Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа №936/859/23
Провадження №2/936/10/2024
28.03.2024 смт Воловець
Воловецький районний суд Закарпатської області в складі судді Софілканич О.А., з участю секретаря судового засідання Дзямко А.А., позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , представника відповідача Воловецької селищної ради- Галабурди І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань в смт Воловець в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , Воловецької селищної ради Мукачівського району Закарпатської області, третьої особи виконавчого комітету Воловецької селищної ради про зобов`язання вчинити водовідведення,
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом.
Ухвалою Воловецького районного суду Закарпатської області від 03.08.2023 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі.
31.08.2023 закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд по справі.
21.12.2023 постановлено ухвалу про витребування доказів по справі.
22.01.2024 призначено судову будівельно-технічну експертизу, провадження в справі зупинено.
22.02.2024 провадження у справі поновлено.
Позов мотивовано тим, що 03.09.1975 року позивач отримав земельну ділянку площею 700 квадратних метрів по АДРЕСА_1 ) для забудови, на підставі рішення №183 виконкому Воловецької районної ради депутатів трудящих від 28.08.1975 року та свідоцтва про забудову садиби №121/183 від 02.09.1975 року. В документах на відведення земельної ділянки відсутня канава для відведення стічних вод.24.01.2018 року на підставі рішення про реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 39325057 за ним зареєстровано право приватної власності на житловий будинок загальною площею 88,22 квадратних метрів за адресою АДРЕСА_1 .
05.07.2018 року на підставі рішення Гукливської сільської ради Воловецького району №405 від 27.06.2018 року за позивачем було зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку кадастровий номер 2121583000:11:005:0078 площею 0, 2188 га.
Після цього позивач поділив свою земельну ділянку та віддав її частину площею 0,1240 га своєму внуку ОСОБА_1 . Таким чином, у власності позивача залишилась земельна ділянка 0,0948 га з кадастровим номером 2121583000:11:005:0082, розташована за адресою АДРЕСА_1 .
Сусідніми землевласниками є ОСОБА_3 (земельна ділянка з кадастровим номером 2121583001:01:005:0006) та ОСОБА_5 , яка, за твердженням позивача, є спадкоємицею майна померлого ОСОБА_6 .
Із земельних ділянок відповідачів відбувається стікання талих, дощових вод на земельну ділянку позивача, що призводить до затоплення його ділянки та руйнації будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , а також до забруднення питної води в колодязі.
На думку позивача, це є наслідком бездіяльності відповідачів щодо облаштування належним чином відведення стічних вод зі своїх ділянок. При цьому, орган місцевого самоврядування- Воловецька селищна рада Мукачівського району Закарпатської області від вирішення спору самоусувається. Посилаючись на необхідність захисту своїх прав власника, ОСОБА_1 просить суд визнати неправомірною бездіяльність відповідачів щодо не усунення стоків талих та стічних вод із земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_2 , на земельну ділянку позивача, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов`язати їх усунути стоки талих та дощових вод зі своїх земельних ділянок на земельну ділянку позивача; стягнути з відповідачів судові витрати.
Позивач ОСОБА_1 та його представник- адвокат Савченко С.А. у судовому засіданні позов підтримали з підстав, наведених у позовній заяві. Ствердили, що бездіяльність відповідачів щодо необхідності облаштувати належним чином водовідведення зі своїх земельних ділянок є протиправною та порушує права позивача, як власника нерухомого майна, призводить до забруднення питної води у колодязі та руйнації житлового будинку.
Представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Повідайчик О.І. позов не визнав. Ствердив, що позивачем жодними належними, достатніми та допустимими доказами не доведено порушення відповідачкою його права власності. Причинно- наслідковий зв`язок між бездіяльністю ОСОБА_3 та негативними наслідками для майна позивача чи взагалі наявність таких- не доведено, а відтак позов є безпідставним. Зауважив, що позивачем самовільно перегороджено канаву для стічних вод з домогосподарств сторін, яка існувала щонайменше з 1972 року, з мотивів відсутності такої в технічній документації щодо відведення земельної ділянки у його власність.
