Ухвала

від 04.04.2024 по справі 308/280/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/280/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.04.2024 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

Головуючого - судді ОСОБА_1

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участі секретаря: ОСОБА_4 ,

учасників судового розгляду: захисника адвоката ОСОБА_5 , прокурора ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження № 11-сс/4806/161/24 за апеляційними скаргами адвоката ОСОБА_7 та захисника адвоката ОСОБА_5 , які діють в інтересах обслуговуючого кооперативу «ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНИЙ КООПЕРАТИВ «БІОЛЕНД» на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 лютого 2024 року,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 лютого 2024 року задоволено клопотання прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023072030000174 від 22.11.2023.

Накладено арешт на земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:39:001:0359 площею 0,1657 га, що знаходиться у власності обслуговуючого кооперативу «ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНОГО КООПЕРАТИВУ «БІОЛЕНД» (код ЄДРПОУ 44935285, АДРЕСА_1 ) у вигляді заборони відчуження, розпорядження та користування майном, у тому числі накладення заборони на проведення будь-яких будівельних робіт на ньому, здійснення будь-яких дій щодо поділу, об`єднання, зміни цільового призначення, передачі в оренду чи на іншому праві користування, проведення реєстраційних та нотаріальних дій.

В апеляційних скаргах адвоката ОСОБА_7 та захисника адвоката ОСОБА_5 , які діють в інтересах обслуговуючого кооперативу «ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНИЙ КООПЕРАТИВ «БІОЛЕНД» вказує на те, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною, постановленою з порушенням норм матеріального та процесуального права, без належних доказів у справі, на підставі необгрунованого клопотання прокурора, та такою, що в цілому суперечить завданню та засадам кримінального провадження. Просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Заслухавши суддю-доповідача, захисника адвоката ОСОБА_5 , який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, думку прокурора, який заперечив щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступного висновку.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно статей 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (рішення по справі «Іатрідіс проти Греції» (ВІТ), заява №31107/96,п.58,ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справах «Антріш проти Франції» від 22 вересня 1994 року, Series Л N 296-Л,п.42, «Кушоглу проти Болгарії», заява 48191/99, пп49-62 від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» міжзагальним інтересомсуспільства тавимогами захистуосновоположних правконкретної особи.Необхідність досягненнятакого балансувідображена вцілому вструктурі статті1Першого протоколу.Необхідного балансуне вдастьсядосягти якщона відповіднуособу будепокладено індивідуальнийта надмірнийтягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі» Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп.69 і 73 . Sеries А N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», п. 50. Series A N 98).

При накладенніарешту намайно слідобов`язковопереконатися унаявності доказівна підтвердженнявчиненнякримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обгрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні мас давати впевненість у тому, що у даному кримінальному провадженні необхідно накласти певний вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Слідчий суддя, задовольняючи клопотання про арешт майна вказаного не врахував та задовольнив необгрунтоване клопотання про арешт майна.

При накладенні арешту на майно слід обов`язково переконатися у наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати впевненість у тому, що у даному кримінальному провадженні необхідно накласти певний вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні.

Так, згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Водночас, згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Мотивуючи відповідність земельної ділянки критеріям ст. 98 КПК України прокурор зазначає, начебто земельна ділянка за кадастровим номером 2110100000:39:001:0359 містить на собі сліди кримінального правопорушення та інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023072030000174 від 22.11.2023 року здійснюється за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.

Фабула клопотання прокурора зводиться до того, що начебто службові особи Ужгородської міської ради, зловживаючи владою та службовим становищем систематично розробляють детальні плани території, які фактично змінюють функціональне призначення територій, визначене Генеральним планом м. Ужгорода та з урахуванням вказаних детальних планів територій надалі видають дозволи на розробку документації із землеустрою на земельні ділянки та дозвільні документи на проведення їх забудови.

Вказані обставини безпосередньо і підлягають з`ясуванню під час здійснення кримінального провадження та встановлення об`єктивної істини. В розумінні вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами в даному кримінальному провадженні можуть бути саме зазначені прокурором детальні плани території, дозволи на розробку документації із землеустрою, дозвільні документи для будівництва та інша документація. Виключно документи, видані Ужгородською міською радою можуть містити на собі сліди кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.

Водночас, безпосередньо земельна ділянка у даному випадку не є об`єктом злочинних посягань, не була знаряддям вчинення кримінального правопорушення, а відтак не зберегла та не могла зберегти сліди чи інші відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

З огляду на наведене, земельна ділянка за жодних обставин не може бути речовим доказом під час здійснення досудового розслідування за ч. 1 ст. 364 КК України.

В даному контексті колегія звертає увагу на судову практику, викладену в ухвалі Київського апеляційного суду від 08.11.2023 року у справі 759/18637/23, колегія суддів дійшла до наступного висновку: «колегія суддів, звертає увагу на кваліфікацію кримінального правопорушення, щодо якого триває досудове розслідування, враховує зміст об`єктивної сторони вказаного кримінального правопорушення та приходить до висновку, що вказані земельні ділянки не можуть бути речовим доказом під час здійснення досудового розслідування за ч. 1 ст. 364 КК України. В розумінні вимог ст. 98 КПК України вказані земельні ділянки у даному випадку не є об`єктом злочинних посягань, не були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, а відтак не зберегли сліди чи інші відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження» (аналогічний висновок викладено Київським апеляційним судом в ухвалах від 08.11.2023 року у справі 759/18644/23, від 08.09.2022 року у справі 753/23557/21).

Недоведеність факту накладення земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:39:001:0359 на землі зелених насаджень загального користування.

В основі мотивації клопотання про накладення арешту знаходиться єдине твердження прокурора про те, начебто земельна ділянка за кадастровим номером 2110100000:39:001:0359 накладається на землі зелених насаджень загального користування.

Слід звернути увагу, що до клопотання навіть не долучено протоколу огляду земельної ділянки, що вказує на те, що такий огляд взагалі не здійснювався в ході кримінального провадження. Водночас, на обгрунтування даного твердження прокурор долучає тільки викопіювання з Генерального плану міста Ужгород від 04.06.2004 року, викопіювання з Детального плану території з розташуванням земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:39:001:0359, а також викопіювання з Генерального плану міста Ужгород від 04.06.2004 року з орієнтовним місцерозташуванням земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:39:001:0359.

З долучених прокурором матеріалів, встановити наявність, чи відсутність факту накладання земельної ділянки за кадастровим номером № 2110100000:39:001:0359 на зони зелених насаджень загального користування неможливо, оскільки для з`ясування зазначених обставин необхідні спеціальні знання, якими ні прокурор, ні суд не володіють.

Єдиним належним доказом у розумінні ст. 85 КПК України на обґрунтування твердження прокурора, міг б бути висновок експертизи, однак, такий доказ у матеріалах справи відсутній, а всі наявні у матеріалах докази свідчать про зворотнє.

Так, земельна ділянка із кадастровим номером 2110100000:39:001:0359 площею 0,1657 га утворена шляхом об`єднання та зміни цільового призначення земельних ділянок за кадастровими номерами 2110100000:39:001:0260. 2110100000:39:001:0135 та 2110100000:39:001:0319.

Земельні ділянки за кадастровими номерами 2110100000:39:001:0260, 2110100000:39:001:0135 та 2110100000:39:001:0319 з моменту їх формування та відведення завжди мали цільове призначення «для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд» (рішення про затвердження проектів землеустрою наявні у матеріалах), що відповідає діючій містобудівній документації, зокрема детальному плану території. За місцезнаходженням перелічених земельних ділянок ніколи не знаходилося жодних зелених зон загального користування.

Слідчим управлінням ГУ НП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021070000000240 від 15.09.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КПК України. Із витягу з ГРДР (наявний у матеріалах справи), вбачається, що проводиться фактично аналогічне досудове розслідування, в межах якого вже було призначено ряд експертиз.

Згідно висновку експерта за результатами проведення судової експертизи з питань землеустрою та земельно-технічної експертизи № 4002-Е від 24.02.2023 року: розроблений проект із землеустрою щодо відведення гр. ОСОБА_8 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, площею 0,0950 га, що розташована на території АДРЕСА_1 (кадастровий номер 2110100000:39:001:0260) за змістом документації із землеустрою відповідає вимогам Земельного кодексу України.

