому засіданні встановлено, що позивач при зверненні до суду із заявою про доповнення позовних вимог, додатком до якого є позов у новій редакцій (з додатками) допустив порушення вимог ст. 175, 177 ЦПК України, що має наслідком залишення заяви без руху.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Так, 18 жовтня 2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29 червня 2023 року № 3200-IX, яким внесено ряд змін до процесуальним Кодексів.

Зокрема, цей Закон передбачає обов`язкову наявність електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі - ЄСІТС) з 18 жовтня 2023 року для адвокатів. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом, у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат (ч. 6ст. 14 ЦПК України).

Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Відповідно до ч.6 ст. 14 ЦПК України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Згідно Закону України № 3200-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами», наявність електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі є обов`язковою для всіх юридичних осіб приватної форми власності, які беруть участь в цивільних та адміністративних справах.

Відповідно до вимог п.2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зокрема відомості про наявність або відсутність електронного кабінету сторін та інших учасників справи.

Однак, у позовній заяві у новій редакції не зазначено відомостей про наявність або відсутність у сторін та учасників справи електронного кабінету.

На підставі ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 28 листопада 2013 року №12-рп/2013 зазначив, що гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам - членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя, від 14 травня 1981 року N R (81) 7, у якій зазаначено: "У тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).

Підсумовуючи, Конституційний Суду України зазначив, що сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України.

Закон «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору (преамбула Закону).

У прохальній частині позову у новій редакції позивач заявляє три позовні вимоги немайнового характеру.

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві та більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до п.2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 2024 р. становить 1211,20 грн.

Враховуючи сплату позивачем судового збору у розмірі 1610,40 грн. (1073,60 грн.+536,80 грн.), та беручи до уваги розмір судового збору, який необхідно сплатити (1211,20 грн*3=3633,60 грн.), доплаті підлягає різниця у розмірі 2023,20 грн.

Відповідно до п.4,7 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; а також перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою; зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

У порушення вищевказаних вимог процесуального законодавства позивачем у новій редакції позову не зазначено такі відомості. Тобто, позивач не виклав обставини, якими він обгрунтовує свої вимоги та не зазначив доказів, що підтверджують ці обставин. Окрім того, не зазначив, які докази у їх оригіналах знаходяться у нього, які докази у їх оригіналах знаходяться у інших осіб та необхідність у зв`язку з цим їх витребуванням при виконанні умов ст.84 ЦПК України.

Відповідно до ч. 11 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Суддя звертає увагу, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції.

Виходячи з наведеного, на підставі ч. 11 ст. 187 ЦПК України позовну заяву на даній стадії слід залишити без руху для усунення вищезазначених недоліків.

Керуючись ст.ст. 76-79, 83, 95, 185, 175, 177, 187 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Заяву про доповнення позовних вимог додатком до якого є позов у новій редакцій (з додатками) у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖК «Лісова пісня» (03164, м.Київ, вул. Лісорубна, буд. 4), третя особа: Департамент з питань Державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) (01001, м.Київ, вул.Хрещатик, 32-А) про усунення перешкод та приведення земельної ділянки у первісний стан, залишити без руху.

Встановити спосіб усунення недоліків заяви шляхом: доплати судового збору у розмірі 2023,20 грн.; зазначення відомостей про наявність або відсутність у сторін та їх представників електронного кабінету; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та доказів, що підтверджують вказані обставини; зазначення щодо наявності у позивача переліку оригіналів документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою; зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Встановити строк усунення недоліків до 05.04.2024 р.

Повідомити позивача, що в разі неусунення недоліків, заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.

Відкласти проведення підготовчого засідання на 09:30 год. 08.04.2024 р.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.Ю.Єросова