Постанова

від 02.04.2024 по справі 927/1172/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2024 р. Справа№ 927/1172/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Кропивної Л.В.

при секретарі: Реуцькій Т.О.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача-1: Протченко О.М., витяг з ЄДР від 26.09.2023;

від відповідача-2: не з`явився,

розглянувши матеріали апеляційної скарги головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області

на рішення господарського суду Чернігівської області від 18.10.2023

у справі № 927/1172/23 (суддя - Романенко А.В.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Гетьманське"

до

1) головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області

2) товариства з обмеженою відповідальністю "Егрес-Агро"

про припинення податкової застави,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Гетьманське" звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області (далі - ГУ ДПС у Чернігівській області) та ТОВ "Егрес-Агро" про припинення податкової застави рухомого майна, належного на праві власності TOB "Гетьманське", а саме транспортних засобів (далі - ТЗ):

- екскаватор ЕО-2625 на базі МТЗ-80, 1994 року випуску, свідоцтво НОМЕР_18, державний номерний знак (далі - д.н.з.) НОМЕР_1 ;

- трактор колісний МТЗ-80, 1986 року випуску, свідоцтво НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 ;

- трактор колісний МТЗ-80, 1991 року випуску, свідоцтво НОМЕР_4 , д.н.з. НОМЕР_5 ;

- причіп ГКБ-818, 1996 року випуску, свідоцтво НОМЕР_6 , д.н.з. НОМЕР_7 ;

- трактор колісний Т-150К, 1987 року випуску, свідоцтво НОМЕР_8 , д.н.з. НОМЕР_9 ;

- трактор колісний МТЗ-80, 1987 року випуску, свідоцтво НОМЕР_10 , д.н.з. НОМЕР_11 ;

- причіп ПСЕ-12,5, 1987 року випуску, свідоцтво НОМЕР_12 , д.н.з. НОМЕР_13 ;

- причіп 2ПТС 4, 1988 року випуску, свідоцтво НОМЕР_14 , д.н.з. НОМЕР_15 ;

- причіп 2ПТС 4, 1989 року випуску, свідоцтво НОМЕР_16 , д.н.з. НОМЕР_17 ,

яка зареєстрована в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна на підставі акту опису майна № 16/13-02-06 від 24.07.2023, обтяжувач: ГУ ДПС у Чернігівській області, реєстраційний номер: 30701408 від 24.07.2023.

В обґрунтування вимог позивач зазначав, що 01.11.2017 набув у власність перераховані вище ТЗ на підставі договору купівлі-продажу ТЗ № 11-17 ОЗ, натомість 24.07.2023 згідно з відомостями з Державного реєстру обтяжень рухомого майна на підставі акту опису № 16/13-02-06 від 24.07.2023, ГУ ДПС у Чернігівській області вказане рухоме майно було внесене в податкову заставу щодо боржника - ТОВ "Егрес-Агро" (попередній власник ТЗ) за податковим боргом у розмірі 1 060 974,32 грн, що перешкоджає позивачу, як власнику майна, реалізувати правомочності щодо його користування та розпорядження.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 18.10.2023 задоволено позов ТОВ "Гетьманське" до ГУ ДПС у Чернігівській області про усунення перешкод у користуванні майном шляхом припинення податкової застави.

Припинено податкову заставу рухомого майна (вищеперерахованих ТЗ), належного на праві власності ТОВ "Гетьманське", яка зареєстрована в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна на підставі акту опису майна № 16/13-02-06 від 24.07.2023, обтяжувач: ГУ ДПС у Чернігівській області, реєстраційний номер: 30701408 від 24.07.2023.

Відмовлено у задоволенні позову до відповідача-2.

Судові витрати зі сплати судового збору покладено на позивача.

Мотивуючи рішення судом першої інстанції зазначено, що податкова застава не пов`язана з особою позивача, а знаходиться в податковій заставі, в зв`язку із наявністю податкового боргу у ТОВ "Егрес-Агро" (попереднього власника ТЗ), в той же час таке обтяження перешкоджає позивачу, як титульному власнику, в розпорядженні належним йому майном, що є підставою для припинення податкової застави відносно належному позивачу майна.