Також, відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової експертизи з питань землеустрою та оціночно-земельної експертизи №1937-Е від 07.03.2023 року: розроблений проект із землеустрою щодо відведення (із зміною цільового призначення) гр. ОСОБА_9 земельної ділянки для будівництва обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, площею 0,060 га, що розташована на території АДРЕСА_2 (кадастровий номер 2110100000:39:001:0135) та її затвердження за змістом документації із землеустрою відповідає вимогам Земельного кодексу України та іншим нормативним документам; розроблений проект із землеустрою щодо відведення (із зміною цільового призначення) гр. ОСОБА_9 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, площею 0,0107 га, що розташована на території м. Ужгород, вул. Климента Тімірязєва, (кадастровий номер 2110100000:39:001:0319) та її затвердження за змістом документації із землеустрою відповідає вимогам Земельного кодексу України та іншим нормативним документам.

Зокрема з урахуванням висновків згаданих експертиз, ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.05.2023 року у справі № 308/16148/21 було скасовано раніше накладений арешт на земельні ділянки з кадастровими номерами 2110100000:39:001:0260. площею 0,095 га та 2110100000:39:001:0335, площею 0.707 га.

Отже, відсутні будь-які підстави вважати обґрунтованими твердження прокурора про те, що має місце факт накладення земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:39:001:0359 на землі зелених насаджень загального користування.

Недоведеність існування обгрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення.

Визначений ч. 1 ст. 364 КПК України склад злочину передбачає зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.

За змістом клопотання прокурор вказував про те, що начебто внаслідок зловживання владою або службовим становищем посадовими особами Ужгородської міської ради: 1) завдається шкода охоронюваним законом громадським інтересам, а також інтересам окремих фізичних та юридичних осіб; 2) шкода завдається у спосіб зменшення кількості зелених зон, територій загального користування, прибудинкових територій багатоквартирних будинків, зон обслуговування населення тощо.

Отже, прокурор навіть не зазначав про те, що мало місце завдання саме істотної шкоди, не надав суду будь-якого висновку експертизи щодо визначення розміру шкоди, що впринципі виключає наявність складу злочину передбаченого ч. 1 ст. 364 КПК України.

Твердження прокурора про завдання будь-якої шкоди є абстрактним та не підтверджується жодними доказами, зокрема: зазначаючи про шкоду інтересам окремих фізичних та юридичних осіб, прокурор не вдається до пояснення, хто ці особи та внаслідок якого зв`язку їх інтереси зачіпаються; вказуючи про зменшення кількості зелених зон, територій загального користування, прибудинкових територій багатоквартирних будинків, зон обслуговування населення тощо, прокурор навіть не доказує, чи зони з відповідним призначенням взагалі коли - небуть фактично існували.

Постановляючи оскаржувану ухвалу суд зазначив, що дані обставини не мають значення для вирішення питання про арешт, що суперечить приписам ч. 3 ст. 132 КПК України, згідно з якими застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обгрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Законність проведення будівельних робіт на земельній ділянці.

У клопотанні прокурор стверджує про те, начебто будівельні роботи на земельній ділянці проводяться з істотними порушеннями будівельних норм, правил та більш того, начебто є самочинним будівництвом, однак, дане твердження спростовується наступним.

Так, згідно з ч. 1 ст. 376 ЦК України, нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо воно будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Першочергово, будівництво здійснюється на земельній ділянці, що була відведена для цієї мети: здійснюється нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями комерційного призначення; цільове призначення земельної ділянки - «для будівництва та обслуговування багатоквартирного будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури».

Також, ОК «ЖБК «Біоленд» отримано всі вихідні дані, зокрема містобудівні умови та обмеження (реєстраційний номер в ЄДЕССБ: МШ1: НОМЕР_1 ) . За замовленням ОК «ЖБК «Біоленд» розроблено проектну документацію №01/23 від 12.08.2023 (реєстраційний номер в ЄДЕССБ: РО01: НОМЕР_2 ), яка затверджена належним чином та щодо якої проведено експертизу (реєстраційний номер в ЄДЕССБ: ЕХ01: НОМЕР_3 ) з позитивним висновком. ОК «ЖБК «Біоленд» укладено договір з генеральним підрядником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Хім-Каскад» (ЄДРПОУ: 41353604).

Надалі, ОК «ЖБК «Біоленд» отримано дозвіл на виконання будівельних робіт (реєстраційний номер в ЄДЕССБ: ЗК012231023220) щодо нового будівництва «будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями комерційного призначення по АДРЕСА_1 ».

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» за наявності дозволу на виконання будівельних робіт отримання замовником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.

З огляду на наведене, ОК «ЖБК «Біоленд» здійснює будівництво на земельній ділянці з добросовісним дотриманням всіх вимог закону.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. Дані вимоги слідчим суддею також проігноровано.

У ст. 1 протоколу № 1 до Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка набула чинності для України 11.09.1997 року, зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Арешт майна має бути пропорційним меті, на яку він спрямований, що виражається у понятті «справедливої рівноваги» між загальним інтересом суспільства і вимогою захисту фундаментальних прав особи. Щоб визначити пропорційність такого заходу, необхідно прийняти до уваги його тривалість та його необхідність в контексті просування розслідування, а також наслідки його застосування до зацікавленої особи (ухвала Верховного Суду від 23.01.2024 року у справі №569/19829/21).

Зі змісту наведеного, вбачається, що має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються щодо обмеження права власності та метою, яку прагнуть досягти органи досудового розслідування.

Однак, клопотання про арешт земельної ділянки та оскаржуване судове рішення обґрунтування в даній частині позбавлені, а судом першої інстанції допущено необгрунтоване та непропорційне втручання у право власності ОК «ЖБК «Біоленд», з огляду на наступне.

Як вбачається з наявних матеріалів, будівництво на земельній ділянці здійснюється з неухильним дотриманням всіх приписів законодавства: призначення земельної ділянки відповідає містобудівній документації та наміру забудови; ОК «ЖБК «Біоленд» отримано всі вихідні дані, зокрема містобудівні умови та обмеження; ОК «ЖБК «Біоленд» розроблено та затверджено проектну документацію; ОК «ЖБК «Біоленд» отримано дозвіл на виконання будівельних робіт; безпосередньо будівництво здійснюється у відповідності до містобудівних умов та обмежень, проекту, дозволу на виконання будівельних робіт та актів законодавства.

Станом на сьогодні, всі документи на підставі яких здійснюється будівництво є

діючими. Своєю чергою, прокурор не звертався до суду з позовами щодо визнання

протиправними та скасування перелічених актів, а право власності ОК «ЖБК «Біоленд» на земельну ділянку ніким не оспорюється.

Не зважаючи на те, що як зазначалося вище досудове розслідування за цим самим фактом здійснюється в кримінальному провадженні № 12021070000000240 яке розпочато ще 15.09.2021 року, органом досудового розслідування по проходженню 3 років не оголошено жодної підозри.

Також важливо й те, ОК «ЖБК «Біоленд» не має жодного процесуального статусу у кримінальному провадженні № 42023072030000174 від 22.11.2023 року, з огляду на що, питання доцільності втручання у право власності даної юридичної особи має зазнавати найбільш ретельної перевірки судом.

Отже, підсумовуючи вищевикладене прокурор не надав суду належного доказу, який б вказував на те, що незастосування заборони користування земельною ділянкою може призвести до перелічених у ч. 11 ст. 170 КПК України наслідків, що в цілому виключає можливість застосування такого способу арешту земельної ділянки.

Ігноруючи імперативні приписи ч. 11 ст. 170, ч. 4 ст. 173 КПК України, слідчий суддя безпідставно вдався до найбільш обтяжливого способу арешту майна, та не тільки обмежив право власника на відчуження, розпорядження, здійснення дії щодо поділу, об`єднання, зміни цільового призначення, або проведення реєстраційних та нотаріальних дій щодо майна, а в тому числі вдався до накладення заборони на проведення будь-яких будівельних робіт на земельній ділянці, безумовним наслідком чого є повна зупинка статутної діяльності ОК «ЖБК «Біоленд» та завдання численних збитків ОК «ЖБК «Біоленд», генеральному підряднику, іншим підрядникам, членам кооперативу та іншим особам, відшкодування яких в кінцевому результаті будуть покладені на державу.

З огляду на вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що оскаржувана ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали відповідно до п. 2 ч. 3ст. 407 КПК України, у зв`язку з чим відповідні доводи захисників підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги адвоката ОСОБА_7 та захисника адвоката ОСОБА_5 , які діють в інтересах обслуговуючого кооперативу «ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНИЙ КООПЕРАТИВ «БІОЛЕНД»- задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 лютого 2024 року скасувати.

У задоволені клопотання прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023072030000174 від 22.11.2023 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді