Постанова

від 05.04.2024 по справі 922/47/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2024 року м. Харків Справа № 922/47/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Гетьман Р.А., суддя Слободін М.М.,

без виклику сторін,

розглянувши в порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РВЗ Україна", м.Харків (вх. №506 Х/1),

на ухвалу Господарського суд Харківської області від 09.02.2024 (повний текст складено 09.02.2024) у справі № 922/47/24 (суддя Аріт К.В.),

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Одеса,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РВЗ Україна", м.Харків,

про стягнення 77220,00 грн

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.02.2024 у справі №922/47/24 повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "РВЗ Україна" зустрічну позовну заяву (вх.№ 3249 від 05.02.2024) та додані до неї документи на підставі ч. 6 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідачем порушено вимоги ч. 2 ст. 180 цього Кодексу, а саме: задоволення зустрічного позову не виключає повністю або частково задоволення первісного позову; спільний розгляд таких позовів не є доцільним та ускладнить розгляд справи, що виключає можливість його прийняття для спільного розгляду з первісним позовом.

Не погодившись з постановленою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "РВЗ Україна" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.02.2024 у справі №922/47/24 та передати зустрічну позовну заяву на розгляд Господарського суду Харківської області.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом порушено норми процесуального права, а саме ч. 2 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України, та неповно з`ясовані обставини справи, оскільки вимоги первісного позову заявлені на підставі договору поставки №ОД/НХ-22-225НЮ від 23.06.2022, а вимоги зустрічного позову заявлені на підставі того ж договору №ОД/НХ-22-225НЮ від 23.06.2022, тобто первісний та зустрічний позов виникли з одних правовідносин, а тому задоволення обох позовних вимог по договору №ОД/НХ-22-225НЮ від 23.06.2022 дозволить забезпечити виконання рішення про стягнення збитків у розмірі недотриманого ПДВ (вимоги за первісним позовом) шляхом зарахування вимог та зменшення суми оплати за поставлену продукцію (вимоги за зустрічним позовом) на цю суму, тобто призведе до зустрічного зарахування однорідних вимог в частині основного зобов`язання.

З урахуванням наведеного, на думку скаржника, у випадку задоволення первісного та зустрічного позовів АТ "Українська залізниця" повинно буде сплатити на користь ТОВ "РВЗ Україна" вартість поставленої продукції за вирахування суми ПДВ, а саме лише 386100,00грн (463320,00грн - 77220,00грн). У цьому випадку доцільність розгляду в одному провадженні спрямована на процесуальну економію, уникнення процедури примусового виконання одночасно двох судових рішень.

Однак, як вказує апелянт, суд першої інстанції наведеного не врахував та неправильно застосував положення ст. 180 ГПК України, що призвело до постановлення незаконної ухвали про повернення зустрічної позовної заяви.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.02.2024 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Слободін М.М., суддя Гетьман Р.А.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "РВЗ Україна" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.02.2024 у справі №922/47/24; встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень з доказами їх надсилання іншим учасникам провадження - 15 днів з дня вручення даної ухвали; попереджено учасників процесу, що апеляційна скарга ТОВ "РВЗ Україна" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.02.2024 у справі №922/47/24 буде розглядатися відповідно до ч. 2 ст. 271 ГПК України без повідомлення учасників справи; витребувано матеріали справи №922/47/24 із Господарського суду Харківської області; відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ "РВЗ Україна" про зупинення провадження у справі до ухвалення рішення Східним апеляційним господарським судом за апеляційною скаргою ТОВ "РВЗ Україна" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.02.2024 у справі № 922/47/24.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

За приписами ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Апеляційні скарги на ухвалу суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові) згідно вимог п. 6 ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 271 ГПК України розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

На час ухвалення цієї постанови клопотання будь-якої із сторін про розгляд справи в порядку загального позовного провадження до Східного апеляційного господарського суду не надходили.

У відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов до Східного апеляційного господарського суду 14.03.2024 АТ "Українська залізниця" заперечує проти доводів та вимог апеляційної скарги, просить залишити оскаржувану ухвалу господарського суду першої інстанції без змін. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що розгляд первісного та зустрічного позовів не є доцільним, а задоволення зустрічних позовних вимог не виключить повністю або частково задоволення первісних позовних вимог, їх спільний розгляд не буде сприяти оперативному, доцільному і правильному вирішенню спорів, у зв`язку з цим, на думку АТ "Українська залізниця", господарський суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та законного висновку про наявність підстав для повернення зустрічної позовної заяви.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 та ч. 8 ст. 252 ГПК України, у разі здійснення розгляду справи в порядку письмового провадження суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами, досліджує докази і письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, судове засідання не проводиться.

Апеляційним судом було створено належні умови для ознайомлення учасників справи з її рухом шляхом надсилання копій процесуальних документів. Додаткових письмових пояснень, інших, ніж викладені в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень сторони до суду не надсилали, про неможливість викласти їх письмово та необхідність надати додаткового часу не заявляли.

Згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 наведеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, судова колегія Східного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

У січні 2024 року АТ "Українська залізниця" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ "РВЗ Україна" про стягнення 77220,00грн відшкодування ПДВ.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23.06.2022 між АТ "Укрзалізниця" (замовник) та ТОВ "РВЗ Україна" (постачальник) було укладено договір поставки №ОД/НХ-22-225НЮ, на виконання умов якого 31.10.2022 відповідачем було поставлено товар, а саме: вал РМ003.00.000СБ у кількості 26 компл., на суму 463320,00грн, з яких 77220,00грн ПДВ.

Однак, як вказує позивач, відповідачем порушено умови п.п. 10.4, 10.6 договору поставки №ОД/НХ-22-225НЮ від 23.06.2022 в частині невиконання свого зобов`язання з реєстрації податкових накладних за операціями постачання товарів, що унеможливило включення позивачем сум ПДВ до податкового кредиту на суму 77220,00грн та, відповідно, зменшення податкового зобов`язання, внаслідок чого позивачу завдано збитки на вказану суму.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.01.2024 відкрито провадження у справі №922/47/24 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

05.02.2024 від ТОВ "РВЗ Україна" до Господарського суду Харківської області надійшла зустрічна позовна заява до АТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" АТ "Українська залізниця" про стягнення заборгованості у розмірі 463320,00грн за договором постави №ОД/НХ-22-225НБ від 23.06.2022.

Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що позивач за первісним позовом (АТ "Українська залізниця") не виконав у повному обсязі свої зобов`язання за договором постави №ОД/НХ-22-225НБ від 23.06.2022 та не оплатив вартість поставленого та прийнятого без зауважень товару на суму 463320,00грн.

Обґрунтовуючи пов`язаність зустрічного позову та первісного позову, ТОВ "РВЗ Україна" посилається на те, що задоволення вимог зустрічного позову по договору постави №ОД/НХ-22-225НБ від 23.06.2022 виключатиме задоволенні вимог первісного позову про стягнення збитків, які винили у зв`язку з не реєстрацією накладних та неможливістю відшкодування ПДВ по вказаному договору.

Крім того, враховуючи, що позовні вимоги за первісним та зустрічними позовами виникають із одного договору поставки №ОД/НХ-22-225НЮ від 23.06.2022 та специфікації №1, сторонами якого є одні й ті ж самі юридичні особи, позовні вимоги стосуються постачання одного й того ж товару, ТОВ "РВЗ Україна" вважає доцільним здійснювати розгляд первісного та зустрічного позову в одному судовому провадженні.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.02.2024 повернуто ТОВ "РВЗ Україна" зустрічну позовну заяву (вх.№ 3249 від 05.02.2024) та додані до неї документи.

Повертаючи зустрічну позовну заяву, суд першої інстанції, посилаючись на приписи ч. 6 ст. 180 ГПК України, вказав, що подана ТОВ "РВЗ Україна" позовна заява не відповідає приписам ч. 2 ст. 180 ГПК України, оскільки ці позови не є взаємопов`язаними, стосуються різних підстав виникнення та засобів доказування - предметом первісного позову є стягнення збитків у розмірі 77220,00грн відшкодування ПДВ, а предметом зустрічного позову є стягнення заборгованості у розмірі 463320,00грн за договором постави №ОД/НХ-22-225НБ від 23.06.2022.

Також суд вказав, що задоволення зустрічного позову не виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову. Подання такого зустрічного позову не доведе відсутності у позивача матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

Однак, Східний апеляційний господарський суд не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для повернення зустрічного позову, з огляду на наступне.

Згідно із вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 180 ГПК відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Частиною 4 ст. 236 ГПК України, яка кореспондується з положеннями ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз`яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав`язуючи, при цьому, судам нижчих інстанцій результат вирішення конкретної судової справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі №916/3245/17 зазначено, що ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема, коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду.

У постанові від 20.03.2019 у справі №910/2987/18 Велика Палата Верховного Суду також вказала, що взаємопов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатися у підставах цих позовів або поданих доказах, а також у тому, що вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

Згідно з постановами Верховного Суду від 17.05.2021 у справі №910/18778/20, від 22.04.2019 у справі №914/2236/18 конструкція ч. 2 ст. 180 ГПК вказує на її імперативність, тобто, суд позбавлений широкого розсуду щодо доцільності прийняття зустрічного позову; умовою цього є посилання у зустрічному позові на обставини, за якими задоволення зустрічного позову матиме наслідком повну або часткову відмову у задоволенні первісного позову, та виникнення позовів з одних правовідносин.