Представник відповідача Воловецької селищної ради Галабурда І.І. позов не визнав, вважає його безпідставним та необґрунтованим, а орган місцевого самоврядування неналежним відповідачем, оскільки земельні ділянки перебувають у приватній власності сторін і вирішення спору щодо таких не входить до компетенції ради. Крім цього пояснив, що комісія Воловецької селищної ради перевіряла обставини спору між сусідами ОСОБА_1 та ОСОБА_3 12.04.2022 року щодо облаштування водовідведення із земельних ділянок, і встановила, що напроти ділянки ОСОБА_1 наявна водостічна канава, яка збирала та пропускала воду з домогосподарств сторін, але яку ОСОБА_1 , за його поясненнями, дійсно перегородив, оскільки такої споруди немає в його документах на землю.
Відповідач ОСОБА_5 не з`явилася, про причини неявки не повідомила, відзиву не надала, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.
Представник третьої особи виконавчого комітету Воловецької селищної ради не з`явився, про причини неявки не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Заслухавши сторони та їх представників, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 24.01.2018 року на підставі рішення про реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 39325057 за ОСОБА_1 зареєстровано право приватної власності на житловий будинок загальною площею 88,22 квадратних метрів за адресою АДРЕСА_1 .Також у власності позивача є земельна ділянка площею 0,0948 га з кадастровим номером 2121583000:11:005:0082, розташована за адресою АДРЕСА_1 .
Зі слів позивача сусідніми землевласниками є ОСОБА_3 (земельна ділянка з кадастровим номером 2121583001:01:005:0006) та ОСОБА_5 , яка, за твердженням позивача, є спадкоємицею майна померлого ОСОБА_6 .
Суд констатує, що доказів на підтвердження володіння вказаними особами нерухомим майном, суду не надано.
У відповідь на ухвалу суду від 21.12.2023 року про витребування доказів, Воловецька державна нотаріальна контора повідомила, що згідно даних Спадкового реєстру та Алфавітної книги обліку спадкових справ за померлим у 2012 році ОСОБА_6 спадкова справа не заведена, відомостей про спадкоємців немає.
Надаючи оцінку твердженню позивача про бездіяльність відповідачів щодо облаштування належним чином відведення стічних вод зі своїх ділянок та наслідків такої бездіяльності у виді затоплення, руйнації нерухомого майна, належного на праві приватної власності позивачу, суд констатує наступне.
Відповідно достатті 41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
При цьому, використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
Так, устатті 13 Конституції Українизакріплено, що власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.
Аналогічні положення містяться й устатті 319 ЦК України.
Частиною 2ст.152 Земельного кодексу Українипередбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Відповідно до частини 1статті 16 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною 1статті 15 ЦК Українивизначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
З урахуванням цих норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.
Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Відповідно до пункту 3 частини 2статті 16 ЦК Україниспособом захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення дії, яка порушує право.
Покладення обов`язку припинити дію, яка порушує право, як спосіб захисту цивільного права чи інтересу можливе щодо триваючого правопорушення, вчиненого іншою особою, яким створюються перешкоди в здійсненні суб`єктивного права. Такий спосіб захисту застосовується у справах за позовами про усунення перешкод власнику в користуванні своїм майном (ст. 391 ЦК України).
Відповідно до частини другоїстатті 386 ЦК Українивласник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Положення статей16,386,391 ЦК Українипередбачають, що власник вправі звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який ураховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право.
Відповідно достатті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законними обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень,підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з вимогамистатті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Як зазначено в частині 6статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до частини 1статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За правиламистатті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Аналіз наведених норм процесуального права дає підставу вважати, що кожна сторона сама визначає зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, сторона, яка звернулася до суду, повинна довести належними та допустимими доказами вимоги, що нею заявлені, суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.
Позивач стверджує, що бездіяльність відповідачів щодо облаштування належним чином відведення стічних (талих) вод зі своїх ділянок та наслідків такої бездіяльності у виді затоплення, руйнації нерухомого майна, належного на праві приватної власності позивачу, порушує його право власності та потребує судового захисту шляхом зобов`язання їх усунути стоки талих та дощових вод зі своїх земельних ділянок на земельну ділянку позивача.
Проте, доказів на підтвердження вказаного твердження позивачем суду не надано.
Зокрема, матеріали справи не містять підтвердження того, що талі води із земельних ділянок відповідачів призводять до затоплення, руйнації нерухомого майна, належного на праві приватної власності позивачу і це є наслідком їх бездіяльності щодо належного водовідведення.
Так, ухвалою Воловецького районного суду від 22.01.2024 задоволено клопотання сторони позивача та призначено по справі судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз (адреса: 79024, м.Львів, вул.Липинського, 54).
На вирішення експертів поставлено запитання: чи дійсно тала, стічна вода із земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 2121583001:01:005:0006, руйнує (шкодить) будівлі та земельній ділянці, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2121583000:11:005:0082; які заходи необхідно вжити, щоб запобігти пошкодженню та руйнації будівлі та земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 2121583000:11:005:0082) від вказаних стічних (талих) вод.
20.02.2024 судом отримано повідомлення експерта про неможливість надання висновку, оскільки поставлені в ухвалі питання не входятьдо кола питань, що вирішуються судовою будівельно- технічною експертизою.
Водночас суду надано викопіювання з технічної документації по відводу земельних ділянок для будівництва по домоволодіннях в селі Гукливий Мукачівського району Закарпатської області, сусідніх з позивачем, яка підтверджує проходження земельними ділянками (зокрема належними позивачу та відповідачам) канави для відведення води з дворогосподарств, з 1972 року (а.с.109-111).
Відповідно до акту від 12.04.2022 року комісія Воловецької селищної ради перевіряла обставини спору між сусідами ОСОБА_1 та ОСОБА_3 щодо облаштування водовідведення із земельних ділянок, і встановила, що напроти ділянки ОСОБА_1 наявна водостічна канава, яка збирала та пропускала воду з домогосподарств сторін, але яку ОСОБА_1 , за його поясненнями, перегородив, оскільки такої споруди немає в його документах на землю.
Факт засипання канави в судовому засіданні підтвердив і позивач, мотивуючи, що в його технічних документах по відведенню земельної ділянки такої споруди немає.
Таким чином, посилання позивача на те, що його права власника щодоволодіння, користування належним йому на праві приватної власності майном порушуються бездіяльністю відповідачів, є лише припущенням, не підтвердженим належними доказами.
Відповідно до статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права,бути законними обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з вимогами статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Як зазначено в частині 6 статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За правилами статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Аналіз наведених норм процесуального права дає підставу вважати, що кожна сторона сама визначає зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, сторона, яка звернулася до суду, повинна довести належними та допустимими доказами вимоги, що нею заявлені, суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.
Позивач стверджує, що що бездіяльність відповідачів щодо необхідності облаштувати належним чином водовідведення зі своїх земельних ділянок є протиправною та порушує його права, як власника нерухомого майна, призводить до забруднення питної води у колодязі та руйнації житлового будинку.
Проте, доказів на підтвердження вказаного твердження позивачем суду не надано.
Таким чином, посилання позивача на те, що його права власника щодо володіння, користування належним йому на праві приватної власності майном порушено та потребує судового захисту- є лише припущенням, не підтвердженим належними доказами.
У відповідності до вищенаведених норм законодавства, суд, будучи обмеженим засадами змагальності сторін, вирішуючи справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, приходить висновку про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
Відповідно до статті 141 ЦПК України у разі відмови у позові, судовий збір покладається на позивача.
Керуючись статтями141, 258, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
У задовленні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , Воловецької селищної ради Мукачівського району Закарпатської області, третьої особи виконавчого комітету Воловецької селищної ради про зобов`язання вчинити водовідведення - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання її до Закарпатського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін:
позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
відповідачі: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;
ОСОБА_5 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;
Воловецька селищна рада Мукачівського району Закарпатської області, місцезнаходження: смт Воловець, вул.Героїв України, 7, код ЄДРПОУ 04350240;
третя особа: виконавчий комітет Воловецької селищної ради, місцезнаходження: смт Воловець, вул.Героїв України, 7, Мукачівський район, Закарпатська область.
Повне рішення буде складено 05.04.2024 о 14:00 годині.
Суддя Софілканич О.А.
Суд | Воловецький районний суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 28.03.2024 |
Оприлюднено | 08.04.2024 |
Номер документу | 118159454 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: |
Цивільне
Воловецький районний суд Закарпатської області
Софілканич О. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні