Рішення

від 25.03.2024 по справі 910/12443/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.03.2024Справа № 910/12443/23

Господарський суд міста Києва у складі головуючої судді Літвінової М.Є.

за участю секретаря судового засідання: Лобок К.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Житомирської обласної ради Українського фонду "Реабілітація інвалідів" (10030, місто Житомир, вулиця Київська, будинок 74)

до Житомирської обласної радої (10014, Житомирська обл., місто Житомир, МАЙДАН ІМ. С.П.КОРОЛЬОВА, будинок 1)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Комунальне підприємство по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради (10014, Житомирська область, місто Житомир, майдан ім. С.П. Корольова, будинок 12; код ЄДРПОУ 04011928)

про зобов`язання вчинити дії

Представники учасників справи:

від позивача: Виноградов В.С., Шмат Р.П.

від відповідача: Сечін Р.С.

від третьої особи: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Житомирська обласна рада Українського фонду "Реабілітація інвалідів" звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Житомирської обласної радої, у якому просить зобов`язати Житомирську обласну раду передати зі свого балансу на баланс позивача вбудовано прибудоване приміщення, загальною площею 257,9 кв.м. по вулиці Київській, будинок 74, місто Житомир.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.08.2023 позовну заяву Житомирської обласної ради Українського фонду "Реабілітація інвалідів" залишено без руху, встановлено Житомирській обласній раді Українського фонду "Реабілітація інвалідів" строк і спосіб усунення недоліків позовної заяви.

20.09.2023 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2023 позовну заяву прийнято розгляду та відкрито провадження у справі № 910/12443/23, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 18.10.2023.

Представник позивача у підготовче засідання 18.10.2023 не з`явився, проте 18.10.2023 через електронну пошту суду від останнього надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Судом у підготовчому засіданні 18.10.2023 без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про задоволення клопотання позивача та відкладення підготовчого засідання на 08.11.2023.

20.10.2023 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

07.11.2023 через електронну пошту суду від представника позивача надійшло клопотання про залучення до участі у справі третьої особи - Комунального підприємства по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради.

У підготовчому засіданні 08.11.2023 представник заявлене клопотання про залучення до участі у справі третьої особи - Комунального підприємства по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради, підтримав.

Представник відповідача у підготовчому засіданні 08.11.2023 заперечив проти клопотання представника позивача про залучення третьої особи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2023 задоволено клопотання представника позивача, у порядку ст. 50 ГПК України залучено Комунальне підприємство по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Підготовче засідання відкладено на 27.11.2023.

У підготовче засідання 27.11.2023 представник третьої особи не з`явився, проте 27.11.2023 через електронну пошту суду від останнього надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Судом у підготовчому засіданні 27.11.2023 без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про задоволення клопотання представника третьої особи, підготовче засідання відкладено на 11.12.2023.

05.12.2023 через відділ діловодства суду від представника третьої особи надійшли письмові пояснення.

Представник третьої особи в підготовче засідання 11.12.2023 не з`явився, проте 05.12.2023 через систему «Електронний суд» від третьої особи надійшло клопотання про розгляд справи без участі її представника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 15.01.2024.

10.01.2024 через відділ діловодства суду від представника позивача Виноградова В.С. надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

10.01.2024 через відділ діловодства суду від представника позивача Шмат Р.П. надійшло клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2024 задоволено клопотання представника позивача Виноградова В.С. та заяву представника позивача адвоката Шмат Р.П. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Представник відповідача в підготовче засідання 15.01.2024 не з`явився, проте 12.01.2024 через відділ діловодства суду від нього надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.

Представник третьої особи в підготовче засідання 15.01.2024 не з`явився, проте 15.01.2024 через електронну пошту суду від третьої особи надійшло клопотання про розгляд справи без участі її представника.

Судом у підготовчому засіданні 15.01.2024 без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про задоволення клопотання представника відповідача, підготовче засідання відкладено на 31.01.2024.

16.01.2024 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив та пояснення.

Представник відповідача в підготовче засідання 31.01.2024 не з`явився, проте через відділ діловодства суду від останнього надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.

Представник третьої особи в підготовче засідання 31.01.2024 не з`явився, проте через електронну пошту суду від третьої особи надійшло клопотання про розгляд справи без участі її представника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу №910/12443/23 до судового розгляду по суті на 26.02.2024.

Представник відповідача у судове засідання 26.02.2024 не з`явився, проте через відділ діловодства суду та електронну пошту суду від останнього надійшли клопотання про відкладення судового засідання.

Представник третьої особи у судове засідання 26.02.2024 не з`явився, проте 23.02.2024 через електронну пошту суду від третьої особи надійшло клопотання про перенесення судового засідання.

Судом у судовому засіданні 26.02.2024 без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про задоволення клопотань представника відповідача та третьої особи, судове засідання відкладено на 11.03.2024.

У судове засідання 11.03.2024 представник третьої особи не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

У судовому засіданні 11.03.2024 оголошувалася перерва до 18.03.2024.

11.03.2024 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшла заява про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору, обґрунтована посиланням на прийняття Житомирською обласною радою 07.03.2024 рішення № 710 «Про внесення змін у розпорядження голови Житомирської обласної державної адміністрації від 30.10.1997 № 608 «Про передачу нежилих приміщень та державного комунального підприємства «Житомирфото», яким з названого розпорядження голови Житомирської ОДА вилучено вимогу щодо передачі Облрадою майна на баланс Українського фонду «Реабілітація інвалідів».

11.03.2024 через систему «Електронний суд» третьою особою було подане клопотання про закриття провадження у справі з тієї ж підстави та з аналогічним обґрунтуванням.

У судове засідання 18.03.2024 представники третьої особи та позивача не з`явилися, проте від останнього 18.03.2024 через відділ діловодства суду надійшло клопотання про відкладення судового засідання.

У судовому засіданні 18.03.2024 оголошувалася перерва до 25.03.2024.

25.03.2024 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у даній справі в порядку п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України до набрання законної сили судовим рішенням у справі за позовом Житомирської обласної ради Українського фонду "Реабілітація інвалідів" до Житомирської обласної ради про визнання протиправним та скасування рішення Житомирської обласної ради № 710 від 07.03.2024 «Про внесення змін у розпорядження голови Житомирської обласної державної адміністрації від 30.10.1997 № 608 «Про передачу нежилих приміщень та державного комунального підприємства «Житомирфото».

У судове засідання 25.03.2024 представник третьої особи не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Судом у судовому засіданні 25.03.2024 без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про відмову у задоволенні заяви відповідача та клопотання третьої особи про закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, виходячи з такого.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Законодавство наділяє суд можливістю здійснити процесуальну дію у вигляді закриття провадження у справі як в підготовчому засіданні в разі наявності підстав для цього, так і під час розгляду справи по суті.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України унормовано, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а, відповідно, і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

При цьому під предметом спору розуміється об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить ухвалити судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів.

Тоді як підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки.

Так, спір у даній справі виник з приводу вбудовано-прибудованого приміщення, загальною площею 257,9 кв.м, у будинку 74 по вул. Київській у м. Житомир та вимог про передання його на баланс Житомирської обласної ради Українського фонду "Реабілітація інвалідів".

Про відсутність предмета спору йдеться, зокрема, у випадку припинення його існування уже в процесі розгляду справи судом, наприклад, унаслідок виконання відповідачем заявлених до нього вимог, добровільного врегулювання спору сторонами, фізичного знищення спірного майна, скасування оспорюваного акту державного чи іншого органу тощо, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Разом з тим, у силу прийняття Житомирською обласною радою рішення від 07.03.2024 № 710 «Про внесення змін у розпорядження голови Житомирської обласної державної адміністрації від 30.10.1997 № 608 «Про передачу нежилих приміщень та державного комунального підприємства «Житомирфото», на яке посилаються як відповідач, так і третя особа, існування предмета спору у даній справі не припинилося.

Натомість, означене рішення Житомирської обласної ради, вносячи зміни у розпорядженням голови Житомирської обласної державної адміністрації від 30.10.1997 № 608, стосується лише обставин, на яких ґрунтується заявлена вимога, а тому факт його прийняття у розумінні п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України не може слугувати підставою для закриття провадження у справі.

Крім цього, як уже зазначалося, 25.03.2024 від представника позивача через відділ діловодства суду надійшло клопотання про зупинення провадження у даній справі в порядку п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України до набрання законної сили судовим рішенням у справі за позовом Житомирської обласної ради Українського фонду "Реабілітація інвалідів" до Житомирської обласної ради про визнання протиправним та скасування рішення Житомирської обласної ради № 710 від 07.03.2024 «Про внесення змін у розпорядження голови Житомирської обласної державної адміністрації від 30.10.1997 № 608 «Про передачу нежилих приміщень та державного комунального підприємства «Житомирфото».

При цьому, обґрунтовуючи об`єктивність причини подання даного клопотання уже на стадії розгляду справи по суті, позивач зауважив, що сам факт прийняття Житомирською обласною радою оскаржуваного рішення мав місце 07.03.2024, тобто вже після закриття судом підготовчого провадження у даній справі.

Розглянувши вказане клопотання, суд у судовому засіданні 25.03.2024 без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про відмову у його задоволенні, виходячи з такого.

Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано положеннями ст. 227, 228 ГПК України, у яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд зобов`язаний та має право зупинити провадження у справі.

Зокрема, п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України визначає обов`язок суду зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Разом з тим, відповідно до імперативних приписів ч. 3 ст. 195 ГПК України провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених п. 1 - 3 ч. 1 ст. 227 та п. 1 ч.1 ст. 228 цього Кодексу.

Отже, об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства не входить до вичерпного переліку підстав для зупинення провадження у справі на стадії її розгляду по суті.

Аналогічного за змістом висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 13.04.2023 у справі №914/2150/18.

Сама ж по собі взаємопов`язаність справ, про яку стверджує позивач, ще не свідчить про неможливість розгляду цієї справи до прийняття рішення у іншій справі, оскільки незалежно від результату розгляду іншої справи господарський суд у цій справі має достатньо доказів та правових підстав для розгляду та вирішення спору по суті.

Крім того, відповідно до положень ст. 2 ГПК України на господарське судочинство покладено обов`язок забезпечення розумності строків розгляду справ, а на сторони - неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 27.06.2000 у справі "Фридлендер проти Франції", рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про зупинення провадження у справі, що розглядається, у порядку п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України.

У судовому засіданні 25.03.2024 представники позивача заявлену позовну вимогу підтримали та просили її задовольнити.

У судовому засіданні 25.03.2024 представник відповідача проти задоволення позовної вимоги заперечував.

У судовому засіданні 25.03.2024 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до постанови КМУ від 05.11.2992 № 311 «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)», Закону України «Про обернення майна Компартії України та КПРС на державну власність», рішень облвиконкому від 20.11.1991 № 322 «Про організацію роботи по формуванню комунальної власності та її розмежуванню між адміністративно-територіальними одиницями області», від 23.12.1991 № 339 «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)» та на основі протоколів засідань обласної узгоджувальної комісії 22.02.1992 виконком обласної Ради народних депутатів було прийнято рішення від № 30 «Про розмежування майна комунальної власності між власністю обласної Ради і власністю районних та міських, міст обласного підпорядкування Рад народних депутатів», пунктом 1 якого затверджено перелік майна комунальної власності обласної Ради народних депутатів (додаток № 1) та перелік майна комунальної власності районних і міських Рад народних депутатів (додаток № 2), яке їм передається у відповідності з цим рішенням.

Пунктом 2 названого рішення визначено обласним відділам, управлінням, об`єднанням, які здійснюють управління майном, переданим до комунальної власності адміністративно-територіальних одиниць області, здійснити до 15 квітня 1992 року передачу майна, що перебуває у їх віданні, до комунальної власності районів та міст згідно із затвердженим переліком. Виконкомам районних та міських, міст обласного підпорядкування народних депутатів прийняти пооб`єктно майно в свою комунальну власність. Приймання-передачу майна оформити актами передачі (додаток № 3), які представити до 20 квітня 1992 року комітету по економіці облвиконкому, органам статистики, податковим і фінансовим органам.

07.08.1997 Житомирською міською радою народних депутатів було прийнято рішення № 117 «Про передачу в обласну комунальну власність нежилих приміщень та державного комунального підприємства «Житомирфото», пунктами 1, 1.2 якого визначено передати в обласну комунальну власність Державне комунальне підприємство «Житомирфото» з орендованими приміщеннями фотографій за адресами: вул. Київська, 74, вбудовано-прибудоване, загальною площею 196,8 кв.м, майдан Соборний, 4 вбудоване, загальною площею 97 кв.м, для подальшого створення на його основі робочих місць для працевлаштування інвалідів та надання послуг малозабезпеченим верствам населення.

26.09.1997 Житомирською міською радою народних депутатів було прийнято рішення № 134 «Про внесення змін в рішення міської ради від 07.08.97 № 117 «Про передачу в обласну комунальну власність нежилих приміщень та державного комунального підприємства «Житомирфото», пунктом 1 якого вирішено передати додатково в обласну комунальну власність частину виробничого приміщення державного комунального підприємства «Житомирфото» за адресою: вул. Київська, 74, загальною площею 56 кв.м, яке орендує обласна рада Українського Фонду «Реабілітація інвалідів».

Пунктом 2 названого рішення визначено внести зміни в рішення міської ради від 07.08.97 № 117, виклавши пункт 1.2 останнього в такій редакції: «Державне комунальне підприємство «Житомирфото» з орендованими приміщеннями фотографій за адресами: вул. Київська, 74, вбудовано-прибудоване, загальною площею 257 кв.м, майдан Соборний, 4 вбудоване, загальною площею 97 кв.м, для подальшого створення на його основі робочих місць для працевлаштування інвалідів та надання послуг малозабезпеченим верствам населення».

Враховуючи рішення Житомирської міської ради від 07.08.97 № 117, від 26.09.97 № 134, пунктом 1 розпорядження голови Житомирської обласної державної адміністрації від 30.10.1997 № 608 «Про передачу нежилих приміщень та державного комунального підприємства «Житомирфото» вирішено прийняти до комунальної власності області і передати на баланс обласної ради Українського Фонду «Реабілітація інвалідів» для створення робочих місць по працевлаштуванню інвалідів та надання послуг малозабезпеченим верствам населення, серед іншого, державне комунальне підприємство «Житомирфото» з приміщеннями фотографій за адресами: вул. Київська, 74, вбудовано-прибудоване, загальною площею 257 кв.м, майдан Соборний, 4, вбудоване, загальною площею 97 кв.м.

Прийом-передачу здійснити у місячний термін згідно з чинним законодавством (пункт 2 названого розпорядження).

Як зазначає позивач, листом від 10.02.2023 № 43 він звертався до відповідача стосовно передачі на баланс вбудовано-прибудованого приміщення, розташованого за адресою: м. Житомир, вул. Київська, 74. Утім, згідно отриманої від Житомирської обласної ради відповіді від 07.03.2023 № р-5-21/214 у такій передачі йому було відмовлено.

Посилаючись на те, що у силу приписів ст. 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов`язковими для виконання на відповідній території усіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами, позивач наразі просить суд зобов`язати Житомирську обласну раду передати зі свого балансу на баланс Житомирської обласної ради Українського фонду «Реабілітація інвалідів» вбудовано-прибудоване приміщення, загальною площею 257,9 кв.м по вул. Київській, 74 у м. Житомир.