У постанові Верховного Суду від 27.01.2021 у справі №908/1688/20 вказано, що зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути самостійним засобом захисту проти відповідача, іноді зустрічний позов може бути спрямовано тільки до заліку первісної вимоги. Подання зустрічного позову надає можливість через спільний розгляд первісної і зустрічної вимоги повніше врахувати правові відносини сторін. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов`язаний з первісним. Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому:

а) обидва позови взаємно пов`язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору; взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах;

б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись;

в) задоволення зустрічного позову може виключати повністю або частково задоволення первісного позову; подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

Отже, взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів та доцільність їх спільного розгляду може виявлятись у такому:

- повністю чи частково співпадають підстави обох позовів (фактичні обставини); при цьому правові підстави цих позовів можуть бути різними;

- для підтвердження підстав позову сторонами (позивачем за первісним позовом і відповідачем за зустрічним) надані переважно або частково одні ті самі докази;

- вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись (при цьому предмети та підстави таких позовів можуть бути не пов`язаними, доцільність розгляду в одному провадженні спрямована на процесуальну економію, уникнення процедури примусового виконання одночасно двох судових рішень);

- задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову;

- спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору/спорів між сторонами.

У справі, яка переглядається, підставою звернення позивача з первісним позовом є порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором постави №ОД/НХ-22-225НБ від 23.06.2022 щодо неподання відповідачем для реєстрації податкових накладних та неможливістю позивачу скористатись правом на податковий кредит для зменшення своїх податкових зобов`язань, а підставою пред`явлення зустрічного позову є неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за цим же договором поставки щодо не оплати вартості поставленого та прийнятого товару.

В такий спосіб, предметом дослідження як за первісним позовом, так і за зустрічним позовом є обставини виконання сторонами своїх зобов`язань за договором постави №ОД/НХ-22-225НБ від 23.06.2022, що, у свою чергу, свідчить про їх взаємопов`язаність.

Проаналізувавши зміст первісного позову позивача та зустрічного позову відповідача, апеляційний господарський суд приходить до висновку, первісний і зустрічний позов ґрунтуються на виконанні сторонами умов договору постави №ОД/НХ-22-225НБ від 23.06.2022, а тому задоволення зустрічного позову в цій частині виключить можливість задоволення відповідних вимог первісного позову та може мати наслідком зарахування первісних позовних вимог.

При цьому, колегія суддів наголошує, що у даному випадку вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись, оскільки вони є однорідними (первісний та зустрічний позови мають майновий характер стягнення грошових коштів).

У разі повного чи часткового задоволення первісного та зустрічного позовів про стягнення грошових коштів, суд проводить зустрічне зарахування таких сум та стягує різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.

Доцільність розгляду таких позовів в одному провадженні спрямована на процесуальну економію, уникнення процедури примусового виконання одночасно двох судових рішень.

Принцип процесуальної економії господарського судочинства - загальне керівне положення, відповідно до якого господарський суд, учасники судового процесу економно і ефективно використовують усі встановлені законом процесуальні засоби для правильного та оперативного розгляду справ з дотриманням строків.

Сутність принципу процесуальної економії полягає в тому, щоб під час розгляду справи в господарському суді для найбільш повного та всебічного розгляду справи використовувати всі встановлені законом засоби з урахуванням строків, визначених нормами процесуального права.

Елементами змісту принципу процесуальної економії господарського судочинства варто вважати:

- вимогу оперативного розгляду справи;

- вимогу економного використання процесуальних засобів судом учасниками справи для повного та всебічного розгляду справи у господарському суді.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 23.01.2019 у справі №923/398/14, від 30.01.2019 у справі №912/2185/16(912/3192/17), від 28.11.2022 у справі №907/749/19.

Судова колегія звертає увагу, що окремий розгляд первісної та зустрічної позовних заяв призведе до недотриманням принципу процесуальної економії господарського судочинства, оскільки матиме наслідком паралельні судові процеси, збільшить кількість судових рішень, які ймовірно будуть предметом апеляційного та касаційного оскаржень, та потенційно може призвести до наявності двох відкритих виконавчих проваджень, в яких спочатку грошові кошти можуть бути стягнуті з однієї сторони, а потім з іншої.

Відтак, суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі неправильно застосував положення ст. 180 ГПК України, не врахувавши зазначені вище правові позиції Верховного Суду, фактичні обставини справи і мотиви зустрічного позову, що призвело до передчасного висновку про наявність правових підстав для повернення зустрічної позовної заяви.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Частиною 3 ст. 271 ГПК України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвали суду про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Таким чином, оскільки судом першої інстанції було не правильно застосовано норми процесуального права, у зв`язку з чим ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга ТОВ "РВЗ Україна" підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала Господарського суд Харківської області від 09.02.2024 у справі №922/47/24 скасуванню з направленням матеріалів справи до місцевого господарського суду для продовження розгляду зі стадії вирішення питання щодо прийняття/повернення зустрічного позову.

Враховуючи, що у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (ч. 14 ст. 129 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 129, 269, 271, 276, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РВЗ Україна" на ухвалу Господарського суд Харківської області від 09.02.2024 у справі №922/47/24 - задовольнити.

Ухвалу Господарського суд Харківської області від 09.02.2024 у справі №922/47/24 скасувати.

Справу №922/47/24 направити до Господарського суду Харківської області для продовження розгляду зі стадії вирішення питання щодо прийняття/повернення зустрічного позову.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст. 286 - 289 ГПК України.

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Суддя Р.А. Гетьман

Суддя М.М. Слободін