Ухвала

від 05.04.2024 по справі 910/5663/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 квітня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/5663/22 (910/7708/17)

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду: Малашенкової Т.М. (головуючої), Бенедисюка І.М., Вронської Г.О., Кібенко О.Р., Пєскова В.Г., Рогач Л.І.,

перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду cправи № 910/5663/22(910/7708/17)

за касаційною скаргою Фонду державного майна України

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2023

за позовом Фонду державного майна України

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСУ", 2) Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Адміністрація Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України"

про розірвання договору купівлі-продажу акцій №КПП-582 від 11.03.2011, зобов`язання списати кошти та стягнення пені у розмірі 2 171 169 000,00 грн

в межах справи № 910/5663/22 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сокур"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСУ"

про банкрутство

Історія справи:

1. У травні 2017 року Фонд державного майна України (далі - ФДМУ, позивач) звернувся із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСУ" (далі - ТОВ "ЕСУ", відповідач-1) та Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - ПАТ "Укрексімбанк", відповідач-2) про розірвання договору купівлі-продажу акцій, зобов`язання списати кошти, стягнення пені.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ "ЕСУ" як покупець порушив умови договору купівлі-продажу пакета акцій ВАТ "Укртелеком", а саме - не вніс інвестиції у вигляді грошових коштів за передані йому акції у визначеному договором розмірі та у відповідності до пункту 6.2 розділу 6 Концепції після приватизаційного розвитку ВАТ "Укртелеком" (далі - Концепція, яка є невід`ємною частиною договору купівлі-продажу), а також не створив та не передав у державну власність спеціального зв`язку спецспоживачів виділену телекомунікаційну мережу спеціального призначення (далі - ТМСП), чим порушив пункт 11.2 договору купівлі-продажу.

3. Зважаючи на такі істотні порушення умов укладеного сторонами договору з боку покупця Фонд просив:

- розірвати укладений між ФДМУ та ТОВ "ЕСУ" договір купівлі-продажу пакету акцій ВАТ "Укртелеком" за конкурсом № КПП-582 від 11.03.2011 у кількості 17 376 189 488 штук простих іменних акцій, що становить 92,791% статутного капіталу товариства,

- зобов`язати АТ "Укрексімбанк" списати з рахунку ТОВ "ЕСУ" пакет акцій ПАТ "Укртелеком" у кількості 17 376 189 488 штук простих іменних акцій, що становить 92,791% статутного капіталу товариства на рахунок держави Україна;

- стягнути з ТОВ "ЕСУ" на користь Державного бюджету України пеню у сумі 81900000,00 доларів США, що в перерахунку на національну валюту за офіційним курсом НБУ станом на 10.05.2017 становить 2 171 169 000,00 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції.

4.Справа розглядалась судами неодноразово.

5.Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.10.2017 у справі №910/7708/17 позов задоволено повністю. Розірвано договір купівлі-продажу пакета акцій ВАТ «Укртелеком» за конкурсом від 11.03.2011 № КПП-582; зобов`язано ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» списати з рахунку ТОВ «ЕСУ» пакет акцій ПАТ «Укртелеком» у кількості 17.376.189.488 штук простих іменних акцій; присуджено до стягнення з ТОВ «ЕСУ» на користь державного бюджету України пеню у розмірі 81.900.000 доларів США, що в перерахунку на національну валюту, за офіційним курсом Національного Банку України станом на 10.05.2017, становить 2 171 169 000,00 грн.

6.Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2017 у справі №910/7708/17 залишено без змін.

7.Постановою Верховного Суду від 03.07.2018 касаційну скаргу ТОВ "ЕСУ" задоволено, постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 та рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2017 у справі №910/7708/17 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

8.При новому розгляді справи №910/7708/17 ТОВ "ЕСУ" звернулося до Господарського суду міста Києва з зустрічною позовною заявою до Фонду про визнання припиненим зобов`язання ТОВ «ЕСУ», викладеного в підпункті в) пункту 11.2 Договору купівлі-продажу пакета акцій №КПП-582 від 11.03.2011, в частині «забезпечити безоплатну передачу цієї мережі у державну власність з віднесенням її до сфери управління Держспецзв`язку» у зв`язку з неможливістю його виконання у зв`язку з обставиною, за яку жодна зі сторін договору не відповідає.

9.Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.11.2018 у справі №910/7708/17 у задоволені первісного позову відмовлено у повному обсязі. У задоволенні зустрічного позову відмовлено у повному обсязі.

10.Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2018 у справі №910/7708/17 залишено без змін.

11.Постановою Верховного Суду від 28.08.2019 касаційні скарги ТОВ "ЕСУ" та Фонду державного майна України задоволено частково, рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2019 у справі №910/7708/17 скасовано. Справу №910/7708/17 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

12. До початку нового розгляду справи по суті, у зв`язку з відмовою позивача від зустрічного позову, провадження в частині позовних вимог ТОВ "ЕСУ" до ФДМУ про визнання припиненим зобов`язання було закрите ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2019, подальший розгляд справи здійснювався судом за первісним позовом ФДМУ до ТОВ "ЕСУ" та АТ "Укрексімбанк" про розірвання договору купівлі-продажу акцій № КПП-582 від 11.03.2011, зобов`язання списати кошти, стягнення пені у сумі 2 171 169 000,00 грн.

13.Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.08.2020 у справі №910/7708/17 у задоволені позову відмовлено у повному обсязі.

14.Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 27.08.2020 у справі №910/7708/17 залишено без змін.

15.Постановою Верховного Суду від 23.05.2022 касаційну скаргу Фонду задоволено частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 27.08.2020 у справі №910/7708/17 скасовано. Справу №910/7708/17 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

16.Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.06.2023 у справі №910/5663/22 (910/7708/17) у задоволені позову відмовлено у повному обсязі.

17.Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2023 апеляційну скаргу задоволено частково, рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2023 скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "ЕСУ" на користь Фонду державного майна України пеню у розмірі 2 171 169 000,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Узагальнені мотиви та міркування, з яких виходив суд апеляційної інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог Фонду держаного майна України щодо розірвання договору та зобов`язання списати кошти:

1)положеннями пункту 6.2 розділу 6 Концепції чітко визначено, що саме ТОВ "ЕСУ" планує внесення інвестицій у вигляді грошових коштів, майна, інтелектуальної власності тощо впродовж 5 років з моменту набуття права власності на акції ВАТ у розмірі не менше суми, яка є еквівалентом 450 000 000 доларів США. Також визначено, що напрямки внесення інвестицій та відповідні розміри будуть затверджуватись саме ТОВ "ЕСУ" шляхом складення кошторису інвестицій на кожний рік;

2)відповідно до акта поточної перевірки від 17.02.2017, проведеної Фондом державного майна України, за результатами вказаної перевірки Фондом державного майна України було виявлено неналежне виконання ТОВ "ЕСУ" взятих на себе умов придбання об`єкта приватизації, зокрема, пункту 6.2 розділу 6 Концепції, що є невід`ємною частиною договору купівлі-продажу, відповідно до якого з метою впровадження цілей післяприватизаційного розвитку та забезпечення ефективності діяльності ВАТ "Укртелеком" в інших напрямах, ТОВ "ЕСУ" планує внесення інвестицій (у вигляді грошових коштів, майна, інтелектуальної власності тощо) впродовж 5 років з моменту набуття права власності на акції ВАТ у розмірі не менше суми, яка еквівалентна 450 000 000,00 доларів США;

3)матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів на підтвердження виконання відповідачем-1, як покупцем, взятих на себе обов`язків із внесення за рахунок власного майна (майнових прав) інвестицій впродовж 5 років з моменту набуття права власності на акції ВАТ "Укртелеком" у розмірі не менше суми, яка є еквівалентом 450 000 000,00 доларів США. В акті поточної перевірки від 22.12.2014 щодо виконання умов Договору від 11.03.2011 №КПП-582, у розділі 3.5 "Внесення інвестицій у грошовій формі" у табличній формі відображено: загальна сума інвестицій згідно з договором 450 000 000 дол. США, а фактично "-", тобто інвестиції не вносилися;

