Постанова

від 04.04.2024 по справі 910/6947/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

Іменем України

04 квітня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/6947/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жайворонок Т. Є. - головуючого, Ємця А. А., Малашенкової Т. М.,

за участю

секретаря судового засідання - Іщука В. В.,

представників:

позивача - Приватного акціонерного товариства «Завод Супутник» - Трунова Ю. А.,

відповідача - Фізичної особи-підприємця Понькіної Оксани Володимирівни -

не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Приватного акціонерного товариства «Завод Супутник»

про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі

у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Завод Супутник»

до Фізичної особи-підприємця Понькіної Оксани Володимирівни

про стягнення 69 773, 72 грн,

та за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця Понькіної Оксани Володимирівни

до Приватного акціонерного товариства «Завод Супутник»

про визнання недійсною додаткової угоди,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2022 року Приватне акціонерне товариство «Завод Супутник» (далі - ПАТ «Завод Супутник») звернулося до господарського суду з позовом (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог), в якому просило стягнути з Фізичної особи-підприємця Понькіної Оксани Володимирівни (далі - ФОП Понькіна О. В.) 58 400,00 грн боргу за оренду нежитлового приміщення та зі сплати вартості опалення, 5 602,00 грн пені, 494,20 грн 3% річних, 5 277,52 грн інфляційних втрат, а також витрати зі сплати судового збору та 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

У жовтні 2022 року ФОП Понькіна О. В. звернулась до господарського суду із зустрічним позовом до ПАТ «Завод Супутник» про визнання недійсною додаткову угоду від 01.01.2022 № 1 до договору оренди.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.03.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2023, первісний позов задоволено частково. Стягнуто з ФОП Понькіної О. В. 58 400,00 грн боргу з орендних платежів та нарахувань за опалення, 4 291,18 грн пені, 494,20 грн 3% річних, 5 277,52 грн інфляційних втрат, витрати зі сплати судового збору та 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. В іншій частині первісного позову, а також у задоволенні зустрічних позовних вимог відмовлено.

У січні 2024 року ФОП Понькіна О. В., не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій по суті та в частині стягнення з неї 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на наявність підстав оскарження судових рішень за п. 1, 3 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), просила скасувати прийняті у справі судові рішення, постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісного позову повністю, а зустрічний позов задовольнити.

28.02.2024 до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому, серед іншого, ПАТ «Завод Супутник» просило стягнути з відповідачки 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, навівши, таким чином, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, та зазначило, що докази понесення таких витрат будуть надані Суду додатково.

Постановою Верховного Суду від 21.03.2024 закрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ФОП Понькіної О. В. в частині підстав, передбачених п. 1, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, щодо оскарження судових рішень про часткове задоволення первісного позову. Касаційну скаргу ФОП Понькіної О. В. в частині підстави, передбаченої п. 3 ч. 2 ст.287 ГПК України, щодо оскарження судових рішень про відмову у задоволенні зустрічного позову залишено без задоволення. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2023 у цій справі залишено без змін.

22.03.2024 (у межах п`ятиденного строку після ухвалення постанови) від ПАТ «Завод Супутник» до Верховного Суду надійшла заява про ухвалення додатково рішення про стягнення з ФОП Понькіної О. В. 20 000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із переглядом даної справи судом касаційної інстанції.

До вказаної заяви додано: договір від 01.12.2023 № 0112/23 про правове обслуговування юридичної особи, укладений між Адвокатським об`єднанням «Максимальний захист» (далі - АО «Максимальний захист») та ПАТ «Завод Супутник», та додаткову угоду від 21.03.2024 № 6 до нього; акт від 21.03.2024 здачі-приймання наданих юридичних послуг за вказаним договором до зазначеної додаткової угоди; платіжну інструкцію від 22.03.2024 № 667 про сплату ПАТ «Завод Супутник» 20 000,00 грн АО «Максимальний захист»; ордер від 12.01.2024 серії АН № 1333857 на надання правничої (правової) допомоги ПАТ «Завод Супутник» у Верховному Суді адвокатом Опалюком С. В., виданий АО «Максимальний захист»; свідоцтво Опалюка С. В. про право на заняття адвокатською діяльністю від 24.04.2019 серії ДН № 5782; докази надсилання заяви з додатками в електронний кабінет, в тому числі, ФОП Понькіної О. В.

26.03.2024 до Верховного Суду надійшла заява про зменшення витрат на правничу допомогу, в якій ФОП Понькіна О. В. просить відмовити позивачу у стягненні витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн та зменшити такий розмір до 100,00 грн.

У запереченнях ФОП Понькіна О. В. вказала, що:

додаткова угода № 6 не є належним доказом на підтвердження факту і розміру понесених витрат на правничу допомогу, оскільки з її змісту вбачається, що позивач узгодив із адвокатським об`єднанням надання юридичного обслуговування лише впродовж періоду з 21.02.2024 по 21.03.2024, при цьому сама додаткова угода укладена вже після спливу такого строку;

підстав здійснювати представництво позивача у адвокатського об`єднання не було, з огляду на те, що строк дії договору встановлено до 14.11.2023, тоді як датою вчинення договору є 01.12.2023;

касаційним судом участь представників сторін у судовому засіданні не визнавалась обов`язковою, що вказує на відсутність необхідності в такій участі представника позивача Опалюка С. В. в судовому засіданні, що відбулось 21.03.2024;

відзив на касаційну скаргу датований раніше, ніж додаткова угода від 21.03.2024 № 6, є тотожним змісту відзиву на апеляційну скаргу та на позовну заяву, тому його підготовка не потребувала значних часових та професійних витрат адвоката, які б можна було б оцінити у 15 000,00 грн;

судове засіданні 21.03.2024 в суді касаційної інстанції тривало 32 хв., тому сума у розмірі 5 000,00 грн за участь у ньому є завищеною;

заявлений розмір витрат на юридичне обслуговування не є співмірним із складністю справи та ціною первісного позову, об`єм правової допомоги не підтверджується належними та допустимими доказами.

Ухвалою Верховного Суду від 27.03.2024 призначено до розгляду заяву ПАТ «Завод Супутник» про ухвалення додатково рішення у цій справі у відкритому судовому засіданні на 04.04.2024.

28.03.2024 від ФОП Понькіної О. В. до Верховного Суду надійшла заява про розгляд справи без її участі та без участі її представника.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи заяви ПАТ «Завод Супутник», додані до неї документи, заперечення ФОП Понькіної О. В. проти заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції, Верховний Суд вважає, що заява підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Стаття 221 ГПК України передбачає, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому ст. 244 цього Кодексу.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI), відповідно до якого:

договір про надання правничої допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 4 ч. 1 ст. 1);

видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами (ст. 19);

гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30).

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правничої допомоги. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, встановлюється у формі фіксованого розміру та погодинної оплати, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Разом з тим, чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Згідно ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 ст. 124 ГПК України встановлено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, неподання якого має наслідком відмови судом стороні у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (ч. 2 цієї статті).

Поряд з цим, згідно вимог ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Таким чином, відшкодування судових витрат здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Водночас, на відміну від розгляду справи (в порядку загального провадження) в суді першої та апеляційної інстанцій (ст. 218, ч. 7 ст. 270 ГПК України), судове засідання в яких має стадію судових дебатів, розгляд справи в судовому засіданні в суді касаційної інстанції, за змістом ст. 301 ГПК України, не передбачає проведення судових дебатів, тому, якщо справа в суді касаційної інстанції розглядається з повідомленням учасників справи, заява про відшкодування судових витрат в суді касаційної інстанції, за винятком витрат щодо сплаченого нею судового збору, має бути зроблена до закінчення проведення судового засідання в цьому суді, а відповідні докази - надані цією стороною або до закінчення судового засідання, або протягом п`яти днів після ухвалення рішення касаційним судом.

У ч. 1-3 ст. 126 ГПК України зазначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Ці витрати підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає опис робіт, виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах відомості щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).

Отже, у розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Така правова позиція наведена Великою Палатою Верховного Суду у додаткових постановах від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19, Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у додатковій постанові від 03.11.2023 у справі №914/2355/21.

З огляду на наведені норми права розмір судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язаних з підготовкою до розгляду справи у судовому засіданні, має бути доведений та документально обґрунтований відповідно до ст. 74 ГПК України.

Згідно ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «Завод Супутник» у відзиві на касаційну скаргу відповідно до вимог ч. 1 ст. 124 ГПК України зазначило, що очікує понести витрати на правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн, та вказало, що докази понесення таких витрат будуть надані Суду протягом п`яти днів після ухвалення постанови касаційним судом.

У заяві про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу заявник просить стягнути з ФОП Понькіної О. В. вартість наданих йому послуг АО «Максимальний захист» у Касаційному господарському суді у розмірі 20 000,00 грн. Заява надійшла у встановлений законом п`ятиденний строк.

На виконання п. 2 ч. 8 ст. 129 ГПК України заявник надав, зокрема,:

- договір від 01.12.2023 № 0112/23 про правове обслуговування юридичної особи, за змістом якого АО «Максимальний захист» зобов`язується надати ПАТ «Завод Супутник» послуги з правового супроводження господарської діяльності, яке, в свою чергу, зобов`язується прийняти та оплатити такі послуги (п. 1.1).

Юридичними послугами у вигляді абонентського обслуговування є, зокрема: представництво, захист та відстоювання інтересів товариства в судових органах всіх інстанцій; створення проєктів позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг, заяв, відзивів та заперечень, претензійних вимог, а також інших окремих процесуальних документів (не більше трьох документів за один період обслуговування); інші послуги, які не передбачені договором, але узгоджені сторонами (п. 1.2.18, 1.2.23, 1.2.27).

Для надання юридичних послуг адвокатське об`єднання призначає уповноважених осіб, які діють на підставі, зокрема, ордерів, виданих цим об`єднанням (якщо виконання доручення здійснюється адвокатом) (п. 1.3).

Товариство зобов`язане, зокрема: здійснювати оплату юридичних послуг згідно договору та додаткових угод до нього, виставлених адвокатським об`єднанням рахунків; підписати з адвокатським об`єднанням акт про надані послуги та сплатити гонорар у встановленому розмірі, у строки та в порядку згідно договору (п. 3.2.2, 3.2.5).

Ціна договору (розмір винагороди) визначається загальною кількістю періодів юридичного обслуговування, які визначаються кількістю додаткових угод до договору, які містять дані щодо наданих послуг та їх вартість. Один період юридичного обслуговування становить 30 календарних днів, а термін періоду (дата початку та закінчення) визначається в кожній додаткові угоді. Розцінки в додаткові угоді вказуються адвокатським об`єднанням самостійно на підставі витраченого часу на виконання кожної послуги, складності юридичної послуги. Гонорар за кожен період юридичного обслуговування встановлюється на підставі додаткової угоди і вважається погодженим після підписання цієї угоди, яка формується адвокатським об`єднанням протягом 5 календарних днів після завершення періоду юридичного обслуговування та надається товариству на підпис (п. 4.1, 4.2, 4.3, 4.5).

Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 14.11.2023. Якщо жодна із сторін не заявить будь-яким способом про припинення дії договору, він вважається автоматично пролонгованим на один рік (п. 10.2).

- Додаткову угоду від 21.03.2024 № 6 до договору, в якій сторони визначили: період юридичного обслуговування з 21.02.2024 по 21.03.2024; ціну юридичного обслуговування за цей період - 20 000,00 грн; перелік наданих послуг в цей період та їх вартість: підготовка відзиву на касаційну скаргу ФОП Понькіної О. В. на судові рішення у справі № 910/6947/22 - 15 000,00 грн, участь в судовому засіданні з розгляду касаційної скарги - 5 000,00 грн;

- акт від 21.03.2024 здачі-приймання наданих юридичних послуг за договором до додаткової угоди № 6, в якому сторони дійшли згоди, що на дату складання цього акта адвокатське об`єднання надало товариству правову допомогу в об`ємі та в строки, визначені в додатковій угоді № 6, на загальну суму 20 000,00 грн, яка сплачена товариством у повному обсязі безготівково;

- платіжну інструкцію від 22.03.2024 № 667, згідно якої товариство сплатило адвокатському об`єднанню 20 000,00 грн за підготовку відзиву та участь в касаційному засіданні згідно з додатковою угодою від 21.03.2024 № 6 до договору від 01.12.2023 № 0112/23.

Дослідивши та оцінивши надані заявником докази, суд касаційної інстанції встановив, що у договорі сторони погодили надання юридичних послуг (до яких віднесено створення відзиву та представництво інтересів товариства в судових органах всіх інстанцій) у вигляді абонентського обслуговування на 30 календарних днів у період, що встановлюється додатковою угодою, яка складається та підписується сторонами протягом 5 днів після завершення періоду юридичного обслуговування та повинна містити інформацію про надані у цей період юридичні послуги із зазначенням їх ціни.

У додатковій угоді від 21.03.2024 № 6 до договору визначено, що юридичні послуги адвокатського об`єднання з підготовки відзиву на касаційну скаргу ФОП Понькіної О. В. на судові рішення у справі № 910/6947/22 та участі адвоката в судовому засіданні з розгляду касаційної скарги на суму 20 000,00 грн були надані у період з 21.02.2024 по 21.03.2024.

З матеріалів справи вбачається, що 28.02.2024 до Верховного Суду надійшов відзив ПАТ «Завод Супутник» на касаційну скаргу ФОП Понькіної О. В., який складено 26.02.2024 та цього ж дня направлено на поштову адресу ФОП Понькіної О. В. та Суду. Заперечення на касаційну скаргу у відзиві було надано у строк, встановлений Судом для їх подачі (до 05.03.2024), тож були враховані колегією суддів під час касаційного перегляду цієї справи.

З наявного в матеріалах справи ордеру на надання правничої допомоги на підставі договору від 01.12.2023 № 0112/23 у Верховному Суді вбачається, що АО «Максимальний захист» для надання правової допомоги ПАТ «Завод Супутник» було залучено адвоката Опалюка С. В., який не надавав правову допомогу ПАТ «Завод Супутник» у судах попередніх інстанцій. Згідно з протоколом судового засідання в режимі відеоконференції від 21.03.2024 № 2635909 судове засідання цього дня відбулося за участі адвоката ПАТ «Завод Супутник» Опалюка С. В. в залі Суду.

Відтак, надання юридичних послуг адвокатським об`єднанням ПАТ «Завод Супутник», зазначених в додатковій угоді № 6, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, які у сукупності відповідають вимогам ст. 73, 75-79 ГПК України.

Суд відхиляє твердження ФОП Понькіної О. В. у запереченнях, що додаткова угода № 6 не є належним доказом на підтвердження факту і розміру понесених витрат на правничу допомогу, оскільки узгодження сторонами періоду юридичного обслуговування шляхом укладення додаткової угоди до договору не суперечить умовам основного договору. До того ж додаткова угода № 6 вчинена 21.03.2024, тобто в останній день закінчення періоду юридичного обслуговування, обумовленого нею, відтак посилання ФОП Понькіної О. В. на вчинення цієї угоди поза межами періоду надання юридичних послуг не підтвердились.

