Ухвала
від 03.04.2024 по справі 569/763/24
КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 569/763/24

провадження № 61-4820ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,

розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Ошурка Йосипа Миколайовича на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 12 січня 2024 року та постанову Рівненського апеляційного суду

від 14 березня 2024 року за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення земельного сервітуту, стягнення моральної та майнової шкоди,

ВСТАНОВИВ:

В січні 2024 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про встановлення земельного сервітуту, стягнення моральної та майнової шкоди.

Одночасно з позовом ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просив суд: забезпечити позов шляхом заборони ОСОБА_1 здійснювати та виконувати на земельній ділянці для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, для реконструкції частини мийки під сауну з кімнатами відпочинку, офісні приміщення, кафе та дільниці шиномонтажу

з добудовою, кадастровий номер 5610100000:01:050:0406, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , особисто чи із залученням сторонніх осіб, підрядних та субпідрядних організацій, будь-які будівельні роботи, в тому числі, але не виключно підготовчі, земляні, будівельні, монтажні, оздоблювальні, роботи

з будівництва парканів, будівель чи іншого нерухомого чи рухомого майна до набрання рішення суду законної сили у справі.

Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_2 є власником приміщення механічної мийки загальною площею 198,4 кв. м та земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:050:0404, які знаходяться в АДРЕСА_1 .

До приміщення та земельної ділянки має доступ лише через земельну ділянку

з кадастровим номером 5610100000:01:050:0406, яка перебуває у власності ОСОБА_1 . Однак, починаючи з 01 червня 2023 року від імені відповідача через третіх осіб йому неодноразово висловлювалися наміри здійснення будівництва капітального паркану таким чином, що буде перекрито доступ до користування частиною приміщення № 24 механічної мийки (літ. М-1). Відповідачем 17 грудня

2023 року було розміщено бетонні блоки таким чином, що неможливо відкрити ворота з південної сторони до частини приміщення механічної мийки, що перешкоджає її використовувати у господарській діяльності. Доступ до цієї частини приміщення здійснюється лише через заблоковані вказані ворота. Також було перекрито ворота до земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:050:0404, яка перебуває у його власності. Крім того, після 17 грудня 2023 року відповідачем додатково було завезено на земельну ділянку кадастровий номер 5610100000:01:050:0406 насип щебеню та піску, а також розміщено блоки, які використовуються при будівництві паркану, що свідчить про підготовку відповідачем до здійснення будівництва капітального паркану з метою перекриття в`їзду до земельної ділянки та частини приміщення, які належать на праві власності позивачу. Враховуючи дії відповідача щодо розміщення бетонних блоків, існує реальна загроза здійснення будівництва паркану чи інших споруд, що унеможливить використання належних йому приміщення та земельної ділянки за призначенням,

а тому неприйняття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду про встановлення земельного сервітуту.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 12 січня 2024 року, залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 14 березня 2024 року, заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено.

Заборонено ОСОБА_1 здійснювати та виконувати на земельній ділянці для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, для реконструкції частини мийки під сауну з кімнатами відпочинку, офісні приміщення, кафе та дільниці шиномонтажу з добудовою, кадастровий номер 5610100000:01:050:0406, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , особисто чи із залученням сторонніх осіб, підрядних та субпідрядних організацій, будь-які будівельні роботи,

в тому числі, але не виключно підготовчі, земляні, будівельні, монтажні, оздоблювальні, роботи з будівництва парканів, будівель чи іншого нерухомого чи рухомого майна до набрання рішення суду законної сили у даній справі.

Задовольняючи заяву, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що невжиття таких заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку його задоволення.

27 березня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Ошурко Й. М. засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 12 січня 2024 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 14 березня 2024 року (надійшла до суду 02 квітня 2024 року), в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просив суд скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення судів попередніх інстанцій про забезпечення позову не відповідають вимогам ЦПК України.

Представник заявника зазначає, що вжиті заходи забезпечення позову

є неспівмірними з предметом позову. Судами попередніх інстанції не досліджено зв`язку між позовними вимогами на необхідністю вживання заходів забезпечення, не вказано, якими доказами обґрунтовано неможливість виконання рішення у разі задоволення позову.

Вказує, що посилання в заяві про забезпечення позову на потенційну можливість ухилення від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Позивачем взагалі не наведено обставини та не надано доказів, що заходи забезпечення позову необхідні, бо існують загрози щодо ускладнення виконання рішення у разі задоволення позову.

Зазначає, що у заяві про забезпечення позову відсутні пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення, до заяви про забезпечення позову не долучено жодних додатків, а докази долучено до позовної заяви, проте оскільки станом на 12 січня 2024 року (дату постановлення оскаржуваної ухвали) судом не було відкрито провадження у цивільній справі, то суд не мав права використовувати в якості доказів додатки, які було долучено до позовної заяви.