4)в пункті 26 Договору наведено виключний перелік підстав для розірвання Договору, а саме: невиконання Покупцем обов`язків, визначених у підпунктах а) та/або б), в), г), ґ) пункту 11.4. Договору. Отже, Договором передбачено як підставу для його розірвання лише невиконання Покупцем обов`язків, передбачених в підпунктах а) та/або б), в), г), ґ) пункту 11.4. Договору. Ці обов`язки покупцем виконано, що підтверджено ФДМУ в Акті перевірки, встановлено судом та не заперечується позивачем;

5)також у пункті 25 Договору визначено, що у разі невиконання Покупцем зобов`язань за Договором Продавець має право в установленому законодавством порядку порушити питання про його розірвання та повернення пакету акцій за Актом приймання-передачі у державну власність. Невиконання Покупцем інших обов`язків не визначено Договором як підстава для розірвання Договору, і може бути підставою для розірвання Договору лише у випадках, визначених законодавством.

6)зі змісту постанови вбачається, що суд апеляційної інстанції застосував до спірних правовідносин сторін положення частини другої 2 статті 651 Цивільного кодексу України, відповідно до якої підставою для розірвання договору є його істотне порушення стороною цього договору. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

7)при цьому апеляційний суд виходив з того, що для застосування частини другої статті 651 Цивільного кодексу України суд має встановити не лише наявність порушення договору, але й завдання цим порушенням шкоди (яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди), її розмір, а також те, чи дійсно суттєвою є різниця між тим, на що мала право розраховувати потерпіла сторона, укладаючи договір, і тим, що насправді вона змогла отримати. Досліджуючи матеріали справи та наявні у ній докази, судова колегія дійшла висновку, що встановлення обставин невнесення відповідачем-1 інвестицій у грошовій формі не може, в даному випадку, оцінюватись як істотне порушення Договору, оскільки воно не спричинило істотної шкоди Фонду держмайна як стороні Договору;

18.Отже, за результатами апеляційного перегляду справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що за умовами Договору та згідно з Концепцією позивач не є отримувачем інвестицій, метою яких є післяприватизаційний розвиток ПАТ "Укртелеком". Крім того, ФДМУ як сторона спірного правочину не зазнав жодної шкоди у вигляді реальних збитків та/або упущеної вигоди внаслідок виконання ПАТ "Укртелеком" інвестиційного плану, оскільки доказів зворотного суду не надано.

19.Суд апеляційної інстанції виснував про те, що позивачем у цій справі не доведено та колегією суддів не встановлено істотного порушення умов Договору з боку відповідача, з яким законодавець пов`язує можливість розірвання Договору в судовому порядку.

Предмет касаційного оскарження та доводи касаційної скарги

20. Не погоджуючись з ухваленою постановою, Фондом державного майна України подано касаційну скаргу, в якій останній просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог Фонду державного майна України щодо розірвання договору, зобов`язання списати кошти, і ухвалити нове рішення у відповідній частині, яким задовольнити позовну заяву Фонду державного майна України в повному обсязі.

21. В частині задоволення позовних вимог Фонду державного майна України про стягнення з ТОВ "ЕСУ" пені у розмірі 2 171 169 000,00 грн постанова суду не оскаржується.

21.1.Отже, предметом касаційного оскарження є постанова суду апеляційної інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог Фонду державного майна України щодо розірвання договору, зобов`язання списати кошти.

22. На обґрунтовування підстав касаційного оскарження скаржник з посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України та зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування частини 5 статті 27 Закону України "Про приватизацію державного майна", відповідно до якої на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано або визнано недійсним за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов`язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки, а також частини 9 статті 27 Закону України "Про приватизацію державного майна", відповідно до якої у разі розірвання в судовому порядку договору купівлі-продажу у зв`язку з невиконанням покупцем договірних зобов`язань приватизований об`єкт підлягає поверненню у державну власність, включаючи земельну ділянку.

23. Касаційна скарга мотивована, зокрема, наступним:

- хибними є висновки суду апеляційної інстанції про те, що навіть при наявності порушень пункту 6.2 Концепції, що є невід`ємною частиною договору, це не є істотним порушенням умов договору і відповідно не є підставою для його розірвання;

- судом апеляційної інстанції не враховано, що істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Також, судом залишено поза увагою, що стан виконання договірних зобов`язань слід розглядати комплексно, оскільки стан виконання зобов`язань прямо пов`язаний із виконанням інвестиційної програми. Тому у результаті невиконання будь - яких зобов`язань за договором держава не отримала очікуваного результату від реалізації пакета акцій ВАТ "Укртелеком".

Підстави передачі на розгляд об`єднаної палати

24. Ухвалою Верховного Суду від 30.01.2024, зокрема, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Фонду державного майна України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2023 в частині відмови в задоволенні позовних вимог Фонду держаного майна України щодо розірвання договору, зобов`язання списати кошти у справі № 910/5663/22 (910/7708/17).

25. Ухвалою колегії суддів з розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.03.2024 справу № 910/5663/22 (910/7708/17) разом з касаційною скаргою Фонду державного майна України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2023 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у зв`язку з необхідністю відступлення від висновків щодо застосування норм права, які викладені у постанові колегії суддів з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.03.2020 у справі № 911/1102/19, а саме, про необхідність застосування положень частини другої статті 651 Цивільного кодексу України в якості підстави для розірвання договору купівлі-продажу об`єкта приватизації та про необхідність доведення істотності порушення договору.

26. Постановляючи зазначену ухвалу, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважала, що у разі виникнення спору про розірвання договору купівлі-продажу об`єкта приватизації підлягають застосуванню норми спеціальних законів, а саме, частина п`ята статті 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" та пункт 2 частини третьої статті 26 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна", які на відміну від частини другої статті 651 Цивільного кодексу України не містять (не містили) такої підстави для розірвання договору купівлі-продажу об`єкта приватизації як наявність саме істотного порушення умов договору та не встановлюють (не встановлювали) необхідність використання будь-яких інших критеріїв для надання оцінки істотності такого порушення, зокрема, необхідності доведення обставин щодо завдання таким порушенням шкоди, внаслідок якої друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

27.Персональний та кількісний склад об?єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду визначено відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 05.04.2024.

Мотиви, з яких виходить об`єднана палата Касаційного господарського суду.

28. Частиною другою статті 302 ГПК України визначено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.

29. Щодо подібності правовідносин таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими. Суб`єктний і об`єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад саме цих правовідносин та/чи їх специфічний об`єкт. Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20).

30. Враховуючи наведене вище та беручи до уваги, що характер спірних правовідносин у справах №910/5663/22 (910/7708/17) та №911/1102/19 в контексті розірвання договору купівлі-продажу об`єкта приватизації та застосування/незастосування положень частини п`ятої статті 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" та пункту 2 частини третьої статті 26 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" як норм спеціальних законів та частини другої статті 651 Цивільного кодексу України не є очевидно неподібним, а доводи викладені в ухвалі Суду від 19.03.2024 у справі №910/5663/22 (910/7708/17) щодо необхідності передачі цієї справи на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не є вочевидь неприйнятними, відтак справа № 910/5663/22 (910/7708/17) підлягає прийняттю до розгляду відповідно до частини другої статті 302 ГПК України.

31. Відповідно до частини третьої статті 301 ГПК України розгляд справ у суді касаційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Керуючись статтями 234, 235, 302, 314 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Прийняти до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу №910/5663/22 (910/7708/17) за касаційною скаргою Фонду державного майна України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2023 в частині її оскарження.

2. Призначити розгляд касаційної скарги у засіданні Касаційного господарського суду на 19 квітня 2024 року о 10:25 у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, кімн. №203.

3. Довести до відома учасників справи, що їх явка в судове засідання не є обов`язковою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуюча суддя Т. Малашенкова

Судді І. Бенедисюк

Г. Вронська

О. Кібенко

В. Пєсков

Л. Рогач