Рішення

від 01.04.2024 по справі 148/2025/23

ШАРГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Шаргородський районний суд

Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2024 року

м. Шаргород

Справа № 148/2025/23

Провадження № 2/152/113/24

Шаргородський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Соколовської Т.О.,

з участю:

секретаря судового засідання Ансілевської Я.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

інші учасники - не прибули,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань №1 в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області, як органу опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав,

встановив:

І. Стислий виклад позицій позивача, відповідача та третьої особи

10.10.2023 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 ,з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області, як органу опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав, у якому зазначила, що перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 . Від даного шлюбу мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне сімейне життя з відповідачем не склалося, шлюб розірвано, відповідач з дитиною не спілкується, участі у її вихованні не приймає, матеріальної допомоги не надає, не заперечує щодо позбавлення його батьківських прав.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, посилаючись на ті ж самі обставини, що і в позовній заяві, просила позбавити ОСОБА_2 , батьківських прав відносно його малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнав у повному обсязі, не заперечував щодо позбавлення його батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області, як органу опіки та піклуванняу судове засідання не прибув. Від представника селищної ради ОСОБА_4 до суду надійшла заява про розгляд справи у відсутності представника Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області, як органу опіки та піклування.

ІІ. Заяви, клопотання учасників справи

19.01., 06.02., 12.02. та 01.04.2024 від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області, як органу опіки та піклуваннядо суду надійшла заява про розгляд справи у відсутності представника селищної ради (а.с. 35-37, 39, 50, 80).

Інших заяв і клопотань, пов`язаних з розглядом справи від учасників справи не надходило.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Тульчинського районного суду Вінницької області Ковганич С.В. від 26.12.2023 позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області, як органу опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав передано за підсудністю на розгляд до Шаргородського районного суду Вінницької області (а.с.22).

18.01.2024 означена справа надійшла до Шаргородського районного суду Вінницької області та у відповідності до ст. 14 ЦПК України передана в провадження судді ОСОБА_9 (а.с.27).

Ухвалою суду від 19.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження (а.с. 30-31).

Відповідачу ОСОБА_2 запропоновано надати в 15-денний строк з дня отримання даної ухвали відзив на позовну заяву (а.с. 30-31).

Відповідач ОСОБА_2 відзив на позовну заяву не подав.

Третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Шпиківській селищній ради Тульчинського району Вінницької області, як органу опіки та піклуваннязапропоновано в 15-денний строк з дня отримання даної ухвали подати письмові пояснення щодо позову (а.с.30-31).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Шпиківська селищна рада Тульчинського району Вінницької області, як орган опіки та піклуванняписьмові пояснення щодо позову не подала.

Ухвалою суду від 12.02.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.43-44).

Рішенням Вищої ради правосуддя № 622/0/15 - 24 від 29.02.2024 суддя ОСОБА_9 звільнена з посади судді Шаргородського районного суду Вінницької області у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Розпорядженням керівника апарату суду ОСОБА_5 від 05.03.2024 № 31 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи та відповідно до вимог ст.14 ЦПК України справу передано в провадження судді Соколовської Т.О. (а.с. 64).

Ухвалою судді Шаргородського районного суду Вінницької області Соколовської Т.О. від 06.03.2024 справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області, як органу опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав прийнято до свого провадження (а.с.66).

Ухвалою суду від 11.03.2024 призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.73-74).

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом

У справі, що розглядається судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 20.03.2020 по 17.02.2022 перебували у зареєстрованому шлюбі.

Під час перебування сторін у зареєстрованому шлюбі у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 6).

Рішенням Шаргородського районного суду Вінницької області від 17.02.2022 шлюб між сторонами даного цивільно - правового спору розірвано. (а.с. 83 - 88)0/

Рішенням Шаргородського районного суду Вінницької області від 28.07.2022, з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини від його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку (а.с.53-59).

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , 02 вересня 2022 року, ОСОБА_1 одружилась з ОСОБА_8 (а.с.82).

Малолітня дитина ОСОБА_3 , разом з матір`ю та її чоловіком ОСОБА_8 , проживає в АДРЕСА_1 .

Згідно акту обстеження матеріально-побутових домогосподарства/фактичного місця проживання особи №1834 від 06.09.2023, в даному будинку створені для дитини належні умови проживання. Батько дитини - ОСОБА_2 не бере участі у вихованні свого сина ОСОБА_3 (а.с.10).

Отже, ОСОБА_3 , маючи батька, фактично позбавлений батьківського піклування внаслідок свідомого нехтування відповідачем своїми батьківськими обов`язками.

Шпиківська селищна рада Тульчинського району Вінницької області, як орган опіки та піклування, надала висновок від 16.08.2023 № 80 про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.13-15).

Таким чином, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 свідомо ухиляється від виконання обов`язків по вихованню малолітньої дитини, не піклується про її фізичний та духовний розвиток, не цікавиться життям сина, більше двох років взагалі не спілкується з ним, не забезпечує матеріального утримання, не виявляє інтересу до умов проживання дитини, його поведінка є винною.

V. Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування

Встановленим судом фактам відповідають сімейні правовідносини, які регулюються ст. 51 Конституції України, ст.ст. 3, 18, 27 Конвенції про права дитини, ст.5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 141, 150, 164, 165, 166, 171,180 СК України, ЗУ «Про охорону дитинства».

Статтею 51 Конституції України передбачені права дітей на матеріальне утримання з боку батьків. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до ст.ст. 3, 18, 27 Конвенції про права дитини (ратифікована Постановою ВР України №789 -Х11 від 27.02.1991), батьки зобов`язані утримувати дітей до повноліття та несуть відповідальність за виховання, розвиток і утримання дитини; у всіх діях щодо дітей … першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини; кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, духовного і соціального розвитку дитини.

Статтею 5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають із вступу в шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.

Згідно зі ст. 8 ЗУ «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею…(ст. 15 ЗУ «Про охорону дитинства»).

За приписами ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, не залежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до п.п. 2, 3 ст.150 СК України батьки зобов`язані займатися вихованням дитини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини (ч.ч.1,2 ст.155 СК України).

Відповідно до положень ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з п.2 ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Пленум ВС України у п.п. 15,16 Постанови «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» №3 від 30.03.2007 роз`яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто, прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно утримують, тощо), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

У постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі №209/2821/15-ц, від 21.11.2018 у справі №201/6232/17 визначено аналогічні поняття ухилення батьків від виконання своїх обов`язків та зазначено про необхідність встановлення судом доведеності факту винної поведінки відповідача у спорі вказаної категорії.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 263 ЦПК України при ухваленні рішення суд враховує висновки, викладені в постановах Верховного Суду у справах даної категорії.

Відповідач у даному цивільно - правовому спорі ОСОБА_2 у судовому засіданні не заперечував щодо позбавлення його батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до частин першої та другої статті 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.

З досягненням віку 10 років у дитини з`являється право не тільки бути вислуханою і почутою, але й право брати активну участь у вирішенні своєї долі.

Аналогічні положення закріплені у статті 12 Конвенції про права дитини, згідно з якою держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю.

У судовому засіданні малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не опитувався, з огляду на його вік (три роки і два місяці).

При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину (ч.3 ст.166 СК України).

Питання щодо стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 судом не вирішується, оскільки заочним рішенням Шаргородського районного суду Вінницької області від 28.07.2022, з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини від його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитину відповідного віку.

VІ. Висновки суду

У справі, що розглядається, суд, дослідивши всі обставини, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку прийшов до висновку, що позивачем ОСОБА_1 надані належні, достовірні, допустимі докази на підтвердження заявлених вимог, які не викликають сумніву і є достатніми для ухвалення судом рішення про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно його малолітнього сина ОСОБА_3 .

У судовому засіданні встановлено, що позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 є виправданим та доцільним, відповідатиме найвищим інтересам дитини, п.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, отже позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 259, 263-265 ЦПК України, на підставі ст. 51 Конституції України, ст.5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 3, 18, 27 Конвенції про права дитини (ратифікована Постановою ВР України №789 -ХІІ від 27.02.1991), ст.ст. 141, 150, 155, 164, 165, 166, 171, 180 СК України, ст.ст. 8, 15 ЗУ «Про охорону дитинства», суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області, як органу опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 батьківських прав відносно його малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну і резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354, ст.355 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду (ч.ч.1, 2 ст.273 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення (п.1 ч.2 ст.354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (ч.3 ст.354 ЦПК України).

Ім`я (найменування) сторін та інших учасників:

- позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 паспорт громадянина України № НОМЕР_3 , виданий 08.02.2023, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ;

- відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_5 , виданий Шаргородським РВ УМВС України у Вінницькій області 05.02.2007, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ;

- третя особа Шпиківська селищна рада Тульчинського району Вінницької області, як органу опіки та піклування, місцезнаходження: смт. Шпиків Тульчинського району Вінницької області, вул. Ліпіна, 3, код ЄДРПОУ 04326261.

Вступну та резолютивну частини судового рішення складено та проголошено 01.04.2024.

Головуючий суддя: Т.О. Соколовська