Ухвала

від 16.04.2024 по справі 759/10131/23

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2/759/414/24

ун. № 759/10131/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2024 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Єросової І.Ю.,

при секретарі судових засідань Шило М.І.,

за участі представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні клопотання ОСОБА_3 про призначення судової будівельно-технічної експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖК «Лісова пісня» (03164, м.Київ, вул. Лісорубна, буд. 4), третя особа: Департамент з питань Державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) (01001, м.Київ, вул.Хрещатик, 32-А) про усунення перешкод та приведення земельної ділянки у первісний стан,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2023 р. ОСОБА_3 звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з вищезазначеним позовом, у якому просить зобов`язати відповідача привести земельну ділянку за адресою АДРЕСА_2 з кадастровим номером 8000000000:75:021:0002, цільове призначення якої для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва, до попереднього стану, знести за власний рахунок багатоповерховий будинок (понад 4 поверхи, довжиною на усю земельну ділянку понад 30 м.) самочинно збудований будинок.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 07.06.2023 р. позов залишено без руху.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 23.06.2023 р. позов залишено без руху повторно.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 25.07.2023 р. відкрито провадження у справі, вирішено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

20.09.2023 р. надійшли пояснення від третьої особи.

29.10.2023 р. від позивача надійшла заява про заміну предмету позову з позовною заявою у новій редакції.

01.04.2024 р. від позивача надійшла друга заява про доповнення позовних вимог, додатком до якого є позов у новій редакцій (з додатками).

01.04.2024 р. від позивача надійшло клопотання про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи. В обґрунтування клопотання вказує, що для отримання доказів необхідно мати спеціальні знання в дослідженні об`єктів нерухомості, будівельних матеріалів, конструкцій та відповідних документів та повноваження, тобто провести судову будівельно-технічну експертизу, яку призначає суд за клопотанням сторони по справі. Саме висновки експертизи є належними доказами, які може врахувати суд для вирішення позову.

08.04.2024 р. представником відповідача подано заперечення на клопотання призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи. В обґрунтування вказує на порушення позивачем визначеного ст. 83 ЦПК України порядку подання доказів, звернення з ним із пропуском встановленого законом строку та без клопотання про поновлення пропущеного строку.

У підготовчому засіданні представник позивача клопотання підтримує та просить їх задовольнити.

У підготовчому засіданні представник відповідача заперечує проти задоволення клопотань.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали клопотань та цивільної справи, суд доходить висновку про відмову у задоволенні клопотань з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 105 ЦПК України призначення експертизи судом є обов`язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами.

Призначення експертизи судом є обов`язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити: 1) характер і ступінь ушкодження здоров`я; 2) психічний стан особи; 3) вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.

Таким чином, у даному випадку, призначення експертизи належить до дискреційних повноважень правозастосовного органу та є правом суду, вирішення питання про яке здійснюється з дотриманням цивільного процесуального законодавства.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Частиною 3 ст. 177 ЦПК України передбачено, що у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо.

З викладеного слідує те, що учасник справи має право подати висновок експерта, складений на його замовлення або ж заявити відповідне клопотання при зверненні до суду з позовною заявою.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Стаття 83 ЦПК України чітко регулює строки подання доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідно до ч. 4 ст. 83 ЦПК України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч.8 ст. 83 ЦПК).

Отже, строк подання доказів стороною позивача встановлений законом, а саме разом з поданням позовної заяви у випадку неможливості подання певного доказу позивач повинен письмово повідомити суд про неможливість подачі доказу у встановлений законом строк з об`єктивних причин із зазначенням: доказу, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Окрім того, ст. 175, 177 ЦПК України встановлюють вимоги змісту і форми позовної, зокрема в позовній заяві має бути обов`язково зазначено: заяви документів та інших доказів, що додаються до заяви; докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Згідно ч.7 ст. 83 ЦПК України, якщо зі зміною предмета або підстав позову або поданням зустрічного позову змінилися обставини, що підлягають доказуванню, суд залежно від таких обставин встановлює строк подання додаткових доказів.

Разом із цим, звертаючись 01.04.2024 р. до суду із заява про доповнення позовних вимог, додатком до якого є позов у новій редакцій (з додатками), позивачем не заявлялось клопотання про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи.

Враховуючи принцип пропорційності як одного із основоположних принципів здійснення цивільного судочинства, суд звертає увагу, що позивачем при зверненні із позовом кореспондується право відповідача на подачу відзиву, яким в даному випадку скористався відповідач, подавши до суду відзив на підставі та із зазначенням тих доказів, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Таким чином, задоволення клопотання позивача про долучення доказів, які як встановлено судом подані з порушенням порядку, визначеного ст.83 ЦПК, призведе до порушення принципу змагальності сторін, який прийнято розглядати як основоположний компонент концепції «справедливого судового розгляду» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що також включає споріднені принципи рівності сторін у процесі, ефективної участі, а також пропорційності.

Суть принципу пропорційності проявляється в ідеї отримання справедливого результату в судовому процесі з відповідністю швидкості розгляду та витратами, важливості справи для конкретних осіб або суспільства, складності питання. Його застосування юридично і логічно обумовлено наявністю в цих нормативних документах загальних або спеціальних положень, що допускають обмеження прав при дотриманні низки умов у тому чи іншому їх поєднанні (правомірна мета; придатність обмежувального заходу; необхідність обмеження; пропорційність обмеження в строгому значенні слова (stricto sensu).

Застосовуючи у даному випадку принцип пропорційності, суд виходить із категорій «обмеження» та «баланс», які є базовими складовими принципу пропорційності. Визначаючи «баланс» як складову частину принципу пропорційності, суд розглядає його як баланс публічного та приватного інтересу, враховуючи бажання, а також інтереси учасників процесу, а також необхідність справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду й вирішення цивільної справи. «Обмеження» як складова принципу пропорційності полягає саме в застосуванні певних обмежень щодо цивільних процесуальних прав певних осіб заради отримання балансу між публічним і приватним інтересом.

Не виключено, що процес доказування в цивільному процесі ґрунтується на принципі пропорційності. Застосуванням цього принципу в правовому регулюванні можна пояснити процесуальну активність суду в процесі доказування, зокрема у сімейних спорах з метою захисту інтересів дітей, а також у випадку, коли суд має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ч. 7 ст. 82).

Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, серед іншого, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 10 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій) цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони й інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Верховний Суд у постановах від 4 липня 2018 року у справі №369/1923/15-ц та від 26 вересня 2018 року у справі №346/2946/16-ц виходив також з того, що одним з елементів верховенства права є дотримання прав людини, зокрема права сторони спору на представлення її позиції та права на справедливий судовий розгляд (п.п. 41 і 60 Доповіді «Верховенство права», схваленої Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні, місто Венеція, 25-26 березня 2011 року); ідея справедливого судового розгляду передбачає здійснення судочинства на засадах рівності та змагальності сторін; у п. 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» (заява №7460/03) та п. 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гурепка проти України №2» (заява №38789/04) наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом; у розумінні «справедливого балансу» кожній стороні повинна надаватися розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (рішення у справі «Ankerl v. Switzerland» від 23 жовтня 1996 р., заява №17748/91 п. 38).

Суд також неодноразово наголошував на тому, що право на змагальні провадження повинно надаватись у задовільних умовах: сторона у справі повинна мати можливість ознайомитись із доказами у суді, і коментувати їх та достовірність у належній формі у встановлений час (Krиmбш and Others v. the Czech Republic (Kртсмар та інші проти Чеської Республіки), 35376/97 § 42; Immeubles Groupe Kosser v. France (Іммебль Груп Коссер проти Франції), 38748/97 § 26). Право на змагальні провадження фактично означає можливість сторін бути обізнаними щодо усіх представлених доказів, а також наданих до них коментарів та спостережень, у тому числі представлених незалежним представником національних юридичних послуг, оскільки вони можуть вплинути на рішення суду (Ruiz-Mateos v. Spain (Руїз Матеос проти Іспанії), заява №12952/87, п. 63; McMichael v. the United Kingdom (МакМайкл проти Сполученого Королівства), заява №16424/90, п. 80; Vermeulen v. Belgium (Вермюлен проти Бельгії), заява №19075/91, п. 33; Kress v. France (Кресс проти Франції), заява №39594/98, п. 74).

Окрім того, суд також враховує, що поставленні позивачем питання експерту не стосуються предмета доказування у справі.

Враховуючи, що клопотання позивача не відповідає вимогам ч. 4 ст. 83 ЦПК України, позивачем не заявлено щодо поновлення процесуального строку для подання нових доказів, що оцінено судом як порушення принципів рівності учасників цивільного процесу та змагальності сторін, які є складовими права на справедливий суд як частини верховенства права, відтак суд відмовляє у задоволенні такого клопотання.

На підставі викладеного та керуючись ст. 83 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені клопотання ОСОБА_3 про призначення судової будівельно-технічної експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖК «Лісова пісня» (03164, м.Київ, вул. Лісорубна, буд. 4), третя особа: Департамент з питань Державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) (01001, м.Київ, вул.Хрещатик, 32-А) про усунення перешкод та приведення земельної ділянки у первісний стан, відмовити.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя: І.Ю. Єросова