Також представник заявника зазначає, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суди повинні співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок вжиття цих заходів.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги та дослідивши зміст судових рішень колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити

з таких підстав.

Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.

Частиною першою статті 150 ЦПК України встановлено перелік видів забезпечення позову. Зокрема, позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Суд може застосувати кілька видів заходів забезпечення позову, перелік яких визначений частиною першою статті 150 цього Кодексу, а також іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Відповідно до вимог частини третьої статті 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати

в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться

у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів

з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом

у залежності до конкретного випадку.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Відповідно до частини третьої статті 154 ЦПК України суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: позивач не має зареєстрованого

в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Суди попередніх інстанцій правильно зазначили, що між сторонами дійсно існує спір, який виник у зв`язку з необхідністю користування земельною ділянкою відповідача, отже будівництво паркану чи інших будівель на земельній ділянці, щодо якої позивач просить встановити земельний сервітут, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позовної вимоги про встановлення сервітуту для вільного проходу, проїзду транспортних засобів до належного позивачу нерухомого майна.

Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій стосовно того, що у позовних вимогах ОСОБА_2 просив зобов`язати ОСОБА_1 не чинити перешкод у користуванні належними йому частиною приміщення та земельною ділянкою шляхом надання вільного проходу, проїзду та встановити сервітут, тоді як забезпечення позову здійснено у спосіб заборони ОСОБА_1 здійснювати будівельні роботи на належній їй земельній ділянці, що можуть унеможливити прохід/проїзд, а тому є співмірним способом забезпечення позову.

Також суд апеляційної інстанції вірно зазначив, що з матеріалів справи вбачається, що заява про забезпечення позову була подана разом з позовною заявою, тому суд першої інстанції мав усі підстави використовувати докази, долучені до позовної заяви, при вирішення питання про забезпечення позову, оскільки процесуальний закон таких обмежень не встановлює. Крім того, забезпечення допускається на будь-якій стадії розгляду, а відповідно до частини першої статті 153 ЦПК України розгляд заяви повинен відбуватися не пізніше двох днів з дня її надходження.

Встановивши, що предметом спору, який виник між сторонами у справі,

є встановлення сервітуту та стягнення шкоди, а також те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або забезпечити ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, суди попередніх інстанції дійшли обґрунтованого висновку про задоволення заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову, шляхом заборони ОСОБА_1 здійснювати та виконувати на земельній ділянці для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, для реконструкції частини мийки під сауну з кімнатами відпочинку, офісні приміщення, кафе та дільниці шиномонтажу з добудовою, кадастровий номер 5610100000:01:050:0406, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , особисто чи із залученням сторонніх осіб, підрядних та субпідрядних організацій, будь-які будівельні роботи, в тому числі, але не виключно підготовчі, земляні, будівельні, монтажні, оздоблювальні, роботи з будівництва парканів, будівель чи іншого нерухомого чи рухомого майна.

Задоволення заяви про забезпечення позову та застосування судами такого заходу забезпечення позову, як заборони здійснювати та виконувати на земельній ділянці для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, для реконструкції частини мийки під сауну з кімнатами відпочинку, офісні приміщення, кафе та дільниці шиномонтажу з добудовою, є співмірним із заявленими позовними вимогами, забезпечують збалансованість інтересів сторін, і не порушують права учасників судового процесу.

Відповідно до вимог абзацу 6 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення вбачається, що скарга є необґрунтованою, правильне застосовування судами попередніх інстанцій норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені у касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності судового рішення та зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Ошурка Йосипа Миколайовича на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 12 січня 2024 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 14 березня 2024 року за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення земельного сервітуту, стягнення моральної та майнової шкоди, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Г. В. Коломієць

Б. І. Гулько

Д. Д. Луспеник

СудКасаційний цивільний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення03.04.2024
Оприлюднено08.04.2024
Номер документу118165475
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:

Судовий реєстр по справі —569/763/24

Ухвала від 31.10.2024

Цивільне

Рівненський міський суд Рівненської області

Бучко Т. М.

Ухвала від 21.10.2024

Цивільне

Рівненський міський суд Рівненської області

Бучко Т. М.

Рішення від 22.08.2024

Цивільне

Рівненський апеляційний суд

Боймиструк С. В.

Постанова від 22.08.2024

Цивільне

Рівненський апеляційний суд

Боймиструк С. В.

Ухвала від 31.05.2024

Цивільне

Рівненський апеляційний суд

Боймиструк С. В.

Ухвала від 31.05.2024

Цивільне

Рівненський апеляційний суд

Боймиструк С. В.

Ухвала від 22.04.2024

Цивільне

Рівненський міський суд Рівненської області

Бучко Т. М.

Ухвала від 03.04.2024

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Коломієць Ганна Василівна

Постанова від 14.03.2024

Цивільне

Рівненський апеляційний суд

Боймиструк С. В.

Рішення від 14.03.2024

Цивільне

Рівненський апеляційний суд

Боймиструк С. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні