Ухвала

від 20.11.2024 по справі 910/12443/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 листопада 2024 року

м. Київ

cправа № 910/12443/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Житомирської обласної ради Українського фонду «Реабілітація інвалідів»

на рішення Господарського суду міста Києва від 25.03.2024

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.07.2024

у справі за позовом Житомирської обласної ради Українського фонду «Реабілітація інвалідів»

до Житомирської обласної ради

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Комунальне підприємство по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради

про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

30.09.2024 (подана 25.09.2024 засобами поштового зв`язку) до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Житомирської обласної ради Українського фонду «Реабілітація інвалідів» (далі - скаржник) на рішення Господарського суду міста Києва від 25.03.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.07.2024 у справі № 910/12443/23. Також було заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження вказаних судових рішень судів попередніх інстанцій.

За наслідками перевірки матеріалів цієї касаційної скарги, суд залишає її без руху з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно із частинами 2, 3 статті 288 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 4 статті 293 цього Кодексу.

Відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України останнім днем оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 30.07.2024 було 21.08.2024.

Проте Житомирська обласна рада Українського фонду «Реабілітація інвалідів» подала касаційну скаргу 25.09.2024, тобто поза межами 20-денного строку, встановленого частиною 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України для подання касаційної скарги.

Житомирська обласна рада Українського фонду «Реабілітація інвалідів» заявила клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. Обґрунтовуючи причини пропуску строку на касаційне оскарження, скаржник зазначає, що вперше подану в межах строку, передбаченого статтею 288 Господарського процесуального кодексу України, касаційну скаргу було повернуто ухвалою Верховного Суду від 12.09.2024 у цій справі у зв`язку з тим, що вона була не підписана від імені скаржника. Вдруге звертаючись із касаційною скаргою, скаржник просить Суд визнати поважними причини пропуску строку і врахувати, шо вперше касаційна скарга на рішення Господарського суду міста Києва від 25.03.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.07.2024 була подана вчасно, але не підписана керівником у зв`язку з неуважністю, оскільки додатки до касаційної скарги були підписані керівником.

Розглянувши клопотання Житомирської обласної ради Українського фонду «Реабілітація інвалідів» про поновлення строку на касаційне оскарження, Верховний Суд дійшов висновку, що підстави, викладені у ньому, є неповажними з огляду на таке.

Право господарського суду при вирішенні питання, що виникає у зв`язку із поновленням пропущеного процесуального строку, унормовується процесуальним законодавством. Зокрема, відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обґрунтування клопотання або заяви про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Суд зазначає, що клопотання чи заява про поновлення процесуального строку має містити обґрунтування причин пропуску строку і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. До клопотання чи заяви повинні бути додані докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Отже, колегія суддів вважає, що звертаючись вдруге з касаційною скаргою скаржником не наведено достатніх причин пропуску строку на касаційне оскарження, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Колегія суддів зауважує, що норми Господарського процесуального кодексу України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов`язку надавати суду докази та доводити ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

Крім того, процесуальним законом не передбачено, що після повернення касаційної скарги перебіг строку на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції розпочинається заново. Також не передбачено, що у разі повторного подання касаційної скарги учасник справи має безумовне право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

Суд касаційної інстанції у кожному конкретному випадку повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.

Оскільки скаржником в обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження не наведено причин, які були б об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення скаржника та були би пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення ним процесуальної дії, клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження визнається судом необґрунтованим, а вказані ним підстави поновлення строку визнані судом неповажними.

Частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Отже, для усунення недоліків касаційної скарги Житомирської обласної ради Українського фонду «Реабілітація інвалідів» необхідно подати до суду касаційної інстанції клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та навести інші підстави, підтверджені належними доказами, для поновлення цього строку.

З огляду на викладене касаційну скаргу Житомирської обласної ради Українського фонду «Реабілітація інвалідів» слід залишити без руху на підставі частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, із наданням скаржнику строку для усунення зазначених недоліків.

Керуючись статтями 234, 235, 290, частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Житомирської обласної ради Українського фонду «Реабілітація інвалідів» на рішення Господарського суду міста Києва від 25.03.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.07.2024 у справі № 910/12443/23 залишити без руху та надати строк на усунення недоліків протягом десяти днів із дня вручення цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Б. Дроботова

Судді Н. О. Багай

Ю. Я. Чумак