Суд також установив, що позивач не обґрунтував підстав звернення цього позову до відповідача-2 - ТОВ "Егрес-Агро" (попереднього власника ТЗ), не зазначив якими діями останнього порушено його речові права (обтяження щодо рухомого майна накладено саме податковим органом), тож ТОВ "Егрес-Агро" не є належним відповідачем у даному спорі, відтак у позові до відповідача-2 відмовлено.

Щодо покладення на позивача судових витрат зі сплати судового збору, господарський суд виходив з того, що позивач, який придбав ТЗ ще наприкінці 2017 року, не виконав обов`язку щодо їх державної реєстрації, як це передбачено законодавством, а отже спір у даній справі виник з винних дій позивача.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ГУ ДПС у Чернігівській області звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило оскаржуване рішення скасувати та ухвалити постанову, якою у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи підстави скасування оскаржуваного рішення апелянтом зазначено, що за ТОВ "Егрес-Агро" зареєстровані ТЗ, відтак податковий керуючий на підставі законодавчих вимог здійснив опис активів на які поширюється право податкової застави відносно боржника - ТОВ "Егрес-Агро" і наразі відсутні законні підстави для її припинення. Водночас позивачем внаслідок невиконання встановленого Законом обов`язку щодо реєстрації ТЗ, самостійно було створено перешкоди в користуванні та розпорядженні цим майном, оскільки нездійснення державної реєстрації ТЗ тягне за собою такі правові наслідки, як заборона користування та розпорядження незареєстрованими ТЗ, тому твердження позивача щодо позбавлення його наведених прав є безпідставними.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2023, у складі колегії суддів: Руденко М.А. (головуючий), Кропивна Л.В., Пономаренко Є.Ю., відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 06.02.2024.

22.12.2023 до апеляційного суду надійшов відзив позивача із запереченнями на апеляційну скаргу в якому він вказував, що рухоме майно належить позивачу, однак податковий борг має відповідач-2, тож податкова застава порушує права позивача. При цьому, на переконання заявника, реєстрація ТЗ в відповідних органах не пов`язується з набуттям особою права власності на нього, в свою чергу нездійснення реєстрації тягне за собою заборону користування незареєстрованими ТЗ, проте не є підставою для оспорювання набутого права власності на ТЗ.

21.12.2023 до апеляційного суду надійшло клопотання апелянта про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.01.2024, прийнято апеляційну скаргу у складі колегії суддів: Руденко М.А. (головуючий), Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю., задоволено клопотання апелянта про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2024 відкладено розгляд справи на 12.03.2024.

06.02.2024 до апеляційного суду надійшло клопотання апелянта про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2024 відкладено розгляд справи на 02.04.2024; проведення відеоконференції доручено Чернігівському окружному адміністративному суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2024, прийнято апеляційну скаргу у складі колегії суддів: Руденко М.А. (головуючий), Кропивна Л.В., Пономаренко Є.Ю.

В судовому засіданні, яке відбулось 02.04.2024, скаржник просив задовольнити апеляційну скаргу, скасувати оскаржуване рішення та відмовити у позові повністю.

Відповідно до положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом... Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики ЄСПЛ критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші.

Представники відповідачів не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином (а.с. 189, 191 том 1). Зважаючи на те, що явка учасників справи у судове засідання не визнавалась обов`язковою, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників вказаних осіб у судовому засіданні.

Заслухавши пояснення представника апелянта, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.11.2017 між ТОВ "Егрес-Агро" (продавець) та ТОВ "Гетьманське" (покупець) укладено договір купівлі-продажу ТЗ № 11-17 ОЗ (далі - договір; а.с. 28-29 том 1), за умовами якого продавець зобов`язується продати, а покупець прийняти та оплатити вартість ТЗ (далі - товар), зокрема, згідно додатку № 1 до договору від 01.11.2017 (а.с. 30-31 том 1): екскаватор ЕО-2625 на базі МТЗ-80, НОМЕР_1; трактор колісний МТЗ-80, НОМЕР_3; трактор колісний МТЗ-80, НОМЕР_5; причіп ГКБ-818, 15295СВ; трактор колісний Т-150К, НОМЕР_9; трактор колісний МТЗ-80, НОМЕР_11; причіп ПСЕ-12,5, НОМЕР_13 ; причіп 2ПТС 4, НОМЕР_15 ; причіп 2ПТС 4, НОМЕР_17, вартістю по 7 800,00 грн з ПДВ, тобто у сумі 70 200,00 грн.