Заперечуючи проти позову, Житомирська обласна рада зазначає, що розпорядження голови Житомирської обласної державної адміністрації від 30.10.1997 № 608 протягом встановленого у ньому місячного терміну виконане не було, спірне приміщення позивачем на баланс не прийняте. З огляду на зазначене 14.11.2008 Житомирською обласною радою було прийняте рішенням № 670 «Про закріплення приміщень на балансі комунального підприємства по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради», згідно з п. 1 якого вирішено закріпити на балансі комунального підприємства по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради на праві господарського відання об`єкти, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, у тому числі, частину нежилого вбудовано-прибудованого приміщення будинку за адресою: м. Житомир, вул. Київська, 74, загальною площею 257,9 кв.м. Актом приймання - передачі від 17.08.2015 підтверджується факт прийому-передачі частини нежилого вбудованого-прибудованого приміщення в будівлі за адресою: м. Житомир, вул. Київська, 74, загальною площею 257,9 кв.м, на баланс комунальної установи по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради. Таким чином, на переконання відповідача, заявлена до нього вимога є безпідставною та необґрунтованою, адже він об`єктивно позбавлений можливості передати на баланс позивачу нерухоме майно, яке на балансі Ради не перебуває.

Крім цього, у поданому відзиві відповідач заявляє, що у задоволенні позову слід відмовити також й у зв`язку зі спливом строку позовної давності, адже про порушення свої прав, тобто те, що спірне нежитлове приміщення перебуває на балансі КУ по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради позивач дізнався ще 01.09.2015, підписуючи акт приймання-передачі орендованого об`єкту - частини нежилого приміщення на першому поверсі в будівлі за адресою: м. Житомир, вул. Київська, 74, площею 44,1 кв.м.

Третя особа у поданих поясненнях у справі також зазначає, що у позові слід відмовити, посилаючись на рішення Житомирської обласної ради від 14.11.2008 № 670 та акт від 17.08.2015, яким підтверджується приймання - передача спірного приміщення на баланс КУ по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради, при якій був присутній, у тому числі, і представник позивача, проте від підпису даного акта відмовився.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позовна вимога не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Статтею 15 ЦК України закріплено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За приписами ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У силу ч. 1 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частина 2 наведеної норми).

Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ГПК України).

Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом свого порушеного права, водночас вимагаючи, щоб твердження позивача про таке порушення було обґрунтованим. Тобто таке порушення прав має бути реальним, стосуватися (зачіпати) індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

При цьому як порушення розуміється такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, саме унаслідок якого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною.

Захисту підлягає лише наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює чи особа дійсно має порушене право (інтерес) і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови в позові.

Як уже зазначалося, звертаючись до господарського суду, Житомирська обласна рада Українського фонду "Реабілітація інвалідів" вимагає зобов`язати Житомирську обласну раду передати зі свого балансу на баланс позивача вбудовано-прибудоване приміщення, загальною площею 257,9 кв.м по вул. Київській, 74 у м. Житомир, посилаючись при цьому на розпорядження голови Житомирської обласної державної адміністрації від 30.10.1997 № 608 «Про передачу нежилих приміщень та державного комунального підприємства «Житомирфото».

Організація, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій станом на дату видання вказаного вище розпорядження визначалися Положенням про місцеву державну адміністрацію, затвердженим Указом Президента України від 14.04.1992 року № 252/92 (із змінами).

Пунктом 1 названого Положення закріплювалося, що відповідно до Закону України "Про Представника Президента України" державна виконавча влада в областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах міст Києва і Севастополя здійснюється місцевими державними адміністраціями - обласними, Київською та Севастопольською міськими, районними, районними в містах Києві та Севастополі.

Місцева державна адміністрація є системою органів державної виконавчої влади, які утворюються відповідним Представником Президента України або входять до складу адміністрації за принципом подвійного підпорядкування.

Місцеві державні адміністрації підпорядковуються Президентові України, а також Кабінету Міністрів України з питань, що належать до його компетенції (п. 2 названого Положення).

Обласні, Київська і Севастопольська міські, районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації становлять єдину систему державної виконавчої влади на місцях (п. 3 Положення).

Відповідно до п. 6 Положення главою місцевої державної адміністрації є Представник Президента України.

Пунктом 30 Положення унормовано, що глава місцевої державної адміністрації в межах повноважень та відповідно до законодавства одноосібно видає розпорядження. Додатки до розпоряджень підписує секретар місцевої державної адміністрації.

Розпорядження глави місцевої державної адміністрації, які стосуються прав та обов`язків громадян і мають загальний характер, доводяться до відома населення.

Розпорядження глави місцевої державної адміністрації, які суперечать законодавству, можуть бути скасовані Президентом України, а також главою вищестоящої місцевої державної адміністрації (п. 31 Положення).

Так, пунктом 1 розпорядження голови Житомирської обласної державної адміністрації від 30.10.1997 № 608 «Про передачу нежилих приміщень та державного комунального підприємства «Житомирфото», на яке посилається позивач, визначалося прийняти до комунальної власності області і передати на баланс обласної ради Українського Фонду «Реабілітація інвалідів» для створення робочих місць по працевлаштуванню інвалідів та надання послуг малозабезпеченим верствам населення, у тому числі, державне комунальне підприємство «Житомирфото» з приміщенням фотографії за адресою: вул. Київська, 74, вбудовано-прибудоване, загальною площею 257 кв.м.

При цьому пунктом 2 цього ж розпорядження, котрий позивач необґрунтовано оминає увагою, визначалося здійснити прийом-передачу у місячний термін згідно з чинним законодавством.

Наведене дозволяє стверджувати, що темпоральна дія вказаного розпорядження голови обласної державної адміністрації не є абсолютною й всеосяжною, «аж до досягнення результату», як на тому фактично наразі наполягає позивач. Натомість, вона обмежена певними часовими рамками.

Так, означене розпорядження голови обласної державної адміністрації, будучи актом ненормативного/індивідуального характеру, набрало чинності з моменту його прийняття і діяло протягом строку/терміну, встановленого ним же для виконання.

За відсутності факту його виконання у межах відведеного строку, розпорядження вичерпало свою дію зі спливом останнього дня місячного строку, визначеного пунктом 2, враховуючи, що доказів його продовження матеріали справи не містять.

Зважаючи на вказане, у подальшому Житомирською обласною радою було прийняте рішенням від 14.11.2008 № 670 «Про закріплення приміщень на балансі комунального підприємства по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради», згідно з п. 1 якого вирішено закріпити на балансі комунального підприємства по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради на праві господарського відання об`єкти, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, у тому числі, частину нежилого вбудовано-прибудованого приміщення будинку за адресою: м. Житомир, вул. Київська, 74, загальною площею 257,9 кв.м.

Факт реалізації названого рішення Ради шляхом прийому - передачі спірного приміщення на баланс КУ по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради підтверджується актом приймання - передачі від 17.08.2015.

Враховуючи встановлені обставини, на момент звернення до господарського суду з даним позовом у серпні 2023 року позивачем не обґрунтовано та не доведено, яке саме його право стосовно спірного об`єкту комунальної власності порушила Рада, відмовивши у передачі останнього на баланс Житомирської обласної ради Українського фонду "Реабілітація інвалідів" зі спливом майже 27 років, як відповідне розпорядження голови Житомирської обласної державної адміністрації вичерпало свою дію та майже 9 років, як було реалізоване наступне рішення органу місцевого самоврядування про передачу спірного об`єкту іншому балансоутримувачу.

Як уже зазначалося вище, відсутність порушеного відповідачем права позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові.

За таких обставин суд дійшов висновку, що у позові слід відмовити.

Зважаючи на наведену підставу відмови у позові, клопотання відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності судом не розглядається.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за розгляд позовної заяви покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог Житомирської обласної ради Українського фонду "Реабілітація інвалідів" відмовити повністю.

2. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України і може бути оскаржено в порядку та строк, встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 03.04.2024.

Суддя М.Є. Літвінова