Розбіжність між датами вчинення та закінчення договору про правове обслуговування юридичної особи за наявності умови в договорі про його автоматичну пролонгацію, за обставин погодження сторонами його умов шляхом підписання та скріплення підписів печатками товариств та документального підтвердження факту вчинення ними дій на його виконання (надання юридичних послуг адвокатським об`єднанням після 01.12.2023, прийняття цих послуг та їх оплату ПАТ «Завод Супутник») не вказує на відсутність підстав для надання юридичних послуг.

Датування відзиву на касаційну скаргу раніше (26.02.2024), ніж додаткова угода № 6, не свідчить про надання юридичної послуги зі складання цього відзиву не на виконання основного договору та поза межами періоду юридичного обслуговування, оскільки період надання юридичних послуг в додатковій угоді № 6 визначено з 21.02.2024 по 21.03.2024, тоді як за умовами договору перелік юридичних послуг наданих у період юридичного обслуговування зазначається в додатковій угоді, яка складається по завершенню цього періоду.

Стосовно заперечень ФОП Понькіної О. В. проти розміру наданих юридичних послуг - за підготовку відзиву на касаційну скаргу в сумі 15 000,00 грн та за участь в судовому засіданні в сумі 5 000,00 грн з огляду на їх завищення, колегія суддів зазначає, що сторони погодили такий розмір витрат в додатковій угоді № 6, а втручання суду у договірні відносини між адвокатом (адвокатським об`єднанням) та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч. 4 ст. 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст. 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у ст. 43 Конституції України.

Така ж правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19.

Окрім того, прохання ФОП Понькіної О. В. про зменшення витрат на професійну правничу допомогу до 100,00 грн висловлене без наведення обґрунтованих пояснень щодо стягнення саме такого розміру витрат.

Щодо аргументів ФОП Понькіної О. В. про те, що підготовка відзиву на касаційну скаргу не потребувала значних професійних та часових затрат адвокатом позивача, оскільки наведені у відзиві доводи, подібні до тих, що наводились представником позивача у суді першої та апеляційної інстанції, Суд вказує, що за змістом наданих заявником доказів з урахуванням доводів, які були наведені ФОП Понькіною О. В. у касаційній скарзі, вартість послуги з підготовки відзиву на касаційну скаргу, визначена у додатковій угоді № 6, є співмірною зі складністю справи, а також із обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).

При цьому Суд зауважує, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

З огляду на викладене, Верховний Суд зазначає, що у своїх заперечення ФОП Понькіна В. О. не спростовує реальність, дійсність та необхідність витрат ПАТ «Завод Супутник» на правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн та не доводить, з наведенням відповідного мотивування, що понесені останнім витрати у вказаному розмірі не відповідають критерію розумності і співмірності їх розміру, зважаючи на конкретні обставини справи.

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат за надання правової допомоги, з урахуванням критеріїв їх співмірності зі складністю справи та виконаними адвокатським об`єднанням роботами (наданими послугами), реальності, розумності розміру таких витрат, колегія суддів вважає, що надані юридичні послуги з участі адвоката ПАТ «Завод Супутник» Опалюка С. В. в судовому засіданні 21.03.2024 та з підготовки відзиву на касаційну скаргу ФОП Понькіної О. В. є дійсними, підтвердженими наявними в матеріалах справи належними доказами та є необхідними послугами у цій справі, їх розмір в сумі 20 000,00 грн не виходить за розумні межі визначення гонорару, а тому підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 221, 244, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Приватного акціонерного товариства «Завод Супутник» про ухвалення додаткового рішення про стягнення з Фізичної особи-підприємця Понькіної Оксани Володимирівни витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/6947/22 задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Понькіної Оксани Володимирівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Завод Супутник» (04080, м. Київ, вул. Межигірська, буд. 82-А, код ЄДРПОУ 02970300) 20 000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу.

3. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Т. Є. Жайворонок

Судді: А. А. Ємець

Т. М. Малашенкова