Право власності продавця на товар підтверджується свідоцтвом про реєстрацію ТЗ (пункт 1.2 договору).

Відповідно до пунктів 3.2, 3.3 договору покупець здійснює оплату вартості товару продавцю на протязі 90 календарних днів. Усі платежі за товар здійснюються в національній валюті України в безготівковій формі шляхом перерахування на поточний рахунок продавця.

За умовами пунктів 4.2, 4.4 договору продавець зобов`язався передати по акту прийому-передачі покупцю товар та документи на нього (реєстраційні документи для поставки на облік, довідку-рахунок на ТЗ), після надходження платежу на поточний рахунок продавця. Разом з передачею товару сторони підписують акт приймання-передачі товару.

Сторони, в пункті 6.1 договору погодили, що право власності на товар переходить від продавця до покупця в момент фактичної передачі товару та документів на нього.

На виконання умов договору, продавець за видатковими накладними №№ 21, 25-28, 31, 35, 37-38 від 30.12.2017 (а.с. 43-51 том 1) та актами приймання-передачі №№ 1-9 від 30.12.2017 (а.с. 32-40 том 1) передав, а покупець прийняв ТЗ.

Платіжним дорученням № 1069 від 30.01.2018 покупцем сплачено продавцю товар за договором на суму 80 000,00 грн (а.с. 41-42 том 1).

24.07.2023 на підставі рішення ГУ ДПС у Чернігівській області № 14/13-02-05 від 28.03.2023 (а.с. 64 том 1), податковим керуючим проведено опис майна боржника - ТОВ "Егрес-Агро" у податкову заставу (акт № 16/13-02-06; а.с. 65-67 том 1), зокрема, ТЗ у кількості 19 одиниць, в тому числі 9 з яких є предметом договору купівлі-продажу ТЗ № 11-17 ОЗ від 01.11.2017.

24.07.2023 ГУ ДПС у Чернігівській області, на підставі акту опису майна № 16/13-06-06 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, зареєстроване обтяження в формі податкової застави на майно боржника ТОВ "Егрес-Агро" в розмірі боргу на суму 1 060 974,32 грн, про що свідчить сформований витяг № 85241861 від 27.07.2023 (а.с. 58 том 1).

Позивач звернувся до господарського суду з позовом щодо припинення податкової застави відносно ТЗ вказуючи, що опис ГУ ДПС у Чернігівській області належного йому майна в податкову заставу є таким, що перешкоджає позивачу, як власнику майна, реалізувати правомочності щодо його користування та розпорядження.

Виходячи з пояснень ГУ ДПС у Чернігівській області, податковою вчинено дії з опису та з реєстрації податкової застави майна боржника - ТОВ "Егрес-Агро" на підставі даних ГУ Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі - Держпродспроживслужба) в Чернігівській області (лист № 01-13-24/2397 від 13.07.2023; а.с. 96-98 том 1), яким повідомлено, що за даними уніфікованої автоматизованої електронно-облікової системи за ТОВ "Егрес-Агро" зареєстрована сільгосптехніка згідно з наведеним переліком, у тому числі спірна (додаток № 1 до вказаного листа).

ТОВ "Егрес-Агро" у відзиві на позов повідомило, що визнає вимоги у повному обсязі, просило розгляд справи здійснювати без участі представника, з огляду на відсутність у товариства службового/власного автотранспорту, юридичної освіти директора товариства та арешту рахунків (а.с. 83-84 том 1).

Задовольняючи позовні вимоги до ГУ ДПС у Чернігівській області, суд першої інстанції виходив з того, що податкова застава не пов`язана з особою позивача, а податковий борг наявний у ТОВ "Егрес-Агро" (попереднього власника ТЗ), що порушує права позивача і є підставою для припинення податкової застави.

З таким висновком колегія суддів погодитись не може, з огляду на наступне.

Податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, установлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов`язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення в порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави (пп. 14.1.155 статті 14 Податкового кодексу (далі - ПК) України).

Відповідно до п. 89.2 статті 89 ПК України право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) в день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених п. 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності в майбутньому.

Стаття 93 ПК України визначає вичерпний перелік підстав для припинення податкової застави майна боржника. Майно платника податків звільняється з податкової застави з дня:

- отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу та/або розстрочених (відстрочених) грошових зобов`язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням) в установленому законодавством порядку;

- визнання податкового боргу безнадійним;

- набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства;

- отримання платником податків внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження або в інших випадках, передбачених статтею 55 цього Кодексу, рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов`язання;

- отримання платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває в податковій заставі, відповідно до статті 92 цього Кодексу.

Підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених п. 93.1 цієї статті (пункти 93.1, 93.2 статті 93 ПК України).

Порядок застосування податкової застави контролюючими органами визначений наказом Міністерства фінансів України № 586 від 16.06.2017, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.07.2017 за № 859/30727 (далі - Порядок № 586).

Відповідно до п. 9 розділу І Порядку № 586 право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 статті 89 глави 9 розділу ІІ Кодексу, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Згідно п. 10 розділу ІІ Порядку № 586 опис майна може бути проведено за інформацією, документами і матеріалами державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності та їх посадових осіб, які забезпечують ведення відповідних державних реєстрів (кадастрів).

На підставі інформації наданої ГУ Держпродспроживслужби в Чернігівській області (лист № 01-13-24/2397 від 13.07.2023; а.с. 96-98 том 1) за даними уніфікованої автоматизованої електронно-облікової системи за ТОВ "Егрес-Агро" зареєстровані ТЗ.

Як вже зазначалось, на підставі цих даних, податковим органом і проведено опис майна боржника ТОВ "Егрес-Агро" у податкову заставу, з яких 9 ТЗ є предметом договору купівлі-продажу ТЗ № 11-17 ОЗ від 01.11.2017.

За частиною 1 статті 317, частинами 1, 4 статті 319 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власність зобов`язує.

За статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Нормами статті 334 ЦК України визначено, що право власності в набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 34 Закону України "Про дорожній рух" державна реєстрація ТЗ полягає в здійсненні комплексу заходів, пов`язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, а також відсутності будь-яких обтяжень, у тому числі за даними Державного реєстру обтяжень рухомого майна, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом ТЗ, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків. Державний облік зареєстрованих ТЗ включає в себе процес реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про зареєстровані ТЗ та їх власників.

За частиною 8 вказаної статті Закону відомчу реєстрацію та облік ТЗ Збройних Сил України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, житлово-комунального господарства, а також тих, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, зокрема, щодо тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

За частинами 11 та 12 статті 34 Закону України "Про дорожній рух" власники ТЗ та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм ТЗ протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання ТЗ або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів. У разі наявності обтяжень реєстрація (перереєстрація) ТЗ здійснюється за наявності згоди обтяжувача (обтяжувачів), справжність підпису (підписів) якого (яких) засвідчено нотаріусом.

На ТЗ оформляються та видаються реєстраційні документи, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України, та закріплюються номерні знаки, які відповідають установленим вимогам.

Згідно п.п. 1, 2 Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 694 від 08.07.2009 (далі - Порядок № 694) врегульовано процедуру відомчої реєстрації, перереєстрації, тимчасової реєстрації (далі - реєстрація) та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів (далі - машини), здійснення інших заходів, пов`язаних з реєстрацією та веденням обліку машин. Реєстрація та зняття з обліку машин проводяться територіальними органами Держпродспоживслужби. Для ведення відомчого обліку зареєстрованих ТЗ відповідними органами, якими вони зареєстровані, створюються уніфіковані автоматизовані електронно-облікові системи. Відомості відомчого обліку щодо зазначених ТЗ є складовою частиною Єдиного державного реєстру ТЗ.

За пунктами 3, 4 Порядку № 694 власники, крім суб`єктів господарювання, визначені в підпункті 5 пункту 8 цього Порядку, зобов`язані зареєструвати в територіальному органі Держпродспоживслужби машину протягом 10 діб від дня придбання, митного оформлення або виникнення інших обставин, що є підставою для реєстрації. Строк реєстрації може бути продовжений територіальним органом Держпродспоживслужби у разі неможливості власника своєчасно її провести в зв`язку з хворобою, відрядженням чи інших причин. Причіпне, навісне обладнання (крім тракторних причепів і прирівняних до них машин) та інвентар, яким присвоєно ідентифікаційні номера, реєструються за бажанням власників. Машина реєструється протягом 7 днів на підставі зареєстрованої в установленому порядку державним інспектором заяви власника або уповноваженої ним особи в разі, коли документи, що додаються до заяви, подані в повному обсязі.

Згідно п.п. 5, 6, 7 Порядку № 694 на кожну зареєстровану машину видається свідоцтво про реєстрацію машини або талон тимчасового обліку машини (далі - реєстраційний документ), зразки яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 47 від 31.01.1992 та номерний знак, що виготовляється згідно з державними стандартами. Машина реєструється за її власником як за юридичною або фізичною особою. Відомості про машину, власника, номерний знак, серію і номер реєстраційного документа та інші дані у випадках, визначених Порядком № 694, заносяться до книги реєстрації машин або книги тимчасової реєстрації машин, зразки яких затверджуються Мінекономіки та до уніфікованої автоматизованої електронно-облікової системи, створеної Держпродспоживслужбою.

Експлуатація машини, незареєстрованої територіальному органі Держпродспоживслужби, або без номерного знака "Транзит" забороняється (п. 27 Порядку № 694).

Таким чином, приписами статті 34 Закону України "Про дорожній рух" та Порядком № 694 регулюються та встановлюються обов`язки продавців та покупців ТЗ, зокрема, щодо зняття з реєстраційного обліку ТЗ (в разі його відчуження попереднім власником), щодо реєстрації ТЗ (в разі його придбання новим власником), тощо.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 31.01.2022 у справі № 927/1181/21 (а.с. 53-63 том 1) за позовом ТОВ "Гетьманське" до ТОВ "Егрес-Агро" та акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", за участю третьої особи - приватного виконавця Коваля В.О., про зняття арешту з майна, установлено, що сторонами договору купівлі-продажу ТЗ № 11-17 ОЗ від 01.11.2017 за фактом відчуження сільгосптехніки, не було вчинено дій щодо перереєстрації ТЗ відповідно до статті 34 Закону України "Про державний рух" та Порядку № 694, про що, зокрема, свідчить лист ГУ Держпродспоживслужби в Чернігівській області № 01-13-24/3585 від 02.07.2021 з повідомленням, що за даними автоматизованої електронно-облікової системи ТЗ зареєстровані за ТОВ "Егрес-Агро".

Зазначений факт також підтверджується листом ГУ Держпродспоживслужби в Чернігівській області № 01-13-24/2397 від 13.07.2023 (а.с. 96-98 том 1).

Враховуючи наведе, позивачем не було вчинено дій щодо перереєстрації придбаних за договором купівлі-продажу № 11-17 ОЗ від 01.11.2017 ТЗ протягом 6 років (з 2017 року по час розгляду даної справи), у зв`язку з чим такі ТЗ перебувають на обліку в органі Держпродспоживслужби за ТОВ "Егрес-Агро" і на підставі інформації якого податковим органом здійснено опис майна боржника.

Колегія суддів зазначає, що у відповідності до положень ч. 4 ст. 319 ЦК України, - власність зобов`язує, тобто в силу законодавчих норм придбані за договором ТЗ позивач зобов`язаний був зареєструвати в установленому Законом порядку.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України). Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними.

З ч. 3 ст. 13 ЦК України випливає, що не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 16 ЦК України суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень ч.ч. 2-5 ст. 13 цього Кодексу, зокрема, відмовити у захисті права, яким особа зловживала.

Верховний Суд у постанові від 10.02.2021 у справі № 754/5841/17 наголосив, що зловживання правом і використання приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що: особа (особи) "використовувала/використовували право на зло"; наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб (негативні наслідки являють собою певний стан, до якого потрапляють інші суб`єкти, чиї права безпосередньо пов`язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб`єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов; настання цих фактів/умов безпосередньо залежить від дій іншої особи; інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах із цими особами, які "потерпають" від зловживання нею правом, або не перебувають); враховується правовий статус особи/осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а й про обсяг прав інших учасників цих правовідносин і порядок їх набуття та здійснення; особа не вперше перебуває у цих правовідносинах або ці правовідносини є тривалими, або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин).

Рішенням Конституційного Суду України № 2-р(II)/2021 від 28.04.2021 у справі № 3-95/2020(193/20) визнано, що частина 3 статті 13, частина 3 статті 16 ЦК України не суперечать частині 2 статті 58 Конституції України та вказано, що "оцінюючи домірність припису частини 3 статті 13 Кодексу, Конституційний Суд України констатує, що заборону недопущення дій, що їх може вчинити учасник цивільних відносин з наміром завдати шкоди іншій особі, сформульовано в ньому на розвиток припису частини 1 статті 68 Основного Закону України, згідно з яким кожен зобов`язаний не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Водночас словосполука "а також зловживання правом в інших формах", що також міститься у частині 3 статті 13 Кодексу, на думку Конституційного Суду України, за своєю суттю є засобом узагальненого позначення одразу кількох явищ з метою уникнення потреби наведення їх повного або виключного переліку. Здійснюючи право власності, у тому числі шляхом укладення договору або вчинення іншого правочину, особа має враховувати, що реалізація свободи договору як однієї із засад цивільного законодавства перебуває у посутньому взаємозв`язку з установленими Кодексом та іншими законами межами здійснення цивільних прав, у тому числі права власності. Установлення Кодексом або іншим законом меж здійснення права власності та реалізації свободи договору не суперечить вимогам Конституції України, за винятком ситуацій, коли для встановлення таких меж немає правомірної (легітимної) мети або коли використано юридичні засоби, що не є домірними. У зв`язку з тим, що частина 3 статті 13 та частина 3 статті 16 Кодексу мають на меті стимулювати учасників цивільних відносин до добросовісного та розумного здійснення своїх цивільних прав, Конституційний Суд України дійшов висновку, що ця мета є правомірною (легітимною)".

Аналізуючи вищевказане законодавство та підзаконні нормативні акти, колегія суддів дійшла висновку про те, що бездіяльність позивача щодо реєстрації ТЗ необхідно оцінити як недобросовісну, оскільки останній достовірно знав про покладений на нього обов`язок щодо перереєстрації ТЗ, однак таких дій не було ним вчинено протягом 6 років. Більше того, вже був наявний спір щодо вирішення питання накладеного арешту на ці ТЗ (боржник - ТОВ "Егрес-Агро") у межах виконавчого провадження № 65814529, відкритого на підставі наказу господарського суду Чернігівської області від 18.05.2021 у справі № 927/110/20, що було предметом розгляду у справі № 927/1181/21 (рішення господарського суду Чернігівської області від 31.01.2022 про зняття арешту з майна; а.с. 53-63 том 1).

Відтак із цих підстав вимоги позивача не можуть бути задоволені судом, оскільки його бездіяльність, серед іншого, і призвела до існування відповідного становища.

Щодо вимог позивача до відповідача-2, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неналежності відповідача-2 у даному спорі та відсутності порушених ним прав позивача, що є підставою відмови у позові до нього.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права.

Враховуючи встановлені обставини, оскільки при прийнятті оскаржуваного рішення, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права і прийшов до хибних висновків щодо задоволення позову до відповідача-1, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржене апелянтом рішення господарського суду у даній справі частковому скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову до ГУ ДПС у Чернігівській області. В решті рішення господарського суду стосовно відмови в задоволенні позову до відповідача-2 слід залишити без змін та скасування.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору, у зв`язку з відмовою у позові покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 ГПК України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на рішення господарського суду Чернігівської області від 18.10.2023 у справі № 927/1172/23 частково задовольнити.

Рішення господарського суду Чернігівської області від 18.10.2023 у справі № 927/1172/23 скасувати в частині задоволених позовних вимог до головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області та прийняти нове рішення в цій частині.

Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Гетьманське" у задоволенні позову до головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області.

В іншій частині рішення господарського суду Чернігівської області від 18.10.2023 у справі № 927/1172/23 залишити без змін.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Гетьманське" (16512, Чернігівська область, Ніжинський район, м. Батурин, вул. Ющенка В. Ім., буд. 61; ЄДРПОУ 41105190) на користь головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області (14000, Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Реміснича, буд. 11; ЄДРПОУ 44094124) 4 026 грн 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Чернігівської області видати наказ.

Матеріали справи № 927/1172/23 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 05.04.2024.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді Є.Ю. Пономаренко

Л.В. Кропивна